Ухвала суду № 90070379, 26.06.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"26" червня 2020 р. справа № 809/23/18

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача від 18.06.2020 про визнання протиправними бездіяльності відповідачів щодо виконання рішення, забезпечення виконання рішення та встановлення судового контролю в адміністративній справі №809/23/18 за позовом за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства, Державного агентства лісових ресурсів України, про визнання дій незаконними та поновлення на роботі,-

В С Т А Н О В И В:

На розгляді Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства, Державного агентства лісових ресурсів України, про визнання дій незаконними та поновлення на роботі.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.05.2018, позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Державного агентства лісових ресурсів України №458-к від 21.11.2017 “Про звільнення з посади першого заступника начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства Олійника Романа Романовича”. Визнано протиправним та скасовано наказ Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства №90-к від 26.12.2017 “Про звільнення з посади ОСОБА_1 ”. Поновлено ОСОБА_1 на посаді, рівнозначній раніше займаній посаді першого заступника начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства, з 27 грудня 2017 року. Стягнено за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 81011 (вісімдесят одну тисячу одинадцять) гривень 53 копійки з вирахуванням податків та обов`язкових платежів. Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді, рівнозначній раніше займаній посаді першого заступника начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства, та стягнення з Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 22266 (двадцять дві тисячі двісті шістдесят шість) гривень 48 копійок допущено до негайного виконання.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2018 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 20.04.2020, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове про часткове задоволення позову. Визнано протиправним та скасовано наказ Державного агентства лісових ресурсів України від 21 листопада 2017 року №458-к «Про звільнення з посади першого заступника начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_1 ». Визнано протиправним та скасовано наказ Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства від 26 грудня 2017 року №90-к «Про звільнення з посади ОСОБА_1 ». Поновлено на посаді першого заступника начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства з 27 грудня 2017 року. Стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 95 562,24 грн, з вирахуванням податків та обов`язкових платежів.

Постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2018 року у справі №809/23/18 набрала законної сили 26.07.2018.

18.06.2020 представник позивача звернувся до суду із заявою від 18.06.2020, в якій просить: 1) визнати протиправними бездіяльність Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства та Державного агентства лісових ресурсів України щодо виконання рішення Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 по справі № 809/23/18, Постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2018 року у справі № 809/23/18, Постанови Верховного суду від 30 квітня 2020 року у справі № 809/23/18; 2) встановити обов`язок відповідача Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства вчинити дії щодо розробки нової структури апарату та штатного розпису, в яких передбачити посаду першого заступника начальника Івано- Франківське обласного управління лісового та мисливського господарства та подати вказані документи на затвердження Голові Державного агентства лісових ресурсів України; 3) встановити обов`язок відповідача Державного агентства лісових ресурсів України затвердити структуру апарату та штатний розпис Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства, яким передбачити першого заступника начальника Івано-Франківське обласного управління лісового та мисливського господарства, видати наказ про поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства негайно після введення в дію структури апарату та штатного розпису; 4) встановити обов`язок відповідача Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства видати наказ про введення в дію структури апарату та штатного розпису Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства та поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства негайно після видачі відповідного наказу Державного агентства лісових ресурсів України; 5) зобов`язати відповідачів виконувати встановлені обов`язки в розумні строки, що в загальному не можуть перевищувати 2 місяців з моменту прийняття даної ухвали; 5) зобов`язати Івано-Франківське обласне управління лісового та мисливського господарства та Державне агентство лісових ресурсів України подати звіт про виконання рішення суду у порядку визначеному статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Подана заява мотивована тим, що Івано-Франківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та Державним агентством лісових ресурсів України тривалий час не виконується рішення суду у справі №809/23/18 в частині поновлення на посаді першого заступника начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства. Представник заявника зазначає, що бездіяльність відповідачів щодо розроблення нової структури апарату та штатного розпису, в яких має бути передбачена посада першого заступника начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства, призвела до тривалого невиконання рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на роботі та дає підстави звернутись до суду з заявою про забезпечення виконання рішення суду згідно частини 6 статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України. Також вказує про наявність підстав для встановлення судового контролю шляхом зобов`язання відповідачів подати звіт про виконання рішення суду у порядку, визначеному статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.06.2020 призначено заяву представника позивача від 18.06.2020 до розгляду в порядку письмового провадження. Також пунктом 2 даної ухвали запропоновано Івано-Франківському обласному управлінню лісового та мисливського господарства та Державному агентству лісових ресурсів України у триденний строк з моменту отримання копії даної ухвали надати письмові пояснення щодо заяви представника позивача від 18.06.2020.

