Рішення № 9007121, 09.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/25309.12.09                                         

За позовомАнтимонопольного комітету України

До Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»

Простягнення 428 000,00 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивачаЗагородня І.Я. (дов. № 21-122/02-7192 від 14.08.2009 р.)

Від відповідача Колісник О.В. (дов. № 19-09/84 від 28.11.2008 р.) ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернувся Антимонопольний комітет України з позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) «Державний ощадний банк України»214000,00 грн. штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції відповідно до рішення позивача від 15.02.2007 р. № 1-р/тк та 131610,00 грн. пені за прострочення сплати штрафу.

Позовні вимоги тим, що відповідач не виконав рішення позивача від 15.02.2007 р. № 1-р/тк та не сплатив штраф у розмірі 214000,00 грн. за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення штрафу та пені за прострочення сплати штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2009 р. (суддя Кролевець О.А.) порушено провадження у справі № 17/253.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2007 р. провадження у справі було зупинено до вирішення пов’язаної з нею справи № 17/300 про визнання недійсним згаданого вище рішення Антимонопольного комітету України від 15.02.2007 р. № 1-р/тк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2009 року (суддя Кролевець О.А.) поновлено провадження у справі, зважаючи на усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі № 17/253, судове засідання призначено на 28.10.2009 р..

Відповідно до розпорядження голови Господарського суду міста Києва Саранюка В.І. від 26.10.2009 р. № 01-1/945 справу № 17/253 передано на розгляд судді Удаловій О.Г., у зв’язку з обранням Кролевець О.А. на посаду судді Вищого господарського суду України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2009 р. прийнята до провадження суддею Удаловою О.Г. справа № 17/253.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2009 р. розгляд справи відкладався на 16.11.2009 р..

Під час розгляду справи позивач збільшив розмір позовних вимог, подавши відповідну заяву. Зокрема, стороною було збільшено розмір пені з 131610,00 грн. до 214000,00 грн.

Відповідач позовні вимоги відхилив у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Відповідач зазначив про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача, оскільки позивачем невірно розрахована пеня, а саме: нарахування пені відбулось наступного дня після ухвалення рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2008 р. до винесення ухвали Верховним Судом України про відмову у порушенні касаційного провадження, що суперечить вимогам статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Крім того, відповідач наголосив на тому, що рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України про застосування до відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»штрафу у розмірі 214000,00 грн. прийнято з пропуском шестимісячного строку з дня виявлення правопорушення.

У судовому засіданні 16.11.2009 р. оголошено перерву до 09.12.2009 р. на підставі ст.. 77 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

15.02.2007 р. рішенням Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 1-р/тк у справі № 4-02-20/2006 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу»постановлено визнати, що ВАТ «Ощадбанк»в особі філії Львівського обласного управління ВАТ «Ощадбанк»(м. Львів) за результатами діяльності у 2005-2006 роках займало монопольне (домінуюче) становище на регіональному ринку послуг з розшуку вкладів по рахунках (вкладах) Ощадбанку СРСР або Державного спеціалізованого комерційного ощадного банку України, відкритих до 02 січня 1992 року, в межах м. Львова та Львівської області з часткою 100 відсотків. Визнано дії ВАТ «Ощадбанк»в особі філії Львівського обласного управління ВАТ «Ощадбанк», які полягали у стягненні протягом 2005-2006 років плати з фізичних осіб - спадкоємців за законом або заповітом, які зверталися із запитами державних нотаріальних контор щодо наявності на ім’я померлого вкладів, відкритих до 01 січня 1992 року, за послуги з розшуку таких вкладів та видачі відповідних довідок, необхідних з для оформлення права на спадщину, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на регіональному ринку послуг з розшуку вкладів по рахунках (вкладах) Ощадбанку СРСР або Державного спеціалізованого комерційного ощадного банку України, відкритих до 02 січня 1992 року, з видачею відповідної довідки на запити державних нотаріальних контор, шляхом встановлення таких умов реалізації товару, які б неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на зазначеному ринку, що призвело до ущемлення інтересів фізичних осіб, на користь яких вчиняються нотаріальні дії.

