Рішення № 90070216, 25.06.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 червня 2020 року Справа № 280/3415/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 )

до – Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158 - Б, код ЄДРПОУ 20490012),

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

25 травня 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – відповідач), в якому позивач з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не перерахунку пенсії позивачу, згідно Довідки про заробітна плату для обчислення пенсії від 20.07.2014 №884, виданої Відкритим акціонерним товариством «Макіївський металургійний комбінат»;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплачувати позивачу пенсію в розмір, який обчислений з врахуванням стажу та заробітної плати, підтверджених довідкою №884 від 20.07.2014, виданої Відкритим Акціонерним Товариством «Макіївський металургійний комбінат», починаючи з 07.10.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що є внутрішньо перемішеною особою та пенсіонером за віком, якому призначено пенсію зі скороченням пенсійного віку з 07.10.2019. 25.10.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за списком №1 та надав, зокрема, оригінали Довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 20 липня 2014 року №884, виданої ВАТ «Макіївський металургійний комбінат». Однак, при призначенні пенсії відповідачем не були враховані вищезазначені довідки та відповідно не був врахований заробіток за період з січня 1993 року по жовтень 1998 року.Листом від 18.11.2019 відповідачем у зарахуванні позивачу зазначеного періоду було відмовлено, з підстав неможливості проведення перевірки довідок у зв`язку із знаходженням на підконтрольній території, що не дає можливості для здійснення перевірки документів, не є легитимними. З посиланням на норми Конституції України, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про пенсійне забезпечення", просить позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 26.05.2020 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін. (повідомлення) сторін. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Представник відповідача 12.06.2020 через канцелярію суду (вх. №27404) надав відзив на позовну заяву. У відзиві відповідача зазначено, що довідку №884 від 20.07.2014 було прораховано та виявлено розбіжності у річній сумі заробітку за 1994 рік. Довідка № 884 від 20.07.2014, видана ВАТ «Макіївський металургійний комбінат», підписана головним бухгалтером Літвінєнко О.В. та керівником Астаніним Г.В., але підписи керівника на Наказі ОД №4 (дата не вказана) та на довідці не збігаються. Таким чином, зазначену довідку немає законних підстав врахувати при обчисленні пенсії позивачу. З наведених підстав просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження, фіксація судового засідання за допомогою технічного засобу, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювалось.

Суд, оцінивши обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.

ОСОБА_1 (далі - Позивач) 25 жовтня 2019 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - Відповідач) із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати отриманої ним протягом січня 1993 - жовтня 1998 років на Відкритому Акціонерному Товаристві «Макіївський металургійний комбінат». До заяви Позивача додано: оригінал Довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 20 липня 2014 року №884, виданої ВАТ «Макіївський металургійний комбінат». Згідно вказаної довідки, Позивач впродовж січня 1993 р. - жовтня 1998 років працював на вказаному товаристві та заробітна плата, яка враховується при обчисленні пенсії склала 9689,89367 грн.

У листі відповідача від 18.11.2019 №2562/Д-9 зазначено, що за інформацією Бердянського відділу обслуговування громадян (сервісного центру) позивачу з 07.10.2019 призначено пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 зі зменшенням пенсійного віку, обчислену відповідно до Закону. Пенсію обчислено з урахуванням заробітної плати за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку за період страхового стажу з 01.01.2008 по 31.05.2014 (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 0,46303). Розмір пенсії з 07.10.2019 - 1564,00 грн. Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (від 15.04.2014 № 1207-УІІ, який набув чинності з 27.04.2014) територія, на якій знаходиться підприємство, що надало довідку, є тимчасово окупованою територією України, у зв`язку з чим неможливо провести перевірку достовірності довідки та з урахуванням неї провести відповідний розрахунок. Крім того, згідно зі ст. 9 цього Закону будь-який документ, виданий органами та посадовими особами на тимчасово окупованій території, є недійсним і не створює правових наслідків. Враховуючи вищезазначене, підстав для розрахунку пенсії з урахуванням вищезазначеної довідки, не має.

