Рішення № 9006927, 02.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/53602.12.09 Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,

розглянувши справу№ 14/536

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі Київської філії «Сіті»

доПриватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія»«Княжа Вієнна Іншуранс Груп»(колишня назва - Закрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа»);

Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТО Інтерком»

простягнення 23955,65 грн.

за участю представників сторін: від позивача- Карпінський С.В. від відповідача 1- не з’явився

від відповідача 2- не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В жовтні 2009 року Відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі Київської філії «Сіті»(надалі –ВАТ «Дженералі Гарант»в особі Київської філії «Сіті») звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія»«Княжа Вієнна Іншуранс Груп»(колишня назва - Закрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа»), Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТО Інтерком»про стягнення з відповідача 1 - 510 грн., про стягнення з відповідача 2 –23445,65 грн.

В обґрунтування пред’явлених вимог позивач посилається на те, що до нього в порядку регресу перейшло право на отримання компенсації шкоди, завданої власнику автомобіля Фольксваген внаслідок ДТП.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.10.2009 р. порушено провадження у справі, призначено розгляд справи на 28.10.2009 р. в судовому засіданні, зобов’язано сторони виконати певні дії.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.10.2009 р. розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.

У судове засідання 02.12.2009 р. представники відповідачів не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, про час і місце розгляду справи були повідомлені судом належним чином.

Станом на день та час розгляду справи від відповідачів не надійшло будь-яких клопотань, заяв тощо.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, в т.ч. за адресою зазначеній в довідці про включення в ЄДРПОУ.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноваженого представника, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 17 квітня 2006 року між Представництвом «Вестфалія Сепаратор АГ»та ВАТ Українська страхова компанія «Гарант-АВТО»в особі КДС «Гарант-АВТО-Сіті»було укладено договір добровільного страхування автотранспорту, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності, оформлений полісом № 19-3318735 (надалі –Договір), відповідно до якого було застраховано автомобіль Фольксваген Пасат, реєстраційний номерний знак АА 3721 ВІ (надалі – автомобіль Фольксваген).

Страхування проводилось згідно з Правилами Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю № 19-1 від 25.03.1997 р. «Правила добровільного страхування транспортних засобів /КАСКО/»(надалі - Правила).

Згідно з рішенням зборів акціонерів ВАТ УСК «Гарант-АВТО»від 04.12.2006 р. ВАТ УСК «Гарант-АВТО»було перейменовано у ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», а Київську дирекцію страхування «Гарант-АВТО-Сіті»–у Київську філію «Сіті», що підтверджується витягом зі статуту ВАТ «УСК «Дженералі Гарант»та положенням про Київську філію «Сіті»(містяться в матеріалах справи).

Відповідно до матеріалів справи, 06.06.2006 р. у місті Києві, на проспекті Перемоги, 51, відбулося зіткнення двох автомобілів, зазначеного вище автомобіля Фольксваген та автомобіля Рено, реєстраційний номерний знак АС 2838 АЕ, під керуванням Вознюка Юрія Васильовича (власником автомобіля Рено є ТОВ «ВТО Інтерком»). Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Фольксваген був пошкоджений.

Вказана ДТП сталася в результаті порушення Вознюком Ю.В. вимог п.п. 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві № 857 від 08.06.2006 р. та постановою Солом'янського районного суду м. Києва у справі № 3-8484-1/06 від 11.07.2006 р. (містяться в матеріалах справи).

Відповідно до звіту Українського експертного центру «Експерт-Сервіс Авто»№ 493 про оцінку автомобіля вартість відновлювального ремонту автомобіля Фольксваген в результаті його пошкодження при ДТП склала 48592,54 грн.

Абзацом 1 ст. 9 Закону України «Про страхування»визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Відповідно до абз. 16 ст. 9 Закону України «Про страхування»страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування»страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.

Відповідно до Правил добровільного страхування транспортних засобів (КАСКО) № 19-1 (надалі - Правила), які зареєстровані Міністерством фінансів України за № 0602903, а саме п. 7.1.4, Страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку виплатити страхове відшкодування Страхувальнику у порядку та на умовах, що передбачені цими Правилами та договором страхування.

