Рішення № 90070446, 15.06.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

15 червня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4419/19

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Борзаниці С.В.

при секретарі судового засідання Кравцовій Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Агропромислова компанія «Украгростар» до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.09.2019 № 00000090513,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Дочірнього підприємства «Агропромислова компанія «Украгростар» (далі також – позивач, ДП АПК «Украгростар») до Головного управління ДПС у Луганській області (далі також - відповідач, ГУ ДПС у Луганській області), відповідно до якої просить визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.09.2019 № 00000090513, прийняте ГУ ДПС у Луганській області, яким визначене грошове зобов`язання за платежем з ПДВ в сумі 1 081 601,75 грн, з яких: 865 281,00 грн - сума заниження податкового зобов`язання зі сплати ПДВ, 216 320,75 грн - сума застосованих штрафних санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДПС у Луганській області відповідно до плану-графіка проведення планових перевірок платників податків на 4 квартал 2018 року на підставі наказу ГУ ДФС у Луганській області від 19.11.2018 № 1298 «Про проведення документальної планової невиїзної перевірки», з урахуванням наказу ГУ ДПС у Луганській області «Про внесення змін до наказу Головного управління ДФС у Луганській області від 19.11.2018 №1298» від 29.08.19 № 35, на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.77, ст.79 Податкового кодексу України була проведена документальна планова невиїзна перевірка ДП АПК «Украгростар» тривалістю 30 робочих днів. Акт перевірки від 06.09.2019 № 14/12-32-05-13/30790892, в якому були зафіксовані порушення податкового законодавства у вигляді заниження податкового зобов`язання за платежем податку на додану вартість. Заперечення на акт перевірки ДП АПК «Украгростар» були подані до ГУ ДПС у Луганській області 17.09.2019. та не були взяті до уваги.

За результатами проведення документальної планової невиїзної перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення від 27.09.2019 № 00000090513, яким визначене грошове зобов`язання за платежем з ПДВ в сумі 1 081 601,75 грн, з яких 865 281,00 грн. сума заниження податкового зобов`язання зі сплати ПДВ, 216 320,75 грн - сума застосованих штрафних санкцій 2019 року.

Зазначене податкове повідомлення-рішення отримано ДП АПК «Украгростар» 01.10.2019.

Позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення від 27.09.2019 № 00000090513 неправомірним, у зв`язку з чим звернувся до суду з позовом.

Позивач вказував, що усі документи, необхідні для визначення реальними операцій, по яких був сформований податковий кредит, були у нього наявні. Відсутність документів, які повинні бути у контрагента, не можуть позбавляти позивача права на формування податкового кредиту по операціям, які були ним здійснені.

Представник Позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник Відповідача заперечував проти позову, виходячи з такого.

Фахівцями Головного управління ДПС у Луганській області була проведена планова невиїзна документальна перевірка ДП АПК «Украгростар» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2015 по 30.09.2018, валютного законодавства за період з 01.10.2015 по 30.09.2018, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2015 по 30.09.2018, іншого законодавства за період з 01.10.2015 по 30.09.2018.

ДП АПК «Украгростар» проінформовано про проведення документальної планової невиїзної перевірки письмовим повідомленням від 19.11.2018 № 427, яке надіслане разом з копією наказу від 19.11.2018 № 1298 «Про проведення перевірки» рекомендованим листом з повідомленням про вручення 21.11.2018 (отримано платником 26.11.2018).

На адресу Позивача були надіслані запити від 04.01.2019, 17.01.2019, 22.01.2019, 23.01.2019, 24.01.2019, 25.01.2019, 28.01.2019, 29.01.2019, 30.01.2019, 30.08.2019 «Про надання інформації та документів для проведення перевірки» за період 2015-2018р.р. по взаємовідносинам з постачальниками товарів.

За результатами перевірки складений акт від 06.09.2019 №14/12-32-05- 13/30790892 та прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 27.09.2019 №00000090513, з висновками якого не погоджується ДП АПК «Украгростар»:

- порушені положення ст. 9 Закону України ’’Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”; пп. 1.1, пп. 1.2 п. 1, п. 2.16 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Мінфіну України від 24.05.1995р. №88 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704; ст. 264 Господарського кодексу України, пп.14.1.191, 14.1.202 п. 14.1 ст. 14, п.198.1, п. 198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198, п.201.1, ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижений податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 865281грн, у т.ч. листопад 2016р на 2038грн, квітень 2017р -41667грн, травень 2017 - 25333грн, вересень 2017 - 354333грн, жовтень 2017р - 441000грн, грудень 2017р - 910грн.

В акті перевірки (стор.8-9) зазначено, що під час проведення перевірки Позивачем не в повному обсязі були надані документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки, в результаті чого були складені акти про ненадання до перевірки документів посадовими особами Позивача від 24.01.19 № 87, від 29.08.19 № 2, від 30.08.19 № 4, а саме: не надані документи - первинні бухгалтерські документи щодо отримання та використання курортно-оздоровчих путівок протягом перевіреного періоду (Договори з постачальником послуг, заяви працівників),ТТН або інші документи, що засвідчують факт транспортування, перевезення продукції від постачальника - ТОВ „БІЗ-АУДИТ”, ТОВ „ДІЕНС ЛТД”, ТОВ „ТРЕЙВІНГ КОМПАНІ” до ДП „АПК „Украгростар”, довіреності на отримання товару від ТОВ „БІЗ-АУДИТ”, ТОВ „ДІЕНС ЛТД”, ТОВ „ТРЕЙВІНГ КОМПАНІ”, сертифікати якості на селітру аміачну, отриману від ТОВ «ДІЕНС ЛТД», видаткова накладної №51 від 23.10.17, складена ТОВ «ДІЕНС ЛТД» договір №17-10 від 17.10.17., укладений з ТОВ "ТРЕЙВІНГ КОМПАНІ”, оригінали актів виконаних робіт ТОВ „КОМПАНІЯ „СОФІЙСЬКИЙ”.

При проведенні аналізу наявної в органі ДФС інформації, звітних форм АС «Податковий блок», «Деталізованої інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» немає можливості підтвердити реальність господарських відносин з платниками податків, в зв`язку з тим, що ТОВ «БІЗ АУДИТ»,ТОВ «ДІЕНС ЛТД», ТОВ «ТрейвінгКомпані», ТОВ «Компанія «Софіївський», формували податкові зобов`язання для юридичних осіб при відсутності податкового кредиту.

З наданих до перевірки документів встановлено наступне.

На порушення п. 201.1 ст. 201, п. 198.5 ст. 198 ПК України ДП АКП „Украгростар” не нараховано податкові зобов`язання та не складені податкові накладні по операціям з придбання путівок до ТОВ «Новопсковський санаторій «Перлина», які використані в операціях, що не є господарською діяльністю, в результаті чого занижена сума ПДВ на 2947,50 грн., в т.ч. за листопад 2016 рік на 2037,50грн, за грудень 2017 рік на 910грн.

Згідно податкових накладних ДП АКП „Украгростар” отримано від ТОВ «Новопсковський санаторій «Перлина» санаторно-курортні путівки в т.ч :

у листопаді 2016 року:

- податкова накладна № 12 від 07.11.2016 на суму 2475грн, в т.ч. ПДВ 412,50 грн.

- податкова накладна № 7 від 04.11.2016 на суму 9750грн., в т.ч. ПДВ 1625 грн.

Розрахунки проводились шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника, що підтверджується випискою банку від 04.11.2016 № 1109 на суму 9750 грн. Рахунок-фактура № СФ000149 від 04.11.2016 на суму 9750,00грн., в т.ч. ПДВ -1625 грн.(санаторна путівка, 2 штуки) та випискою банку від 07.11.2016 № 1117 на суму 2475,00 грн. Рахунок фактура на суму 2475 грн. до перевірки не надана.

у грудні 2017 року:

- податкова накладна № 7 від 05.12.2017 на суму 5460грн., в т.ч. ПДВ 910 грн.

Розрахунки проводились шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника, шо підтверджується випискою банку від 05.12.2017 № 2700 на суму 5460 грн. Рахунок-фактура № СФ000286 від 04.12.2017 (1 санаторна путівка)

До перевірки не надані договори, укладені з ТОВ «Новопсковський санаторій «Перлина» на отримання санаторно-курортних путівок, журнали -ордера по рах. 361, 631, 377 з відображенням операції з придбання та реалізації путівок, рахунок-фактура за листопад 2016 року на суму 2475 грн., інші первинні бухгалтерські документи, що підтверджують використання (реалізацію) санаторно-курортних путівок. По бухгалтерському обліку дані операції не проведені, що унеможливлює установити для яких цілей і кому саме придбавались санаторно-курортні путівки.

