Рішення № 90071626, 26.06.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2020 року Чернігів Справа № 750/11492/16-а

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Ткаченко О.Є.,

за участю секретаря Андрушко І.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії щодо стягнення з пенсії податку;

- зобов`язати відшкодувати матеріальну шкоду, пеню та суму компенсації з урахуванням інфляції за весь період відповідно до вимог п. 11 ст. 106, п. 1, 3 ст. 107 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позов мотивовано тим, що в жовтні 2016 року йому стало відомо про утримання відповідачем з його пенсії 15% податку як з працюючого пенсіонера. Позивач вважає такі дій відповідача протиправними, оскільки він перебуває на пенсії за віком і в грудні 2006 року припинив підприємницьку діяльність, а тому у відповідача не було правових підстав для утримання з його пенсії податку як з працюючого пенсіонера.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 25.01.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2017, позов задоволено частково, вирішено: визнано протиправними дії Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України щодо утримання з нарахованої суми пенсії ОСОБА_1 податку розмірі 15% суми нарахованої пенсії як з працюючого пенсіонера в період з квітня 2015 року по грудень 2016 року включно та зобов`язано Чернігівське об`єднане управління Пенсійного фонду України нарахувати і виплатити ОСОБА_1 на безпідставно утриманий в період з квітня 2015 року по грудень 2016 року включно з нарахованих сум пенсії податок розмірі 15% пеню, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України. У задоволенні решти вимог відмовити. Разом з тим, стягнуто з Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 551,20 грн, за рахунок відповідних бюджетних асигнувань.

Постановою Верховного Суду від 12.06.2019 постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 25.01.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2017 скасовано, а справу № 750/11492/16-а за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов`язання відшкодувати безпідставно утриману з пенсії суму податку направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 10 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 13.08.2019 матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання відшкодувати безпідставно утриману з пенсії сум у податку передано для розгляду за підсудністю до Чернігівського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 позовну заяву залишено без руху, визначено спосіб та встановлено строк для усунення недоліків.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.09.2019 позовну заяву ОСОБА_1 до Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання відшкодувати безпідставно утриману з пенсії суду податку повернуто позивачу.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.09.2019 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Ткаченко О.Є. від 13.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Представником відповідача, в межах встановленого судом строку, подано відзив на позов, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість та зазначає, що помилково утримана з пенсії позивача сума податку як з працюючого пенсіонера за період з квітня 2015 року по грудень 2016 року включно, загальний розмір якої складає 43230 грн 55 коп., була повернута позивачеві 10.01.2017 року. Решта вимог позивача, на думку відповідача, є безпідставними, а тому не підлягають задоволенню.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Ткаченко О.Є. від 13.03.2020 ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

18.05.2020 позивачем подана заява про уточнення позовних вимог, в якій останній остаточно просить:

- визнати протиправними дії та рішення щодо визнання позивача «працюючим пенсіонером» і платником податку;

- визнати протиправними дії та рішення щодо стягнення з пенсії 15% в період з квітня 2015 по 31.12.2016 податку;

- визнати правомірною та вмотивованою вимогу про застосування до відповідача штрафних санкцій у вигляді пені на всю суму недовиплаченої пенсії за весь період з розрахунку 120% річної облікової ставки НБУ.

Також, в заяві про уточнення позовних вимог позивач наголосив, що в ході розгляду даної справи йому повністю відшкодовані матеріальні збитки та повністю сплачена пеня.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.06.2020 провадження в частині позовних вимог про виплату відрахування 15% з пенсії ОСОБА_1 у вигляді зменшення як працюючому пенсіонеру в період з квітня 2015 по грудень 2016 року включно та про застосування до відповідача штрафних санкцій у вигляді пені на всю суму недовиплаченої пенсії за період з квітня 2015 по грудень 2016 року з розрахунку 120% річної облікової ставки НБУ - закрито.

Тому розгляду підлягають позовні вимоги про визнання протиправними дій та рішення щодо визнання позивача «працюючим пенсіонером» і платником податку та визнання протиправними дій та рішення щодо стягнення з пенсії 15% в період з квітня 2015 по 31.12.2016 податку.

