Рішення № 90069926, 26.06.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2020 р. Справа№200/3253/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, списання недоїмки,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Бєлолипецьких Ганна Сергіївна в інтересах позивача ОСОБА_1 , (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (ідентифікаційний 87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Італійська, 59). Просив визнати протиправною та скасувати вимогу від 14.01.2020 №Ф-45646-49; списати недоїмку у розмірі 26198,92 грн. Позов вмотивовано тим, що контролюючим органом безпідставно сформовано вимогу про сплату боргу у розмірі 26198,92 грн. За результатом адміністративного оскарження вимогу не скасовано. Вважає таку вимогу протиправною, оскільки на підставі п.9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» позивач звільнений від виконання обов`язків щодо сплати єдиного внеску. Також, вважає що сума недоїмки підлягає списанню.

27 березня 2020 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження.

21 квітня 2020 року відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. На підставі облікових даних з інформаційної системи заборгованість позивача станом на 31.12.2019 становить 26198,92 грн., у зв`язку з чим сформовано вимогу про сплату боргу. Зазначає про відсутність підстав для застосування п.9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», оскільки Президентом України офіційно оголошено завершення АТО, а вищевказані зміни втратили чинність згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року

№ 911-VIII. Зазначає про відсутність підстав для коригування облікових даних шляхом зменшення боргу єдиного внеску.

Позивачем надані письмові пояснення та відповідь на відзив, в яких зазначено, що період проведення антитерористичної операції триває, з огляду на те, що Президентом України відповідний Указ не прийнято. На час виникнення спірних відносин Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» містив норму, яка дає підстави для звільнення позивача від виконання обов`язків щодо слати єдиного снеску. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

15 травня 2020 року ухвалами суду відмовлено у задоволені клопотання представника позивача про виклик у якості свідка ОСОБА_2 О ОСОБА_3 та залучення Мар`їнського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача.

Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) з 14.12.2009 зареєстрований як фізична особа-підприємець, перебував на обліку в Мар`їнському управлінні ГУ ДПС у Донецькій області. 19.12.2019 внесено запис №22440060003003506 про припинення підприємницької діяльності.

14 січня 2020 року ГУ ДПС у Донецькій області сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-45646-49 в якій зазначено, що станом на 31 січня 2019 року заборгованість зі сплати єдиного внеску складає 26198,92 грн., в т.ч. недоїмка 26196,92 грн.

З розрахунку вимоги вбачається, що борг виник у період з 09.02.2018 по 30.11.2019.

Як вбачається з інтегрованої картки платника податків, станом на 31.12.2017 рахується переплата 337,45 грн., за 2017 рік, 2018 рік, за І квартал, ІІ квартал, ІІІ квартал 2019 року здійснено нарахування сум єдиного внеску.

15 січня 2020 року Головне управління ДПС у Донецькій області листом № 3457/10/05-99-57-33 повідомило про заборгованість, що рахується за ОСОБА_1 після припинення підприємницької діяльності, в т.ч. з єдиного внеску у розмірі 26198,92 грн.

26 січня 2020 року позивачем до Державної податкової служби України подана скарга на вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.01.2020 №Ф-45646-49.

05 лютого 2020 року позивачем до Мар`їнської ДПІ ГУ ДПС у Донецькій області подано заяву про списання недоїмки як безнадійного боргу відповідно до п. 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

20 лютого 2020 року Головне управління ДПС у Донецькій області на заяву позивача від 05.02.2020 надав відповідь №14611/10/05-99-57-10-24, в якій зазначив, що відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Обов`язок своєчасної сплати єдиного внеску визначений в Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Списанню борг з єдиного внеску не підлягає списанню, оскільки Податковим кодексом України не передбачено механізму реалізації правових норм щодо списання боргу з єдиного внеску.

27 лютого 2020 року Державною податковою службою України прийнято рішення про результати розгляду скарги №7426/6/99-00-08-06-08-96 в якому зазначено, що вимога про сплату боргу сформована у зв`язку із існуванням заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 26198,92 грн. Вказаним рішенням вимога залишена без змін, а скарга - без задоволення.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі Закон № 2464-VI).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VІ єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Положеннями частини 2 статті 6 Закону № 2464-VІ встановлено обов`язок платника єдиного внеску своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати такий внесок.