З пояснень головного бухгалтера ОСОБА_1 - санаторно-курортні путівки придбавались ДП АКП „Украгростар” для оздоровлення працівників підприємства без укладання договорів та оформлення документів.

В адміністративному позові ДП «АПК «УкрАгроСтар» відсутнє оскарження з цього питання.

Щодо взаємовідносин з ТОВ „БІЗ-АУДИТ”.

До перевірки наданий Договір купівлі-продажу насіння соняшника №12-10-17 від 12.10.2017.

Відповідно до п.1.3 вищевказаного договору ТОВ «БІЗ-АУДИТ» зобов`язується провести доставку Товару ДП "Агропромислова компанія "УкрАгроСтар". Пунктом 2.3 договору передбачено, що весь Товар має бути сертифікований на території України, за що Продавець несе юридичну відповідальність. Також п.2.4 зазначено, що при передачі Товару Продавець повинен передати Покупцю належним чином завірені копії документів, що підтверджують якість Товару та його сертифікацію на території України.

Місце складання первинних документів - м. Київ, що зазначено в Договорі, специфікаціях, видаткових накладних, актах прийому-передачі товару. Відповідно до п.4.1. Договору №12-10-17 від 12.10.2017, в якому зазначено „Передача-приймання Товару за цим договором здійснюється за відповідними актами в момент передачі Товару і перевірки його комплектності”.

До перевірки не надано документів, що засвідчують факт транспортування, перевезення продукції від Постачальника до Покупця, сертифікати якості, передбачені п.2.3. Договору №12-10-17 купівлі-продажу насіння соняшника від 12.10.2017р., актів приймання продукції на склад Позивача, та подальшого його використання.

Товарно-транспортна накладна (ТТН) — це основний документом на вантаж, що повинен оформлятися при здійсненні вантажних автоперевезень. Одночасно з цим ТТН виступає первинним документом бухгалтерського обліку.

Закон України «Про автомобільний транспорт» та Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Мінтрансу України від 14.10.97 № 363, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568, визначають ТТН обов`язковим документом, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до пункту 11.1 Правил ТТН є основними документами на перевезення вантажів, ТТН - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи (пункт 1 Правил).

Пунктом 11.6 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 січня 1995р. №7, перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий – передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику. Отже, відсутність виписаних ТТН на постачання товару від ТОВ „БІЗ-АУДИТ” не дає можливості підтвердити факт постачання вантажу та встановити, де саме пункт навантаження та розвантаження Товару (насіння соняшника).

ТТН — обов`язковий документ для здійснення внутрішніх перевезень вантажів (виняток— водій має інший визначений законодавством документ на вантаж) (ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-ІІІ, далі— Закон про автотранспорт). А з 14.01.2014 не просто обов`язковий, а взагалі основний документ на перевезення вантажів (п. 11.1. Правил перевезень вантажів).

ТТН слід оформлювати під час перевезення вантажу на договірних засадах. Адже ТТН як обов`язковий документ лише для водія юрособи або фізособи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах (п. 1 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, наведеного в додатку до постанови КМУ від 25.02.2009 № 207). Водночас, оформлення ТТН проводиться незалежно від умов оплати за роботу автомобіля (тобто за плату чи безкоштовно) (п. 11.3 Правил перевезень вантажів).

Непряме підтвердження, але все ж таки підтвердження стосовно того, що ТТН потрібна лише під час перевезення на договірних умовах, містить і п. 14.4 Правил перевезень вантажів, що присвячений розрахункам за перевезення. У ньому зазначено, що рахунок за виконані перевезення виписується на підставі лише належним чином оформлених товарно-транспортних накладних.

Водночас, незважаючи на це, Міністерство інфраструктури в листі від 03.09.2013 № 10092/25/10-13 {далі— лист № 10092) наголошує, що будь-яке перевезення вантажу (товару) від вантажовідправника вантажоодержувачу (наприклад, самостійне та за власний рахунок перевезення продавцем до покупця товарів) неможливо класифікувати як перевезення для власних потреб (оскільки змінюється власник вантажу, нехай навіть і на кінцевій стадії товарно-транспортного процесу). Тому таке перевезення повинно бути належним чином оформлене з обов`язковим оформленням всіх юрдокументів (у тому числі з використанням ТТН). А виключення з транспортного процесу будь-якого з його учасників, з подальшим уникненням оформлення відповідних юридичних документів (зокрема, ТТН) призводить до виникнення корупційної складової та суперечить законодавству України.

Держкомстат у листі від 25.06.2007 № 05/2-8/46 зазначив, що потреба у ТТН не залежить від виду автотранспорту, яким переміщують вантаж. Цієї ж думки дотримується й Мінтранс України в листі від 26.12.2007 № 5327-02/06/14- 07. Це має робити вантажовідправник (п. 11.4 Правил перевезень вантажів). Ним є будь-яка фіз- або юрособа, яка надає перевізнику вантаж для перевезення автотранспортом.

При оформленні ТТН необхідно дотримуватися загальних вимог щодо змісту первинних документів. Такі вимоги містяться у пункті 2.4 Положення та частині 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Під час проведення перевірки, відповідно до п. 74.2 ст. 74 Кодексу підлягає використанню узагальнена податкова інформація для виконання покладених на контролюючі органи функцій і завдань, в тому числі, згідно з пп. 83.1.2 п. 83.1 ст. 83 Кодексу є підставою для висновків під час проведення перевірок.

В ході перевірки була використана податкова інформація щодо ТОВ «БІЗ-АУДИТ», складена Головним управління ДПС у Миколаївській області від 20.12.2017 №359/14-29-14-08/41451965 з питань здійснення фінансово - господарської діяльності по взаємовідносинам з платниками податків контрагентами - постачальниками за період жовтень - грудень 2017 року та контрагентами-покупцями. В податковій інформації зазначено, що в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів ТОВ «БІЗ-АУДИТ», встановлена відсутність руху активів, зобов`язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції, відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей до вчинення задекларованих господарських операцій.

Відсутність у ТОВ «БІЗ-АУДИТ» необхідних трудових та виробничих ресурсів та/або з урахуванням змісту і специфіки вказаних операцій, які передбачають наявність основних засобів, об`єктів оподаткування, складських приміщень, необхідних виробничих потужностей та/або транспорту (зокрема, вантажного та іншого спеціального призначення), забезпечення спеціальних умов для зберігання товарів, придбання і реалізацію яких документально оформлено при взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками та покупцями, а також враховуючи, що відповідні сторонні послуги з експлуатації основних засобів та обладнання не придбавалися, вбачається відсутність об`єктивно необхідних умов для реального здійснення задокументованих між ТОВ «БІЗ-АУДИТ» та його контрагентами господарських операцій щодо придбання та реалізації товарів/послуг, їх транспортування, розвантаження/навантаження і зберігання та місця надання.

Вважають, що за вказаних обставин встановлена відсутність факту реального здійснення оформлених ТОВ «БІЗ-АУДИТ» операцій з придбання товарів/послуг та їх реалізації на адресу покупця. Таким чином, відповідач вважає, що за результатами аналізу наявної інформації щодо діяльності ТОВ «БІЗ-АУДИТ» та його контрагентів було встановлено:

- неможливість виконання оформлених господарських операцій наявними трудовими ресурсами;

- відсутність об`єктивно необхідних умов для реального здійснення задокументованих з постачальниками господарських операцій щодо придбання товарів/послуг, розвантаження/навантаження і зберігання.

З урахуванням вищезазначеного, відповідач вважає, що під час перевірки встановив безпідставне формування показників податкової звітності за жовтень - грудень 2017 року по отриманих та зареєстрованих ТОВ «БІЗ-АУДИТ» податкових накладних, які не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкового кредиту і податкових зобов`язань, оскільки не опосередковуються реальним виконанням операцій і не мають статусу юридично значимих.

Під час перевірки ДП АПК „Украгростар” не надано документів, що засвідчують факт транспортування, перевезення продукції від Постачальника до Покупця. Згідно пояснень посадових осіб підприємства, перевезення товару та оплату транспортування здійснено постачальником, в результаті чого відсутні супроводжувальні первинні документи.

Господарські операції між ДП «АПК «Украгростар» та контрагентом-постачальником ТОВ «БІЗ-АУДИТ» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності необхідних трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів і транспортних засобів.

