Ухвала суду № 90069891, 26.06.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

26 червня 2020 р.Справа №160/6980/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Серьогіної О.В. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІН ПЛЮС» про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІН ПЛЮС» до Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

25.06.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛІН ПЛЮС» (далі – позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області (далі – відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 14.02.2020 року №0004140504 про донарахування податкового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб (код платежу 18010600) та штрафних санкцій у розмірі 228 849,16 грн.

Разом із позовом Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛІН ПЛЮС» було подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить:

- на період судового провадження і до винесення судового рішення, зупинити дію Акту ГУ ДПС у Дніпропетровській області про результати перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства № 12/04-36-05-04/34561353 від 02.01.2020 року і дію повідомлення-рішення №0004140504 від 14.02.2020 року ГУ ДПС в Дніпропетровській області що до сплати позивачем нарахованої пені в розмірі 74774,18грн; донарахованих штрафних санкції в розмірі 45769,83грн; донарахованого основного платежу в розмірі 183079,33грн. ;

- на період судового провадження і до винесення судового рішення заборонити ГУ ДПС у Дніпропетровській області застосування податкової застави активів ТОВ «ЕЛІН ПЛЮС», як похідної санкції від прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення №0004140504 від 14.02.2020 року.

Згідно з п. 1 ч.1 ст. 153, ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається, зокрема, одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст.ст.150, 151 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

В обґрунтування поданої заяви позивачем зазначено, що відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку питань повноти нарахування плати за землю (орендна плата та/або земельний податок) за земельну ділянку, що перебуває в користуванні позивача на підставі договору оренди землі від 23.09.2009 року загальною площею 0,1848 га (кадастровий номер: 1210100000:01:007:0094) за період з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року, за результатами якої складено акт від 02.01.2020 року №12/04-36-05-04/34561353. Перевірку проведено у приміщенні ДШ у Соборному районі м. Дніпра ГУ ДПС у Дніпропетровській області за адресом: 49000 Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Високовольтна, буд. 24. Але, ТОВ «ЕЛІН ПЛЮС» знаходилося з дати державної реєстрації юридичної особи 09.08.2006 року та на момент проведення перевірки (з 19.12.2019 року по 24.12.2019 року) на обліку по основному місцю реєстрації у Лівобережному управлінні. Амур-Нижньодніпровської ДПІ (Амур-Нижньодніпровський р-н м. Дніпра) ГУ ДПС у Дніпропетровській області, що знаходиться за адресою: 49026, м. Дніпро, просп. Слобожанський, 95а. Земельна ділянка, що знаходиться в оренді товариства за адресою: м. Дніпро, вул. Маршала Малиновського у районі будинку 60 (кадастровий номер: 1210100000:01:007:0094), також знаходиться на обліку, як об`єкт оподаткування, у Лівобережному управлінні, Амур-Нижньодніпровської ДПІ (Амур-Нижньодніпровський р-н м. Дніпра) ГУ ДПС у Дніпропетровській області. Вказані обставини на думку позивача викликають сумніви у законності та правомірності проведення невиїзної документальної перевірки товариства у приміщенні податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра, в якій товариство не знаходилося на основному податковому обліку, при цьому земельна ділянка, що була предметом перевірки згідно Акту, також не знаходиться на податковому обліку у ДПІ у Соборному районі м. Дніпра. Позивачу також не було надіслано наказ на призначення перевірки, повідомлення про перевірку, а також податкове повідомлення-рішення. Акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 02.01.2020р. №12/04-36-05-04/34561353 та податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 14.02.2020р. №0004140504 були отримані тільки 03.06.2020р. на адвокатський запит. Виходячи з вищезазначеного, позивач вважає, що сам факт проведення документальної позапланової невиїзної перевірки у приміщенні податкової інспекції, у якій позивач не знаходився на момент перевірки ані на основному податковому обліку, ані на податковому обліку, як платник орендної плати за земельну ділянку, що була предметом перевірки не можна взагалі назвати законним, саме як і прийняте по результату перевірки податкове повідомлення-рішення №0004140504 від 14.02.2020 року. Позивач вважає, що наявні очевидні ознаки протиправності рішення Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області, у зв`язку з чим наявні підстави для вжиття заходів забезпечення позову.

При цьому доводи заявника переважно зводяться до передбачених Податковим кодексом України повноважень контролюючого органу щодо стягнення податкового боргу, що само по собі не свідчить про наявність реальних загроз стягнення з позивача коштів та майна і необхідність вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до п.п. 59.1, 59.3 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Разом з цим, направлення податкової вимоги і виникнення права податкової застави не є єдиною і достатньою підставою для стягнення коштів і реалізації майна платника.

Так, згідно з п.п. 95.3, 95.4 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, а також погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, здійснюється на підставі рішення суду.

Згідно з п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Таким чином, в заявленому клопотанні позивачем не доведено реальних мотивів та підстав, які істотно ускладнять чи унеможливлять виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених або оспорюваних прав чи інтересів заявника, за захистом яких останній звернувся до суду з позовом.

В матеріалах поданої заяви відсутні і докази, які б свідчили про очевидність ознак протиправності податкового повідомлення-рішення від 14.02.2020 року №0004140504.

Суд також зазначає, що очевидна протиправність прийнятого рішення має вказувати на такі обставини, що не потребують детального з`ясування чи додаткового доказування (прийнято неповноважним органом, з перевищенням наданих повноважень тощо).

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилається на обставини, які вказують на очевидність ознак протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, якими фактично обґрунтовуються позовні вимоги, та наявність яких має встановлюватися під час розгляду адміністративної справи, та ухвалення рішення по суті заявлених позовних вимог.

Таким чином, позивачем не доведено наявності у поданій заяві хоча б однієї з вичерпного переліку підстав, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, для постановлення судом ухвали про забезпечення позову.

З огляду на зазначене вище суд приходить до висновку, що підстави, передбачені ч.1 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, для вжиття заходів забезпечення позову відсутні, тому заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІН ПЛЮС» про забезпечення позову є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 150, 151, 154, 243, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІН ПЛЮС» про забезпечення адміністративного позову у справі № 160/6980/20 – відмовити.

Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Серьогіна