Постанова № 90061425, 23.06.2020, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/3268/20

П О С Т А Н О В А

Іменем України

23 червня 2020 року суддя Галицького районного суду м. Львова Фролова Л.Д., за участю представника митного органу Лубоцького Б.І., захисників Туза Б.М., Пилипіва В.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Галицької митниці Держмитслужби про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в Донецькій області, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за порушення митних правил за ст. 471 Митного кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

07 березня 2020 року, близько 23 години 00 хв. в зону митного контролю митного поста «Угринів» Галицької митниці Держмитслужби в напрямку «В`їзд в Україну» смугою спрощеного митного контролю «зелений коридор» заїхав автомобіль марки «MERCEDES-BENZ» модель «VIANO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в якому у якості водія слідував гр. України ОСОБА_1 , повертаючись з приватної поїздки з Республіки Польща в Україну. Разом з ОСОБА_1 у вказаному вище автомобілі, слідувало три пасажири. Оскільки водій обрав для слідування смугу спрощеного митного контролю «зелений коридор», він своїми діями заявив про відсутність в нього та його пасажирів будь-яких товарів, які підлягають обов`язковому декларуванню та оподаткуванню, або які належать до категорії товарів, на переміщення яких через митний кордон України встановлені заборони чи обмеження. При митному контролі, в рюкзаку, який знаходився між сидінням водія та пасажира вказаного вище автомобіля, серед особистих речей ОСОБА_1 та під передніми сидіннями транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ» модель «VIANO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який йому належить на праві власності, без ознак приховування було виявлено іноземну валюту в еквіваленті 500000 (п`ятсот тисяч) євро та 240000 (двісті сорок тисяч) доларів США. Документів, що підтверджують зняття готівки з власних рахунків у банках (фінансових установах) на суму, що перевищує еквівалент 10000 (десять тисяч) євро, ОСОБА_1 не надав. Валютні цінності, в сумі 10000 (десять тисяч) євро було повернуто ОСОБА_1 , інша частина - вилучена.

Дії ОСОБА_1 органом митниці кваліфіковані, як порушення митних правил, відповідальність за вчинення яких передбачена ст. 471 МК України.

В судовому засіданні захисники особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зазначили, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного порушення митних правил з огляду на наступне. При під`їзді до митного поста ОСОБА_1 побачив, що з семи смуг руху, які ведуть до Державного кордону України, були відкриті лише дві смуги. Оскільки останній мав намір задекларувати грошові кошти, які перевозив та автомобіль на іноземній реєстрації, він мав намір заїхати на смугу руху «червоний коридор». З цією метою ОСОБА_1 шукав будь-які вказівники чи дорожню розмітку з указанням такого коридору, однак не знайшовши їх, заїхав на смугу «TAX FREE». Проїхавши далі, він зупинився перед «стоп-лінією», коли до ОСОБА_1 підійшов працівник прикордонної служби та взяв його паспорт для перевірки, жодного талону на проходження «зеленого» чи «червоного» коридору не видав, а тримав такий в руках. Через деякий час інший працівник прикордонної служби оглянув автомобіль. При цьому прикордонник виявив рюкзак з грошовими коштами та заявив, що ОСОБА_1 було порушено митне законодавство України, оскільки він не задекларував грошові кошти. ОСОБА_1 самостійно повідомив та показав працівникові ДПС України іншу частину грошей, що перебували під сидінням, та попросив бланк декларації для заповнення. На це йому повідомили, що заповнювати декларацію вже пізно, а він перебуває на смузі руху «зелений коридор». Зазначили, що ОСОБА_1 лінію митного контролю не перетинав. Пояснили, що технологічною схемою передбачено двоканальну систему смуг руху на постах митного контролю, «червоного» та «зеленого» коридорів. У той самий час, на АПП «Угринів» відсутні будь-які позначення смуг руху. Крім того, цією ж схемою встановлена послідовність проходження кордону: прикордонний контроль, митний контроль, інші види контролю. Тому, вважають, що для початку проходження митного контролю, ОСОБА_1 мав би закінчити проходження прикордонного контролю, чого не відбулося. Звертають увагу суду на те, що ОСОБА_1 підтверджено законність набуття грошових коштів, які були ним позичені під розписку у Федеративній Республіці Німеччина.

Представник Галицької митниці Держмитслужби в судовому засідання зазначив, що у діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, яке йому інкриміноване. До останнього слід застосувати стягнення, передбачене санкцією статті 471 МК України у виді штрафу в розмірі 1700 грн та конфіскації валютних цінностей. Зазначив, що ОСОБА_1 обізнаний у порядку проходження митного контролю та черговості дій на пункті пропуску, оскільки за даними інформаційної системи багато разів раніше проходив процедуру перетину державного кордону.

