Рішення № 90069610, 22.06.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

22 червня 2020 р. Справа № 126/274/20

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крапівницької Н.Л., розглянувши у письмово в м. Вінниці

за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області

про визнання дій протиправними,

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду м. Бершаді Вінницької області, у якій просить суд, щоб "управління Пенсійного фонду м. Бершаді Вінницької області роз`яснило їй про зміну надбавки за ст.6 (1) та коли і яка адресна допомога за якою постановою Кабінету Міністрів України відповідь від 17.05.2011 року №К-68"; повернути 168,37 грн. до пенсій за віком.

Ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 10.02.2020 року матеріали даної адміністративної справи передано на розгляд до Вінницького окружного адміністративного суду.

18.03.2020 року відповідні матеріали надійшли до Вінницького окружного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 24.03.2020 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, шляхом зазначення реєстраційного номеру облікової картки позивача за його наявності або номер і серії паспорту; ідентифікаційного коду відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); приведення змісту заявлених позовних вимог у відповідність до положень ч. 1 ст. 5 КАС України; надання доказів на підтвердження, обставин, якими позивач обґрунтовує заявлені позовні вимоги (копію заяви про перерахунок пенсії та копію відповіді на таку заяву); надання власних письмових підтверджень позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; надання копії позовної заяви та доданих до неї матеріалів в примірнику для відповідача.

15.04.2020 року позивачем усунуто виявлені ухвалою суду від 24.03.2020 року недоліки.

Ухвалою суду від 27.04.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та замінено первинного відповідача у справі - управління Пенсійного фонду України у місті Бершаді його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

28.05.2020 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначено, що до 06.05.2011 року ОСОБА_1 отримувала підвищення відповідно до вимог статті 6-1 Закону № 1584-ІІІ. Про зазначену обставину, зокрема, свідчить розпорядження про перерахунок пенсії №137506 від 14.03.2011 року. 06.05.2011 року ОСОБА_1 надала управлінню Пенсійного фонду України у Бершадському районі Вінницької області копію Посвідчення серії НОМЕР_1 від 12.01 2010 року, яке свідчить про те, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи і має право на пільги, встановлені ст. 6-2 Закон № 1584-ІІІ. Враховуючи зазначені обставини, управління Пенсійного фонду України у Бершадському районі Вінницької області на виконання вимог ст. 6-2 Закон № 1584-ІІІ 06.05.2011 року призначило ОСОБА_1 підвищення до пенсії як неповнолітньому в`язню, який є інвалідом (II група інвалідності), в розмірі 40 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Зазначені обставини, на думку представника відповідача, свідчать про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію за віком.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 , видане 12.01.2010 року ОСОБА_1 є інвалідом другої групи і має пільги, встановлені статтею 6-2 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань».

06.05.2011 року ОСОБА_1 надала управлінню Пенсійного фонду України у Бершадському районі Вінницької області копію посвідчення серії НОМЕР_1 від 12.01.2010 року.

Враховуючи зазначені обставини, управління Пенсійного фонду України у Бершадському районі Вінницької області на виконання вимог ст. 6-2 Закон № 1584-ІІІ з 06.05.2011 року призначило ОСОБА_1 підвищення до пенсії як неповнолітньому в`язню, який є інвалідом (II група інвалідності), в розмірі 40 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Про призначення ОСОБА_1 з 06.05.2011 року підвищення до пенсії як неповнолітньому в`язню, який є інвалідом свідчить розпорядження про перерахунок пенсії від 24.05.2011 року №137506, копію якого долучено до цього відзиву.

Не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи їх протиправними, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» від 23.03.2000 № 1584-III жертви нацистських переслідувань - особи, які в роки Другої світової війни постраждали від нацистських переслідувань з мотивів політичного, національного і релігійного характеру, ворожого ставлення до націонал-соціалізму.

За визначенням статті 4 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» від 23.03.2000 № 1584-III особами, які належать до числа жертв нацистських переслідувань, є:

- колишні в`язні концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання та місць примусових робіт у роки Другої світової війни;

- особи, які були насильно вивезені з території колишнього Союзу РСР на примусові роботи на територію Німеччини або її союзників, що перебували у стані війни з колишнім Союзом РСР, або на території окупованих ними інших держав;

- діти, які народилися в місцях примусового тримання їх батьків та в місцях відбування батьками примусових робіт;

- діти партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога, яких у зв`язку з патріотичною діяльністю їх батьків було піддано репресіям, фізичним розправам, гонінням.

До жертв нацистських переслідувань належать також особи, які у роки Другої світової війни були насильно вивезені з території інших держав, що після 1944 року увійшли до складу колишнього Союзу РСР, а також особи, які після звільнення з концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання та місць примусових робіт були переселені на територію України.

