Ухвала суду № 90063637, 24.06.2020, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/2595/19

Провадження № 1-кп/645/260/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2020 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді – Сілантьєвої Е.Є.,

За участю секретаря судових засідань – Ятлової Ю.В.,

За участю прокурорів – Осадчої Л.О., Іванюх О.О.

Адвоката - Уманського Р.В.

Обвинуваченої – ОСОБА_1

розглянувши в судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою та клопотання адвоката про зміну запобіжного заходу по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України,

Встановив:

В провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова перебуває на розгляді зазначене кримінальне провадження.

Запобіжний захід щодо обвинуваченої ОСОБА_1 обрано у вигляді тримання під вартою. Строк тримання під вартою обвинуваченої закінчується 5 липня 2020 року.

У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В обгрунтування клопотання зазначила, що 05.07.2020 року закінчується строк тримання обвинуваченої під вартою, судовий розгляд справи по суті не розпочато, ризики, передбачені ч. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України визначені при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зникли. Крім того зазначила, що обвинуваченій під час досудового розслідування в рамках чинного законодавства, вручено копії відповідних процесуальних документів, серед яких є процесуальні документи з даними свідків та потерпілих, тому імовірна можливість, що у разі застосування більш м"якого запобіжного заходу може впливати на вказаних учасників кримінального провадження. Також ОСОБА_1 офіційно не працює, отже маються достатні підстави вважати, що обвинувачена при застосуванні більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у подальшому може продовжити вчиняти нові злочини.

Прокурори Осадча Л.О., Іванюх О.О. підтримали клопотання та просили його задовольнити.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_1 – Уманський Р.В. в судовому засіданні проти клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою заперечував вказавши, що прокурором не надано доказів щодо обґрунтованості ризиків. Крім того вказав, що клопотання сторони обвинувачення є безпідставними, сторона обвинувачення не надводить нових аргументів тримання його під вартою, в зв*язку з чим просив змінити обраний запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт або особисте зобов*язання.

Обвинувачена ОСОБА_1 в судовому засіданні стосовно клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою підтримала думку захисника.

Прокурори заперечували проти задоволення клопотання адвоката обвинуваченої в зв*язку з необґрунтованістю клопотань.

Представники потерпілих ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» та ТОВ «Сільпо-Фуд» до судового засідання не з*явилися, про день та час розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, надали заяву про проведення підготовчого та судового засідання за її відсутності.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження суд приходить до наступного.

Відносно обвинуваченої обрано запобіжний захід строк якого спливає 5 липня 2020 року.

Зі змісту ч.1 ст.183 КПК України випливає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим цього Кодексу.

Як випливає з положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При цьому, п.1 ч.4 ст.183 КПК України наділяє суд правом при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст.177, 178 цього Кодексу, не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, суд враховує, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі до 6 років, схильність до скоєння корисливих кримінальних правопорушень.

Крім того, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду, можливість впливати на свідків та потерпілих, враховуючи, що потерпілі та свідки не допитані в судовому засіданні, та вчиняти інші кримінальні правопорушення, враховуючи, що ОСОБА_1 , скоїла вісім корисливих кримінальних правопорушень за які передбачено покарання у вигляді до 6 років позбавлення волі.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Панченко проти Росії» та «Бекчиєв проти Молдови» зазначив, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вони маловірогідні і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки ІНФОРМАЦІЯ_1 », «Храїді ІНФОРМАЦІЯ_2 », «Ілійков ІНФОРМАЦІЯ_2 Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачена може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).

Суд враховує тяжкість обвинувачення та покарання, яке загрожує обвинуваченій у разі визнання її винною у інкримінованих кримінальних правопорушеннях, оскільки ОСОБА_1 , згідно обвинувальних актів, скоївши одне кримінальне правопорушення в подальшому не зробила для себе висновків та скоїла неодноразово повторні кримінальні правопорушення з корисливих мотивів, що у сукупності з іншими обставинами справи дають підстави вважати, що лише тримання під вартою зможе дієво запобігти ризикам та, з урахуванням положень ст. 183 КПК України, виключає можливість обрання більш м`якого запобіжного заходу щодо даної особи.

Сторона захисту у своїх запереченнях не надала достатніх доводів для суду для скасування запобіжного заходу та нових доказів, які перешкоджають або унеможливлюють перебування обвинуваченої під вартою.

З огляду на суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченій, приймаючи до уваги, що ризики, які були підставою для обрання останній запобіжного заходу, на теперішній час не зникли та жоден із більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки ОСОБА_1 , крім того враховуючи, що у кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства, так і потерпілих, суд приходить до висновку про продовження застосування обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк, який не може перевищувати шістдесяти днів та відмові у задоволенні клопотання адвоката Уманського Р.В. про зміну обраного запобіжного заходу.

Враховуючи неможливість проведення судового розгляду кримінального провадження у строк до 5 липня 2020 року, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченій запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22 серпня 2020 року.

Окрім того, виходячи з принципів, закріплених в ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, продовжуючи ОСОБА_1 запобіжний захід, обраний в ході досудового розслідування, суд вважає за необхідне періодично, але не рідше, ніж раз на два місяці, переглядати питання доцільності продовження тримання обвинуваченої під вартою.

Керуючись ст. ст. 178, 197, 331 КПК України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою відносно ОСОБА_1 – задовольнити.

В задоволенні клопотання адвоката Уманського Р.В. про зміну запобіжного заходу - відмовити

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 строк тримання під вартою, який не може перевищувати шістдесяти днів, тобто до 22 серпня 2020 року.

Ухвала може бути оскаржена в частині продовження запобіжного заходу до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 7 днів, а обвинуваченим в той же термін з моменту вручення йому копії ухвали. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Е.Є. Сілантьєва