25.06.2020 на електронну адресу суд надійшли письмові пояснення Державного агенства лісових ресурсів України №12-06/4178-20 від 25.06.2020. Згідно даних пояснень №12-06/4178-20 від 25.06.2020 представник відповідача заперечив щодо наявності підстав для задоволення заяви представника позивача від 18.06.2020. Вказав, що 25.06.2020 надійшов лист Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства з проханням затвердити структуру апарату Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства. Оскільки положенням про Івано-Франківське обласне управління лісового та мисливського господарства передбачено, що структуру територіального органу Держлісагенства затверджує Голова за погодженням з Міністром захисту довкілля та природних ресурсів, Держлісагенство листом від 25.06.2020 №05-18/4170-20 звернулося до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів з проханням погодити структури апарату Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства, в котрій передбачено посаду першого заступника начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства. Відповідно, після отримання погодження Міністра, Держлісагенством будуть вчинені всі необхідні дії щодо виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.05.2018 та постанови Верховного Суду від 30.04.2020 у справі №809/23/18 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства. Зважаючи на викладене, представник Державного агенства лісових ресурсів України просила заяву представника позивача від 18.06.2020 залишити без задоволення.

Суд, розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача від 18.06.2020 про визнання протиправними бездіяльності відповідачів щодо виконання рішення, забезпечення виконання рішення та встановлення судового контролю, дослідивши письмові пояснення Державного агенства лісових ресурсів України, зазначає наступне.

Згідно статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Положеннями частини 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Конвенції, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Як неодноразово підкреслював Суд, органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення. Так, у рішенні по справі “Горнсбі проти Греції” (Hornsby v. Greece) від 19.03.1997, заява №18357/91, Суд зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина “судового процесу” для цілей статті 6.

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах Алпатов та інші проти України”, “Робота та інші проти України”, “Варава та інші проти України”, “ПМП “Фея” та інші проти України”), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з положеннями статті 129-1 Конституції України.

Отже, обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Розділом IV КАС України врегульовано процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах.

Згідно з частиною першою статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

За приписами частини шостої цієї ж статті за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Таким чином необхідною умовою передумовою щодо задоволення судом заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, є встановлення обставин протиправності таких рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Так, як уже зазначалось вище, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2018 у справі №809/23/18, серед іншого, поновлено на посаді першого заступника начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства з 27 грудня 2017 року.

З матеріалів справи вбачається, що причиною невиконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства є відсутність у чинному штатному розписі Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства посади першого заступника начальника.

Відповідно до листа Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства від 22.08.2018 №11-09/80-1655, адресованого ОСОБА_1 , відповідач повідомив позивача, що зможе приступити до виконання постанови Львівського адміністративного суду від 26.07.2018 тільки після отримання наказу з Держлісагенства про призначення (поновлення) ОСОБА_1 на роботі (т. 3, а.с. 246).

У свою чергу, з листа Державного агенства лісових ресурсів України від 09.04.2020 №12-11/2172-20, адресованого Міністерству енергетики та захисту довкілля України, вбачається, що Державне агенство лісових ресурсів України доручило Івано-Франківському обласному управлінню лісового та мисливського господарства на виконання рішення суду підготувати проект структури та штатного розпису територіального органу, в якому передбачити посаду першого заступника (т.4, а.с. 8-9).

Також відповідно до листа Державного агенства лісових ресурсів України від 25.06.2020 №05-18/4170-20 Державне агенство звернулося до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів для погодження структуру апарату Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства, в котрій передбачено посаду першого заступника начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства (т. 4, а.с. 38).

Доводи представника позивача щодо відмови Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства розробити нову структуру апарату та штатного розпису не знайшли свого підтвердження під час розгляду заяви від 18.06.2020.

Також не заслуговують на увагу і доводи представника позивача щодо невчинення Державним агенством лісових ресурсів України жодних дій з метою спонукання Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства розробити нову структуру апарату та штатного розпису, оскільки Державне агенство лісових ресурсів України доручило Івано-Франківському обласному управлінню лісового та мисливського господарства на виконання рішення суду підготувати проект структури та штатного розпису територіального органу, в якому передбачити посаду першого заступника.