Відповідно до частини 5 частини 7 статті 9 Закону № 2464-VІ сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

При цьому в частині 8 статті 9 Закону № 2464-VІ передбачено, що платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Відповідно до пункту 1 частини 10 статті 9 Закону № 2464-VІ днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Відповідно до частини 4 статті 25 Закону № 2464-VІ орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

З вищевикладеного слідує, що за загальними правилами орган доходів і зборів, у разі наявності недоїмки у платника єдиного внеску, надсилає такому платнику вимогу про сплату боргу.

Разом з цим, Указом Президента України від 14.04.2014 року №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, Верховною Радою України прийнято Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 року №1669-VII, яким, крім іншого, внесені зміни до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та доповнено його розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" п. 9-3 (у наступному пункт 9-4), який передбачає, що платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 року №405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", на період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що підставою для звільнення платників єдиного внеску від обов`язків та відповідальності за невиконання вимог законодавства щодо сплати єдиного внеску, є факт перебування такого платника на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів де проводилася антитерористична операція.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.12.2017 року у справі № К/9901/2959/18 805/2492/15-а. Висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

Разом з цим, суд не бере до уваги заперечення відповідача стосовно втрати чинності вищевказаної норми в Законі України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", оскільки у спеціальному законодавстві - Законі України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" дана норма, на час винесення вимоги, була діючою, а зміни до Закону № 2464-VІ щодо виключення цієї норми внесені Законом України від 14.01.2020 № 440-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи», який набрав чинності 13 лютого 2020 року (тобто після виникнення спірних правовідносин).

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки абзац перший статті 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" № 1669 (далі - Закон № 1669) змістує: "Період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України".

Умовою завершення антитерористичної операції є видання Президентом України Указу саме з таким змістом. До теперішнього часу такий указ не виданий. Закон № 1669 в цій частині не змінений і не скасований.

Місто Мар`їнка Донецької області, на території якого розташована Мар`їнське управління Головного управління ДПС у Донецькій області, входить до Переліків населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р (втратив чинність) і розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р.

Тобто, у період невиконання обов`язків платника єдиного внеску, тобто починаючи з 14.04.2014, позивач знаходився на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція.

Також, суд зазначає, що спірна вимога сформована відповідно до статті 25 Закону №2464, яка визначає заходи впливу та стягнення. За положеннями абзацу 2 частини 1 цієї статті її положення поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Саме за положеннями частини 4 цієї статті орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Таким чином, відсутність (відстрочення в силу закону) у позивача обов`язку сплати внесків, унеможливлює складання відповідачем та направлення позивачу спірної вимоги на момент її складання.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 року у справі №К/9901/188/17 №812/505/17. Висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

За таких обставин, позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДПС у Донецькій області від 14.01.2020 № Ф-45646-49 підлягають задоволенню.

Щодо вимог про зобов`язання списати недоїмку в розмірі 26198,92 грн. суд зазначає наступне.

Абзацом четвертим пунктом 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VІ визначено, що недоїмка, яка виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Порядок виникнення та списання безнадійного податкового боргу регламентується пунктом 14.1.11 частини 14.1 статті 14, статті 101 Податкового кодексу України (далі ПК України), Наказом Міністерства доходів і зборів України «Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків» від 10 жовтня 2013 року № 577,зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року №1844/24376 (далі - Порядок № 577).

У відповідності до пункту 14.1.11 частини 14.1 статті 14 ПК України, безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема, заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв`язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до пункту 101.1 статті 101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Відповідно до норм пункту 101.2 статті 101 ПК України під терміном «безнадійний» розуміється: податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв`язку з недостатністю майна банкрута; податковий борг фізичної особи, яка: визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; 720 днів перебуває у розшуку; податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом; податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин); податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду, а для банків - на підставі рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.

Згідно з пунктом 2.1 Порядку №577 під терміном «безнадійний податковий борг» слід розуміти, зокрема, податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Такий факт непереборної сили підтверджується Торгово-промисловою палатою України.

Підпунктом 4.1 розділу ІV Порядку списання безнадійного податкового боргу платника податків встановлено, що у випадках, передбачених підпунктом 4 пункту 2.1 розділу ІІ цього Порядку, платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню.

До заяви обов`язково додаються документи, зазначені в підпункті 4 пункту 2.1 розділу ІІ цього Порядку, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним.

