Ухвала суду № 90069826, 25.06.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 червня 2020 року Справа №160/6867/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Царікова О.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, третя особа – Новокодацький відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки),-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, третя особа – Новокодацький відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) на суму 21030,90 грн від 25.05.2019 № Ф-4610-50/65У Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області;

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) на суму 26539,26 грн від 11.11.2019 № Ф-8560-50/67 Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Разом з адміністративним позовом позивачем подано заяву адміністративного позову.

Згідно з ч. 4 ст. 152 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Позивачем подано клопотання про відстрочення сплати судового збору до моменту набрання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду законної сили у даній справі.

Для звернення до суду в порядку цивільного, господарського та адміністративного судочинства обов`язковою умовою є сплата судового збору, що передбачено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

У розумінні приписів указаної норми відстрочення або розстрочення сплати судового збору позивачу, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин та підтвердження їх належними доказами.

Даною статтею передбачено право суду, а не обов`язок щодо відстрочення, розстрочення або звільнення позивача від сплати судового збору.

Суд зазначає, що до клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову не надано жодного доказу на підтвердження обставин, за яких позивач просить суд відстрочити сплату судового збору.

У той же час, на підтвердження відсутності можливості сплати судового збору до адміністративного позову додана довідка про доходи з останнього місця роботи позивача, однак суд зазначає, що розмір судового збору не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік.

На підставі зазначеного вище, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого позивачем клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання заяви про забезпечення адміністративного позову, у зв`язку з чим воно не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 7 ст. 154 КАС України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 152, 154, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, третя особа – Новокодацький відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) повернути без розгляду.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. ст. 293, 295 КАС України до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Царікова