Враховуючи значні обсяги придбаних та реалізованих товарів, відсутність відомостей про кваліфікацію та фах персоналу, а також зважаючи на значну кількість, географію та види реалізованих товарів, послуг реальність здійснення повноцінної фінансово-господарської діяльності підтвердити немає можливості. На порушення ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999р. №996 (із змінами та доповненнями); п.1.2 ст.1, п.2.4., п.2.16 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Мінфіну України від 24.05.1995р. №88 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704; ст. 264 Господарського кодексу України, пп. 14.1.191, 14..1.202 п. 14.1 ст. 14, пп. 198.1, пп. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу ДП „АПК „ Украгростар ” завищено суму податкового кредиту на 163333,4 грн.

Щодо взаємовідносин з ТОВ „ДІЕНС ЛТД”.

Позивачем був укладений договір купівлі-продажу насіння соняшника №07- 9 від 07.09.2017 з ТОВ „ДІЕНС ЛТД”.

Аналізом можливості виконання оформлених господарських операцій з придбання (виробництва)/продажу ідентифікованих товарів/послуг із використанням наявних основних засобів, об`єктів оподаткування ТОВ «ДІЕНС ЛТД» встановлено таке.

У контрагента Позивача ТОВ «ДІЕНС ЛТД» відсутні основні засоби та інші необоротні активи, необхідні для здійснення підприємством господарської діяльності, також підприємством не задекларовано послуги з оренди основних засобів, послуги по транспортуванню та зберіганню ТМЦ (активів) за період вересень - жовтень 2017 року. Зазначене свідчить про відсутність на підприємстві основних засобів та інших необоротних активів, необхідних для здійснення господарської діяльності можливості виконання оформлених господарських операцій з придбання (виробництва)/продажу ідентифікованих товарів/послуг, крім того, за даними ЄРПН не встановлено придбання послуг з оренди основних засобів у сторонніх організацій з метою використання у власній господарській діяльності, недостатня кількість трудових ресурсів.

До ДП "АПК "Украгростар" Головним управлінням ДФС у Луганській області був направлений лист від 22.11.2017 №4277/10/12-32-12-01-43 про надання інформації, пояснень та їх документального підтвердження щодо взаємовідносин з ТОВ "ДІЕНС ЛТД" за період - жовтень 2017р.

Підприємством надано відповідь вх.№3443 від 18.12.2017 та завірені підписом директора ОСОБА_2 копії документів, серед яких видаткові накладні:

- видаткова накладна (в якій вказано назву підприємства постачальника ТОВ „ДЕНІС ЛТД”, договір №07-9 від 07.09.2017) №49 від 19.10.2017 на суму 343000грн, у т.ч. ПДВ 57166,69грн, насіння соняшника в кількості 35т, місце складання м. Київ.

- видаткова накладна (вказано назву підприємства постачальника ТОВ „ДЕНІС ЛТД”, договір №07-9 від 07.09.2017) №50 від 20.10.2017 на суму 441000грн, у т.ч. ПДВ 73500грн., насіння соняшника в кількості 45т, місце складання м. Київ

-видаткова накладна (вказано назву підприємства постачальника ТОВ „ДЕНІС ЛТД”, договір №07-9 від 07.09.2017) №51 від 23.10.2017 на суму 441000грн, у т.ч. ПДВ 73500грн., насіння соняшника в кількості 45т, місце складання м. Київ.

Але в ході перевірки встановлено, що в папці «Матеріальний звіт за жовтень 2017р» підшиті інші видаткові накладні, а саме:

- видаткова накладна № 49 від 19.10.2017 на суму 343000 грн, у т.ч. ПДВ 57166,67 грн, насіння соняшника в кількості 35 т, (вказано назву підприємства постачальника ТОВ „ДІЕНС ЛТД» та договір поставки вже інший - №17-10 від 17Л0Л7, який не відповідає номеру укладеного між контрагентами договору), місце складання - м. Київ. Документ зі сторони Постачальника засвідчений печаткою, яка має інший вигляд, ніж печатка на Договорі, та не має підпису та печатки зі сторони Покупця.

- видаткова накладна від 20.10.2017 на суму 441000 грн, у т.ч. ПДВ 73500 грн., насіння соняшника в кількості 45т, (вказано назву підприємства постачальника ТОВ „ДІЕНС ЛТД», договір поставки № 17-10 від 17.10.2017) місце складання - м. Київ. Документ зі сторони Постачальника засвідчена печаткою, яка має інший вигляд, ніж печатка на Договорі, та не має підпису та печатки зі сторони Покупця.

- оригінал видаткової накладної №51 від 23.10.2017 – відсутній.

Також надані до перевірки Акти прийому - передачі до Договору №07-9 купівлі-продажу насіння соняшника від 07.09.2017, зазначене місце складення - м. Київ:

- № 3 від 19.10.2017, в якому зазначено, шо ДП «АПК «Украгростар», надалі Покупець, та ТОВ «ДІЕНС ЛТД», надалі Продавець, підписали даний Акт відповідно до договору № 07-9 купівлі-продажу насіння соняшника від 23.09.2017 про наступне : Продавець передає, а Покупець приймає насіння соняшника 35 т на суму 343000,00грн, у т.ч. ПДВ 57166,67грн

- № 4 від 20.10.2017, в якому зазначено, шо ДП «АПК «Украгроетар», надалі Покупець, та ТОВ «ДІЕНС ЛТД», надалі Продавець, підписали даний Акт відповідно до договору № 07-9 купівлі-продажу насіння соняшника від 23.09.2017 про наступне: Продавець передає, а Покупець приймає насіння соняшника 45т на суму 441000,00грн, у т.ч. ПДВ 73500грн

- № 5 від 23.09.17 , в якому зазначено, шо ДП «АПК «Украгростар» , надалі Покупець та ТОВ «ДІЕНС ЛТД», надалі Продавець, підписали даний Акт відповідно до договору № 07-9 купівлі продажу насіння соняшника від 23.09.2017 про наступне : Продавець передає , а Покупець приймає насіння соняшника 45т на суму 441000,00грн, у т.ч. ПДВ 73500грн.

ТОВ «ДІЕНС ЛТД» користується печаткою для засвідчення документів, проте вона має різний вигляд на документі, що був наданий на запит контролюючого органу та наданий під час перевірки.

З огляду на вищезазначене, підприємством здійснено неправомірне складання первинних дефектних документів.

В ході аналізу переліку податкових накладних Архіву електронної звітності контрагентів-постачальників встановлена невідповідність одержаного ТОВ „ ДІЕНС ЛТД” товару від постачальника товару, який реалізовано ДП АПК „Украгростар” («розрив ланцюга»). В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів ТОВ «ДІЕНС ЛТД» встановлена відсутність руху активів, зобов`язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції, відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей до вчинення задекларованих господарських операцій.

Відсутність у ТОВ «ДІЕНС ЛТД» необхідних трудових та виробничих ресурсів та/або з урахуванням змісту і специфіки вказаних операцій, які передбачають наявність основних засобів, об`єктів оподаткування, складських приміщень, необхідних виробничих потужностей та/або транспорту (зокрема, вантажного та іншого спеціального призначення), забезпечення спеціальних умов для зберігання товарів, придбання і реалізацію яких документально оформлено при взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками та покупцями, а також враховуючи, шо відповідні сторонні послуги з експлуатації основних засобів та обладнання не придбавалися, вбачається відсутність об`єктивно необхідних умов для реального здійснення задокументованих між ТОВ «ДІЕНС ЛТД» та його контрагентами господарських операцій щодо придбання та реалізації товарів/послуг, їх транспортування, розвантаження/ навантаження і зберігання та місця надання.

Таким чином, відповідач вважає, що за результатами аналізу діяльності контрагента-постачальника встановлено:

- реалізацію товарів за номенклатурою, відмінною від номенклатури документально оформленого попереднього придбання, відповідно до податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- відсутність будь-якої інформації про зберігання товарів (наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ,

-відомості про місцезнаходження складів, їх площа, власник складських приміщень/орендодавця);

- відсутність інформації про транспортування (наявність власних або орендованих транспортних засобів, посередників у транспортуванні); - відсутність інформації про власні або орендовані фонди, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства;

- відсутність інформації про залучення сторонніх організацій для оренди складських приміщень, транспортування товарів та надання послуг відповідно до податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вважають, що за результатами з`ясованої інформації вбачається відсутність об`єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ТОВ „ДІЕНС ЛТД” господарських операцій за вересень-жовтень 2017 року по ланцюгу постачання. До перевірки не надані документи, що засвідчують факт транспортування, перевезення продукції від Постачальника до Покупця, сертифікати якості, передбачені пунктом 2.3. Договору №07-9 купівлі-продажу насіння соняшника від 07.09.2017.

