Рішення № 90070164, 18.06.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 червня 2020 року м. Ужгород№ 260/93/20 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Дору Ю.Ю.,

за участі:

секретаря судового засідання - Завидняк А.В.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – Гарапко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Мукачівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Мукачівської міської ради (далі-відповідач), в якій просить: визнати протиправним та скасувати рішення 10 сесії Мукачівської міської ради 7-го скликання №154 від 31 березня 2016 року «Про затвердження території міста Мукачева (зонінг)»; стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що за відсутності діючого генерального плану міста Мукачево, затверджений рішенням 10-ої сесії Мукачівської міської ради 7-го скликання №154 від 31.03.2016 року – план зонування території міста Мукачево є нікчемним. Позивач зазначив, що затверджений план зонування не враховує попередні рішення щодо планування та забудови території міста Мукачева. Територія урочища «Баняски» є бувшою територією «Центрального водозабору» міста, яка сьогодні не віднесена до жодної категорії земель.

Ситуаційним планом-схемою, що затверджена додаток №5 до рішення Мукачівської міської ради 19 сесії 6 скликання №425 від 08 грудня 2011 року «Про затвердження проекту детального планування генплану каналів індивідуальної житлової забудови «Дулова» та «Північний» (урочище «Баняски») та рішення Мукачівської міської ради 33 сесії 6 скликання №646 від 27 вересня 2012 року «Про внесення змін в проект детального планування генплану кварталів індивідуальної житлової забудови «Дулова» та «Північний» (урочище «Баняски») зазначено, що запропоновані позивачем земельні ділянки враховані та затверджені детальним плануванням генплану житлової забудови урочища «Баняски». Позивач вказує, що на підставі зазначених вище рішень Мукачівською міською радою надані дозволи та затверджені проекти відведення сусідніх земельних ділянок.

Рішенням міської ради №425 від 08.12.2011 року та №646 від 27.09.2012 року надані на їх підстави рішенні органу місцевого самоврядування про надання дозволів на розробку проектів відведення, які в подальшому окремими рішеннями затверджені – не скасовані та не змінені. Таким чином, позивач вважає, що за наявності вказаних вище рішень №425 від 08.12.2011 року та №646 від 27.09.2012 року органу місцевого самоврядування щодо детального планування урочища «Баняски» м.Мукачево, такі рішення вважаються належними змінами (оновленням) у генеральному плані населеного пункту та план зонування повинен їм відповідати.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 січня 2020 року відкрито загальне позовне провадження за вказаною позовною заявою. Вказаною ухвалою суду встановлено відповідачеві строк для подання відзиву на позовну заяву.

19.02.2020 представником відповідача подано відзив на позовну заяву відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог, вважаючи такі безпідставними.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив такі задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти заявлених позовних вимог з мотивів наведених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків:

Судом встановлено, що 08 травня 2019 року позивач звернувся до Мукачівського міського голови Балога В.В. з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою у межах норм безоплатної приватизації щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,10 га, що знаходяться на території міста Мукачево, в межах вулиці Дулова (а.с.а.с.10-11).

17 грудня 2019 року рішенням 70 сесії Мукачівської міської ради 7-го скликання № 1697 відповідач відмовив у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у межах норм безоплатної приватизації, з підстав невідповідності містобудівній документації місцевого рівня абзац 1 частина 7 статті 118 Земельного кодексу України (а.с.12).

02 вересня 2019 року позивач звернувся до Мукачівського міського голови Балога В.В. з клопотанням про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою у межах норм безоплатної приватизації щодо відведення земельної ділянки у власність для садівництва, орієнтовною площею 0,12 га, що знаходяться на території міста Мукачево, в межах кварталу «Дулова та Північний», ур. Баняски (а.с.13).

05 грудня 2019 року рішенням 69 позачергової сесії 7-го скликання Мукачівської міської ради прийнято рішення № 1647 про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою у зв`язку з невідповідністю містобудівній документації місцевого рівня абзац 1 частина 7 статті 118 Земельного кодексу України (а.с.14).

У подальшому позивач звернувся із запитом про надання інформації про хід затвердження містобудівної документації.

На вказаний запит Мукачівською міською радою надано відповідь позивачеві від 20.12.2019 №1641/01-50/11755, згідно якої відповідачем надано копії документів, що містять запитувану інформацію, а саме: рішення 10 сесії Мукачівської міської ради 7-го скликання від 31.03.2016 №154 «Про затвердження плану зонування території міста Мукачева (зонінг)»; копію договору від 19.05.2014 №1263-112014, укладеного між виконавчим комітетом Мукачівської міської ради та розробником зонінгу – Українським держаним науково-дослідним інститутом проектування міст «Дніпромісто» імені Ю.М. Білоконя (а.с.15).

Вважаючи вказане рішення 10 сесії Мукачівської міської ради 7-го скликання №154 від 31 березня 2016 року «Про затвердження території міста Мукачева (зонінг)» протиправни позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року

№ 3038-VI (далі – Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності») встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту - це містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; детальний план території - це містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території; містобудівна документація - це затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Згідно статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність".

