Ухвала суду № 90064548, 25.06.2020, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа №521/9348/20

Пр.№6/521/358/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2020 року м. Одеса

Суддя Малиновського районного суду м. Одеси Сегеда О.М., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» про заміну сторони виконавчого провадження, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Надра», ОСОБА_1 , приватний виконавець Виконавчого округу Одеської області Долинський Микола Миколайович,

встановила:

У червні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» (далі – ТОВ «Консалт Солюшенс») звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Надра» (далі – ПАТ «КБ «Надра»), ОСОБА_1 , приватний виконавець Виконавчого округу Одеської області Долинський М.М.

Дослідивши матеріали заяви ТОВ «Консалт Солюшенс» про заміну сторони у виконавчому провадженні, суд приходить до висновку про відмову у прийнятті вказаної заяви, виходячи з наступного.

Зі змісту заяви ТОВ «Консалт Солюшенс» про заміну сторони виконавчого провадження (крім її прохальної частини) та доданих до неї документів вбачається, що заявник у своїй заяві посилається на те, що 03 липня 2008 року між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №05/07/2008/840-К/491, згідно умов якого останньому було надано кредит у розмірі 192592,40 доларів США.

Вказував, що, у зв`язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору №05/07/2008/840-К/491 від 03 липня 2008 року, 17 липня 2013 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. було вчинено виконавчий напис за реєстровим №4882, відповідно до якого в рахунок погашення заборгованості за вказаним договором пропонується звернути стягнення на іпотечне майно ОСОБА_1 .

Зазначав, що на теперішній час виконавчий напис №4882 від 17 липня 2013 року перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця Долинського М.М., виконавче провадження №57428061.

Вказував, що 24 квітня 2020 року між заявником та ПАТ КБ «Надра», за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених Протоколом електронного аукціону №UA-EA-2020-03-05-000053-b від 27 березня 2020 року, був укладений Договір №GL3N216954_ПВ_188 про відступлення прав вимоги, згідно умов якого Банк відступив, а ТОВ «Консалт Солюшенс» набуло право вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором №05/07/2008/840-К/491 від 03 липня 2008 року, що був укладений між ОСОБА_1 та ВАТ «КБ «Надра», та за договором поруки №05/07/2008/840-П/491 від 03 липня 2008 року, що був укладений між ОСОБА_2 та ВАТ «КБ «Надра».

При цьому, посилаючись на викладені обставини, заявник просив суд замінити сторону у виконавчому провадженні №52850390 щодо примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М., зареєстрованого в реєстрі за №544, а саме замінити ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника – ТОВ «Консалт Солюшенс».

Суд зауважує, що будь-яких доказів, що стосуються виконавчого провадження №52850390 щодо примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М. за реєстровим №544 суду не надано.

Самостійно змінювати зміст вимог ТОВ «Консалт Солюшенс» суд не уповноважений.

Частиною 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Відповідно до ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

При цьому, з аналізу норм ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що в порядку цивільного судочинства суд може замінювати сторону у виконавчому провадженні лише у тих випадках, якщо примусове виконання проводиться за виконавчим документом, виданим судом при розгляді цивільної справи.

У випадку заміни сторони (юридичної особи) у виконавчому написі нотаріуса, який пред`явлено до державної виконавчої служби, стороні необхідно звернутися до суду з письмовою заявою про заміну сторони у виконавчому написі. Виконавчий напис нотаріуса, є способом позасудового стягнення боргу за кредитом.

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 16 січня 2019 року у справі №826/7941/117, питання, пов`язані із зверненням судового рішення до виконання, вирішує місцевий суд, який розглянув справу (ст. 368 ЦПК України)

Таким чином, у порядку цивільного судочинства розглядаються усі спори, пов`язані із виконанням саме судових рішень, винесених місцевим судом.

Однак, у разі оскарження рішень дій чи бездіяльності державного або приватного виконавця при виконанні рішень інших органів (зокрема, і виконавчого напису нотаріуса) такий спір має бути вирішений саме адміністративним судом в силу прямих приписів ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 287 КАС України.

Отже, нормами ЦПК та ГПК України встановлено судовий контроль за виконанням рішень, ухвалених судами в порядку цивільного та господарського судочинства.

Судовий контроль за виконанням рішень інших органів покладено законодавством на адміністративні суди.

Аналізуючи в сукупності норми ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 264 КАС, беручи до уваги, що питання правомірності заміни сторони у виконавчому провадженні є, по суті, превентивним судовим контролем у відповідному виконавчому провадженні, це питання повинно вирішуватися в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 18 листопада 2015 року за результатами розгляду справи №6-2391цс15 про заміну сторони виконавчого провадження, де зазначено про те, що суд може замінювати сторону виконавчого провадження при примусовому виконанні за виконавчим написом нотаріуса у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження по справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи, що дана заява про заміну сторони виконавчого провадження не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, суд застосовує до неї п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України за аналогією закону згідно п. 9 ст. 10 ЦПК України.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що в провадженні Малиновського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 05/07/2008/840-К/491 від 03 липня 2008 року (справа №2/1519/6036/11).

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 01 червня 2020 року було замінено сторону стягувача ПАТ «КБ «Надра» у вказаній цивільній справі №2/1519/6036/11 на його правонаступника – ТОВ «Консалт Солюшенс».

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що у прийнятті заяви ТОВ «Консалт Солюшенс» про заміну сторони виконавчого провадження за виконавчим написом нотаріуса, слід відмовити.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 186, ст. ст. 260, 354, 354 ЦПК України, суд

ухвалила:

У прийнятті заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» про заміну сторони виконавчого провадження, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Надра», ОСОБА_1 , приватний виконавець Виконавчого округу Одеської області Долинський Микола Миколайович – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду на період дії перехідних положень через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали.

Суддя: О.М. Сегеда