Рішення № 90070436, 25.06.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2020 року м. Кропивницький справа № 340/1165/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Єврощебінь" (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Чміленка, 92, кв. 1; код ЄДРПОУ – 34515141)до Кіровоградської митниці ДФС України (25006, Кіровоградська область, м.Кропивницький, вул. Лавандова, 27б)провизнання протиправними та скасування рішення та картки відмови у прийнятті декларації,-

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

ТОВ "Єврощебінь" звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кіровоградської митниці ДФС України, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення від 28.10.2019 року №UA901000/2019/000296/1 про коригування митної вартості товарів та картку відмови декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що ним здійснювалося імпортування товару з Туреччини, у зв`язку з чим подано митну декларацію, в якій визначено вартість товару за першим методом (ціною контракту). Позивач зазначає, що на підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару надав митному органу документи, які відповідають переліку, визначеному у частині другій статті 53 Митного кодексу України, та чітко ідентифікують оцінюваний товар, містять достовірні дані про числові показники складових митної вартості. Однак, відповідачем, на думку позивача, протиправно скориговано заявлену товариством митну вартість за резервним методом та прийнято оскаржуване рішення №UA901000/2019/000296/1 від 28.10.2019 року та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA901010/2019/00452.

Позивач стверджує, що митний орган зазначених документів не врахував, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав для коригування митної вартості із застосування резервного методу.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що додані позивачем до митної декларації документи не містять всіх відомостей, що підтверджують задекларовані числові значення складових митної вартості. Зокрема, відповідач звертає увагу суду на те, що подані позивач документи не давали можливості однозначно з`ясувати умови поставки товару та його дійсну вартість. У зв`язку з цим відповідач вважає, що спірне рішення прийняте органом доходів і зборів з урахуванням вимог чинного законодавства, в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.05.2020 року відкрите спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважав можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

Разом з тим, суд зазначає, статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.

25.09.2019 між ТОВ “Єврощебінь” та Вeybi Malzemeleri San/Tic.A.S укладено контракт №06. Пунктом 1 визначено предмет договору щодо придбання продукції (рукавиці робочі з полієстеру, трикотажу, латексу та нітрилу), які заявлені в Спецефікаціях до даного контракту. В цих додатках вказана кількість, ціна та опис товару. Опис товару, розміри, кількості і ціни продукції узгоджуються сторонами у відповідній Специфікації (а.с.34-35). Сума контракту згідно рахунку-проформи №EL20190910 від 10.09.2019 – 49088,40 дол. США (а.с.42).

22 жовтня 2019 року позивачем до Кіровоградської митниці ДФС було подано вантажну митну декларацію (ВМД) №UA901010/2019/013172, у якій для митного оформлення було пред`явлено товар, а саме: рукавички виготовлені з бавовняного та з синтетичного трикотажного полотна, які мають покриття з вулканізованого синтетичного нітрильного каучуку (гуми); рукавиці бавовняні з повним покриттям з нітрилу (гума) з манжетою піжвищеної безпеки, артикул Кп6, колір темно-синій, кількість 7200 пар, розмір 9; Рукавиці бавовняні з повним покриттям з нітрилу (гума), з манжетою підвищеної безпеки, артикул Кп6, К. жовтого кольору, розмір 9, 8352 пар; Бавовняні рукавиці з повним покриттям з ніт.

Використовуються як робочі та промислові. Торговельна марка : ВЕYВІ. Країна виробництва: ТR, Виробник: Вeybi Malzemeleri San/Tic.A.S (а.с.62,63 звор).

Митна вартість товару за вказаною ВМД склала 49088,40 дол. США і була визначена із застосуванням основного методу за ціною договору (контракту).

На підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу були подані:

- пакувальний лист (Раскіng List) від 25.09.2019;

- рахунок-проформа №EL20190910 від 10.09.2019;

- рахунок-проформа №GFH2019000000052 від 30.09.2019;

- коносамент AD1901106424 від 07.10.2019;

- автотранспортна накладна №30364 від 17.10.2019;

- сертифікат про проходження товару №Р0513207 від 01.10.2019;

- сертифікат про проходження товару №Р513207 від 01.10.2019;

- сертифікат про проходження товару форми А №0901896 від 01.10.2019;

- уніфікована митна квитанція МД-1 №079369 від 18.10.2019;

- некласифікований комерційний документ- платіжне доручення №8071 від 18.10.2019;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується №06 від 25.09.2019;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 25.09.2019;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання для митного оформлення №06 від 25.09.2019;

- договір про надання послуг митного брокера №6 від 09.10.2019;

- інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів іншими держ. 4725950;

- інші некласифіковані документи листі б/н від 11.10.2019;

- інші некласифіковані документи техн. довідка від 11.10.2019;

Отримання вищезазначених документів митним органом підтверджується карткою відмови №UA901010/2019/00452 (а.с.64).

Розглянувши подані позивачем документи для підтвердження заявленої у ЕМД митної вартості, митний орган направив позивачеві електронне повідомлення, у якому зазначив, що під час контролю правильності визначення митної вартості було встановлено відсутність у документах, приєднаних до ВМД, всіх відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, а також виявлені у них розбіжності. Тому, запропонував надати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів та висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару (а.с.59).

Листом №17 від 28.10.2019 року позивачем на підтвердження заявленої митної вартості товару додатково були подані:

- прайс-лист компанії «Вeybi Malzemeleri San/Tic.A.S», (а.с.67)

- копія експортної декларації країни відправлення №19410300ЕХ089663 від 30.09.2019,

- комерційна пропозиція від компанії «Вeybi Malzemeleri San/Tic.A.S» від 05.09.2019,

- експертний висновок про підтвердження ціни від ДП «Держзовнішінформ» №221/211 від 24.10.2019 (наданий позивачем) (а.с.44,45).

28.10.2019 року Кіровоградською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA901000/2019/000296/1 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA901010/2019/00452.

У зазначеному рішенні про коригування заявлена позивачем митна вартість товарів скоригована відповідачем за 6-м (резервним) методом визначення митної вартості по товару №1 на рівні 11,93 дол. США, по товару №2 6,07 дол. США.

Обґрунтовуючи підстави не прийняття заявленої позивачем митної вартості товару, митний орган у графі 33 спірного рішення зазначив, що відсутні всі дані відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості:

- неможливо перевірити правильності визначення числових значень окремих складових заявленої митної вартості товарів (зокрема, витрат пов`язаними вартістю пакування, навантаження товару на транспортний засіб, митного оформлення в країні відправлення, витрат по перевезенню товарів до митного кордону України) (а.с.33).

Крім того, з оскаржуваного рішення вбачається, що скоригована відповідачем митна вартість товару ґрунтується на інформації митних декларацій: по товару №1 - МД від 30.08.2019 №UA500060/2019/0026722, по товару №2 – МД від 20.08.2019 №UA100020/2019/373293.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару, Кіровоградська митниця ДФС видала позивачу картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA901010/2019/00452 (а.с.64).

Не погоджуючись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, а також карткою відмови, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України.

Так, відповідно до ч.1 ст.246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

В силу приписів ч.3 ст. 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ч.1 ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії. ( ч.1 ст. 257 Митного кодексу України).

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно ст. 50 Митного кодексу України, відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 р. (ГААТ).

Згідно з ч. 2 ст. VII ГААТ, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами 4 та 5 ст. 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з ч.1 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 та ч.2 ст. 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Ч.1 та ч.2 ст. 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу ч.ч. 1, 2 ст. 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями ч.3 ст. 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим п. 3.16 та п. 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналася згідно із Законом України від 15.02.2011 р. № 3018-VI “Про внесення змін до Закону України “Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур” , якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, ч.1, ч.2 та ч.3 ст. 58 Митного кодексу України передбачено, що Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу

Згідно з п.1 ч.4 ст. 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз положень ч. 3 ст. 53, п.1 ч.4 ст. 54, ст. 58 Митного кодексу України дає підстави для висновку про те, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України.

