Ухвала суду № 90071676, 25.06.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

25 червня 2020 року м. Київ № 640/24955/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шевченко Н. М., ознайомившись із заявою представника позивача про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін та клопотання представника відповідача про перехід до загального позовоного провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генеральної прокуратури про визнання протипарвним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Генеральної прокуратури України про зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.12.2019 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Судом установлено, що відповідно до наказу Генерального прокурора від 27.12.2019 №358 "Про окремі питання забезпечення початку роботи Офісу Генерального прокурора юридичну особу "Генеральна прокуратура України" перейменовано в "Офіс Генерального прокурора" без зміни ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Оскільки в даному випадку не має місце правонаступництво та реорганізація Генеральної прокуратури України не відбувалась, а було здійснено зміну назви без зміни ідентифікаційного коду, суд дійшов висновку про наявність підстав для зазначення в подальшому відповідача - Офіс Генеральної прокуратури.

Позивачем подано до суду клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Також, представник відповідача подав клопотання про перехід до загального позовного провадження.

Клопотання позивача вмотивоване тим, що даний спір не є спором незначної складності в розумінні ст.12 КАС України. Зауважено, що розгляд справи без проведення судового засідання позбавить позивача можливості вжити всіх належних процесуальних дій та надати пояснення щодо поданих доказів.

Представник відповідача мотивував подане клопотання тим, що відсутні підстави для розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки позивач є службовою особою, що займає відповідальне та/або особливо відповідальне становище у розумінні Закону України "Про запобігання корупції".

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Приписами ч. 5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з п. 2 ч. 6 цієї статті суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років". (ч. 4 ст. 12 КАС України).

Для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: 1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище; 2) оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію; 3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; 4) припинення за зверненням суб`єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; 5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо в`їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію; 6) оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження; 8) типові справи; 9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині; 10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження; 11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України. (ч. 6 ст. 12 КАС України).

Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. (ч. 4 ст. 260 КАС України).

Надаючи оцінку викладеним у клопотаннях доводам представників позивача та відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Статтею 56 Закону України «Про запобігання корупції» до посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища є, зокрема, посади прокурорів.

У той же час, згідно наказу № 14722 від 14.11.2019 позивача звільнено з посади прокурора. Наразі ОСОБА_1 не займає посаду яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища у розумінні Закону України «Про запобігання корупції».

Відтак, КАС України не містить імперативних приписів щодо розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження.

Окрім того, на позивачем на підтвердження своєї позиції не надано переконливих доводів щодо неможливості надання пояснень щодо обставин та наданих доказів в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

З огляду на зазначене, у клопотаннях позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та відповідача про перехід до загального позовного провадження слід відмовити.

Керуючись статтями 248, 256, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовити.

2. У задоволенні клопотання представника відповідача про перехід до загального позовного провадження відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.М. Шевченко