Згідно ст. 471 МК України відповідальність настає за порушення встановленого цим кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 366 МК України обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Частиною 6 даної статті передбачено, що громадяни, які проходять (проїжджають) через «зелений коридор», звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов`язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України.

Відповідно до ч. 1 ст. 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Згідно з частиною третьою статті 197 Митного кодексу України переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів через митний кордон України здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про валюту і валютні операції".

Частиною 1 статті 8 Закону України «Про валюту і валютні операції» визначено, що транскордонне переміщення фізичними особами валютних цінностей у сумі, що дорівнює або перевищує еквівалент 10000 євро за офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України на день переміщення через митний кордон України, підлягає письмовому декларуванню митним органам, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У частині 3 статті 8 цього ж Закону вказано, що порядок транскордонного переміщення валютних цінностей суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами визначається Національним банком України з урахуванням норм частини першої цієї статті.

Відповідно до пункту 5 «Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей» затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 3, фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу.

Заслухавши пояснення захисників (представників, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності), думку представника Львівської митниці ДФС, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, оскільки останній, обравши спрощену зону митного контролю намагався перемістити через митний кордон України валютні цінності, які є обмеженими до переміщення.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України підтверджується наявними у справі доказами, зокрема:

- даними, що містяться у протоколі про порушення митних правил № 0816/20900/20 від 08 березня 2020 року, де викладені фактичні обставини вчинення правопорушення;

- даними додатку № 1 до протоколу - таблиці з переліком тимчасово вилучених грошових коштів у сумі 490000 євро та 240000 доларів США;

- копією контрольного талону для проходження «зеленого коридору» автомобілем «М-С» (Мерседес) реєстраційний номер НОМЕР_1 з відбитком штемпеля «045 Митний пост УГРИНІВ - 07.03.20»;

- даними акту проведення огляду транспортного засобу від 08 березня 2020 року, відповідно до якого в автотрспортному засобі «MERCEDES-BENZ» модель «VIANO», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 виявлено грошові кошти - валютні цінності в сумі 500000 євро та 240000 доларів США;

- письмовими поясненнями старшини Державної прикордонної служби України ОСОБА_2 , відповідно до яких остання виконувала наказ з охорони Державного кордону України 08 березня 2020 року на АПП «Угринів». О 22 год. 35 хв. на паспортний контроль прибув автомобіль MERCEDES-BENZ, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . Під час перевірки документів вказаний громадянин не звертався з проханнями про отримання контрольного талону на проходження «червоного коридору». Аналогічні письмові пояснення надав старший прапорщик ДПС України ОСОБА_3 ;

- даними опису предметів порушення митних правил.

Відповідно до положень ст. 4 Митного кодексу України, митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (п.23).

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм Митного кодексу України, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24)

Митні правила - встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем, або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом та іншими законами України (п.28).

Товари - це будь-які рухомі речі, у т.ч. ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.

Відповідно до ч. 1 ст. 458 Митного кодексу України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відтак, винність ОСОБА_1 підтверджена належними, допустимими та достовірними доказами. Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять його винуватість у вчинені адміністративного правопорушення. З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України.

Посилання сторони захисту на відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, спростовані дослідженими судом доказами, є необґрунтованими та направленими на уникнення відповідальності за вчинене, зокрема уникнення стягнення у виді конфіскації валютних цінностей.

Згідно з п. 2.3 Технологічної схеми пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів через державний кордон у міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Угринів-Долгобичув» на території Республіки Польща, переміщення та митний контроль автомобільних транспортних засобів і товарів у пункті пропуску здійснюється з використанням двоканальної системи. Визначені смуги руху, які позначені відповідним розпізнавальними знаками.

Особа, яка здійснює переміщення автомобільних транспортних засобів і товарів через державний кордон України, самостійно обирає смугу руху («зелений» або «червоний» коридор) для проходження прикордонно-митного контролю (п. 2.4).

Особливості здійснення контролю на пункті пропуску визначені п. 4.14 Технологічної схеми. Так, прикордонно-митний контроль осіб, транспортних засобів і товарів, що переміщуються смугами руху, позначені символами зеленого кольору («зелений коридор»), у пункті пропуску здійснюється у спрощеному порядку, з однією зупинкою автомобільного транспортного засобу на смузі руху та, як правило, без виходу з нього водія та пасажирів.

Службова особа підрозділу охорони державного кордону безпосередньо в процесі здійснення паспортного контролю інформує посадову особу відділів митного оформлення № 1-4 митного поста «Угринів» про громадян, які в`їжджають в Україну частіше одного разу протягом однієї доби, та проставляє відповідні відмітки у контрольному талоні.

