Ухвала суду № 90066511, 25.06.2020, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 682/1293/20

№ 1-кп/688/181/20

УХВАЛА

25 червня 2020 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

у складі колегії суддів: головуючого - судді Цідик А.Ю.,

суддів Босюка В.А., Мазур Н.В.,

за участю: секретаря судового засідання Гошовської О.О.,

прокурора Голярдика М.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисників Кравчука Р.В., Призиглей М.І.,

потерпілого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Шепетівка обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020240000000039 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України,

встановив:

У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , посилаючись на те, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, яка йому загрожує; може незаконно впливати на потерпілого щодо зміни ним показань в сторону його захисту; вчинити інше кримінальне правопорушення, в тому числі й відносно потерпілого. Також санкцією ч. 4 ст. 189 КК України передбачено обов`язкове додаткове покарання у виді конфіскації майна, а тому є підстави вважати, що обвинувачений може вчиняти дії, спрямовані на приховування речей, які можуть бути конфісковані у разі визнання його винуватим. Крім того, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, який останній вчинив із застосуванням насильства та, при цьому, неодноразово погрожував потерпілому застосуванням насильства щодо нього та членів його сім`ї. А тому жоден з інших запобіжних заходів не може запобігти наявним ризикам, забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків під час судового розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисники заперечували проти продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та, з огляду на стан здоров`я обвинуваченого, просили змінити запобіжний захід на інший, більш м`який.

Потерпілий підтримав думку прокурора, просив продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою, оскільки побоюється за своє життя та життя родини.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання про продовження строку тримання під вартою, суд дійшов до таких висновків.

Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обирати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Судом встановлено, що відповідно до ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27.02.2020, яка залишена без змін ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 13.03.2020 щодо ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 24.04.2020.

Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21.04.2020 ОСОБА_1 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 04.06.2020.

Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29.05.2020 ОСОБА_1 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 25.06.2020.

Стаття 177 КПК України передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Вирішуючи питання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , суд враховує також вимоги п.п. 1, 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Волосюк проти України», «Ілійков проти Болгарії») сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості («Харченко проти України»).

Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою, суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі суспільну небезпечність особливо тяжкого злочину, який інкримінується обвинуваченому ОСОБА_1 ; наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які суд вважає доведеними, виходячи з обставин вчинення злочину, інкримінованого обвинуваченому. Із зазначених підстав суд дійшов висновку про продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу та виправдовують тримання особи під вартою.

Обставини, що враховувалися слідчим суддею при обранні та продовженні дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому на час розгляду клопотання не змінилися, підстав для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, немає.

При цьому суд зазначає, що сама тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, не є основною чи безпосередньою підставою для тримання під вартою, а оцінюється в сукупності з наявними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України.

Застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно ОСОБА_1 не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, оскільки він, перебуваючи на волі, може порушити покладені на нього Законом процесуальні обов`язки та переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

При цьому, колегія суддів враховує вимоги п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України та розмір застави не визначає.

Неможливість за станом здоров`я обвинуваченого знаходитися під вартою не підтверджена відповідними доказами.

Позитивні характеристики обвинуваченого, відсутність судимості, наявність постійного місця проживання та роботи не є беззаперечними підставами для обрання більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Враховуючи викладене, зметою досягнення дієвості цього кримінального провадження, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на 60 днів, тобто до 23 серпня 2020 року.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 197, 315, 372 КПК України, суд

постановив:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 23 серпня 2020 року.

Копію ухвали невідкладно вручити учасникам судового провадження.

Ухвала про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошенняна підставі Рішення Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року № 4-р/2019.

Головуючий суддя А.Ю. Цідик

Судді В.А. Босюк

Н.В. Мазур