Орган доходів і зборів має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію Митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Судом встановлено, що декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару були подані документи, передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Аналізуючи норми ст. 53 Митного кодексу України, суд приходить до висновку, що право органу доходів та зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Тому, не подання або подання декларантом додатково запитаних документів не в повному обсязі, не створює для нього негативних наслідків, оскільки, у даному випадку, були подані документи, які давали змогу органу доходів та зборів достовірно та обґрунтовано визначити митну вартість товарів.

Судом встановлено, що рішенням про коригування митної вартості товарів №UA901000/2019/000296/1 від 28.10.2019, відповідачем було визначено митну вартість товару (коригування) по товару №1 у розмірі 78325,49 доларів США, по товару №2 у розмірі 4788,44 доларів США(а.с.32).

Підставою для відмови стало твердження відповідача, що згенеровані АСАУР індикатори ризику ФМК, згідно з положенням п.2 частини 2 статті 55 МКУ, у відповідності до заходів передбачених Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом ДФС від 11.09.2015 №689, було проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних та подібних товарів митне оформлення яких вже здійснено, та виявлено, що заявлений рівень, митної вартості товарів нижчий, ніж вартості та їх рівні по митним оформленням проведеним митницями України в митному режимі “імпорт”.

В зв`язку з чим було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, а саме: документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; висновки про якість та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару.

Позивачем зазначено, що ним були листом №17 від 28.10.2019 року підтвердження заявленої митної вартості товару додатково були подані:

- прайс-лист компанії «Вeybi Malzemeleri San/Tic.A.S», (а.с.67)

- копія експортної декларації країни відправлення №19410300ЕХ089663 від 30.09.2019,

- комерційна пропозиція від компанії «Вeybi Malzemeleri San/Tic.A.S» від 05.09.2019,

- експертний висновок про підтвердження ціни від ДП «Держзовнішінформ» №221/211 від 24.10.2019 (наданий позивачем) (а.с.44,45).

При цьому, суд звертає увагу, що відповідач на вимогу суду не надав разом з відзивом та іншими доказами копію експортної декларації країни відправлення №19410300ЕХ089663 від 30.09.2019 та комерційна пропозиція від компанії «Вeybi Malzemeleri San/Tic.A.S» від 05.09.2019. Про причини ненадання доказів пояснень не надав.

Зазначене спростовує висновки відповідача про те, що позивачем не надано документів щодо митного оформлення в країні відправлення, оскільки відповідно до наданого суду відповідачем листа №17 йому надавалася копія експортної декларації країни відправлення №19410300ЕХ089663 від 30.09.2019.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до рахунок-проформа №EL20190910 від 10.09.2019 року (а.с.42) поданих відповідачу, витрати на перевезення, пакування (20 піддонів: 118,360 пари в 509 коробках, Вага-бруто: 8,931,16 кг, Вага-нето: 8,150 кг) визначені та включені у вартість товару становлять 2,150,00 дол.США., а загальна сума складає 49088,40 дол.США (а.с.42).

Митний орган не врахував, що затрати на транспортування включені у вартість товару, а тому ТОВ «Єврощебінь» не понесло таких затрат.

Митний орган не навів обґрунтування щодо необхідності надання додатково експертних висновків про якісні та вартісні характеристики рукавичок, та не навів відповідних обґрунтувань, чому на підставі наданих документів він не має можливості визначити вартість рукавичок за основним методом.

Згідно Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 598 « Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості та Переліку додаткових складових до ціни договору у п. 33 Рішення зазначається причини , через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною (договору) щодо товарів

Оцінюючи викладене у сукупності суд приходить до висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи повністю відповідали вимогам ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України і не створювали підстав для виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісно і достовірно та/або відсутності хоча б однієї із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Отже, висновки Кіровоградської митниці ДФС про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом - за ціною контракту є помилковими.

Крім того, можливе ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Зазначений висновок зроблено Верховним Судом України у постанові від 11.09.2012 р. № 21-262а12.