Старшим слідчим з OBС третього ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Луганській області, підполковником податкової міліції Барановим О.Ю., за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32019130580000001 від 10.01.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, допитано як свідка ОСОБА_3 , який в періоді вересень - жовтень 2017 року був посадовою особою (директор, головний бухгалтер) ТОВ „ ДІЕНС ЛТД”. ОСОБА_3 під час допиту зазначив, що нікому не передавав печатку підприємства, електронний підпис, електронні ключі подачі звітності та реєстрації податкових накладних, взаємовідносин з ДП «АПК «Украгростар» не було, особисто не складав угод з даним підприємством, товар не постачався, при наданні для ознайомлення оригіналів документів, які були вилучені протоколом тимчасового доступу до речей і документів 31.01.2019, зазначив, що їх не складав та відтиск печатки не ставив та не підписував зазначені документи.

На ухвалу судді Старобільського районного суду Луганської області від 02.05.2019 Донецьким науково - дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України (далі Донецький НДІСЕ) проведено судово - почеркознавчу експертизу документів, складених ТОВ «Діенс ЛТД» на адресу ДП „АПК «Украгростар».

Згідно Висновку Донецького ДНІЄЕ №2769/2770 від 17.05.2019 за результатами проведення судово - почеркознавчої експертизи підписи від імені ОСОБА_3 виконані не ОСОБА_3 , а іншими особами.

Експертизою доведено факт не підписання первинного документу особою, яка вказана в його реквізитах, що є порушенням п.2.5, п.2.13 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (далі Положення № 88).

Згідно з позицією Верховного Суду України (викладеної ним, зокрема, у постанові від 05.03.2012 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта» до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про визнання висновків перевірки неправомірними, визнання чинним договору, скасування податкових повідомлень-рішень, а також у постанові від 22.09.2015 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» до ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень) документи, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, що виключає можливість формування даних податкового обліку на підставі таких документів.

Таким чином, складені ТОВ „ДІЕНС ЛТД”, документи не можуть за змістом п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України вважатися первинними документами для підтвердження даних податкового обліку.

Відповідач вважає, що в порушення частини першої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пунктів 2.1 і 2.2 Положення №88, підприємством здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних (безтоварних) господарських операцій з одержання (придбання) товару неправомірно складено відповідні первинні документи, в тому числі дефектні, зокрема, накладні тощо.

Враховуючи наведену вище інформацію щодо ТОВ «ДІЕНС ЛТД», неможливо підтвердити документально реальність здійснення господарських відносин із постачальником.

Таким чином, з вищенаведеного відповідач робить висновок, що по операціях з постачання товарів (робіт, послуг) лише оформлювались окремі первинні документи невстановленою особою з метою створення зовнішніх ознак фактичного здійснення операцій та правомірності формування сум податкового кредиту, наслідком чого є отримання від контрагента - постачальника ТОВ «ДІЕНС ЛТД” необґрунтованої податкової вигоди у вигляді сум податкового кредиту з ПДВ.

Враховуючи вищезазначене, отримана сума податкового кредиту 558500,01грн. неправомірно віднесенні ДП АПК «Украгростар» до податкового кредиту у деклараціях по ПДВ на підставі ст. 198.6. ПКУ.

Щодо взаємовідносин з ТОВ "ТРЕЙВІНГ КОМПАНІ".

ТОВ «ТРЕЙВІНГ КОМПАН1» зареєстроване за адресою, м. Київ, Святошинський р-н, вул. Підлісна, буд. 1, офіс 10, засновник, директор та бухгалтер: ОСОБА_4 . Наголошують, що юридична адреса співпадає з адресою ТОВ „ДІЕНС ЛТД”.

Наявність трудових ресурсів відповідно до звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма Д4) за жовтень 2017р становила - 1 особа.

Аналіз можливості виконання оформлених господарських операцій з придбання (виробництва)/продажу ідентифікованих товарів/послуг наявним трудовим ресурсом: недостатня кількість трудових ресурсів.

У 2016-2017р подані баланс та Звіт про фінансові результати з нульовими показниками.

За 2018 рік фінансовий звіт не поданий до ДПІ обліку.

Інформація про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність відповідно до форми 20-ОІШ згідно наявних в ДФС баз даних, - інформація відсутня.

Вважають, що зазначене свідчить про відсутність на підприємстві основних засобів та інших необоротних активів, необхідних для здійснення господарської діяльності. Крім того, за даними ЄРПН не встановлено придбання послуг з оренди основних засобів у сторонніх організацій з метою використання у власній господарській діяльності.

У підприємства ТОВ «ТРЕЙВІНГ КОМПАНІ» відсутні основні засоби та інші необоротні активи, необхідні для здійснення підприємством господарської діяльності, також підприємством не задекларовані послуги з оренди основних засобів, послуги по транспортуванню та зберіганню ТМЦ (активів) за період жовтень 2017 року. Тобто, неможливо підтвердити факт руху ТМЦ (активів) від продавця до покупця та місця зберігання ТМЦ (активів).

До перевірки не надані документи, що засвідчують факт транспортування, перевезення продукції від Постачальника до Покупця, довіреності на отримання.

По взаємовідносинам з ТОВ "ТРЕЙВІНГ КОМПАНІ" до перевірки надана видаткова накладна №14 від 23.10.2017 на суму 441000грн, у т.ч. ПДВ – 73500 грн, складена ТОВ "ТРЕЙВІНГ КОМПАНІ", номенклатура - насіння соняшника в кількості 45т, місце складання - м. Київ. Згідно пояснень посадових осіб ДП «АПК «Украгростар» ДОГОВІР з контрагентом не укладався. У накладній вказано договір №17-10 від 17.10.2017.

Саме цей номер договору МІ 7-10 від 17.10.2017 зазначений у видаткових накладних, складених ТОВ „ДІЕНС ЛТД» на постачання товару, які було надано до перевірки.

В ході кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32019130580000001 від 10.01.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, неможливо допитати керівника ТОВ "ТРЕЙВІНГ КОМПАНІ" ОСОБА_4 у зв`язку з його відсутністю.

Згідно п.2.4 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 №168/704 (далі - Положення №88), визначено, що первинні документи для надання ним юридичної сили та доказовості повинні мати обов`язкові реквізити і бути підписані посадовою особою, відповідальною за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

ТОВ "ТРЕЙВІНГ КОМПАНІ" згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних у періоді - жовтень 2017 року виконувало купівлю-продаж різноманітних товарів, що свідчить про фізичну неможливість здійснення даних операцій з урахуванням штатної кількості працівників - 1 особа, об`єми виконуваної роботи та кількість проданого товару за звітний період - не підтверджена можливість виконання оформлених господарських операцій з продажу товарів.

В результаті аналізу податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (АІС «Єдиний реєстр податкових накладних» («Архів податкової звітності») встановлено, що ТОВ "ТРЕЙВІНГ КОМПАНІ" здійснювало розповсюдження схемного податкового кредиту шляхом реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Тобто, аналіз зареєстрованих податкових накладних свідчить про наявність фактів, коли товар не був придбаний ТОВ "ТРЕЙВІНГ КОМПАНІ".

Відповідач вважає, що в порушення положень частини першої ст. 264 Господарського кодексу України, пп.14.1.191, 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, ДП «АПК «Украгростар» відображено нереальні господарські операції з одержання ідентифікованого товару, оскільки відсутній факт формування саме цього активу (товару) як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок власного виробництва або реального придбання у інших суб`єктів господарювання, тобто відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абзацу п`ятого статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі також - Закон №996), в основі якої має бути дійсний рух певного активу (товару).

Відповідач зазначає, що складені підприємствами документи не можуть за змістом п. 44.1 СТ.44 Податкового кодексу України вважатися первинними документами для підтвердження даних податкового обліку. Отже, в порушення п.1.2 Положення №88, п.З розділу III Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за №336/22868, п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України підприємством перенесено інформацію з неправомірно складених первинних документів до облікових регістрів, а з них - до фінансовій звітності та відповідно не забезпечено достовірність фінансової звітності.

Враховуючи вищезазначене, відповідач вважає, що отримана сума податкового кредиту 73500 грн. неправомірно віднесена ДП АПК «Украгростар» до податкового кредиту у деклараціях по ПДВ на підставі ст. 198.6. ПКУ.

Щодо взаємовідносин з ТОВ "КОМПАНІЯ "СОФІЙСЬКИЙ".

Засновник - ОСОБА_5 , яка також є КІНЦЕВИМ БЕНЕФІЦІАРНИМ ВЛАСНИКОМ ДП АПК „Украгростар”, директор та бухгалтер одна особа - ОСОБА_6 .

Згідно державної реєстрації має такі види діяльності: 86.21 Загальна медична практика; 96.04 Діяльність із забезпечення фізичного комфорту; 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; 93.13 Основна - Діяльність фітнес-центрів; 47.75 Роздрібна торгівля косметичними товарами та туалетними приналежностями в спеціалізованих магазинах; 47.71 Роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах; 96.02 Надання послуг перукарнями та салонами краси.

У 2016-2018р баланс та Звіт про фінансові результати не подані до ДПІ обліку. Інформація про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність відповідно до форми 20-ОПП згідно наявних в ДФС баз даних: ФІТНЕС-ЦЕНТР СОФІЙСБКИЙ , САЛОН КРАСИ, КАФЕ, МАГАЗИН.

Між ДП АПК «Украгростар» (надалі Замовник) та ТОВ "КОМПАНІЯ "СОФІЙСЬКИЙ" укладений Договір №27-02/2015 (на надання інформаційно - консультаційних послуг) від 27.02.2017, місце складання - м. Київ. Предмет договору - Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання по здійсненню інформаційно - консультаційних послуг.

До перевірки не надані оригінали актів виконаних робіт, не надані документи, які б доводили необхідність отримання інформаційно - консультаційних послуг, які саме консультації та інформацію отримало підприємство від TOB „КОМПАНІЯ „СОФІЙСЬКИЙ”, інші документи, які б відображали фактичні (реальні) наслідки здійснення господарських операцій. З копій актів виконаних робіт неможливо встановити обсяг проведених робіт, кількість витраченого часу, використані інформаційні матеріали, порядок визначення вартості, а також ідентифікувати участь контрагентів у виконанні наданих послуг.

З наданих до перевірки документів не підтверджується реальний час здійснення таких операцій контрагентом позивача, місцезнаходженням майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого виду діяльності, оскільки маркетингові та мерчандайзингові послуги потребують значних зусиль та затрат, тривалого часу для їх надання, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів у контрагента позивача аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.03.2019у справі №2а-3789/11/1070. За результатами аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних за період січень - грудень 2017 року ТОВ „КОМПАНІЯ „СОФІЙСЬКИЙ” закуповує у контрагентів-постачальників кисло - молочну продукцію, овочі, фрукти, рибу, філе куряче, сік, горіхи, шампунь, рідке мило, гель для душа, паперові рушники, послуги з постачання питної води, послуги з охорони громадського порядку, послуги технічного обслуговування системи пожежної сигналізації.

ТОВ „КОМПАНІЯ „СОФІЙСЬКИЙ” реалізує послуги, які не передбачені статутною діяльністю підприємства та при відсутності трудових ресурсів з відповідною кваліфікацією, та зазначені послуги відмінні від придбаних у інших СГД.

Вважають, що ТОВ „КОМПАНІЯ „СОФІЙСЬКИЙ” здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам з метою штучного формування податкового кредиту.

Відповідач наголошує, що єдиним засновником, власником 100% установчого капіталу та керівником ТОВ „КОМПАНІЯ „СОФІЙСЬКИЙ” є ОСОБА_5 , яка також є КІНЦЕВИМ БЕНЕФІЦІАРНИМ ВЛАСНИКОМ 100% установчого капіталу ДП АПК «Украгростар», які в розумінні пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, за інформацією ДПІ, є пов`язаними особами, мають родинні стосунки та проживають за однією адресою.

Відповідач вважає, що в порушення положень частини першої ст. 264 Господарського кодексу України, пп.14.1.191, 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, ДП „АПК „Украгростар” відображено нереальні господарські операції з одержання ідентифікованого товару, оскільки відсутній факт формування саме цього активу (товару) як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок власного виробництва або реального придбання у інших суб`єктів господарювання; тобто, відсутня господарська операція, як певна дія або подія у визначенні абзацу п`ятого статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в основі якої має бути дійсний рух певного активу (товару).

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Вважають, що на порушення ст. 9 Закону України ’’Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні; пп. 1.1 п. 1, пп. 1.2 п. 1, п. 2.16 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку; ст. 264 Господарського кодексу України, пп.14.1.191, 14.1.202 п. 14.1 ст. 14, пп. 198.1, пп. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу ДП „АПК „Украгростар” завищило суму податкового кредиту на 862333грн, у т.ч. за березень 2017р на 25000грн, квітень 2017-16667грн, травень 2017- 25333грн, вересень 2017р- 354333грн, жовтень 2017 року -441000грн.

Звертають увагу, що згідно результатів аналітичного пошуку ТЗ по «ПАЮ ДДАІ» МВС України встановлено, що у контрагентів позивача ТОВ «БІЗ АУДИТ»,ТОВ «ДІЕНС ЛТД», ТОВ «ТрейвингКомпані», ТОВ «Компанія «Софіївський» відсутні транспортні засоби, зареєстровані в Єдиному державному реєстрі МВС України.

Згідно даних ЄРПН та АІС «Податковий блок» ТОВ «ВІЗ АУДИТ»,ТОВ «ДИЕНС ЛТД», ТОВ «ТрейвингКомпані», ТОВ «Компанія «Софіївський» та ДП «АПК«УкрАгроСтар» не здійснювали придбання послуг по перевезенню вантажу у інших перевізників.

Також згідно даних, що є в розпорядженні ГУ ДПС у Луганській області за період перевірки, податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) та сум нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма Д4) інформація про трудові ресурси відсутня у зв`язку з неподанням відповідної звітності всупереч п.п.16.1.3 п.16.1 ет.16 Податкового Кодексу України.

Крім того, згідно проведеного аналізу ЄРПН встановлено, що ТОВ «БІЗ АУДИТ»,ТОВ «ДІЕНС ЛТД», ТОВ «ТрейвингКомпані», ТОВ «Компанія «Софіївський» формували податковий кредит за рахунок придбання круп, каш, кави та інших продуктів харчування, натомість реалізує товари з іншою номенклатурою. Вважають, що фактично Позивачем здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з ТОВ «БІЗ АУДИТ»,ТОВ «ДІЕНС ЛТД», ТОВ «ТрейвингКомпані», ТОВ «Компанія «Софіївський» і враховано у бухгалтерському обліку первинні документи всупереч нормам частини першої ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2.1, п.2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704. Тобто, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні а6з.5 ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в основі якої має бути дійсна зміна в структурі зобов`язань підприємства.

Виходячи із фактичного змісту операції, норм. абз. 8 ст.4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» та П(С)БО витрати за вищенаведеними рахунками Позивачем не підлягають відображенню.

При перенесенні платником податків інформації з неправомірно складеного первинного документа до облікових регістрів порушено норми частини п`ятої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, абзацу другого розділу І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України від 21.12.1999 № 893/4186.

При перенесенні Позивачем неправомірно відображеної інформації у регістрах бухгалтерського обліку до фінансової звітності порушено норми п. 3 розділу III Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за № 336/22868.

Вищезазначені документи не можуть за змістом п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України вважатися документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності.

Аналізом придбання продукції від контрагентів позивача: ТОВ «БІЗ АУДИТ»,ТОВ «ДІЕНС ЛТД», ТОВ «ТрейвингКомпані», ТОВ «Компанія «Софїївський» вбачається нереальність господарської операції внаслідок не надання документів, що підтверджують надходження, оприбуткування ТМЦ та добрив на склад, складські квитанції, матеріальні звіти, звіти про рух і ТМЦ на складі, списання зі складу. Документи про зберігання на складі, передачу від матеріально відповідальних осіб на підприємстві не ведуться.

Відповідно до пункту 1 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безупинно від дня реєстрації і до ліквідації, а підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документ, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Також наголошують, що документи бухгалтерської звітності позивача не можуть самі по собі підтверджувати реальність виконання господарської угоди, укладеної з ТОВ «БІЗ-АУДИТ», ТОВ «ДІЕНС ЛТД», ТОВ «ТрейвингКомпані», ТОВ «Компанія «Софїївський», оскільки з наданих контролюючим органом доказів вбачається, що останні через відсутність належної кадрової та матеріально-технічної бази об`єктивно не мали можливості та фактично не виконували роботи, перелік, обсяг та вартість яких відображено у наданих Позивачем до перевірки документах. Зміст наданих в підтвердження виконання умов договорів актів прийняття наданих послуг та інших документів бухгалтерського обліку не дозволяє визначити ані реальний об`єм них послуг, ані подальше використання отриманих послуг у господарській діяльності позивача.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного суду від 22 жовтня 2019 року по справі № 811/1293/13-а, ненадання документів, які за звичайною діловою практикою супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності з первинними документами підтверджують їх фактичне (реальне) виконання, недоведеність наявності у контрагентів матеріально-технічної можливості здійснювати обумовлені договорами із позивачем зобов`язання, дефектності первинних документів, надані позивачем документи не підтверджують реальність операцій, які зумовлюють зміни в структурі активів, зобов`язань та власного капіталу суб`єкта господарювання (позивача).

