Рішення № 90065974, 25.06.2020, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2-а/490/254/2020 Справа № 490/1968/20

Центральний районний суд м. Миколаєва

_____________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2020 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді - Черенкової Н.П.,

при секретарі- Янкевич В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департамент патрульної поліції про скасування постанови про накладенняадміністративногостягненнявід19.03.2020 року серії ЕАК № 2267988,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову від19.03.2020 року серія ЕАК № 2267988 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену інспектором Мясоїд Роксаною ОСОБА_2 у Дніпропетровській області, Новомосковський район, дорога М 29,159 км за ч.2 ст. 122 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 425 грн., а провадження у справі закрити з підстав відсутності складу адміністративного правопорушення.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 19.03.2020 року вона рухалась в крайній правій смузі дороги М29,159 км на території Дніпропетровської області.

Оскільки вказана дорога має дві смуги в одному напрямку, позивач продовжила рух крайньою лівою смугою. З метою об`їзду перешкод по правій смузі та згодом повернулась у крайню праву смугу, таким чином, виїхала на крайню ліву смугу, оскільки правою було неможливо їхати через її вкрай пошкоджений стан.

Враховуючи, що інших транспортних засобів під час руху не було, її маневр не породжував небезпеки для інших учасників дорожнього руху.

При цьому, працівник поліції відмовилась відібрати пояснення, не надала доказів, які привели до прийняття такого рішення, діяла в межах п.11.5 ПДР, тому посилання на порушення п.11.4 ПДР є недоречним та невірним.

При цьому, позивач вказала на порушення відповідачем вимог ст.283, 258,276,268,33 КУпАП.

Ухвалою від 09.04.2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження.

Представник відповідача направив до суду 11.06.2020 року відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності повністю відповідає вимогам, встановленим п.5 розділу 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення.

Дана Інструкція не передбачає внесення до постанови даних про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, а ст. 251 КУпАп передбачає, що доказом в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких можна встановити обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, зазначення у постанові п.11.4 являє собою технічну помилку та жолднимчинорм не виключає факт вчиненого позивачем адміністративного правопорушення, за яке відносно нього цю постанову було складено.

Окрім того, виявивши транспортний засіб, в діях водія якого містяться ознаки порушення вимог чинного законодавства в сфері забезпечення дорожнього руху ( п.11.5 РДД), за вчинення якого ч.2 ст.122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність у вигляді штрафу, та враховуючи той факт, що така дія була скоєна водієм в присутності поліцейського і останній бачив їх вчинення на власні очі, останнім було прийнято вказане рішення.

Судом розглянуто справу у письмовому провадженні.

Обставини справи, встановлені судом.

Постановою серії ЕАК №2267988від19.03.2020 року, за ч.2 ст. 122 КУпАП на ОСОБА_1 накладено штраф в розмірі425 грн.

Зі змісту зазначеної постанови вбачається, що19.03.2020 року об 11 год. 23 хв., водій, керуючи транспортним засобом, на дорозі, що має дві і більше смуг для руху в одному напрямку, рухався у крайній лівій смузі для руху, чим порушив п.11.4 ПДР-на дорозі з двостороннім рухом щонайменше 2 смуги в одному напрямку, забор, виїжджати на призначений для зустрічного руху в бік дороги ( дослівно). При цьому у постанові зазначено місце розгляду справи Дніпропетровська область, Новомосковський район, дорога М 29, 159 км, та складений інспектором поліції Мясоїд Р.В., та транспортний засіб HYUNDAISANTAFE ВЕ НОМЕР_1 .

Графа 9 постанови щодо надання доказів до постанови, посилання на такі не містить.

При цьому наявна відмітка про відмову у підписі та отриманні постанови.

Також зміст постанови не містить роз`яснення прав, передбачених ст.268 КУпАП, ст. 63 Конституції України.

Відповідно до ч.1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно п. 8 ч.1 статті 23 зазначеного Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частини перша, друга, третя і п`ята статті 122, статті 124-1 - 126.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

В статті 258 КУпАП зазначені випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається.

За приписами ч.2 наведеної статті протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу (ч.4 ст. 258 КУпАП).

Відповідно до ч. 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

В пункті 1.3 ПДР України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п.11.4 ПДР України, на дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги.

Відповідно до ч.2 статті 122 КУпАП, Порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За п. 11.5 ПДР України, На дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.

Стаття 280 КУпАП визначає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, відповідач у справі зобов`язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт вчинення позивачем порушення ПДР України відповідними доказами.

КАС \ВС вказав, що рапорт працівника поліції, як і його свідчення не можуть слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення (постанова від 20.05.2020 року № 524\5741\16-а).

За такого, посилання відповідача як на належний доказ винуватості ОСОБА_1 у порушенні п.11.5 ПДД фіксацію поліцейським ОСОБА_3 – є такими, що не можуть бути покладені судом в якості однозначного, оскільки інших не надано.

При цьому ВАС\ВС вказав також, що обставини, що підтверджуються показаннями свідка повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні ( постанова від 29.04.2020 року № 161\5372\17).

Наявність всіх ознак адміністративного правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до адміністративної відповідальності.( постанова від 19.02.2020 року № 204\8036\16-а).

У постанові вказано порушення ОСОБА_1 п.11.4 ПДД, між тим, відповідач посилається на порушення п.11.5 ПДД, однак, як вбачається із виписаних норм, позивачу вказано на порушення саме норми п. 11.4 ПДД, тоді як у своїх запереченнях остання посилається на те, що у відповідності до приписів п.11.5 ПДД, на дорогах, які мають дві і більше смуг для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або зупинки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населенних пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки ( стоянки); оскільки позивач перелаштувалась в крайню ліву смугу з метою об`їзду пошкодженого дорожнього покриття, яке було на правій смузі,при цьому не виїзджаючи на зустрічну смугу, то посилання на порушення п.11.4 ПДД є невірним.

За такого, цих обставин відповідач не спростував, та не довів ознак правопорушення п.11.4 ПДД та підстав, передбачених ст.122 ч.2 КУпАП для притягнення до адміністративної відповідальності.

У постанові про правопорушення обов`язково має бути вказано технічний засіб, за допомогою якого здійснено фото чи відео-запис правопорушення. Оскаржувана постанова не містить даних про будь-яку фіксацію правопорушення.( постанова від 13.02.2020 № 524\9716\16-а).

За такого, заперечення відповідача не заслуговують на увагу.

При цьому, якщо поліцейським розглянуто справу на місці зупинки транспортного засобу без надання права водію скористатися правовою допомогою - постанова підлягає скасуванню ( постанова від 18.02.2020 № 524\9827/16-а/.

Відповідач також не надав жодних доказів тому, що були забезпечені правові механізми щодо дотримання прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на стадії розгляду, а саме ст. 268 КУпАП.

Візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку,коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

Для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач , відповідно до вимог ст. 251 КУпАП , мав би надати відеозапис події, фотокартки , оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. (постанова від 26.04.2018 року № 338\1\17).

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 77, 242, 244, 245, 246, 255, 286 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області-задовольнити.

Скасувати постанову ЕАК № 2267988 від 19.03.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 с.122 КУпАП та накладення штрафу в сумі 425 грн., справу про адміністративне правопорушення – закрити.

Апеляційна скарга на судове рішення у справі може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно–телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Центральний районний суд м. Миколаєва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі його апеляційного оскарження - моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Повний текст складено 25 червня 2020 року.

Суддя Черенкова Н.П.