Ухвала суду № 90070464, 26.06.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі

26 червня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/2429/20 Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (вул. Шевченка, 9, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

24.06.2020 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач), у якому позивач просить суд: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 щодо зменшення розміру пенсійних виплат за вислугу років з 76 % до 70 % грошового забезпечення; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести з 01.01.2018 перерахунок пенсії ОСОБА_1 на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 з урахуванням розміру пенсії за вислугу років -76% грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що з 2010 року є пенсіонером по лінії Державного департаменту України з питань виконання покарань (Державної кримінально-виконавчої служби). З 2015 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області. Загальна вислуга років позивача на день звільнення у календарному обчисленні складає 18 років 02 місяці 27 днів, у пільговому обчисленні – 27 років 00 місяців 04 дні.

З урахуванням вказаної вислуги років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262 від 09.04.1992 року, в редакції, чинної на день звільнення, позивачу було обчислено і нараховано пенсію у розмірі 76 відсотків від загальної суми грошового утримання, за останньою штатною посадою, яку позивач займав перед звільненням, і яку останній отримував, починаючи з 2010 року.

У зв`язку з прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», внесенням відповідних змін до статті 13 Закону України № 2262 від 09.04.1992 року та Постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», розмір грошового забезпечення позивача було підвищено, що, у відповідності до п. 1 «Порядку перерахунку пенсії», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № від 13.02.2018 № 45, є підставою для перерахунку раніше призначених пенсій.

З 01.01.2018 позивач отримав право на здійснення перерахунку розміру пенсії на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018.

З урахуванням 27 років пільгової вислуги, у відповідності до чинних на день звільнення редакцій статей 13,43 Закону України від 09.04.1992 року, № 2262, пенсія позивачу повинна була бути призначена у розмірі 76 відсотків грошового забезпечення, яке він отримував, займаючи останню, перед звільненням, посаду. Натомість, після здійснення перерахунку, фактичний розмір пенсії склав 70 відсотків від суми грошового забезпечення, внаслідок чого розмір пенсії у грошовому еквіваленті було безпідставно зменшено.

У відповідь на звернення позивача, відповідач листом від 03.05.2019 повідомив, що управлінням проведено перерахунок пенсії позивачу на виконання постанови КМУ № 103 від 21.02.2018. Також зазначено, що виплата пенсії проводиться у таких розмірах: з 1 січня 2018 року — 50 відсотків; з 1 січня 2019 року до 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків від суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Враховуючи, що у листі з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 03.05.2019, було зазначено, що, починаючи з 2020 року, пенсія буде виплачуватись у повному обсязі, у лютому 2020 року позивачем на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області направлено повторно письмове звернення з проханням, зокрема, провести обчислення і перерахунок пенсії за нормами законодавства, чинними на день звільнення позивача та призначення пенсії, тобто, у розмірі 76% від суми грошового забезпечення.

У березні 2020 року позивач отримав лист- відповідь на своє звернення, в якому окрім іншого зазначено, що розділом ІІ пункту 23 Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 року, № 1166 - VII внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону України З 2262 від 09.04.1992 року в частині зменшення максимального розміру пенсій з розрахунку 70 відсотків від відповідних сум грошового забезпечення. Після проведення перерахунку, основний розмір пенсій позивача був обчислений відповідно до статті 13 Закону, а саме із розрахунку 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення.

Вказані дії відповідача, позивач вважає такими, що не ґрунтуються на правових підставах і суперечать нормам Конституції України, тому вимушений звернутись до суду для захисту своїх прав.

Відповідно до частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Зазначена позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження в адміністративній справі не встановлено, у зв`язку з чим вважаю за необхідне відкрити провадження у справі.

Щодо заявленого клопотання про поновлення строку звернення до суду суд зазначає таке.

Згідно з частинами першою та другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Спірним питанням в даній справі є правомірність дій відповідача щодо відмови у поновленні виплати пенсії позивачу.

Згідно із частиною другою статті 46 Закону № 1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Як установлено судом, оскаржена відмова відповідача у поновленні виплати пенсії позивачу викладена в листі від 27.02.2020.

Тобто, про порушення своїх прав щодо позивач повинен був дізнатися з листа від 27.02.2020, до суду з даним позовом позивач звернувся 23.06.2020 (відповідно до відбитку штампу поштового відділення на конверті), тобто в межах шестимісячного строку.

За таких обставин суд вважає, що позивачем строк звернення до суду з даним позовом не пропущено, а тому клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з даним позовом судом не розглядається.

Також позивач просив звільнити його від сплати судового збору, оскільки він перебуває в скрутному фінансовому становищі.

Розглянувши заявлене клопотання, суд дійшов такого.

Згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до пункту 3 частини першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно до положень статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відтак, в розумінні положень Основного Закону України пенсія є одним із видів соціальних виплат.

Оскільки предметом позову є захист позивачем свого права на отримання пенсії, тобто, іншими словами предметом позову є захист позивачем своїх соціальних прав, тому враховуючи положення пункту 3 частини першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд вважає за можливе клопотання позивача задовольнити частково та відстрочити сплату судового збору в сумі 840,80 грн до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до статей 12, 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України вказана справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до частини першої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу (частина третя статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 5, 77, 160, 168, 171, 174, 175, 257, 260, 261 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору в сумі 840,80 грн до ухвалення судового рішення у справі.

Зобов`язати відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі надіслати суду: відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), позивачу – копію відзиву та доданих до нього документів; також надати суду належним чином засвідчену копію пенсійної справи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Роз`яснити відповідачу, що відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Справа розглядатиметься суддею Свергун І.О. одноособово.

Роз`яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud1270/.

Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі надіслати особам, які беруть участь у справі, разом з витягом про їхні процесуальні права та обов`язки, встановлені статтями 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

СуддяІ.О. Свергун