З огляду на викладене, вважають, що ГУ ДПС у Луганській області як суб`єкт владних повноважень під час проведення перевірки позивача діяла відповідно до вимог чинного законодавства та у межах наданих прав.

Просить відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог у повному обсязі.

По справі вчинені такі процесуальні дії.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 15.10.2019 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для її усунення (т.2 а.с. 67).

Ухвалою від 28.10.2020 відкрито провадження у справі, справа розглядатиметься в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 22.11.2019 (т.1 а.с. 1-2).

22.11.2019 у зв`язку з перебуванням головуючого судді Борзаниці С.В. на лікарняному розгляд справи перенесено 19.12.2019 (т.2 а.с. 111).

Ухвалою від 19.12.2019 продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів(т.2 а.с. 225).

19.12.2019 за клопотанням представника відповідача розгляд справи відкладено, підготовче засідання призначено на 15.01.2020 (т.2 а.с. 226).

Ухвалою від 15.01.2020 зупинене провадження у справі до 25.02.2020, підготовче засідання призначено на 25.02.2020 (т.3 а.с. 3).

Ухвалою від 25.02.2020 провадження у справі поновлено (т.3 а.с. 8).

25.02.2020 за клопотаннями сторін розгляд справи відкладено, підготовче засідання призначено на 03.03.2020 (т. 3 а.с. 98).

Ухвалою від 03.03.2020 закрито підготовче провадження та призначено адміністративну справу до судового розгляду по суті на 17.03.2020 (т.3 а.с.163).

Ухвалою від 17.03.2020 зупинене провадження у справі до 25.02.2020, судове засідання призначено на 21.04.2020 (т.3 а.с. 176).

Ухвалою від 21.04.2020 провадження у справі поновлено (т.3 а.с. 185).

21.04.2020 за клопотаннями сторін розгляд справи відкладено, судове засідання призначено на 28.04.2020 (т.3 а.с. 186).

Ухвалою від 28.04.2020 зупинене провадження у справі до 25.02.2020, судове засідання призначено на 02.06.2020 (т.3 а.с. 194).

Ухвалою від 02.06.2020 провадження у справі поновлено (т.3 а.с. 201).

02.06.2020 за клопотанням представника позивача розгляд справи відкладено, судове зсідання призначено на 15.06.2020 (т.3 а.с. 203).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-79, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.

Дочірнє підприємство «Агропромислова компанія «Украгростар» є юридичною особою, зареєстрованою 16.03.2000 за № 13641200000000167, місцезнаходженням якої є 92230, Луганська обл., Білокуракинський р-н, с. Просторе, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 03.03.2020 за № 1006417676, види діяльності: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, 01.16 Вирощування прядивних культур, 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур, 01.28 Вирощування пряних, ароматичних і лікарських культур, 01.45 Розведення овець і кіз, 01.46 Розведення свиней, 01.49 Розведення інших тварин, 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві, 01.64 Оброблення насіння для відтворення, 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості, 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (т.3 а.с. 168-170).

Відповідно до плану-графіка проведення планових перевірок платників податків на 4 квартал 2018 року на підставі наказу ГУ ДФС у Луганській області від 19.11.2018 № 1298 «Про проведення документальної планової невиїзної перевірки», з урахуванням наказу ГУ ДПС у Луганській області «Про внесення змін до наказу Головного управління ДФС у Луганській області від 19.11.2018 №1298» від 29.08.2019 № 35 на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.77, ст.79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями, ГУ ДПС у Луганській області було проведено документальну планову невиїзду перевірку ДП АПК «Украгростар» тривалістю 30 робочих днів, за результатами якої складений Акт перевірки від 06.09.2019 № 14/12-32-05-13/30790892, в якому були зафіксовані порушення податкового законодавства у вигляді заниження податкового зобов`язання за платежем податку на додану вартість (т.1 а.с. 15-310).

17.09.2019 позивачем були подані заперечення на акт перевірки, які ГУ ДПС у Луганській області не були взяті до уваги (т.2 а.с. 36-46, 47-58).

27.09.2019 ГУ ДПС у Луганській області було винесене податкове повідомлення-рішення № 00000090513, яким визначене грошове зобов`язання за платежем з ПДВ в сумі 1 081 601,75 грн, з яких 865 281,00 грн. сума заниження податкового зобов`язання зі сплати ПДВ, 216 320,75 грн - сума застосованих штрафних санкцій 2019 року (т.2 а.с. 59, 60).

Згідно Актів про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин, у жовтні 2018 року на незрошувані землі вносилися мінеральні добрива (т.3 а.с.32-47).

При цьому вказані акти не затверджені, не мають дати затвердження, відсутній ідентифікаційний код ЄДРПОУ підприємства, яке вносило мінеральні добрива.

Згідно договору поставки № 1130 від 14.09.2017, укладеного між позивачем (постачальник) та ТОВ «АГРЕКС» (покупець), постачальник зобов`язується поставити, а покупець – прийняти і оплатити насіння соняшнику врожаю 2017 року за ціною і на умовах цього договору.

Розділом 5 договору передбачені умови щодо якості товару, які обумовлюються в Специфікаціях та є невід`ємною частиною договору.

Специфікаціями до вказаного договору визначені конкретні показники стосовно вологості, смітної домішки, олійності соняшника на абсолютну суху речовину (т.3 а.с.58-63).

Згідно накладних від 04 та 05 грудня 2017 року. від 17 та 19 лютого 2018 року, 11 та 13 квітня 2018 року позивач поставляв ТОВ «АГРЕКС» насіння соняшнику, де зазначено кількість та вартість товару (т.3 а.с.48-49, 51-52, 55-56).

Згідно виписок руху коштів відбувалося перерахування коштів від ТОВ «АГРЕКС» на рахунок позивача як оплата за соняшник за договором № 1130 від 14.09.2017 (т.3 а.с.64-71).

Згідно відповіді позивача на запит державного ревізора-інспектора відповідача станом на момент перевірки не мають можливості надати первинні документи (договори, акти виконаних робіт) для перевірки стосовно отриманих послуг від ТОВ Компанія «Софійський» (т.3 а.с.83). При цьому причини неможливості надання документів не зазначені та не визначені терміни можливого надання. Також такі документи не надані до суду.

Згідно договору № 07-9 купівлі-продажу від 07.09.2017, укладеного між позивачем (покупець) та ТОВ «ДІЕНС ЛТД» (продавець), продавець продає (передає у власність) покупцю насіння соняшнику за ціною і на умовах, визначених у погоджених сторонами Специфікаціях.

Згідно даного договору продавець зобов`язується провести доставку товару покупцю.

При передачі товару продавець повинен передати покупцю належним чином завірені копії документів, що підтверджують якість товару та його сертифікацію на території України (т.3 а.с.122-124).

Специфікаціями до вказаного договору визначені конкретні показники стосовно кількості та ціни товару (т.3 а.с.125).

Актами прийому-передачі до вказаного договору зафіксовані кількісні та цінові показники. Відомості стосовно якості товару відсутні (т.3 а.с.126-127).

Згідно договору купівлі-продажу мінеральних добрив № 04-8 від 04.09.2017, укладеного між позивачем (покупець) та ТОВ «ДІЕНС ЛТД» (продавець), продавець продає (передає у власність) покупцю мінеральні добрива у кількості і за ціною, визначених у погоджених сторонами Специфікаціях.

При передачі товару продавець повинен передати покупцю належним чином завірені документи, що підтверджують якість товару та його сертифікацію на території України (т.3 а.с.128-130).

Специфікаціями до вказаного договору визначені конкретні показники стосовно кількості та ціни товару (т.3 а.с.131).

Актами прийому-передачі до вказаного договору зафіксовані кількісні та цінові показники. Відомості стосовно якості товару відсутні (т.3 а.с.132-133).

Згідно видаткових накладних ТОВ «ДІЕНС ЛТД» постачав позивачеві добрива мінеральні, де зазначено кількість та вартість товару (т.3 а.с.134-142).

