Вирок № 90062255, 19.06.2020, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/605/2020

Справа № 428/4519/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2020 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Комплєктової Т.О.,

за участю секретаря Кожем`яки А.В.,

прокурора Дадаян М.Р.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020130370000904 від 09.05.2020 року, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сєвєродонецька Луганської області, росіянина, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, не працюючого, який має на утриманні неповнолітню дитину – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 19.10.1988р. Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 20, ч. 3 ст. 140, 42, 46-1 КК України (1960р.) до покарання у вигляді 2 років та 6 місяців позбавлення волі, із застосуванням ст. 46-1 КК України, з відстрочкою виконання вироку на 1 рік, 06.03.1990 направлено у місця позбавлення волі за порушення ст. 46-1 КК України. Звільнений 26.09.1992 по відбуттю строку покарання;

- 31.10.1994р. Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 3 ст. 140, ст.44 КК України (1960р.) до покарання у вигляді 2 років, 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 10.09.1997р. по відбуттю строку покарання;

- 09.03.1999р. Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 2 ст.143 ККУкраїни (1960р.) у вигляді позбавлення волі строком 1 рік. Звільнений 09.09.2000р. по відбуттю строку покарання;

- 10.12.2001р. Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 2 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців. Звільнений 22.08.2002р. по відбуттю строку покарання;

- 20.11.20003 р. Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч.3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки;

- 16.04.2004р. Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 2 ст.121, ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263, 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 13 років. Звільнений 17.02.2016 по відбуттю строку покарання;

27.09.2017 р. Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч.ч.2, 3 ст. 185 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України, до покарання у виді 3 років позбавлення волі. Звільнений 20.12.2019 року по відбуттю строку покарання.

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

19.05.2020 року приблизно о 14 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднаного з проникненням до сховища, повторно, прибув за адресою: АДРЕСА_2 .

Достовірно знаючи, що у вказаному подвір`ї нікого не має, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, протиправно, незаконно, усвідомлюючи противоправний характер своїх злочинних дій, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету наживи і незаконного збагачення, маючи ціль на незаконне заволодіння чужим майном повторно, через хвіртку у паркані зайшов до подвір`я та підійшов до гаражу, біля якого стояв велосипед марки «України» виробництва ХВЗ, синього кольору на праві власності належного ОСОБА_3 . Далі, ОСОБА_1 , взяв вищевказаний велосипед вивіз його за межі подвір`я та з місця вчинення злочину втік розпорядившись викраденим на свій власний розсуд. Згідно висновку судово – товарознавчої експертизи №19/113/9/1-678е від 26.05.2020 року, ринкова вартість викраденого майна, а саме: велосипеду марки «України» виробництва «ХВЗ» СРСР, темно – синього кольору, із закритою рамою, на момент вчинення кримінального правопорушення становить 916 гривень 67 копійок, чим спричинив потерпілій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачене ч.3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням до сховища.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує та пояснив, що 19.05.2020 року приблизно о 14 годині 00 хвилин він прийшов до будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , з метою вчинити крадіжку майна. Достовірно знаючи, що на па подвір`ї вказаного будинку нікого не має, він через хвіртку зайшов на подвір`я та побачив велосипед «Україна», який стояв біля гаражу. Після чого, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, вчинив крадіжку зазначеного велосипеду. Після чого залишив місце вчинення злочину. В скоєному злочині він щиросердно кається, засуджує свою поведінку, матеріальну шкоду потерпілій відшкодував шляхом повернення майна.

Потерпіла ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, до суду надала заяву про розгляд даного кримінального провадження за її відсутності.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений ОСОБА_1 , правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, роз`яснивши йому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, поєднане з проникненням до сховища.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який має постійне місця проживання, не працює, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше судимий за вчинення умисних, в тому числі корисливих злочинів, задовільно характеризується за місцем мешкання, вину визнав, щиро розкаявся, завдану матеріальну шкоду відшкодував, шляхом повернення майна.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття. Обставиною, що обтяжує покарання, згідно ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочину (зокрема, обвинувачений раніше судимий за ч. 2 ст. 121 КК України).

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів, а також враховуючи, думку потерпілого, який просив призначити обвинуваченому покарання на розсуд суду, ступень тяжкості вчиненого злочину, його наслідків, особи обвинуваченого, обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі.

З урахуванням вищевикладених обставин по справі, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, шляхом звільнення від відбування покарання з іспитовим строком, а також вважає необхідним покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки у відповідності з ч.1 ст. 76 КК України.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов не заявлений. Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України. Долю судових витрат суд вирішує на підставі ст.ст. 118-124 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст.349, ст.368-370, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Відповідно до п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації; повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Речові докази: велосипед «Україна» темно-синього кольору із закритою рамою, який вилучено в ході огляду місця події 20.05.2020 року за адресою: АДРЕСА_3 , який переданий на відповідальне зберігання потерпілій – ОСОБА_3 – залишити у власності останньої.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням судово-товарознавчої експертизи № 19/113/9/1-678е від 26.05.2020 року, які згідно довідки складають 653 (шістсот п`ятдесят три) грн. 80 коп. в дохід держави. (Отримувач: УК у м.Сєвєродонецьк/24060300, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37944909, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку(МФО):899998, Номер рахунку: 31116115012080, Код класифікації доходів бюджету: 24060300, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Інші надходження).

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: Т. О. Комплєктова