Ухвала суду № 90061432, 24.06.2020, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/6266/17

Провадження № 6-а/461/4/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2020 року Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючої судді Волоско І.Р.,

секретар судового засідання Скаб В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву ОСОБА_1 про розгляд звіту суб`єкта владних повноважень та про накладення штрафу на суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду звіту, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про розгляд звіту суб`єкта владних повноважень та про накладення штрафу на суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду звіту. Мотивуючи її тим, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 11.12.2017, яке набрало законної сили 14.03.2018 визнано протиправною бездіяльність та зобов`язано Головне Управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату його пенсії з 1 січня 2016 року, зобов`язано Головне Управління Пенсійного фонду України у Львівській області подати протягом десяти днів, з дня набрання постановою законної сили звіт про виконання судового рішення. Заявнику зазначає, що дане рішення суду не виконується відповідачем вже другий раз з 2017 року, не вживаються заходи для його повного виконання, Постанова КМ № 103 не досліджувалася, не бралася до уваги, коли приймалося рішення за його первинним позовом і позивач заперечую проти того щоби його майно видавалося йому по 600 гривень щомісяця на протязі 3 років. Крім цього, заявник зазначає, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2019 р. справа №857/3440/19 головуючий суддя Большакова О.О. скасовано ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 04.03.2019 та зобов`язано ГУ Пенсійного фонду у Львівській області подати звіт про виконання Постанови Галицького районного суду м. Львова від 11.12.2017 у двадцятиденний строк з дня отримання копії постанови. Вважає, що накладення штрафу на суб`єкта владних повноважень по даному клопотанню вплине на виконання судового рішення, оскільки, якщо рішення по даній справі набере законної сили і у разі якщо позивачу буде виплачено половину суми штрафу, накладеного на начальнику ГУ Пенсійного фонду України у Львівській області, то він відмовиться від подальшого негайного виконання рішення та претензій до ГУ Пенсійного фонду України у Львівській області та дам згоду на виконання даного невиконаного судового рішення Галицького районного суду м.Львова від 11.12.2017, яке набрало законної сили 14.03.2018 в порядку постанови KM №103. У зв`язку із наведеним просить заяву задовольнити.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, однак скерував на адресу суду клопотання про проведення судового засідання у його відсутності.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області Болюба О.В. скерувала на адресу суду заперечення на заяву про розгляд звіту суб`єкта владних повноважень та про накладення штрафу на суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду звіту. Згідно яких просить відмовити у задоволенні заяви, оскільки штраф за подання неповного звіту не передбачений правовими нормами статті 382 КАС України. Звертає увагу на те, що правова оцінка неодноразово надавалась судами з приводу заявлених вимог позивача, викладених у заяві.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені вимоги є необґрунтованими, а відтак у їх задоволенні слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування. (частина четверта та сьома статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує на тому, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає у своїх рішеннях неодноразово, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 стороні на судовому етапі, втрачають свою мету.

У контексті ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова "судового розгляду".

Отже, механізм ефективного судового захисту обумовлює у необхідних випадках застосування процедури виконання рішень суду.

Відповідно до ч.ч.2,4 ст.372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

З огляду на це, посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції є заходом для забезпечення конституційного права на судовий захист.

Невиконання рішення суду протягом тривалого часу є порушенням права на справедливий судовий розгляд, що є порушенням Конвенції по правам Людини.

Судом встановлено, що ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 07.03.2019 у справі № 461/6266/17, провадження № 6-а/461/4/19, у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 08.01.2019 про встановлення нового строку для подання звіту та про накладення штрафу на суб`єкта владних повноважень за неподання звіту про виконання рішення суду - відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2019 у справі №857/3440/19 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 04 березня 2019 року скасовано та прийнято нову постанову, якою заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подати звіт про виконання постанови Галицького районного суду міста Львова від 11 грудня 2017 року у двадцятиденний строк з дня отримання копії постанови. В іншій частині заяви ОСОБА_1 відмовлено.

На виконання постанови суду апеляційної інстанції від 16.05.2019, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області подано звіт від 07.06.2019 № 14445/08-14.

Крім цього, встановлено, що постановою Галицького районного суду м. Львова від 11.12.2017 у справі № 461/6266/17 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано бездіяльність головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії з січня 2016 року, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів" внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" № 900 від 23.12.2015 року, ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", № 947 від 18.11.2015 року "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9.03.2006 року № 268" та довідки ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області від 30.04.2017 № 91-02027 про розмір грошового забезпечення станом на 1 січня 2016 року протиправною. Зобов`язано головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату його пенсії з 1 січня 2016 року, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" № 900 від 23.12.2015 року, ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", № 947 від 18 листопада 2015 року "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268" та довідки ліквідаційної комісії ГУМВС України у Львівській області від 30.04.2017 № 91-02027 про розмір грошового забезпечення. Зобов`язано головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подати протягом десяти днів, з дня набрання постановою законної сили звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 367 КАС України. Постановлено в частині стягнення пенсії за один місяць до негайного виконання. Стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України, шляхом безспірного списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок - судових витрат. В решті позовних вимог відмовлено.

На виконання зазначеного рішення головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області Самардаку М.М. 22.12.2017 проведено перерахунок пенсії за один місяць, що підтверджується розпорядженням. Доплата за період з 01.01.2016 по 31.01.2016 в сумі 1318,36 грн. виплачена додатковими відомостями січня 2018 року.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2018 у справі № 876/390/18 апеляційну скаргу головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишено без задоволення, а постанову Галицького районного суду м. Львова від 11.12.2017 у справі № 461/6266/17 - без змін.

З урахуванням повноважень, наданих ч. 4 ст. 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262 - XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та з урахуванням правового висновку Верховного Суду у зразковій справі № 820/6514/17 Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", якою зокрема, визначено умови та порядок перерахунку та виплати перерахованих пенсій.

Відповідно до п.3 та п. 8 Постанови № 103 органи Пенсійного фонду зобов`язано перерахувати з 1 січня 2016 р. пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції".

Пунктом 3 Постанови № 103 встановлено, що виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року.

Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 р. та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:

з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року;

з 1 січня 2020 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.

Згідно з п. 5 Постанови № 103 перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до пункту 3 цієї постанови проводиться на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, поданих Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України до набрання чинності цією постановою, або довідок, додатково оформлених та поданих відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р. № 45.

Міністерство внутрішніх справ України листом від 28.02.2018 № 2900/05/22-2018 повідомило Пенсійний фонд України про відсутність підстав для використання довідок про розмір грошового забезпечення, виданих до набрання чинності Постановою № 103, для перерахунку пенсій.

При цьому, від Ліквідаційної комісії ГУМВС України у Львівській області на адресу головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надійшла довідка від 22.03.2018 № 91-02027 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , видана відповідно до Постанови-103, в якій розмір грошового забезпечення становить 6673,10 грн. і є більшим, ніж у довідці, на підставі якої виконано рішення суду в частині до негайного виконання (розмір грошового забезпечення у довідці від 30.04.2017 № 91-02207, на підставі якої суд зобов`язав здійснити перерахунок пенсії, становить 6586,87 грн.).

Пунктом 4 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі Порядок – 45) визначено, що якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

На виконання постанови Галицького районного суду м. Львова від 11.12.2017 у справі № 461/6266/17, яка набрала законної сили 14.03.2018 (після Постанови № 103), головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області проведено перерахунок пенсії, з урахуванням довідки від 30.04.2017 № 91-02027 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , після виконання Постанови № 103.

Станом на 01.01.2016 основний розмір пенсії, з урахуванням судового рішення становив 4281,47 грн., пенсійна виплата з надбавками становила 5663,97 грн. (копія розпорядження додається).

Оскільки, розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до довідки від 22.03.2018 № 91-02027 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), скерованої ліквідаційною комісією головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області є більшим, повідомляємо, що головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області на виконання Постанови-103, з урахуванням даної довідки проведено перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2016.

Станом на 01.01.2016 основний розмір пенсії, перерахованої на виконання Постанови № 103, становив 4337,52 грн., пенсійна виплата з надбавками становила 5720,02 грн. (копія розпорядження додається).

Доплата по Постанові № 103 за період з 01.01.2018 по 30.04.2018 в сумі 5590,08 грн. включена у відомості квітня 2018 року. Станом на 01.05.2018 основний розмір пенсії становив 4337,52 грн., пенсійна виплата з надбавками становить 6192,52 грн. (копія в матеріалах справи).

Враховуючи зазначене головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області до Галицького районного суду м. Львова подано звіт від 04.04.2018 вих. № 6479/08-14. Оскільки, на підставі довідки від 22.03.2018 № 91-02027, виданої на виконання Постанови - 103, розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 є більшим, відповідно сума поетапної виплати за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 розрахована на виконання даної Постанови.

Отже, згідно з постановою Галицького районного суду м. Львова від 11.12.2017 у справі № 461/6266/17 відсутня сума перерахованої пенсії до виплати.

Щодо покликання заявника на постанову Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 у справі № 826/12704/18, суд зазначає наступне.

Частковим рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2019, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, визнано протиправним та скасовано п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”.

Частиною другою статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій частині з моменту набрання законної сили рішенням суду. Відповідно зазначений пункт втратив чинність з 19 листопада 2019 року, як того вимагає ч. 2 ст. 265 КАС України.

Водночас, скасування пункту 3 Постанови - 103 не дає підстав для Пенсійного фонду для здійснення перерахунку пенсії позивачу, оскільки, перерахунок раніше призначених пенсій відповідно до Закону - 2262 проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

Разом з тим, з метою врегулювання умов, порядку та розмірів подальшої виплати перерахованих пенсій з 01.01.2020, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 24.12.2019 № 1088 “Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян”, якою установлено, що особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) з 01.01.2020 щомісяця проводиться виплата 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої з 01 січня 2016 року та місячним 6 розміром пенсії, отриманої особою за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 до забезпечення повної виплати розрахованої суми різниці розміру пенсії. Так, виплата 50% різниці між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром отриманої пенсії позивача є правомірною, оскільки Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову - 1088 (чинної на час виникнення спірних правовідносин), яка врегулювала порядок виплати пенсій після набрання частковим рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2019 у справі № 826/12704/18 законної сили. При цьому, жодних інших нормативно-правових актів стосовно виплати перерахованих пенсій Урядом не приймалось.

З 01.01.2020 позивач отримує щомісячно окремою сумою 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром отриманої пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в сумі 1338,74 грн.

Відповідно до ст. 8 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262 - XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі Закон – 2262 виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 2 ст. 72 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України.

Згідно з п.п. 20 та 29 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону - 2262 усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Постанови № 103 встановлено, що сума перерахованих пенсій для виплати за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету.

Органи Пенсійного фонду України фінансують вказані види пенсійних виплат за рахунок коштів Державного бюджету, реалізуючи бюджетну програму КПКВК 2506020 "Дотація Пенсійному фонду України на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсії за різними пенсійними програмами" у межах виділених асигнувань.

Пенсійний фонд України, у свою чергу, сформував потребу в бюджетних коштах, необхідних для проведення перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та направив її до Міністерства соціальної політики України як до основного розпорядника бюджетних коштів.

Листом від 06.07.2018 № 22434/23-21 Пенсійний фонд України повідомив Головні управління Пенсійного фонду України в областях та місті Києві, що Пенсійним фондом України сформовано потребу в бюджетних коштах та проінформовано Міністерство соціальної політики України про застосування до органів Пенсійного фонду України штрафних санкцій, застосованих органами Державної виконавчої служби, та зазначено, що питання виконання судових рішень залишається на контролі Пенсійного фонду України, як виконавця бюджетних програм. Вказано, що визначення умов, порядку та розміру пенсії згідно з умовами Закону 2262 відповідно до ч. 4 ст. 63 цього ж Закону є компетенцією Кабінету Міністрів України, яким на виконання вищезазначеної норми прийнято постанову від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям громадян". Пунктом 3 Постанови 103 встановлено, що сума перерахованих пенсій для виплати за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету.

Таким чином, виплата сум, донарахованих за результатами проведеного перерахунку пенсії здійснюється за наявності відповідного цільового фінансування з Державного бюджету України, та не залежить від головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Отже, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області вжито всіх можливих (конкретних) заходів для виконання рішення суду.

Перерахована пенсія на підставі довідки від 22.03.2018 № 91-02027 за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в сумі 32129,68 грн. виплачується ОСОБА_1 з урахуванням вимог Постанови № 103.

Щодо вимоги заявника про накладання штрафу, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, а також відповідно до Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Тобто, виплати пенсій здійснюються головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління немає.

Згідно із Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280, Пенсійний фонд України готує пропозиції щодо формування та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, бере у межах своїх повноважень участь у розробленні прогнозних показників економічного і соціального розвитку України та проекту Державного бюджету України, планує свої доходи та видатки, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України та подає його Міністрові соціальної політики для внесення в установленому порядку на розгляд Кабінетові Міністрів України, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, складає звіт про виконання бюджету Пенсійного фонду України.

Конституційний Суд України в своєму рішенні у справі за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 зазначає про те, що для накладення штрафу має бути склад правопорушення, а також "у частинах другій, шостій, восьмій статті 267 КАС України (в редакції до 15.12.2017) передбачено право судді накладати штрафи за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання постанови суду або у разі неподання такого звіту на винну посадову особу, відповідальну за виконання цієї постанови…". Отже, суд має визначити при накладенні штрафу наступні питання, а саме: що постанова не виконана повністю або в частині, з`ясувати причини невиконання судового рішення, встановити посадову особу, відповідальну за виконання постанови, вислухати її, викликати потрібно не лише сторони, а й осіб, відповідальних за виконання постанови, зокрема державного виконавця тощо.

Тобто, лише при наявності винної поведінки керівника, відповідального за виконання постанови, суд має право застосувати накладення на нього штрафу, оскільки, якщо під час судового розгляду цього питання (накладення штрафу) буде встановлено, що посадову особа або орган, відповідальні за виконання постанови, діяли добросовісно, то саме лише невиконання постанови не містить складу правопорушення, за яке можна притягувати на підставі ст. 382 КАС України до юридичної відповідальності у вигляді накладення штрафу. Водночас слід враховувати, що окремі порушення, допущені під час виконання постанови суду не можуть бути підставою для накладення штрафу. Зокрема, якщо буде встановлено відсутність причинно-наслідкового зв`язку між ними порушеннями і невиконання постанови.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України та ст. 13 Закону України “ Про судоустрій і статус суддів ” при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховним Судом неодноразово наголошувалось, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності фінансового забезпечення є невиконанням судового рішення з незалежних від суб`єкта владних повноважень причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Аналогічні висновки зазначені Верховним Судом та Верховним Судом України у постановах від 16.07.2018 у справі № 811/1469/18, від 22.11.2016 у справі № 804/5081/13-а, від 02.02.2016 у справі № 21-5118а15, від 20.10.2015 у справі № 21-2630а15, від 30.06.2015 у справі 21-1044а15.

Питання судового контролю за виконанням судових рішень неодноразово розглядалось судами апеляційної інстанції: постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2018 у справі № 857/1718/18 та Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2018 у справі № 579/1896/17.

Також, аналогічна правова позиція Верховного Суду з питань накладення штрафу за невиконання судових рішень, викладену в листі Верховного Суду від 31.05.2019 № 1539/0/2-19 за результатами розгляду листа голови Правління Пенсійного фонду, а також постанову Верховного суду від 23.04.2020 у справі № 560/523/19.

Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання судового рішення, а у разі неподання такого звіту – встановлення нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджуються належними та допустимими доказами.

Частиною 2 статі 382 КАС України визначено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, штраф у межах судового контролю за виконанням судового рішення передбаченого статтею 382 КАС України може бути накладений за неподання такого звіту або за наслідками розгляду звіту.

Натомість заявник просить накласти штраф за подання неповного звіту, а це не передбачено правовими нормами статті 382 КАС України.

При цьому, встановлення нового строку для подання звіту про виконання судового рішення можливе лише у випадку, коли звіт не подано у строк, встановлений судом.

Отже, звіт про виконання судового рішення поданий у строк, встановлений судом, про що не заперечується позивачем.

Таким чином, враховуючи вищенаведене та те, що у матеріалах справи наявні докази, які підтверджують вжиття відповідачем дій, спрямованих на виконання рішення суду від 11.12.2017 року, суд вважає, що відсутні підстави для накладення штрафу на начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, оскільки нею було надано звіт про виконання рішення суду, а заборгованість позивачу, встановлена рішенням суду, виплачується у визначеному Постановою КМУ №103 від 21.02.2018 року порядку, тому суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розгляд звіту суб`єкта владних повноважень та про накладення штрафу на суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду звіту, слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 242, 248, 256, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

у задоволені заяви ОСОБА_1 про розгляд звіту суб`єкта владних повноважень та про накладення штрафу на суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду звіту – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повний текст ухвали виготовлено 24 червня 2020 року.

Суддя Волоско І.Р.