Згідно видаткових накладних ТОВ «ДЕНІС ЛТД» постачав позивачеві добрива мінеральні, де зазначено кількість та вартість товару (т.3 а.с.143-145).

Згідно договору № 12-10-17 купівлі-продажу від 12.10.2017, укладеного між позивачем (покупець) та ТОВ «БІЗ-АУДИТ» (продавець), продавець продає (передає у власність) покупцю насіння соняшнику у кількості та за ціною, визначених у погоджених сторонами Специфікаціях.

Згідно даного договору продавець зобов`язується провести доставку товару покупцю.

При передачі товару продавець повинен передати покупцю належним чином завірені копії документів, що підтверджують якість товару та його сертифікацію на території України (т.3 а.с.146-148).

Специфікаціями до вказаного договору визначені конкретні показники стосовно кількості та ціни товару (т.3 а.с.149-151).

Актами прийому-передачі до вказаного договору зафіксовані кількісні та цінові показники. Відомості стосовно якості товару відсутні (т.3 а.с.152-154).

Згідно видаткових накладних ТОВ «БІЗ-АУДИТ» постачав позивачеві насіння соняшника, де зазначено кількість та вартість товару (т.3 а.с.155-157).

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

З урахуванням предмету спору дослідженню підлягають господарські операції між позивачем з контрагентами, які зазначені в якості підстав для виникнення права на податковий кредит та визначення податкових зобов`язань.

Пунктом 1.1. статті 1 Податкового кодексу України визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно статті 5 Податкового кодексу поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу (п.5.1.).

Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (п.5.3.).

Підпунктом 14.1.36. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність – це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп. 16.1.2 та 16.1.3 п.16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків «зобов`язаний» вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (пп.16.1.2.), а також подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (пп.16.1.3.).

Статтею 109 ПК України визначено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно статті 110 ПК України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 111.2. статті 111 ПК України фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених цією главою, не звільняє платників податків від обов`язку сплатити до бюджету належні суми податків та зборів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, а також від застосування до них інших заходів, передбачених цим Кодексом.

Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України (п. 113.2. та 113.3. ст. 113 ПК України).

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об`єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Такі терміни, як «договір», «господарський договір» або «істотні умови господарського договору» не визначені Податковим кодексом України.

Як наслідок, в силу приписів п.5.3. ст. 5 Податкового кодексу України такий порядок повинен використовуватися у значенні, встановленому іншими законами, в даному випадку – Господарським кодексом України та Цивільним кодексом України.

Статтею 179 Господарського кодексу України (далі також – ГК України) визначено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:

вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;

примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;

типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;

договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (частина 7 вказаної статті).

Статтею 180 Господарського кодексу України визначені істотні умови господарського договору.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч.ч. 1-3 вказаної статті).

Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов`язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг (ч. 4 вказаної статті).

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.

Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов`язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору (частина 7 вказаної статті).

Статтею 15 Господарського кодексу України передбачено, що у сфері господарювання застосовуються технічні регламенти, стандарти, кодекси усталеної практики та технічні умови.

Застосування стандартів, кодексів усталеної практики чи їх окремих положень є обов`язковим для:

- суб`єктів господарювання, якщо обов`язковість застосування стандартів чи кодексів усталеної практики установлено нормативно-правовими актами;

- учасників угоди (контракту) щодо розроблення, виготовлення чи постачання продукції, якщо в ній (ньому) є посилання на певні стандарти чи кодекси усталеної практики;

- виробника чи постачальника продукції, якщо він склав декларацію про відповідність продукції певним стандартам чи застосував позначення цих стандартів у її маркуванні.

Статтею 181 Господарського кодексу України визначений загальний порядок укладання господарських договорів.

Так, згідно частини 1 вказаної статті господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України (далі – також ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Такі терміни, як «порядок обліку доходів і витрат, складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків та зборів» або «облік доходів і витрат, складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків та зборів» не визначені Податковим кодексом України.

Як наслідок, в силу приписів п.5.3. ст. 5 Податкового кодексу України такий порядок повинен використовуватися у значенні, встановленому іншим законом, в даному випадку - Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»:

Бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень;

господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до статті 3 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»:

1. Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

2. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку

Відповідно до статті 4 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах:

обачність - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов`язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Відповідно до статті 8 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» керівник підприємства зобов`язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Відповідно до статті 9 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи, податковий кредит позивача сформований по операціях з контрагентами ТОВ „БІЗ-АУДИТ”, ТОВ „ДІЕНС ЛТД”, ТОВ „ТРЕЙВІНГ КОМПАНІ” ТОВ „КОМПАНІЯ „СОФІЙСЬКИЙ”.

Представником позивача в ході судового розгляду справи була надана суду первинна документація, на підставі якої здійснювалася господарська діяльність за період, протягом якого сформовано податковий кредит. Додаткових документів, окрім долучених до матеріалів справи, позивачем не надавалося та не повідомлялося про наявність інших додаткових первинних документів щодо господарської діяльності із зазначеними вище контрагентами.

В судовому засіданні встановлено, що між Позивачем та зазначеними контрагентами були укладені договори купівлі-продажу та поставки, відповідно до яких продавець (постачальник) зобов`язується передати у власність покупця товар, номенклатура, асортимент, кількість та ціна якого визначаються в додатках – Специфікаціях, а також у додаткових обов`язкових документах, які є невід`ємною частиною укладених договорів, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити такий товар в порядку та на умовах цього договору.

Специфікацією № 1 від 25.09.2017 до Договору купівлі-продажу №04-8 від 04.09.2017 визначено, що Товаром є Аміачна селітра.

Якість Товару повинна відповідати вимогам фітосанітарного, виробничого, протипожежного характеру.

Стандарт ДСТУ 7370:2013 Національний стандарт України. Амонію нітрат (селітра аміачна) поширюється на нітрат амонію (селітру аміачну, амоній азотнокислий), який одержують нейтралізацією азотної кислоти газоподібним аміаком з наступним гранулюванням продукту.

Нітрат амонію застосовують у сільському господарстві як мінеральне добриво, та як сировину у хімічній промисловості.

Відповідно до пункту 6.6 стандарту ДСТУ 7370:2013 складські будівлі і споруди для зберігання нітрату амонію мають відповідати вимогам ДБН В.2.2-7.

Відповідно до пункту 12.4 стандарту ДСТУ 7370:2013 у разі відвантаження нітрату амонію споживачеві продукцію супроводжують документом щодо якості.

Зміст цього документа наведено в додатку Г.

Згідно додатку Г документ щодо якості має містити:

- назву підприємства-виробника;

- назву продукту, марку, сорт;

- позначення щодо наявності органічних добавок;

- позначення цього стандарту;

- технічні вимоги цього стандарту;

- клас небезпеки згідно з ДСТУ 4500-3;

- номер партії;

- масу нетто;

- номер залізничного вагона чи іншого транспортного засобу;

- результати проведених випробувань або підтвердження відповідності якості продукту вимогам цього стандарту;

- дату виготовлення (місяць, рік);

- підпис і штамп спеціалізованого підрозділу підприємства-виробника.

Позивачем в якості доказів підтвердження транспортування товару не надані до суду товарно-транспортні накладні та відомості про вантаж, в яких в якості супровідних документів на вантаж повинні бути зазначені характеристики товару.

Зазначене питання має значення, оскільки Технічні умови України - це стандарт підприємства на продукцію, що випускається, в якому встановлюються вимоги до продукції, що забезпечують її якість і безпеку, про що зазначено у розділі 2 Договору № 04-8 від 04.09.2017.

В свою чергу, Стандарт ДСТУ 7370:2013 обов`язково передбачають, що під час відвантаження Аміачної селітри споживачеві продукцію супроводжують документом щодо якості, які містять зазначену вище інформацію, зокрема, відомості щодо якості товару та підприємства-виробника. Однак таких документів позивачем зовсім не надано та не зазначені причини їх відсутності.

Також зовсім відсутні відомості щодо розвантажувальних операцій та способу доставки Аміачної селітри з урахуванням їх хімічного складу та спеціальних заходів їх завантаження/розвантаження, визначених Стандартами ДСТУ 7370:2013.

Таким чином, надані відомості про вантаж визнаються судом неналежними доказами по справі на підтвердження виконання саме Договору купівлі-продажу № 04-8 від 04.09.2017, оскільки в них зазначені неповні відомості, які не дають можливості ідентифікувати конкретну продукцію, яка перевозилася, та порушують вимоги, визначені у договору купівлі-продажу.

Стосовно решти договорів купівлі-продажу та поставки позивачем також зовсім не надані документи, які відображають якість товару, що є обов`язковими умовами кожного договору.

