Рішення № 90064509, 23.06.2020, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №420/7603/19

Провадження №2-а/521/62/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2020 року місто Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Тополевої Ю.В.,

за участю секретарів: Манюка Д.В., Черненко Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови, в якому просила визнати незаконною та скасувати постанову відповідача № 841/19 по справі про адміністративне правопорушення від 05.12.2019 року про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-42 КУпАП та накладення адміністративного штрафу у розмірі 6800 грн. і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Позов обґрунтований такими обставинами. 13 листопада 2018 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради було складено Припис № 716/18 про усунення порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, згідно якого виставлені вимоги щодо: 1) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності шляхом введення в експлуатацію у порядку, встановленому законодавством до 14.01.2019 року закінчений будівництвом самочинно збудований об`єкт за адресою: м. Одеса, вул. Тіниста, АДРЕСА_1 9; 2) усунення порушення вимог пункту 6.7 ДБН Б.2.2-5:2011 «Планування та забудова міст, селищ і функціональних територій. Благоустрій територій» шляхом приведення висоти огородження до нормативної висоти до 14.12.2018 року. 07 листопада 2019 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради складено Акт № 001920 за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, висновками якого зазначено, що ОСОБА_1 не виконала вимоги п. 1 припису Управління № 716/18 від 13.11.2018 року, чим порушила абз. 3 п. 14 Постанови КМУ «Про затвердження порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» за № 553 від 23.05.2011 року. Того ж дня щодо позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення. 05 грудня 2019 року відповідачем щодо ОСОБА_1 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, яким позивача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-42 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 6800 грн. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що її не було повідомлено належним чином ні про проведення перевірки, за результатами якої складено акт та протокол про адміністративне правопорушення, ні про дату, час та місце розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, чим порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення. Крім того, позивач зазначає, що позапланова перевірка проводилась контролюючим органом у листопаді 2019 року на об`єкті, який не знаходився у стадії будівництва, та був збудований ще до 05.08.1992 року, про що свідчить довідка ТОВ «ПРОМ-СТРОЙ ЛТД» № 212215 від 02.11.2018 року. Також позивач зазначає, що постанову, яка оскаржується, винесено відповідачем із порушенням строків, передбачених ч. 1 ст. 38 КУпАП, що є підставою для її скасування, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення.

03 березня 2020 року представником Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради було подано відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог відповідач просив відмовити. В обґрунтування заперечення щодо позову зазначено, що позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на приписи Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, а тому не поширюється та не регулює проведення позапланової перевірки відповідачем. Пунктом 7 Порядку здійснення архітектурно-будівельного контролю, затвердженим Постановою КМУ від 23.05.2011 року № 533 передбачено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, тобто яка не передбачає завчасного попередження суб`єктів містобудування. За результатами перевірки, яка була здійснена на підставі наказу Управління № 01-13/333 ДАБК від 01.08.2019 року було проведено позапланову перевірку виконання позивачем вимог припису Управління ДАБК № 716/18 від 13.11.2018 року. Відповідно до даних єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, які засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація стосовно реєстрації документів, які б підтверджували введення самочинно збудованого об`єкту до експлуатації за адресою: м. Одеса, вул. Тіниста, 16/9. Позивач про усунення виявлених порушень та виконання вимог Припису Управління не повідомив. Посадовою особою в ході перевірки було з`ясовано, що самочинно збудований об`єкт експлуатується позивачем. При цьому, позивач під час перевірки була присутня, що підтверджується матеріалами фотофіксації, які виконані заступником начальника інспекційного відділу № 1 Лисим С.О. Відповідач зазначає також, що Управління ДАБК здійснило оформлення та надсилання матеріалів перевірки в порядку пп.3 п. 21 Порядку № 533, яким передбачено, що у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акту та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням. Відповідачем також зазначено, що при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, її двічі було викликано до Управління ДАБК, що підтверджується листом Управління № 01-10/501-ЗГ від 21.11.2019 року та списком № 3936 згрупованих поштових відправлень листів щодо повідомлення позивача про перенесення розгляду даної справи. Таким чином, на думку відповідача, права ОСОБА_1 при розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності, належним чином були забезпечені.

Позивач та його представник у відкрите судове засідання, призначене на 23 червня 2020 року не з`явились, представник позивача подав заяву, в якій позовні вимоги підтримав та просив провести розгляд справи за відсутністю позивача та її представника.

Представник Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради у відкритому судовому засіданні у задоволенні позову просила відмовити, посилаючись на доводи, викладені у відзиві.

Суд, вивчивши позовну заяву та заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судом встановлені та підтверджується матеріалами справи наступні обставини.

13 листопада 2018 року головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Сідором Д.Ю. видано припис, згідно якого ОСОБА_1 зобов`язано усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності шляхом введення в експлуатацію у порядку, встановленому законодавством самочинно збудованого об`єкту за адресою: АДРЕСА_1 9 до 14.01.2019 року.