У пункті 4.18.2 Технологічної схеми визначено, що в залежності від вибору особою (водієм чи пасажиром) смуги руху прикордонний наряд «ПД» заповнює і видає відповідний контрольний талон згідно з п. 6.5 схеми, а у разі необхідності - міграційні картки іноземцям та особам без громадянства.

Таким чином, фактично Технологічною схемою передбачений принцип «єдиного вікна» та здійснення одночасного прикордонно-митного контролю. Відтак, посилання сторони захисту на те, що контрольний талон був заповнений службовцем прикордонної служби, не свідчить про порушення митним органом порядку проведення митного оформлення автомобіля. Дотримано митним органом і порядку, відповідно до якого прикордонно-митне оформлення здійснюється з однією зупинкою транспортного засобу.

Отже, з моменту передачі ОСОБА_1 документів службовцеві прикордонної служби почався процес митного оформлення. При цьому, як встановлено судом з письмових пояснень службовців Державної прикордонної служби ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_1 не заявляв про необхідність отримання контрольного талону на проходження «червоного коридора». Фактично, відповідно до технологічної схеми, в цей момент (в незалежності від фактичної смуги руху) особа мала обрати спосіб проходження митного контролю та заявити про наявність автомобілів чи товарів, які вона бажає задекларувати. ОСОБА_1 було заявлено про бажання проходження митного оформлення по «зеленому коридору», тому саме такий контрольний талон і був заповнений службовцем прикордонної служби.

Така поведінка ОСОБА_1 засвідчила саме його вольовий вибір способу проходження митного огляду, з урахуванням наведених особливостей організації митних процедур на митному пості «Угринів». Тому, посилання сторони захисту на відсутність технічної можливості обрати правильну смугу руху (обмеження роботи смуг, відсутність позначень та відповідної розмітки тощо) не свідчить про відсутність у його діях складу делікту.

Суд вважає, що з метою уникнення відповідальності ОСОБА_1 сторона захисту посилається на невидачу останньому талону на проходження митного оформлення (по «зеленому» чи «червоному» коридору). Технологічною схемою передбачено заповнення такого талону саме прикордонним нарядом, а не особою, яка перетинає кордон. З пояснень захисників в судовому засіданні вбачається, що службовець прикордонного загону заповнив контрольний талон на проходження саме «зеленого коридору». Проте, навіть у разі помилкового заповнення такого талону, ОСОБА_1 мав право та фізичну можливість усно чи письмово звернутися до відповідних службових осіб для заміни контрольного талона на інший - проходження «червоного коридору». Докази таких звернень відсутні.

З дослідженого судом відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 самостійно обрав спосіб проходження митного оформлення. Ним були надані документи службовцеві прикордонного наряду, і лише після цього до автомобіля підійшов інший службовець, який почав оглядати автомобіль. Саме такий порядок спільного прикордонно-митного оформлення встановлений Технологічною схемою, тому порушень з боку працівників прикордонно-митного контролю судом не встановлено.

Вирішуючи питання призначення виду стягнення за порушення митних правил, з урахуванням характеру вчиненого діяння, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, обставин справи, суд приходить до висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Застосовуючи додаткове, передбачене ст. 471 МК України, стягнення у виді конфіскації вилучених коштів, суд враховує, що згідно зі ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Положеннями ч. 1 ст. 466 МК України визначено, що адміністративне стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України.

Санкцією ст. 471 МК України передбачено застосування стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфіскацію цих товарів.

Таким чином, санкція вказаної норми є безальтернативною і передбачає накладення стягнення як у виді штрафу, так і конфіскації.

Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні «Садоча проти України», держави дійсно мають законний інтерес, а також обов`язок, згідно з різними міжнародними договорами вживати заходів для виявлення та контролю за переміщенням готівкових грошових коштів через кордони, оскільки великі суми готівки можуть використовуватися для відмивання грошей, незаконного обігу наркотиків, фінансування тероризму або організованої злочинності, ухилення від сплати податків або здійснення інших серйозних фінансових правопорушень. Загальна вимога щодо декларування, яка застосовується до будь-якої фізичної особи, що перетинає державний кордон, перешкоджає неконтрольованому ввезенню готівкових коштів до країни чи їх вивезенню з країни, а заходи з конфіскації, що є наслідком недекларування готівки митному органу, є частиною загальної схеми регулювання, призначеної для боротьби з цими правопорушеннями. Тому захід з конфіскації відповідає загальним інтересам суспільства.

Так, на момент здійснення митного оформлення ОСОБА_1 не було доведено законність джерела походження переміщуваних ним грошових коштів.

28 травня 2020 року захисниками під час розгляду справи надано суду розписку ОСОБА_1 про отримання ним 02 березня 2020 року у позику від громадянина ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 50000 євро та 240000 доларів США для будівництва вугільно-брикетної фабрики у Львівській області під 1,2 % на місяць. Дана розписка завірена представником міської нотаріальної контори та підписана керівником міського суду Альгайм (ФРН).