На підтвердження належного виконання договорів купівлі-продажу та постачання з обов`язковими додатками представником позивача не були надані наступні документи: в підтвердження виконання зазначених пунктів не надані документи щодо якості товару, не надані належним чином та в повній мірі оформлені товарно-транспорті накладні (згідно договору поставки № 1130 від 14.09.2017 та специфікації до нього Постачальник – позивач «зобов`язується поставити» насіння сошнику (т.3, а.с.60).

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивач в порушення вимог ст. 15, ч. 4 ст. 180 ГК України, ст. ст. 626-629 ЦК України та відповідних пунктів укладених договорів купівлі-продажу та поставки неналежним чином оформлював результати поставки товару, що виявилося в наступному.

Всі документи, які надані позивачем на підтвердження реального виконання укладеного договору, містять лише відомості щодо виду товару, його кількості та ціни. При цьому позивачем не дотримувалися вимоги чинного законодавства щодо порядку прийомки за якістю товару. Зазначені порушення призвели до визнання судом певних документів, наданих позивачем, неналежними доказами по справі, про що зазначено вище за текстом.

Представником позивача надані докази оприбутковування товару, щодо придбання якого надані відповідні документи.

Однак з урахуванням того, що в судовому засіданні позивачем не надано належних доказів постачання цього товару «саме за вказаними договорами купівлі-продажу та поставки», в наявності підстави визнати неналежними доказами по справі податкові накладні, зазначені позивачем в якості підстави для формування податкового кредиту, оскільки вони складені на підставі не належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів, та не відображають реальних господарських операцій з вказаним постачальником саме за зазначеними позивачем вказаними договорами купівлі-продажу та поставки.

З урахуванням встановлених та вище зазначених порушень з боку позивача суд дійшов висновку про те, що позивач порушив положення пп. 16.1.2 п.16.1. ст. 16 Податкового кодексу України стосовно свого обов`язку як платника податків вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

В даному випадку мала місце протиправна бездіяльність платника податків, що призвела до неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством (Господарським та Цивільним кодексами України, ДСТУ), контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (порушення вимог ст. 15, ч. 4 ст. 180 ГК України, ст. ст. 626-629 ЦК України, пп. 16.1.2 п.16.1. ст. 16 ПК України, ДСТУ 7370:2013), а саме: неповне та неналежне ведення в установленому порядку обліку доходів і витрат, неналежне та неповне складення бухгалтерської та фінансової звітності, що стосується обчислення і сплати податків.

Як наслідок, позивачем було вчинене податкове правопорушення, поняття якого визначене ст. 109 ПК України, що тягне за собою відповідальність відповідно до положень ст. 110 ПК України.

Відповідно до положень п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З урахуванням встановлених по справі обставин та допущених позивачем порушень та не доведення виконання ним обов`язкових умов згідно вказаних договорів купівлі-продажу та поставки, по спірним правовідносинам відповідачем правильно встановлене порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, оскільки згідно наданих позивачем до перевірки документів неможливо у визначеному податковим та іншим законодавством порядку визначити договірну (контрактну) вартість товарів, які постачалися та отримувалися контрагентами позивача та надалі використовувалися ним у своїй господарській діяльності.

У зв`язку з чим суд дійшов висновку, що дійсно за наявних та наданих до перевірки та до суду документів позивач відповідно до положень Податкового кодексу України з урахуванням вимог, визначених іншим законодавством, не мав права визначати податковий кредит по спірним господарським операціям з контрагентами ТОВ „БІЗ-АУДИТ”, ТОВ „ДІЕНС ЛТД”, ТОВ „ТРЕЙВІНГ КОМПАНІ”, ТОВ „КОМПАНІЯ „СОФІЙСЬКИЙ”.

У зв`язку з вище зазначеним по зазначеним договорам відсутні події, передбачені п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг та дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, що вказує на відсутність при даних обставинах права позивача як платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, оскільки в судовому засіданні позивачем не надано, а судом не виявлено доказів списання коштів саме за товар, зазначений в наданих позивачем договорах купівлі-продажу та поставки, та встановлено, що позивач склав документи на отримання товару (мінеральні добрива та насіння соняшнику), які не відповідають характеристикам, визначеним в цих договорах.

Однак при цьому встановлені в судовому засіданні документи на підтвердження наявності товару у позивача, на постачання якого він надав бухгалтерські документи, які не відображають повної інформації фактичного постачання саме цього товару (відповідно до договору). Ці факти вказують на наявність того, що відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» у позивача мали місце господарські операції як дії, які потягли за собою зміни в структурі активів. При цьому в порушення статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» позивачем не зазначено та не надано належним чином складених первинних документів, які б фіксували факти здійснення цих господарських операцій відповідно до договорів, які зазначив сам позивач як підставу для отримання такого товару. Факт наявності товару без належних підтверджуючих бухгалтерських документів щодо його первинної поставки до позивача вказує на порушення ведення бухгалтерського обліку посадовими особами позивача, а не на фактичне виконання зазначеного договору купівлі-продажу, оскільки неможливий рух продукції у позивача без її фактичної доставки.

При цьому в судовому засіданні встановлено, що відповідач в Акті перевірки невірно до наявних фактичних обставин зробив висновки про відсутність операцій з реалізації товарів. Згідно наданих матеріалів встановлено неналежне оформлення бухгалтерських документів стосовно процедури придбання/постачання товарів. Ці факти вказують на передчасність висновку податкового органу щодо нездійснення операцій з постачання/отримання товару за відповідними договорами. Однак, станом на момент перевірки відповідно до наданих податківцям документів, зміст та повнота яких була перевірена в ході судового розгляду справи, позивач внаслідок неналежного дотримання вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в частині повного відображення необхідних відомостей в первинних документах дійсно не мав права на підставі наданих ним договорів купівлі-продажу та поставки на складання податкових накладних та використовувати їх як підстави для формування податкового кредиту.

Посилання позивача як на підставу для задоволення позовних вимог на судову практику Верховного Суду, є незмістовним, оскільки по даній адміністративній справі судом досліджується безпосередньо первинна документація, яка надана самим позивачем, а не факти реальності/нереальності здійснення господарських операцій.

Посилання позивача як на підставу для задоволення позовних вимог на неучасть представника позивача при розгляді заперечень є незмістовним, оскільки в запереченнях (без додатків) не зазначалися обставини, які не досліджувалися при перевірці, та не зазначалися та не надавалися додаткові документи, які б свідчили про необхідність призначення документальної позапланової перевірки в порядку п.п.78.1.5 п. 78.1. ст. 78 ПК України.

Посилання відповідача на наявність кримінальних проваджень, свідчення свідків тощо судом визнаються неналежними доказами, оскільки дійсно не містять у собі встановлених обставин, які б свідчили про невиконання контрагентами своїх договірних зобов`язань, а лише мають вибірковий характер.

Саме на підставі документів, які надані безпосередньо позивачем по даній адміністративній справі, судом зроблений висновок, що позивачем порушені обов`язки, визначені пп. 16.1.2 п.16.1. ст. 16 ПК України, та вчинене податкове правопорушення, поняття якого визначене ст. 109 ПК України, що тягне за собою відповідальність відповідно до положень ст. 110 ПК України.

Саме на підставі наданих позивачем документів судом зроблений висновок про відсутність подій, визначених п. 198.2 та 198.3 ст. 198 ПК України, для визначення податкового кредиту на підставі укладених позивачем договорів купівлі-продажу та поставки.

Вказані вище обставини, встановлені в ході судового розгляду справи, вказують на правомірність винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та відсутність підстав для його скасування.

У зв`язку із відмовою у задоволені позову судові витрати зі сплати судового збору позивачу не відшкодовуються.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Дочірнього підприємства «Агропромислова компанія «Украгростар» (ідентифікаційний код 30790892, місцезнаходження: 92230, Луганська обл., Білокуракинський р-н, с. Просторе) до Головного управління ДПС у Луганській області (ідентифікаційний код 43143746, адреса: 93401, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 72) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.09.2019 № 00000090513, яким до Дочірнього підприємства «Агропромислова компанія «Украгростар» визначено грошове зобов`язання за платежем з ПДВ в сумі 1 081 601,75 грн (один мільйон вісімдесят одна тисяча шістсот одна гривні 75 коп.), з яких: 865 281,00 грн - сума заниження податкового зобов`язання зі сплати ПДВ, 216 320,75 грн - сума застосованих штрафних санкцій, - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено та підписано у повному обсязі 25 червня 2020 року.

Суддя С.В. Борзаниця