Ухвала суду № 90063099, 26.06.2020, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/8599/19

Провадження № 2/639/521/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2020 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді Гаврилюк С. М.,

секретар судового засідання – Пивоварова Т. В.,

за участю представника позивача – адвоката Юрко О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 639/8599/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент реєстрації та цифрового розвитку Харківської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

встановив:

ОСОБА_1 через свого представника – адвоката Бикову О. Ю., яка діє на підставі ордеру, звернулася до суду з вищевказаною позовною заявою, у якій просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , із зняттям його з реєстраційного обліку за вказаною адресою.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що їй на праві приватної власності належить трикімнатна квартира по АДРЕСА_1 . В цій квартирі також зареєстрований колишній чоловік позивача – ОСОБА_2 . Подружжя мешкало разом до припинення шлюбних відносин. Шлюб між сторонами розірвано 03.07.2018. Позивач зазначає, що відповідач виселився з місця мешкання самостійно, але в добровільному порядку заяв про зняття з реєстраційного обліку не подавав. Наразі зв`язки з відповідачем розірвані. Належні відповідачеві речі у квартирі відсутні, ніяких зобов`язань по утриманню квартири він не несе, комунальні платежі не оплачує. Однак, реєстрація відповідача у належній ОСОБА_1 квартирі перешкоджає останній реалізовувати свої права власника і порушує законне право на володіння та розпорядження своєю власністю на свій розсуд. Окрім того, як зазначає позивач, наявність реєстрації особи, що не проживає у квартирі, є підставою для нарахування зайвих комунальних платежів.

У зв`язку з чим ОСОБА_1 звернулася з даним позовом до суду за захистом своїх прав та інтересів.

09.12.2019 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, справу призначено до судового розгляду (а.с. 13-15).

Позивачем ОСОБА_1 26.06.2020 подано до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник позивача - адвокат Юрко О.Г. у судовому засіданні підтримала позов у повному обсязі, просила задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог п.3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив не подавав.

Згідно статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, зі згоди представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, докази, надані в обґрунтування позову, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судовим розглядом встановлено, що згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно Комунального підприємства «Харківське міське БТІ» позивачеві на підставі договору дарування (а.с. 6) належить на праві приватної власності квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7).

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 , виданим Новобаварським районним у місті Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області 03 липня 2018 року (а.с. 9).

З довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб (довідка про склад сім`ї) Реєстру територіальної громади міста Харкова вбачається, що за вказаною вище адресою разом з позивачем зареєстрований її колишній чоловік ОСОБА_2 – відповідач по справі (а.с. 8).

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Статтею 47 Конституції України кожному гарантовано право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Частиною 1 статті 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому, згідно з вимогами ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 405 ЦК України, члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

Член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Отже, відповідно до вказаних положень закону, підставою для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, є відсутність цієї особи без поважних причин протягом встановленого законом строку в жилому приміщенні, право користування яким має ця особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Виходячи з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частинами 2, 4 ст. 83 ЦПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Однак, ні позивачем , ні її представниками у порядку, передбаченому ст. 83 ЦПК України, суду не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідач ОСОБА_2 без поважних причин протягом встановленого законом строку не користується спірним жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

Ні позивач, ні її представники в порушення вимог ч.4 ст. 83 ЦПК України письмово не повідомили суд та не зазначили доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Відповідно до частин 9, 10 ст. 83 ЦПК України, докази, які не додані до позовної заяви, подаються через канцелярію суду або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

У судовому засіданні 26.06.2020 представником позивача ОСОБА_3 було заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи актів опитування в березні 2020 року адвокатом Биковою О.Ю. сусідів позивачки. Однак, представник позивача ОСОБА_3 не обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний ч.2 ст. 83 ЦПК України строк , не надала підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи. При цьому зазначила, що їй взагалі невідомо причини, з яких акти не було подано до суду у зазначений законодавством строк.

Відповідно до ч.8 ст. 83 ЦПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Отже, судом на підставі ст. 83 ЦПК України було відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про долучення до матеріалів справи вказаних вище актів опитування в березні 2020 року адвокатом Биковою О.Ю. сусідів позивачки.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи вказані вище обставини, суд відмовляє у задоволенні позову за його недоведеністю.

Крім того , суд зазначає, що вимоги щодо зняття відповідача з реєстрації за адресою спірної квартири є передчасними та задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до вимог статті 7 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Відповідна правова позиція зазначена в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за № 24-150/0/4-13 «Про практику застосування судами законодавства під час розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав». Таким чином, рішення суду по справам даної категорії є окремою безпосередньою підставою зняття з реєстрації відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, оскільки наявні підстави щодо відмови у задоволенні позову, судовий збір не підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 76-82, 133, 141, 142, 265, 280-284, 289 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 317, 319, 405 Цивільного кодексу України, ст. 41, 129 Конституції України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент реєстрації та цифрового розвитку Харківської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Департамент реєстрації та цифрового розвитку Харківської міської ради, код ЄДРПОУ 40214227, адреса місцезнаходження: 61003, м. Харків, м-н Конституції, 7.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Повне рішення складено 26.06.2020.

Суддя С. М. Гаврилюк