В судовому засіданні позивач підтримав свої остаточні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, просив розгляд справи провести за його відсутності.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку відповідача і отримує пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 90% заробітної плати працюючого на відповідній посаді працівника прокуратури.

У період з квітня 2015 року по грудень 2016 року включно відповідач здійснював утримання з нарахованої суми пенсії позивача у розмірі 15% суми пенсії як з працюючого пенсіонера.

Також встановлено, що у січні 2017 року відповідач добровільно донарахував і виплатив позивачеві раніше утриману з його пенсії суму за період з квітня 2015 року по грудень 2016 року включно в розмірі 43230,55 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає та враховує наступне.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII у Законі України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» абзац 2 частини 1 статті 47 змінено абзацами такого змісту:

«Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: у період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особі відповідно до цієї статті (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність».

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 № 911 продовжено особливий порядок виплати пенсії працюючим пенсіонерам у 2016 році.

Враховуючи зазначене та матеріали пенсійної справи, за відсутності в органу Пенсійного фонду даних про припинення підприємницької діяльності позивача, останньому за період з квітня 2015 по грудень 2016 включно виплачувалось 85 відсотків призначеного розміру пенсії. За визначений період сума відрахування (15%) склала 43230,55 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.08.2014 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (а.с.209 т.2).

В зв`язку з внесенням запису до ЄДР про припинення підприємницької діяльності позивача зазначена сума була повернута органом Пенсійного фонду добровільно 10.01.2017, про що свідчить протокол про індивідуальний перерахунок коштів на відділення зв`язку № 14013 від 06.12.2016 (а.с.275-276 т. 2), а також не заперечується позивачем.

Сплата органами Пенсійного фонду пені за безпідставно стягнені з юридичних і фізичних осіб кошти передбачена статтею 107 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.

Так, частиною 3 вказаної статті (на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що суми коштів, безпідставно стягнені органами Пенсійного фонду з юридичних і фізичних осіб, підлягають поверненню в триденний строк із дня прийняття рішення виконавчим органом Пенсійного фонду або судом про безпідставність їх стягнення, з одночасною сплатою нарахованої на ці суми пені, що визначається виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що підставою для сплати органами Пенсійного фонду пені є прийняття рішення виконавчим органом Пенсійного фонду або судом про безпідставність їх стягнення.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідачем повністю відшкодовані матеріальні збитки та повністю сплачена пеня в сумі 12729,60 грн.

Дані обставини не заперечуються позивачем та самостійно зазначено останнім в заяві про уточнення позовних вимог.

Крім того, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина друга статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).

З урахуванням зазначеного, керуючись частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою повного захисту прав, свобод, інтересів позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відрахування 15% з пенсії ОСОБА_1 у вигляді зменшення як працюючому пенсіонеру в період з квітня 2015 по грудень 2016 року включно.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Щодо розподілу судових витрату, то суд вказує на таке.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, виконавчий лист про стягнення судового збору в сумі 551,20 грн. від 30.05.2017 отриманий останнім та переданий до органів казначейської служби. Проте, станом на день прийняття рішення у даній справі судовий збір позивачу не повернутий (а.с. 134, 153 т. 1).

В листі управління Державної казначейської служби України у м. Чернігові Чернігівської області зазначено, що виконавчий лист, виданий Деснянським районним судом м. Чернігова 30.05.2017 у справі №750/11492/16-а щодо стягнення з Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України на користь ОСОБА_1 судових витрат прийняті на виконання управлінням Державної казначейської служби України у м. Чернігові Чернігівської області відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» (а.с.268 т. 2).

Аналізуючи наведене, не підлягає задоволенню вимога про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору в сумі 551,20 грн, оскільки суд не може підміняти інший орган державної влади або місцевого самоврядування та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу. З огляду на те, що відповідач наділений дискреційними повноваженнями, то суд не вправі перебирати на себе функції вказаного суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) щодо відрахування 15% з пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) у вигляді зменшення як працюючому пенсіонеру в період з квітня 2015 по грудень 2016 року включно.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення виготовлено 26 червня 2020 року.

Суддя О.Є. Ткаченко