Так, відповідно до розділу 2 Переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1235, обставинами, що є підставою для відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу заявника є обставини непереборної сили, дія яких може бути викликана винятковими погодними умовами і стихійним лихом (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту, замерзання моря, закриття морських проток, які трапляються на звичайному морському шляху між портами відвантаження і вивантаження, інше стихійне лихо тощо) або непередбаченими ситуаціями, що відбуваються незалежно від волі і бажання заявника (війна, блокада, страйк, аварія).

Доказами, що підтверджують факт настання (існування) зазначених обставин, є, зокрема, висновок Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18-а зазначила, що зміст норми п. 9-3 (у подальшому п. 9-4) розділу VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VІ не скасовує взагалі обов`язків платників єдиного внеску, а лише на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану дає можливість не виконувати обов`язки, визначені у ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VІ.

Верховний Суд у постанові від 27.11.2018 по справі № 805/257/18-а, задовольняючи касаційну скаргу контролюючого органу та скасовуючи судові рішення, якими зобов`язано прийняти рішення про списання єдиного внеску, зазначив наступне: «Суди попередніх інстанцій обмежились посиланням на те, що положення пункту 9-4 розділу 8 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VІ є діючими та передбачають звільнення позивача від сплати єдиного внеску за умови дотримання відповідної процедури - надання документу, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення АТО, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов`язань, а саме сертифікату ТПП України. При цьому судами не здійснений буквальний аналіз цієї норми та аналіз наявності усіх обов`язкових умов передбачених для її реалізації, зокрема не враховані правові позиції та застереження викладені в рішенні Верховного Суду, ухваленого у зразковій справі № 812/292/18».

Отже, за вимогами ПК України та Порядку № 577 для визнання податкового боргу безнадійним та його списання передбачено перш за все надання сертифікату який підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Крім того, Верховний Суд в рішенні у зразковій справі від 30 березня 2018 року у справі № 812/292/18 зазначив, що потреба у сертифікаті Торгово-промислової палати України про наявність форс-мажорних обставин, які призвели до несвоєчасної сплати єдиного внеску, виникне при визнанні безнадійної недоїмки та її списанні. Отже, у вказаній зразковій справі суд підтвердив необхідність сертифікату для списання.

Статтею 11 Закону № 1669-VІІ Торгово-промисловій палаті України надано право засвідчувати форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видавати сертифікати про такі обставини.

Відповідно до статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02 грудня 1997 року № 671/97-ВР(далі - Закон № 671/97-ВР), Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Згідно пункту 6.2 Регламенту, затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18 грудня 2014 року № 44(5,) форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Тобто, Торгово-промислова палата України, за наявністю підстав, засвідчує факт настання форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) у наслідок чого видає сертифікат.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача із заявою щодо списання недоїмки відповідно до п. 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

При цьому, позивачем до заяви не надано належні докази настання форс-мажорних обставин для списання безнадійного податкового боргу, визначені статтею 101 ПК України.

Враховуючи, що позивачем при поданні заяви не дотримано вимог діючого законодавства, оскільки не надано документів, на підтвердження того, що податковий борг внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) є безнадійним, суд дійшов висновку про відсутність у контролюючого органу законних підстав для її задоволення.

За таких обставин позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року по справі №200/8547/19-а. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/85572873)

Щодо розподілу судових витрат суд враховує, що за подання фізичною особою позову з вимогами майнового характеру на загальну суму - 52397,84 грн. (скасування вимоги про сплату боргу у сумі 26198,92 грн. та списання недоїмки у розмірі 26198,92 грн.) сплаті підлягає судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Позивачем під час подання позову до суду сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн. та 840,80 грн., про що свідчать квитанції від 19.03.2020 №0.0.1655173785.1, №0.0.1655175050.1.

Згідно вимог ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково, а саме скасовано вимогу про сплату боргу у розмірі 26198,92 грн., що складає 50% від загальної суми позову, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 420,40 грн.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що надмірно сплачений судовий збір підлягає поверненню за заявою особи, що його сплатила, в порядку вимог Закону України «Про судовий збір», Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 2, 7-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 122-124, 126-128, 130, 133-135, 138-140, 143, 150- 154, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, списання недоїмки задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Донецькій області від 14.01.2020 №Ф-45646-49.

В задоволені позовних вимог щодо зобов`язання Головного управління ДПС у Донецькій області списати недоїмку ОСОБА_1 у розмірі 26198,92 грн. відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (ідентифікаційний 87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Італійська, 59) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення КАС України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Кошкош