Згідно ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 та ч.2 ст. 55 Митного кодексу України, Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Водночас суд зауважує, що відповідач, приймаючи спірне рішення, не зазначив про наявність у поданих декларантом документах певних розбіжностей щодо числових значень складових митної вартості товару (ручних інструментів) чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, а також ознак підробки.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У постанові від 15 травня 2018 року по справі №813/2691/16 Верховний Суд вказав на обов`язок суб`єкта владних повноважень доводити , що документи , надані декларантом містять розбіжності, наявні підробки-цей процес має бути повністю вмотивованим та не може ґрунтуватися лише на припущеннях чи внутрішніх переконаннях уповноваженої особи митниці ДФС (така правова позиці узгоджується також із висновками Верховного Суду у справах №826/26392/15, № 813/1011/17, № 809/856/17, № 810/1841/15).

Митний орган ухвалюючи своє рішення про коригування митної вартості рукавиць не навів обґрунтування, які надані декларантом документи містять розбіжності, та чи наявні підробки, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими , чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та чому необхідні додаткові документи для підтвердження того чи іншого показника.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої ТОВ “Єврощебінь” митної вартості товару судом не встановлено.

Зі змісту оскаржуваного рішення відповідача від 28.10.2019 року №UA901000/2019/000296/1 слідує, що митний орган не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню транспортного засобу за основним методом визначення митної вартості.

Отже, у відповідача під час прийняття вказаного рішення не було підстав для незастосування основного методу визначення митної вартості товарів від 22 жовтня 2019 року (ВМД) №UA901010/2019/013172 - за ціною договору.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд погоджується з доводами позивача про те, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути безумовною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості, оскільки надані для митного оформлення документи не містять розбіжностей, а їхні дані піддаються обчисленню та підтверджують вартість товару і жодним чином відповідачем не заперечувались.

Щодо джерела інформації, яка слугувала підставою для коригування митної вартості імпортованого транспортного засобу, суд зазначає наступне.

Досліджуючи оскаржуване рішення судом встановлено, що за основу для коригування митної вартості товару за резервним методом митним органом також взято визнану митну вартість товару, оформленого за митними деклараціям по товару №1 - МД від 30.08.2019 №UA500060/2019/0026722, по товару №2 – МД від 20.08.2019 №UA100020/2019/373293.

Разом з тим, суд критично ставиться до вказаної інформації та не бере її до уваги з огляду на те, що відповідачем витребувані докази також не надано суду для надання оцінки, на підставі яких приймалося оскаржуване рішення.

Більш того, відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

В разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598).

Між тим, як вбачається з графи 33 оскаржуваного рішення, у ньому зазначено лише дати та номери вказаних митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 19 червня 2018 року в справі №826/6346/16 (№К/9901/36092/18).

Отже, висновки відповідача щодо документального не підтвердження позивачем митної вартості ручних інструментів є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості на підставі митних декларації по товару №1 - МД від 30.08.2019 №UA500060/2019/0026722, по товару №2 – МД від 20.08.2019 №UA100020/2019/373293 є протиправним.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

З оскаржуваного рішення вбачається, що відповідач не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню транспортного за ціною договору.

Отже, у відповідача під час прийняття вказаних рішень не було підстав для незастосування основного методу визначення митної вартості товару за ціною договору.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним методом та прийняв оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів.

За таких обставин вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 28.10.2019 року №UA901000/2019/000296/1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Скасування судом рішення органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів є підставою для скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

З урахуванням викладеного картка відмови Кіровоградської митниці ДФС у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA901010/2019/00452 є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “Єврощебінь” обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

VI. Судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2102,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 24.04.2020 №9055 (а.с.30).

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 252, 255, 292-297, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврощебінь" (25006, Кіровоградська область, м.Кропивницький, вул.Чміленка, 92, кв. 1; код ЄДРПОУ – 34515141) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кіровоградської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів про коригування митної вартості товарів рішення від 28.10.2019 року №UA901000/2019/000296/1 та картку відмови декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA901010/2019/00452 від 28.10.2019 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврощебінь" (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Чміленка, 92, кв. 1; код ЄДРПОУ – 34515141) за рахунок бюджетних асигнувань Кіровоградської митниці ДФС України (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Лавандова, 27б) судовий збір у розмірі 2102,00 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Процесуальні строки, визначені рішенням суду застосовуються з урахуванням п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України.

Дата складання повного рішення суду - 25 червня 2020 року.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук