Постанова № 90062116, 26.06.2020, Рубіжанський міський суд Луганської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2020 року Провадження № 3/425/613/20

Справа № 425/1277/20

місто Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі головуючого – судді Коваленка Дениса Сергійовича, секретар судового засідання: Клименко Анна Сергіївна та Брудницька Олена Василівна, за участю ОСОБА_1 ,

розглянувши в об`єднаному судовому провадженні, у відкритому судовому засіданні, у приміщенні зали судових засідань Рубіжанського міського суду Луганської області, справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною 2 статті 130 та частиною 1 статті 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, щодо ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_1 ),

в с т а н о в и в :

До Рубіжанського міського суду Луганської області, 04 травня 2020 року надійшли протоколи про адміністративні правопорушення, складені відносно ОСОБА_1 за частиною 2 статті 130 та частиною 1 статті 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі за текстом - КУпАП), з матеріалами. Зокрема: протокол серії БД № 293794 від 27 квітня 2020 року складений про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 130 КУпАП; протокол серії БД № 310336 від 27 квітня 2020 року складений про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122-2 КУпАП.

Ухвалою Рубіжанського міського суду Луганської області від 05 травня 2020 року, з метою практичної реалізації положень частини 2 статті 36 КУпАП, розгляд вказаних справ про адміністративні правопорушення вирішено розглядати в об`єднаному провадженні.

Про судове засідання, яке було призначено на 26 червня 2020 року ОСОБА_2 був повідомлений належним чином під час судового засідання 17 червня 2020 року, що підтверджується його підписом в розписці, але не з`явився і про причини своєї неявки суду не повідомив та будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи не подавав. І тому, на підставі частини 1 статті 268 КУпАП, суд проводив розгляд справи ОСОБА_3 26 червня 2020 року за його відсутності.

При цьому суд відзначає, що надавав ОСОБА_4 час для реалізації його прав на отриманння правової допомоги, ознайомлення з матеріалами справи та подання суду будь-яких письмових пояснень, клопотань і доказів.

Свідки викликались в суд неодноразово, але також не з`явились. І тут суд врахував, що їх неявка не перешкоджає розгляду справи, а правових важелів щодо примусової доставки свідків до суду, у суду не має. Через що, на підставі частини 1 статті 251 КУпАП, їх письмові пояснення, надані поліцейським суд враховував як окремі докази, у їх сукупності з аудіовізуальною інформацією, яку надано поліцейським на диску.

Аргументи Держави Україна в особі поліцейського, який склав протокол полягали у тому, що 27 квітня 2020 року о 00 годині 43 хвилин в місті Рубіжне, по вулиці Смірнова 29, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ21011, державний номерний знак НОМЕР_2 , але на вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу завчасно подану за допомогою звукового та світлового спеціального сигналу, не зупинився, однак був затриманий шляхом переслідування на патрульному автомобілі Toyota Prius, державний номерний знак НОМЕР_3 , чим порушив вимоги пункту 2.4. Правил дорожнього руху. А за це передбачена адміністративна відповідальність статтею 122-2 КУпАП. Крім того, ОСОБА_2 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, але від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку за допомогою ALCOTEST DRAGER на місці зупинки та в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху і вчинив повторне правопорушення протягом року. А за це передбачена адміністративна відповідальність частиною 2 статті 130 КУпАП

Аргументи ОСОБА_1 . Вину у вчиненні правопорушень, передбачених частиною 2 статті 130 та частиною 1 статті 122-2 КУпАП, не визнав. Вказував на те, що немає ніяких доказів того, що саме він керував транспортним засобом ВАЗ21011, державний номерний знак НОМЕР_2 . Але будь-які пояснення давати не бажав.

Оцінка суду

(щодо правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП)

Пунктом 22 частини 1 статті 92 Конституції України гарантується, що виключно законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями та відповідальність за них.

Зокрема, з огляду на положення частини 2 статті 130 КУпАП повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною 1 цієї статті є адміністративним правопорушенням.

А частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, є адміністративним правопорушенням.

При цьому суд враховує, що наведені положення кореспондують із підпунктом «а» пункту 2.9. Правил дорожнього руху, за яким водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. А відповідно до пункту 2.5 цих Правил, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, адміністративним правопорушенням, передбаченим частиною 2 статті 130 КУпАП є вчинення однією й тією ж людиною, будь-якої з наведених у частині 1 статті 130 КУпАП дій, протягом року після вчинення тією ж людиною будь-якої з наведених дій, яка була оцінена судом як адміністративне правопорушення.