Позивач не погодившись із такою відмовою відповідача, звернувся до суду із позовом.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.81 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.91 № 1788-XII (в редакції на момент виникнення спірних відносин) призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Згідно із абз. 1, 2 п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці (не менше 5 років у чоловіків), пенсії на пільгових умовах призначаються зі зменшенням загальновстановленого пенсійного віку на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України від 12.08.1993 № 637(далі – Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Судом також встановлено, що відповідно до розрахунку відповідача, заробітна плата розрахована за період з 01.01.2008 по 31.05.2014 згідно даних персоніфікованого обліку та становить 2865,64грн. (6188,89 грн. - середня заробітна плата по Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016, 2017 та 2018 роки х 0,46303 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати).

Так, згідно записів у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 , позивач навчався та працював з 05.02.1988 по 10.10.1998 у Макіївському металургійному комбінаті (запис №11, №12, №13).

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що, позивач при зверненні з заявою про перерахунок пенсії, надав відповідачу довідку №884, виданої ВАТ «Макіївський металургійний комбінат», яка підтверджується особовими рахунками.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Відповідно до постанови КМУ від 07.11.2014 № 595, з 01.12.2014 на непідконтрольних територіях Донецької та Луганської областей, органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

На підставі наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №841 від 25 листопада 2014 р. "Про заходи стабілізації соціально-економічної ситуації у Донецькій та Луганській областях" виробнича та фінансово-господарська діяльність підприємств повністю припинена на час проведення антитерористичної операції з 28 листопада 2014 року.

Вказані періоди роботи підтверджені та зафіксовані в трудовій книжці позивача. Записи у трудовій книжці позивача виконані чітко, зрозуміло та в повному обсязі, містять інформацію про періоди роботи та займану посаду, реквізити відповідних наказів, на підставі яких вони внесені, тому надання позивачем довідок на підтвердження пільгового стажу не має бути обов`язковою умовою для такого підтвердження.

Позивач набув трудовий стаж у період, коли населені пункти, на території яких підприємства здійснювали господарську діяльність, перебували під контролем української влади, і їх було утворено відповідно до законодавства України.

У частині 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зазначено: «Для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. ... Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. ...».

Механізм визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії застрахованої особи, страховий стаж якої починаючи з 1 липня 2000 р. становить менш як 60 місяців, за основним місцем роботи за період страхового стажу до 1 липня 2000 р. за умови відсутності заробітної плати (доходу) за будь-які інші 60 календарних місяців страхового стажу підряд незалежно від перерв до 1 липня 2000 р. у разі втрати первинних документів про нарахування та виплату підприємствами, установами, організаціями заробітної плати (доходу) у зв`язку із стихійним лихом, аваріями, катастрофами або з інших незалежних від застрахованої особи обставин визначає Порядок визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2006 року № 919.

Згідно з підпункту 2 пункту 3 «Порядку визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату», за період до 1 січня 1998 року та у разі відсутності даних у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків і Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування заробітна плата (дохід) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується під час призначення пенсії, визначається: у разі коли підприємство, установу, організацію ліквідовано, а документи до органу вищого рівня або архівним установам не передано, - виходячи з мінімальної тарифної ставки (посадового окладу) за відповідною або аналогічною професією (посадою), передбаченої відповідною галузевою угодою, за календарний рік, що передує року, з якого призначено пенсію. При цьому коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи визначається виходячи з розміру середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяць, за який розраховується заробітна плата, календарного року, що передує року, з якого призначено (перераховано) пенсію.

Відповідно до частини 4 статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Дослідивши вказану довідку суд зазначає, що вказана довідка підписана керівником товариства та головним бухгалтером, має кутовий штамп та містить відтиск печатки товариства.