Натомість з наявних у матеріалах даної адміністративного справи доказів вбачається, що відповідачами вчиняються дії щодо виконання рішення суду у справі №809/23/18 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства, зокрема, Державним агенством лісових ресурсів України доручено Івано-Франківському обласному управлінню лісового та мисливського господарства на виконання рішення суду підготувати проект структури та штатного розпису територіального органу, в якому передбачити посаду першого заступника; Івано-Франківське обласне управлінню лісового та мисливського господарства звернулося до Державного агенства лісових ресурсів України з проханням затвердити структуру апарату Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства; Державне агенство лісових ресурсів України направило Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України для погодження структуру апарату Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства, в котрій передбачено посаду першого заступника начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для визнання протиправними бездіяльність Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства та Державного агентства лісових ресурсів України щодо виконання рішення судів у справі №809/23/18, у зв`язку з чим заяву представника позивача від 18.06.2020 в цій частині слід залишити без задоволення.

Що стосується представника позивача від 18.06.2020 в частині забезпечення виконання рішення шляхом зобов`язання до вчинення дій, суд зазначає таке.

Частиною 6 статті 373 КАС України визначено, що за заявою особи, на користь якої ухвалено рішення, суд з метою забезпечення виконання рішення суду може вжити заходів, передбачених статтею 151 цього Кодексу.

Тобто на стадії виконання судового рішення, з метою забезпечення виконання такого рішення, можуть вживатися заходи, передбачені для забезпечення позову.

Відповідно до частини 1 статті 151 КАС України, у редакції, чинній на момент розгляду даної заяви, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд звертає увагу, що пункт 3 частини першої статті 151, яка передбачала можливість встановлення обов`язку відповідача вчинити певні дії, виключено на підставі Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» № 460-IX від 15.01.2020.

Таким чином, на момент розгляду даної заяви чинним процесуальним законодавством не передбачено можливості адміністративного суду зобов`язати відповідача вчинити певні дії, в тому числі з метою забезпечення виконання рішення суду.

Зважаючи на викладене, заява представника позивача від 18.06.2020 в частині забезпечення виконання рішення суду шляхом зобов`язання відповідачів вчинити певні дії (розробити та затвердити у певні строки нову структуру апарату та штатного розпису) не підлягає задоволенню.

Щодо стосується прохання позивача про зобов`язання відповідачів подати звіт про виконання рішення суду у порядку, визначеному статтею 382 КАС України, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статі 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Також за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 2 статті 382 КАС України).

Зазначені норми кореспондують положення пункту 1 частини 6 статті 246 КАС України та підпункту ґ пункту 4 частини 1 статті 322 КАС України, згідно з якими у резолютивній частині рішення суду першої чи апеляційної у разі необхідності вказується порядок і строк виконання рішення чи, відповідно, може бути встановлений судом строк для подання суб`єктом владних повноважень відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття рішення/постанови у справі. Такий контроль здійснюється шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення до суду першої інстанції, розгляду поданого звіту на виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.

При цьому, зі змісту вищенаведених положень Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що повноваженням встановлювати судовий контроль за виконанням рішення суду наділений суд, який ухвалив таке рішення, а також лише під час прийняття рішення у справі.

Суд звертає увагу, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2018 року скасовано рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року по справі №809/23/18, тому Івано-Франківській окружний адміністративний суд не наділений повноваженням встановлювати судовий контроль за виконанням постанови Львівського апеляційного адміністративного суду.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним повноваженням суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Вказана правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 31.07.2018 у справі №235/7638/16-а (адміністративне провадження №К/9901/43354/18).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, заяву представника позивача від 18.06.2020 про визнання протиправними бездіяльності відповідачів щодо виконання рішення, забезпечення виконання рішення та встановлення судового контролю в адміністративній справі №809/23/18 за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства, Державного агентства лісових ресурсів України, про визнання дій незаконними та поновлення на роботі слід залишити без задоволення.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 151, 243, 248, 254, 373, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача від 18.06.2020 про визнання протиправними бездіяльності відповідачів щодо виконання рішення, забезпечення виконання рішення та встановлення судового контролю в адміністративній справі №809/23/18 за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства, Державного агентства лісових ресурсів України, про визнання дій незаконними та поновлення на роботі - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно із пунктом 3 розділу IV "Прикінцеві положення" КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження ухвали продовжується на строк дії такого карантину.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Главач І.А.