Наданими суду доказами, зокрема копією постанови Рубіжанського міського суду Луганської області від 29 листопада 2019 року, що набрала законної сили, підтверджується, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) 09 вересня 2019 року керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, але відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку за допомогою Drager Alcotest на місці зупинки ТЗ або в медичному закладі в присутності двох свідків, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП (а.с.45,11-12,14).

Разом з цим, наданими суду доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення (а.с.1); актами огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з якими ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у присутності двох свідків (а.с 2); письмовими поясненнями свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с. 5,6,7,8); рапортом (а.с. 9-10); відеозаписом події (а.с. 17 – диск) підтверджується, що 27 квітня 2020 року о 00 годині 43 хвилин в місті Рубіжне, по вулиці Смірнова 29, саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ21011, державний номерний знак НОМЕР_2 , маючи ознаки алкогольного сп`яніння, але від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку у присутності двох свідків відмовився.

Тобто, наданими суду доказами підтверджується, що ОСОБА_2 повторно протягом року вчинив порушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.

А за таких обставин суд погоджується із тим, що 27 квітня 2020 року ОСОБА_1 дійсно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 130 КУпАП, і саме він винний у його вчиненні.

До такого висновку суд дійшов з огляду на наявність доказів того, що саме він керував транспортним засобом, з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів); від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку за допомогою ALCOTEST DRAGER на місці зупинки та в медичному закладі водій відмовився в присутності двох свідків, які дали про це письмові пояснення (а.с.5,6,7,8), які на підставі частини 1 статті 251 КУпАП є самостійним і окремим доказом його вини.

При цьому суд враховує, що ці пояснення узгоджуються з іншими доказами, зокрема аудіовідеозаписом події, що відбулась (а.с.17), яким підтверджуються пояснення свідків. Як тих, що засвідчили факт відмови ОСОБА_3 від проходження огляду на стан сп`яніння ( ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - а.с.5,6), так і тих, що засвідчили факт керування автомобілем саме ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 та ОСОБА_8 - а.с.7,8). І у суду не має жодних підстав не довіряти таким поясненням. Крім того, суд враховує, що і самим аудіовідеозаписом події підтверджується, що саме ОСОБА_2 керував транспортним засобом ВАЗ21011, державний номерний знак НОМЕР_2 , оскільки на записі видно, як під час його переслідування поліцейськими, саме він висунувся з вікна дверей автомобіля, що передбачене конструкцією автомобіля для водія.

Оцінка суду

(щодо правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122-2 КУпАП)

Пунктом 22 частини 1 статті 92 Конституції України гарантуються, що виключно законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями та відповідальність за них.

Положеннями частини 1 статті 122-2 КУпАП передбачено, що невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу є адміністративним правопорушенням.

Вказані положення кореспондуються з пунктом 2.4. та підпунктом "б" пункту 8.9. Правил дорожнього руху за якими, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил. Вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу.

Суд враховує, те, що наданими йому доказами: аудіовідеозаписом (а.с.27), підтверджується, що 27 квітня 2020 року о 00 годині 43 хвилин в місті Рубіжне, по вулиці Смірнова 29, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом ВАЗ21011, державний номерний знак НОМЕР_2 , на неодноразову вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу завчасно подану за допомогою звукового та світлового спеціального сигналу, дійсно не зупинився, але пізніше був затриманий шляхом переслідування на патрульному автомобілі Toyota Prius, державний номерний знак НОМЕР_3 , чим порушив вимоги пункту 2.4. Правил дорожнього рух.

А за таких обставин суд погоджується із тим, що 27 квітня 2020 року, ОСОБА_1 дійсно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статтею 122-2 КУпАП, і саме він винний у його вчиненні.

Оцінка суду

(щодо покарання)

Обставин, які б виключали адміністративну відповідальність, а також обставин, які пом`якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено. А тому, він підлягає адміністративній відповідальності, на загальних підставах.

На виконання положень статті 33 КУпАП суд констатує, що за своїм характером, вчинені ОСОБА_9 адміністративні правопорушення, з огляду на їх об`єкт та наслідки, є серйозними (але таким, що на щастя (оскільки у суду не має доказів зворотнього) не мало наслідком порушення прав чи свобод інших людей); суду не надано доказів того, що ОСОБА_2 має у суспільстві погане соціальне обличчя, суд має докази його віку, статі, місця проживання та наявності у нього права керувати транспортними засобами.

Також суд враховує й те, що за постановою суду (яка набрала законної сили 10.12.2019 року) ОСОБА_2 повинен сплатити штраф у розмірі 10200 гривень (але відомостей про те, що він сплачений у суду немає).