У той же час, вказаний документ не відповідає вимогам законодавства. Так, Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (вчинено в Гаазі 5 жовтня 1961 року) передбачено, що офіційними документами вважаються: a) документи, які виходять від органу або посадової особи, що діють у сфері судової юрисдикції держави, включаючи документи, які виходять від органів прокуратури, секретаря суду або судового виконавця; b) адміністративні документи; c) нотаріальні акти; d) офіційні свідоцтва, виконані на документах, підписаних особами у їх приватній якості, такі як офіційні свідоцтва про реєстрацію документа або факту, який існував на певну дату, та офіційні і нотаріальні засвідчення підписів.

Статтею 3 Конвенції визначено, що єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення передбаченого статтею 4 апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений.

Передбачений в частині першій статті 3 апостиль проставляється на самому документі або на окремому аркуші, що скріпляється з документом; він повинен відповідати зразку, що додається до цієї Конвенції (ст. 4).

Зазначеного у Конвенції апостиля засвідчена нотаріально розписка з проставленням печатки місцевого суду Федеративної Республіки Німеччина не має. З огляду на це, вказаний доказ судом прийнятий бути не може, оскільки такий не можна вважати належним і допустим.

Разом із тим, стороною захисту не надано жодних доказів на підтвердження їх позиції про отримання ОСОБА_1 грошових коштів у позику для будівництва заводу з виготовлення вугільних брикетів у Львівській області. Суду не представлено документів, які б свідчили про реєстрацію ОСОБА_1 суб`єктом підприємницької діяльності, виділення (початку процедури виділення) у встановленому законом порядку земельної ділянки для будівництва, виготовлення проектно-кошторисної документації на виробничі потужності або інших дозвільних документів.

В судове засідання 22 червня 2020 року захисниками надано копію договору позики, укладеного 17 червня 2020 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , згідно з яким ОСОБА_1 02 березня 2020 року отримав від позикодавця 500000 євро та 240000 доларів США.

Суд вважає вказаний договір неналежним та недопустимим доказом законності походження грошових коштів з огляду на дату його укладення - 17 червня 2020 року. Даний договір, на переконання суду, був укладений ОСОБА_1 з огляду на позицію представника митного органу, висловлену в судовому засіданні 21 травня 2020 року - щодо недостатності доказів законності набуття коштів. Такий договір складений лише для документального підкріплення позиції захисту щодо джерела походження коштів, а параграф 1 договору про те, що видача позики відбулася 02 березня 2020 року, свідчить про те, що при нотаріальному посвідченні документу у місцевому суді м. Альгайм (ФРН) грошові кошти фактично не передавалися. Суд вважає, що такі письмові докази надані в судове засідання з метою уникнення конфіскації грошових коштів.

Більше того, згідно з матеріалами адміністративної справи, даними протоколу та додатку до них, при здійсненні митного оформлення, провадження у справі про порушення митних правил у митному органі ОСОБА_1 таких документів, що свідчать про законність джерела походження коштів, надано не було.

Відтак, суд дійшов висновку, що застосування безальтернативного передбаченого санкціє статті 471 МК України стягнення у виді конфіскація грошових коштів не призведе до порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, відповідно до якого кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном і ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При цьому, оскільки особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, не доведено законності джерела походження переміщуваних ним грошових коштів, немає підстав вважати, що втручання у право власності не відповідатиме принципу пропорційності, а конфіскація предметів порушення митних правил становитиме для ОСОБА_1 індивідуальний і надмірний тягар.

З урахування викладеного, суд дійшов висновку про конфіскацію вилучених грошових коштів в сумі 490000 євро (з урахуванням повернутої ОСОБА_1 суми - 10000 євро) та 240000 доларів США.

Такий висновок суду узгоджується також з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у справі № 916/2791/19 від 27 квітня 2020 року, в якій йдеться про наступне.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. При цьому, не кожне втручання у право мирного володіння майном зумовлює порушення принципу пропорційності

Попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для недопущення потрапляння коштів одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення та/або іншими незаконними операціями, забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 420,40 гривень.

Керуючись ст. ст. 283-285 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 Митного Кодексу України, та накласти стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок, а також конфіскації вилученого згідно з протоколом про порушення митних правил № 0816/20900/20 від 08 березня 2020 року предмету правопорушення, а саме 490000 (чотириста дев`яносто тисяч) євро та 240000 (двісті сорок тисяч) доларів США.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн 40 коп.

Постанова ухвалена в нарадчій кімнаті, в судовому засіданні 23 червня 2020 року проголошено її вступну та резолютивну частини.

Повний текст постанови виготовлений 26 червня 2020 року.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Суддя Л.Д. Фролова