Із припису вбачається, що під час проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил за адресою: м. Одеса, вул. Тіниста, 16/9 встановлено, що згідно з даними Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація стосовно реєстрації документів, які б підтверджували введення самочинно збудованого об`єкту до експлуатації за адресою: АДРЕСА_2 . Таким чином, ОСОБА_1 експлуатується закінчений будівництвом самочинно збудований об`єкт без введення в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, чим порушено ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 12 Порядку прийняття закінчених будівництвом об`єктів, затверджених постановою КМУ від 13.04.2011 року № 461.

Із копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.11.2018 року вбачається, що право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_2 (а. с. 27).

Із копії державного акту на право приватної власності на землю Серії Р1 № 469897 вбачається, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить земельна ділянка АДРЕСА_2 (а. с. 25).

Під час проведення позапланової перевірки посадовою особою відповідача було встановлено, що позивач ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про шлюб від 12.11.1987 року, виданого Палацом урочистих подій м. Одеси, а тому житловий будинок АДРЕСА_2 є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

07 листопада 2019 року Управлінням ДАБК ОМР складено акт № 001920 та протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , відповідно до якого повідомлень від ОСОБА_1 про усунення виявлених порушень та виконання вимог припису до Управління не надходило. На момент виїзду на місце встановлено, що самочинно збудований об`єкт експлуатується. Таким чином, на думку відповідача, ОСОБА_1 не виконала вимоги п. 1 припису Управління за № 716/18 від 13.11.2018 року, чим порушила абз. 3 п. 14 Постанови КМУ «Про затвердження порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» за № 553 від 23.05.2011 року.

05 грудня 2019 року заступником начальника управління – начальником інспекційного відділу № 1 Управління ДАБК ОМР Єфремовим В.Ю. винесено постанову № 841/19 по справі про адміністративне правопорушення, якою визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 188-42 КУпАП невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства, доведення факту неправомірності дій позивача покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Встановлено, що підставою для прийняття постанови слугували: Акт №001920 від 07.11.2019 року за результатами проведення заходу державного контролю у сфері містобудівної діяльності; Протокол про адміністративне правопорушення від 07.11.2019 року.

У всіх вищезазначених документах зазначено, що ОСОБА_1 відмовилася у їх підписанні.

Разом з цим, у відкритому судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 не була присутня під час складення цих документів, що не було спростовано відповідачем.

За приписами ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Задовольняючи позов, суд зауважує на тому, що справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності була розглянута відповідачем з порушенням прав позивача, так як в матеріалах справи відсутні відомості щодо належного повідомлення ОСОБА_1 щодо розгляду справи. При цьому суд не бере до уваги надані представником відповідача в якості доказів копії фотографій, на яких нібито зображена ОСОБА_1 під час розгляду справи про притягнення неї до адміністративної відповідальності. Вказані фотографії не мають ідентифікуючих ознак, які б могли би свідчити про те, що на знімках зображена саме позивач, та що зображена вона саме під час розгляду справи про притягнення неї до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 188-42 КУпАП.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому такі кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на наведене суд приходить до висновку про те, що відповідачем не доведено факт повідомлення ОСОБА_1 про складення акту, протоколу та винесення оскаржуваної постанови щодо неї, оскільки в матеріалах справи відсутні жодні документи та матеріали, які б могли бути визнані судом, як докази належного повідомлення про дату, час і місце розгляду справи.

Задовольняючи позов, суд також дійшов висновку про порушення з боку відповідача строків притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Так, за приписами ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 188-42 КУпАП, за вчинення якого ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, не є триваючим. Обов`язок ОСОБА_1 усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності шляхом введення в експлуатацію у порядку, встановленому законодавством самочинно збудованого об`єкту за адресою: АДРЕСА_1 9 чітко визначено у припису від 13.11.2018 року до 14.01.2019 року.

Тобто строк накладення стягнення на ОСОБА_1 за невиконання вимог припису від 13.11.2018 року сплив після 14.03.2019 року. Таким чином, провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не повинно було бути розпочато в зв`язку із спливом двомісячного строку накладення адміністративного стягнення.

Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов`язку доведення, суд прийшов до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 05.12.2019 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В позовній заяві позивач просила стягнути з відповідача на її користь судовий збір у розмірі 1536 грн. 80 коп., який було сплачено позивачем при подачі позовної заяви, що підтверджується квитанцією № ПН2676 від 12 грудня 2019 року.

Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою судовий збір справляється в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто на час подання позову позивачу необхідно було сплатити 768 грн. 40 коп., які суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 38, 247, 268 КУпАП, ст. ст. 2 ,5 - 9, 72 - 77, 90, 243-246, 250, 251, 255 КАС України, –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови – задовольнити.

Скасувати постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № 841/19 від 05 грудня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення – закрити.

Стягнути з Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, код ЄДРПОУ 40199728, адреса місцезнаходження: 65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, з урахуванням п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.В. Тополева