Відповідно до п. 2.2.1 Правил страховим випадком визнається Пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин (у т. ч. фар, дзеркал, стекол) внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з положеннями ст. 9 Правил страхування до складу страхового відшкодування (збитків, що компенсуються страхувальнику) входять витрати на приведення транспортного засобу у порядок, витрати на проведення експертної оцінки пошкоджень застрахованого транспортного засобу, на рятування та доставку транспортного засобу, проведення необхідних відновлювальних робіт. Відшкодування може здійснюватись шляхом оплати страховиком вартості замінюваних частин, деталей на аналогічні пошкодженим (за якістю і вартістю) та відновлюваного ремонту застрахованого транспортного засобу постачальнику запчастин/ремонтному підприємству або безпосередньо страхувальнику.

ВАТ «УСК «Дженералі Гарант»оплатило суб’єкту підприємницької діяльності-фізичній особі Манжурі О.І. вартість транспортування транспортного засобу у розмірі 180 грн. (платіжне доручення № 4815 від 15.06.2006 р.) та ТОВ «Автохаус Атлант-М»вартість ремонту автомобіля (за вирахуванням франшизи у розмірі 306,86 грн.) на суму 48285,65 грн. (платіжні доручення № 4927 від 30.06.2006 р., № 4879 від 23.06.2006 р.)

Поряд з цим, ВАТ «УСК «Дженералі Гарант»оплатило вартість автотоварознавчого дослідження у розмірі 480 грн. (платіжне доручення № 4932 від 30.06.2006 р.).

Таким чином, загальна сума витрат ВАТ «УСК «Дженералі Гарант»на виплату страхового відшкодування склала 48945,65 грн.

Відповідно до положено ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ст. 1187 ЦК України).

Згідно зі ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 48945,65 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Враховуючи те, що цивільно-правова відповідальність ТОВ «ВТО Інтерком»застрахована в ЗАТ «УСК «Княжа»згідно договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 17.04.2006 р., тому на виконання договору страхування ЗАТ «УСК «Княжа» компенсувало позивачу страхове відшкодування в розмірі 24990 грн., згідно платіжного доручення № 2016 від 07.03.2007 р.

Відповідно до п. 9.2. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого.

Враховуючи ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих у сумі 25500 грн., позивач просить суд стягнути з відповідача 1 - 510 грн.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування»франшизою визначається частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Поряд з цим, відповідно до ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладенні договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Враховуючи вищезазначене, ЗАТ «УСК «Княжа» підставно виплатило позивачу 24990 грн. (25500 грн. (ліміт відповідальності) - 510 грн. (сума франшизи)).

Таким чином, суд вважає, що заявлені вимоги про стягнення 510 грн. з відповідача 1 є неправомірними та такими, що не підлягають задоволенню, а тому в позові відносно відповідача 1 слід відмовити.

Поряд з цим, ч. ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаних норм у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, що керувала транспортним засобом який належить відповідачу 2, встановлена в судовому порядку, а саме постановою Солом'янського районного суду м. Києва у справі № 3-8484-1/06 від 11.07.2006 р.

Відтак, відповідач 2 є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю Фольксваген в результаті його пошкодження в результаті ДТП.

Статтею 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Крім того, суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідач 2 не довів факту того, що шкоду автомобілю Фольксваген було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач 2 в установленому порядку заявлених до нього вимог не спростував.

Враховуючи викладене, позов про стягнення з відповідача 2 шкоди у сумі 23445,65 грн. є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню у повному розмірі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТО «Інтерком»(45241, Волинська обл., Ківецівський р-н., с. Кульчин, вул. Силікатна, буд. 1, код 30394450) на користь Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі Київської філії «Сіті»(01135, м. Київ, вул. Златоустівська, 35, код 24580961) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 23445,65 грн. шкоди, 234,65 грн. державного мита, 230,97 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяМ.М. Нарольський Дата підписання рішення: 07.12.2009 р.