Згідно статті 5 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» від 23.03.2000 № 1584-III жертвам нацистських переслідувань видаються відповідні посвідчення замість раніше виданого посвідчення ветерана війни. Зразок посвідчення, порядок виготовлення і видачі посвідчень встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 була видана тимчасова довідка на право користування пільгами, відповідно до ст.6-1 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань», яка була дійсна до 01.01.2009 року.

12.01.2010 року ОСОБА_1 видано посвідчення серії НОМЕР_1 , відповідно до якого ОСОБА_1 є інвалідом другої групи і має пільги, встановлені статтею 6-2 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань».

Згідно з копіями матеріалів пенсійної справи судом встановлено, що до 06.05.2011 року ОСОБА_1 отримувала підвищення до пенсії відповідно до вимог статті 6-1 Закону №1584-ІІІ. Так, про зазначену обставину, зокрема, свідчить розпорядження про перерахунок пенсії від 14.03.2011 року №137506

Із даного розпорядження видно, що в період із 01.01.2011 року по 31.03.2011 року місячний розмір пенсії ОСОБА_1 становив 1025,23 грн в т.ч.: 516,03 грн - основний розмір пенсії, обчислений із заробітку 1028,46 грн та 0,50175 - коефіцієнта страхового стажу з урахуванням кратності 1,35 (1028,46*0,50175); 233,97 грн - доплата до прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (в період з 01.01.2011 по 31.03.2011 року прожитковий мінімум становив 750,00 грн.); 87,73 грн - доплата за 17 років понаднормативного стажу (17 % від основного розміру пенсії); 187,50 грн - підвищення до пенсії неповнолітнім в`язням (25% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність).

Разом із тим, із зазначеного розпорядження також вбачається, що в квітні місяці 2011 року розмір пенсії ОСОБА_1 становив 1042,73 грн в т.ч.: 516,03 грн. - основний розмір пенсії, обчислений із заробітку 1028,46 грн. та 0,50175 - коефіцієнта страхового стажу з урахуванням кратності 1,35 (1028,46*0,50175); 297,97 грн. - доплата до прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (станом на 01.04.2020 р. прожитковий мінімум становив 764,00 грн.); 87,73 грн. - доплата за 17 років понаднормативного стажу (17 % від основного розміру пенсії); 191,00 грн. - підвищення до пенсії неповнолітнім в`язням (25% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність).

06 травня 2011 року ОСОБА_1 надала управлінню Пенсійного фонду України у Бершадському районі Вінницької області копію посвідчення серії НОМЕР_1 від 12.01.2010 року, яке свідчить про те, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи і має право на пільги, встановлені ст. 6-2 Закон № 1584-ІІІ.

Враховуючи зазначені обставини, управління Пенсійного фонду України у Бершадському районі Вінницької області на виконання вимог ст. 6-2 Закону № 1584-ІІІ з 06.05.2011 року призначило ОСОБА_1 підвищення до пенсії як неповнолітньому в`язню, який є інвалідом (II група інвалідності), в розмірі 40% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Про призначення ОСОБА_1 з 06.05.2011 року підвищення до пенсії як неповнолітньому в`язню, який є інвалідом свідчить розпорядження про перерахунок пенсії від 24.05.2011 року №137506.

Так, із зазначеного розпорядження видно, що з 06.05.2011 року розмір пенсії ОСОБА_1 становив 1157,33 грн, в т.ч.: 516,03 грн - основний розмір пенсії, обчислений із заробітку 1028,46 грн. та 0,50175 - коефіцієнта страхового стажу з урахуванням кратності 1,35 (1028,46*0,50175); 233,97 грн. - доплата до прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (станом на 01.04.2020 року прожитковий мінімум становив 764,00 грн.); 87,73 грн. - доплата за 17 років понаднормативного стажу (17 % від основного розміру пенсії); 305,60 грн. - підвищення до пенсії неповнолітнім в`язням (40% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність).

Окрім того, суд зазначає, що згідно рішення про перерахунок пенсії ОСОБА_1 від 23.04.2020 року №905110137506 підвищення до пенсії неповнолітнім в`язням ОСОБА_1 у відповідності 40% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до Закону України № 1584-ІІІ отримує по даний час.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позивач не довела обставин, які б свідчили про порушення її прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Питання розподілу судових витрат у відповідності до положень статті 139 КАС України судом не вирішуються.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 .

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області вул. Хмельницьке шосе, 7. м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ-13322403.

Суддя підпис Крапівницька Н. Л.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ Суддя:

Секретар: