Рішення № 9006265, 14.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/53914.12.09 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Київелектромонтаж»

до Державного виробничого підприємства «Будремкомплект»Національної академії наук

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на сторона відповідача: Управління капітального будівництва Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації

про стягнення 27240,09 грн.

                                                                       Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Алексеєнко О. О. –представник за довіреністю № 562 выд 14.07.2009р.

від відповідача: Боярин П.І.- директор

від третьої особи: Крученко П. Ф. –представник за довіреністю № 557/23 від 29.10.2009р.

СуТЬ СПОРУ:

Заявлено вимоги про стягнення з Державного виробничого підприємства «Будремкомплект» Національної академії наук заборгованості за Договором № 10с від 15.09.2006р. в розмірі 27240,09 грн., в тому числі 24202,52 грн. –основний борг, 2613,87 грн. –збитки від інфляції, 423,70 грн. –3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2009р. порушено провадження по справі № 53/539, розгляд справи призначено на 12.10.2009р.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі укладеного між сторонами договору № 10с від 15.09.2006р. позивач виконав підрядні роботи за які відповідач не розрахувався.

Відповідач у відзиві № 26/01-165 від 12.10.2009р. на позовну заяву зазначає, що фінансування об’єкту по спірному Договору здійснюється за рахунок коштів бюджету, а в свою чергу Управління капітального будівництва Святошинської державної адміністрації м. Києва, як Замовник, припинило фінансування об’єкту.

Ухвалою суду від 12.10.2009р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління капітального будівництва Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації та відкладено розгляд справи на 02.11.2009р.

Третя особа по справі у судовому засідання надала письмові пояснення з приводу заявлених позовних вимог, в яких зазначає, що заборгованість по фінансуванню спірного об’єкта існує, проте наголосила на тому, що з міського бюджету не поступають кошти.

У зв’язку з нез’явлення в судове засідання 02.11.2009р. представника позивача розгляд справи було відкладено на 23.11.2009р.

Ухвалою суду від 23.11.2009р. було продовжено строк вирішення спору за клопотанням сторін у справі та в судовому засіданні 23.11.2009р. оголошено перерву в розгляд справи до 14.12.2009р.

В судовому засіданні 14.12.2009р. представник позивач надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача по справі 2659,55 грн. –збитків від інфляції та 681,65 грн. –3% річних.

Судом встановлено, що подана заява про зменшення позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому приймається до розгляду.

В судовому засіданні 14.12.2009р. представник позивача підтримав позовні вимоги, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач заперечив на позовні вимоги.

Представник третьої особи по справі підтримав надані письмові пояснення 02.11.2009р.

          На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 14.12.2009р. за згодою представників сторін, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В :

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

15.09.2006р. між позивачем та відповідачем у справі було укладено Договір № 10с відповідно до умов якого, Генпідрядник (відповідач) доручає, а Субпідрядник (позивач) зобов’язується своїми силами і засобами організувати і виконати роботи по улаштуванню зовнішніх та внутрішніх слабо конструктивних мереж школи № 162 по вул. Рахманінова, 47 з власних матеріалів, у відповідності до технічних завдань, наданих Генпідрядником та здає в обумовлені терміни Генпідряднику з належною виконавчою документацією. (п. 1.1 Договору).

Термін виконання робіт: початок 18.09.2006р., закінчення 30.11.2006р. (п. 1.2 Договору).

Згідно з п. 2.3 розрахунки за фактично виконані роботи проводяться на підставі актів здачі-приймання (КБ-2, КБ-3), підписаних Генпідрядником та Субпідрядником не пізніше 27 числа поточного місяця.

Платежі за фактично виконані роботи Генпідрядник проводить після надходження коштів за звітний місяць від Замовника (п. 2.5 Договору).

Замовником по даному Договору виступає –Управління капітального будівництва Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації.

На виконання умов договору Позивачем, було виконано роботи на загальну суму 156235,20 грн., що підтверджується підписаним обома сторонами Актами приймання виконаних робіт: № 1 за жовтень 2006р., № 1 за жовтень 2007р., № 1 за березень 2008р., № 1 за травень 2008р., № 2 за травень 2008р., № 1 за серпень 2008р., № 1 за серпень 2008р., за вересень 2008р. та довідками про вартість виконаних підрядних робіт: за жовтень 2006р., за жовтень 2007р., за березень 2008р., за травень 2008р., за серпень 2008р., за вересень 2008р.

Належним чином засвідчені копії вищеназваних документів залучені до матеріалів справи та приймаються судом в якості належних доказів якими засвідчуються наведені факти.

В матеріалах справи знаходиться копія угоди про зарахування зустрічних позовних вимог по договору субпідряду № 10с від 15.09.2006р., якою сторони погодили зарахування зустрічної вимоги по спірному Договору на суму 3465,24 грн.

Згідно зі ст.ст. 14, 526 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання в силу ст.525 ЦК України не допускається.

Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно з ч.4 ст.879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкту (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Як зазначає позивач, відповідач розрахувався за виконані роботи на суму 125715,97 грн.

Крім того, 11.12.2009р. відповідач повністю погасив заборгованість перед позивачем, що підтверджується платіжним дорученням № 719 від 11.12.2009р. (оригінал в матеріалах справи).

Однак, у зв’язку з порушенням строків оплати виконаних підрядних робіт позивач наполягає на стягненні з відповідача 2659,55 грн. інфляційних витрат та 681,65 грн. 3% річних.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує на те, що фінансування об’єкту по спірному Договору здійснюється за рахунок коштів бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету. Замовником по об’єкту «Реконструкція середньої загальноосвітньої школи № 162 по вул. Рахманінова, 47 у Святошинському районі міста Києва»є Управління капітального будівництва Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації.

          Оскільки міський бюджет має заборгованість перед Замовником, то, як зазначає відповідач, розрахунки могли бути здійсненні по мірі надходження коштів із міського бюджету.

          Заборгованість міського бюджету перед Управлінням капітального будівництва Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації підтверджується неодноразовим зверненням відповідача до третьої особи про погашення заборгованості по Договору та наданням відповіді третьої особи на звернення відповідача (лист № 474/23 від 16.09.2009р., № 3667/14-21/23 від 10.06.2009р., № 15-04-Б/ОП-395).

          Відповідач в судовому засідання не одноразово наголошував на тому, що вини відповідача у затримці оплати за Договором не має, а тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції на весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначено в ч.1 ст.229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим кодексом та іншими законами.

Наведені норми є винятком із загального правила про настання цивільно-правової відповідальності за порушення зобов'язання лише за наявності вини боржника. Відсутність у відповідача коштів і, як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання з оплати виконаних робіт, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняє відповідача від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Згідно зі ст.218 ГК України боржник не звільняється від господарсько-правової відповідальності за порушення зобов'язань, якщо таке невиконання зумовлене, зокрема, порушенням зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутністю на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутністю у боржника необхідних грошових коштів.

Інфляційні витрати і відсотки річних, встановлені ст.625 ЦК України, мають компенсаційний, а не штрафний характер, тому положення про вину як підставу цивільно-правової відповідальності до порушення грошових зобов'язань не застосовуються.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що оскільки передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Крім того, умовами укладеного договору підряду не передбачено звільнення відповідача від відповідальності за прострочення оплати виконаних робіт та відшкодування здійснених позивачем матеріальних втрат за умови несвоєчасного надходження бюджетного фінансування та отримання відповідних грошових коштів від їх розпорядника.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач порушив строки оплати по Договору підряду, а тому заявлені позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 2659,55 грн. –збитків від інфляції та 681,65 грн. –3% річних підлягають задоволенню відповідно до розрахунку позивача.

Стаття 44 ГПК України передбачає, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Оскільки, відповідачем було прострочено оплату за поставлений товар і погашено заборгованість 11.12.2009р., тобто після порушення провадження у справі, то витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 11, 251-253, 526, 626-629, 875, 879 Цивільного кодексу України, ст.ст., 35, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного виробничого підприємства «Будремкомплект»Національної академії наук (03142, м. Київ, бул. Вернадського, 36-В, код ЄДРПОУ 25285647 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Відкритого акціонерного товариства «Київелектромонтаж»(01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 67, код ЄДРПОУ 04012750) 2659 (дві тисячі шістсот п’ятдесят дев’ять) грн. 55 коп. –збитків від інфляції, 681 (шістсот вісімдесят одна) грн. 65 коп. –3% річних, 272 (двісті сімдесят дві) грн. 40 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                           Грєхова О.А.