Ухвала суду № 90070504, 24.06.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/3366/20

У Х В А Л А

з питань залишення позовної заяви без розгляду

24 червня 2020 року зал судових засідань № 11

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Кушика Й.-Д. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м.Львова про зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

06.05.2020 до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул.Митрополита Андрея, 10 (далі – відповідач), в якій позивач просить:

- зобов`язати Головне управління Пенсйного фонду України у Львівській області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова подання про повернення ОСОБА_1 суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 12346,17 грн, сплаченого згідно з квитанцією від 01.02.2017 № 9100110029.

Ухвалою від 12.05.2020 суддя прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі, а також залучив третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі міста Львова Львівської області (далі – третя особа).

Представник відповідача подала до суду клопотання від 25.05.2020 про залишення позовної заяви без розгляду. Таке клопотання обґрунтоване тим, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до адміністративного суду без поважних причин, а тому позовну заяву слід залишити без розгляду.

Представник позивача подав до суду клопотання від 22.06.2020, в якому проти залишення позову без розгляду заперечив. Вказав, що чинним законодавством не встановлено строк звернення до відповідача із заявою про повернення помилково сплаченої суми збору, а тому позивач звернувся до суду за захистом свого права з дотриманням шестимісячного строку.

У судове засідання відповідач явку представника не забезпечив, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Представник відповідача подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи у задоволенні якого суд відмовив.

У судове засідання позивач не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

У судове засідання третя особа явку представника не забезпечила, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. Клопотань про розгляд справи без участі представника до суду не надходило.

Розглянувши заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого вказаним Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший частини другої статті 122 КАС України).

Суд вважає безпідставними доводи представника відповідача про те, що строк звернення до суду повинен обраховуватись з моменту сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, а не з моменту отримання відповіді від відповідача, викладеної у листі від 13.04.2020 про відмову у поверненні сплачених коштів, оскільки перебіг строку звернення до суду у вказаних правовідносинах розпочався після отримання позивачем відмови у поверненні збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, а не з моменту його сплати, а тому, звернувшись до суду 06.05.2020, позивач дотримався встановленого КАС України шестимісячного строку.

Суд при розгляді вказаного питання враховує правові висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 28.11.2018 у справі № 813/1126/17.

Згідно зі статею 17 Закону країни «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) як джерело права.

Так, ЄСПЛ у пунктах 37 та 38 рішення від 18.11.2010 у справі «Мушта проти України» нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» ЄСПЛ визнав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, а тому в задоволенні заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду необхідно відмовити повністю.

Керуючись статтями 121, 123, 243, 248, 256 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовити повністю.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу суду можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Повна ухвала суду складена 26 червня 2020 року.

Суддя А.Г. Гулик