Адміністративне стягнення, передбачене санкцією статті 122-2 КУпАП являє собою штраф у розмірі 9 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (що, на підставі п.5 підр. 1 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України складає 153 гривні) або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

Адміністративне стягнення, передбачене санкцією частини 2 статті 130 КУпАП являє собою штраф у розмірі 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (що, на підставі пункту 5 підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України складає 20400 гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.

Відповідно до статті 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Тож оскільки правопорушення, передбачене частиною 2 статті 130 КУпАП є більш серйозним по відношенню до правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122-2 КУпАП, суд накладає стягнення на ОСОБА_3 , в межах санкції, передбаченої частиною 2 статті 130 КУпАП.

Тобто, суд накладає на ОСОБА_3 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 (двадцяти тисяч чотириста) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.

Разом з цим суд враховує наступне.

Частина 1 статті 61 Конституції України гарантує кожному, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. А частина 1 статті 8 Конституції України передбачає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони приймаються на її основі і повинні відповідати їй.

Тож застосовуючи статтю 61 Конституції України, у її поєднанні із статтею 8, як норму прямої і найвищої юридичної дії, яка гарантує будь-якій людині юридичну відповідальність індивідуального характеру (і на цій підставі не застосовуючи положення частини 2 статті 33 КУпАП в частині, що забороняє враховувати майновий стан людини при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху), суд вважає за можливе врахувати майновий стан ОСОБА_3 та застосувати аналогію закону (зокрема кримінального, у частині застосування за частиною 4 статті 53 Кримінального кодексу України розстрочки при призначенні такого покарання, як штраф), і тому розстрочити виплату штрафу на 1 рік, на 12 рівних частин, з виплатою по 1700 гривень кожною частиною.

До висновку про необхідність застосування розстрочки, суд дійшов через те, що сума штрафу, яку необхідно буде сплатити ОСОБА_4 складає 20400 гривень, але за даними податкової служби він не має ніяких доходів, (а мінімальний прожитковий мінімум працездатної особи у 2020 році в Україні до 01 липня 2020 року складає 2102 гривень на місяць), що вказує на реальну неможливість сплатити такий штраф одразу (навіть, якщо ОСОБА_2 має якісь заощадження чи знаходиться на утриманні). А на підставі частини 2 статті 308 КУпАП з порушника, при стягненні штрафу примусово, розмір стане вже подвійним і тоді він повинен буде сплатити штраф у розмірі 40800 гривень, що є неспівмірним покаранням по відношенню до вчиненого ним діяння.

А от надання ОСОБА_4 розстрочки, з одного боку, буде сприяти реальному виконанню призначеного судом покарання, і з іншого - кожен місяць сплати штрафу, буде для нього відчутним для того аби мета адміністративного стягнення була досягнута.

Разом з цим суд відзначає, що відповідно до положень статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. А тому, в силу положень частини 5 статті 4 Закону України «Про судовий збір» та положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з ОСОБА_3 слід стягнути 420 гривень 40 копійок у якості судового збору.

Отже, керуючись статтями 1, 2, 7, 8, 9, 10, 17-24, 26, 27, 33-38, 40-1, 124, 221, 245-253, 254-255, 268, 271, 276, 279, 280, 283-285, 287, 294, 298-300, 304, 305, 306 КУпАП, суд,

в и р і ш и в:

Визнати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) винуватим у вчиненні ним: 27 квітня 2020 року адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення; 27 квітня 2020 року адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі абзацу 2 частини 1 статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за вчинені ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) адміністративні правопорушення, накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 (двадцяти тисяч чотириста) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, з розстрочкою сплати штрафу строком на 1 (один) рік. Штраф підлягає сплаті шляхом уплати 12 (дванадцяти) платежів в розмірі по 1700 (одна тисяча сімсот) гривень кожен, кожного календарного місяця до його закінчення, по одному платежу щомісячно, починаючи з липня 2020 року і по червень 2021 року включно.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 (сорок) копійок, на користь Держави Україна (стягувач: Державна судова адміністрація України, місце знаходження: 01601, місто Київ, вулиця Липська, будинок 18/5; ідентифікаційний код: 26255795; реквізити для зарахування коштів: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанову може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом 10 (десяти) днів, з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. А у разі подання апеляційної скарги у вказаний строк, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення.

Копію постанови направити ОСОБА_1 та Управлінню патрульної поліції в Луганській області.

Постанова може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання нею законної сили.

Для недопущення звернення цієї постанови до примусового виконання, в частині сплати судового збору, ОСОБА_1 слід надати до апарату Рубіжанського міського суду Луганської області документи, що підтвердять сплату ним судового збору у розмірі, за реквізитами та у строки, що передбачені цією постановою.

Суддя Д.С.Коваленко