Відповідно до частин 1, 3 ст. 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.

Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Згідно з частинами 1, 4 ст. 12 Закону України «Про основи містобудування» до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування па відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій.

Ч.3 ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що на підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід`ємною частиною детального плану території.

Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що на місцевому рівні планування територій здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Відповідно до частини першої статті 17 вказаного Закону генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

З аналізу ст. 17 та 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» вбачається, що містобудівна документація регулює планування, забудову та інше використання територій, є основою для вирішення питань раціонального використання територій, вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів містобудування та упорядкування територій; вирішення питань вибору, вилучення (викупу), надання у власність чи користування земель для містобудівних потреб.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені, крім іншого, розробка містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил; розміщення і будівництво об`єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об`єктів тощо.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Частинами 4 та 5 статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Судом встановлено, що Генеральний план міста Мукачева затверджений рішенням 12-тої сесії Мукачівської міської ради 22 скликання від 22.10.1997 року.

У відповідності до статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що врахування державних інтересів під час планування і забудови територій на місцевому рівні полягає у визначенні потреби в територіях, необхідних для розташування та утримання об`єктів загальнодержавного значення, вирішення інших завдань реалізації державної політики щодо використання територій.

Врахування державних інтересів здійснюється шляхом виконання відповідних вимог до розроблення генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, проведення їх експертизи, здійснення державного контролю за плануванням, забудовою, іншим використанням територій та окремих земельних ділянок у порядку, встановленому законодавством.

Вимоги до планування, якими забезпечуються державні інтереси під час розроблення генеральних планів та іншої містобудівної документації, визначаються згідно з законом відповідними спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури спільно з іншими спеціально уповноваженими на це органами виконавчої влади.

Судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваного рішення від 31 березня 2016 року «Про затвердження плану зонування території міста Мукачева (зонінг)» №154, зонування території здійснено з урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території, які були прийнято відповідачем до затвердження плану зонування.

Окрім цього, судом встановлено, що при прийнятті вказаного рішення було врахована містобудівна документація, розробником якої є ДП «Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут» Укрзахідпроектреставрація» м.Львів.

Як вбачається з матеріалів справи, коригування окремих розділів генплану міста Мукачева розпочато у 2009 році на виконання договору, що був укладений між виконавчим комітетом Мукачівської міської ради та розробником містобудівної документації Українським Державним науково-дослідним інститутом проектування міст «Діпромісто» ім.ІО.М.Білоконя» м.Київ (Договір 1263-01-2009 від 19.11.2009 року). Містобудівна документація розроблялася на паперових і електронних носіях. Основне креслення та Пояснююча записка оприлюднені на офіційному сайті Мукачівської міської ради у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико- культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

Склад, зміст, порядок розроблення плану зонування території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Аналіз положень статті 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» дозволяє стверджувати, що план зонування території містить правові приписи нормативного характеру, які розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово. Це, зокрема, сукупність обов`язкових вимог до використання земельних ділянок, щільність населення в межах житлової забудови; відсоток озеленення (для рекреаційних зон); гранична поверховість або висота будівель у метрах, інші містобудівні умови та обмеження.

Суд зауважує, що у складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Отже у відповідності до норм чинного законодавства план зонування території розроблений на основі генерального плану міста Мукачева як окремий документ, з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Згідно статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцева рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

План зонування території затверджений рішенням 10-ої сесії Мукачівської міської ради 7-го скликання №154 від 31.03.2016 року.

Виходячи з вище наведеного підстав для скасування рішення 10-ої сесії Мукачівської міської ради 7-го скликання від 31 березня 2016 року «Про затвердження плану зонування території міста Мукачева (зонінг)» №154 немає.

Конституція України гарантує право власності на землю, яке набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ч. 2 ст. 14 Конституції України).

Таке право реалізується громадянами та юридичними особами та державою на правових титулах володіння, користування та розпорядження земельними ділянками.

Суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, у тому числі перелік повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин врегульовано Земельним кодексом України від 25.10.2001 № 2768-III.

Водночас, суд зауважує, що скасування нормативно-правового акту з метою реалізації права фізичної особи на отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою у межах норм безоплатної приватизації не відповідає цілям норм чинного законодавства, які регулюють земельні відносини та встановлюють правові та організаційні основи містобудівної діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Позивачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог. Натомість, відповідачем доведено суду правомірність та законність дій.

З огляду на зазначене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 6, 9, 72-76, 242 -246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Мукачівської міської ради (89600, Закарпатська область, м.Мукачево, площа Духновича, буд.2, код ЄДРПОУ 38625180) про визнання протиправним та скасування рішення 10 сесії Мукачівської міської ради 7-го скликання №154 від 31 березня 2016 року «Про затвердження території міста Мукачева (зонінг)» – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 3 статті 243 КАС України повний текст рішення складено та підписано 26.06.2020 року.

СуддяЮ.Ю.Дору