Згідно вказаної довідки, Позивач впродовж січня 1993 - жовтня 1998 років працював на вказаному товаристві та заробітна плата, яка враховується гіри обчисленні пенсії склала 9689,89367 грн.

Довідка про заробіток для обчислення пенсії від 20 липня 2014 року № 884 сумнівів не викликає, оскільки надана на підставі особових рахунків та підтверджує час роботи відповідно до трудової книжки позивача, на всі виплати були нараховані страхові внески до Пенсійного фонду України (єдиний внесок), довідка підписана уповноваженими особами та містить підтиск кутового штампу підприємства та круглої печатки. Факт того, що Позивач працював на ВАТ «Макіївський металургійний комбінат» підтверджується записами в трудовій книжці.

Щодо посилання відповідача про виявлену розбіжністьу довідці про заробітну плату, неможливості проведення перевірки достовірності документів щодо підтвердження заробітної плати позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 26 Закону №1058-ІV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Положеннями частини 3 статті 44 Закону №1058-IV передбачено право відповідача на проведення перевірки. Разом з цим, за вимогами законодавства, неможливість проведення перевірки не ставить у залежність особу щодо якої розглядається питання про призначення пенсії, оскільки це не є підставою для відмови у зарахуванні заробітної плати для перерахунку пенсії. За таких обставин посилання відповідача на неможливість проведення перевірки підприємства, на якому працював позивач, суд не приймає до уваги.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.

Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Згідно з частиною 1 статті 18 вказаного Закону громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Отже, відповідно до наведених норм Закону, необхідною умовою для визнання незаконним акту органу, який знаходиться на тимчасово окупованій території, є створення такого органу, обрання чи призначення у порядку, не передбаченому законом.

Всі первинні документи, які сформовані до проведення антитерористичної операції, не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особи права на отримання пенсії, що обчислена із заробітку, який вона отримувала на законних підставах, тільки з тих міркувань, що Україна тимчасово не здійснює контроль на території, де набутий пільговий стаж роботи.

В даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову через неможливість перевірки достовірності нарахуванб заробітної плати, у зв`язку з знаходженням підприємств на території, непідконтрольній українській владі та не перереєстрації його на території підконтрольній українській владі.

Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Пічкур проти України", яке набрало статусу остаточного 7 лютого 2014 року, право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення). У пункті 54 вказаного рішення ЄСПЛ зазначив, що наведених вище міркувань ЄСПЛ достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Суд також звертає увагу на положення статті 1 Конвенції, Статті 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Париж, 20.III.1952) яка передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, положення Статті 14 Конвенції якою визначено, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Відповідно до частини 3 статті 2 Протоколу № 4 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожна людина має право на вільне пересування і свободу вибору місця проживання. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну.

Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02).

Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За таких обставин, позовна заява підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи встановлено факт сплати судового збору у загальному розмірі 840,80 грн, що підтверджується квитанцією від 19.05.2019 № 50662.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246 та 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158 - Б, код ЄДРПОУ 20490012), про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, яка полягає у не перерахунку пенсії ОСОБА_1 , згідно Довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 20.07.2014 №884, виданої Відкритим акціонерним товариством «Макіївський металургійний комбінат».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158 - Б, код ЄДРПОУ 20490012), здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 ) пенсію в розмірі, який обчислений з врахуванням стажу та заробітної плати, підтверджених довідкою №884 від 20.07.2014, виданої Відкритим Акціонерним Товариством «Макіївський металургійний комбінат», починаючи з 07.10.2019, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158 - Б, код ЄДРПОУ 20490012) на користь ОСОБА_1 (фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 ) витрати на оплату судового збору в сумі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України у перебіг установленого судом строку для подання апеляційної скарги не враховується строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), запроваджений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 (із змінами та доповненнями).

Рішення в повному обсязі виготовлено та підписане суддею 25.06.2020.

Суддя Р.В. Сацький