За виявлені порушення законодавства на відповідача на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції»був накладений штраф у розмірі 214000,00 грн., який підлягає сплаті у двомісячний строк. Також зобов’язано позивача вжити заходів з метою припинення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначеного у пункті 2 цього рішення, та зобов’язано повідомити АМК України в тридцятиденний термін з дня одержання копії цього рішення про результати.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про захист економічної конкуренції»законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, встановлених Конституцією України, і складається із цього Закону (а саме - Закону України «Про захист економічної конкуренції»), Законів України «Про Антимонопольний комітет України», «Про захист від недобросовісної конкуренції», інших нормативно - правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»Антимонопольний комітет України (надалі - Комітет) є державним органом із спеціальним статусом та відповідно до частини першої статті 22 зазначеного Закону, розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України в обов'язковими для виконання у визначені ними строки.

Згідно зі статтею 3 зазначеного Закону, одними з основних завдань Антимонопольного комітету України, в тому числі є: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції та запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, Антимонопольний комітет України має, в тому числі, повноваження перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно - господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції»відповідач має право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Як встановлено судом, копія рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 1-р/тк від 15.02.2007 р. супровідним листом надіслана відповідачеві 02.03.2007 р. та отримана відповідачем 05.03.2007 р., що підтверджується належним чином засвідченою копією повідомлення про вручення поштового відправлення, яка міститься в матеріалах справи.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Антимонопольного комітету України, позивачем було подано позовну заяву про визнання його недійсним. Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.10.2008 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2009 р. у справі № 17/300 за позовом відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»до Антимонопольного комітету України, Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення № 1-р/тк від 15.02.2007 р., у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.04.2009 р. рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2008 р. та постанова Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2009 р. залишені без змін.

Ухвалою Верховного суду України від 18.06.2009 р. у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 21.04.2009 р. відмовлено.

Враховуючи те, що строк сплати штрафу, накладеного рішенням Тимчасової колегії Антимонопольного комітету України від 15.02.2007 р. № 1-р/тк закінчився 07.05.2007 р. (враховуючи, що 05.05.2007 р. та 06.05.2007 р. - вихідні дні), позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 214000,00 грн. та пені в розмірі 214000,00 грн.

Судом встановлено, що рішення Тимчасової колегії Антимонопольного комітету України від 15.02.2007 року № 1-р/тк є чинним, не скасовано та не визнано судом недійсним.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач накладений на нього штраф в розмірі 214000,00 грн. не сплатив, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», тому вимоги позивача про стягнення штрафу в сумі 214000,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу, відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Позивачем та відповідачем не подано суду доказів розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним вказаного рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу чи відповідного рішення господарського суду.

Враховуючи викладене, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 214000,00 грн. пені обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що позивачем невірно розрахований розмір пені, а саме: нарахування пені відбулось наступного дня після ухвалення рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2008 р. до винесення ухвали Верховним Судом України про відмову у порушенні касаційного провадження, оскільки тривалість зупинення нарахування пені визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд рішення (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови) і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

Дана позиція викладена в рекомендаціях Вищого господарського суду від 29.10.2008 року № 04-5/247 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства».

Посилання відповідача на неправомірність накладення позивачем штрафу та доводи відповідача про те, що рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України про застосування до відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»штрафу у розмірі 214 000,00 грн. прийнято з пропуском шестимісячного строку з дня виявлення правопорушення судом не приймаються, з огляду на те, що вказане рішення є чинним, не скасовано судом та правомірність вказаного рішення встановлена рішенням Господарського суду міста Києва від 08.10.2008 р. у справі № 17/300, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2009 р..

За таких обставин, суд приймає розрахунки, здійснені позивачем, як вірні, а доводи останнього вважає законними та обґрунтованими. Таким чином, позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача в дохід Державного бюджету України підлягає стягненню державне мито в сумі 4 280,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 315,00 грн.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, суд

ВИРІШИВ:

          Позов задовольнити повністю.

          Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»(01023, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г, код 09325703, рахунок 3901893001 у Львівській філії ВАТ «Ощадбанк», МФО 325796) в доход загального фонду Державного бюджету України (на рахунок Управління Державного казначейства України у Солом'янському районі міста Києва, код 26077951, банк одержувача –ГУ ДКУ у місті Києві, МФО 820019, рахунок 31118106700010, код платежу 21081100, символ звітності 106) 214 000 (двісті чотирнадцять тисяч) грн. 00 коп. штрафу та 214 000 (двісті чотирнадцять тисяч) грн. 00 коп. пені.

          Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»(01023, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г, код 09325703, рахунок 3901893001 у Львівській філії ВАТ «Ощадбанк», МФО 325796) до Державного бюджету України державне мито в сумі 4 280 (чотири тисячі двісті вісімдесят) грн. 00 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 315 (триста п'ятнадцять) грн. 00 коп.

Суддя О.Г. Удалова

Рішення підписано 18.12.2009 р.