Вирок № 90061292, 24.06.2020, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/4372/20

Провадження №1-кп/461/506/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.06.2020 року м.Львів

Галицький районний суд міста Львова у складі:

головуючого судді Зубачик Н.Б.,

секретаря судових засідань Пелех О.А.,

за участю:

прокурора Леус Ю.П.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020140050001314 від 14.04.2020 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Львів, українця, не працюючого, не одруженого, має одну дитину, з вищою освітою, інваліда першої групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України -

в с т а н о в и в:

10.04.2020 року, приблизно о 20 год. 00 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщенні магазину «Близенько» ПП «Мережа – Сервіс Львів №2», що розташований за адресою: м.Львів, вул. Городоцька, 45, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, шляхом вільного доступу викрав банку ікри «Шаланда лососева зерниста», ж/б 100 г, в кількості 1 шт., вартістю 163,33 грн., банку ікри «Парамушир лососева зерниста червона» ж/б 100 г, в кількості 1 шт., вартістю 117,00 грн., паштет «Памапол курячий», в кількості 1 шт., вартістю 16,50 грн., чим спричинив ПП «Мережа – Сервіс Львів №2» матеріальну шкоду на суму 296,83 грн.

Умисні дії ОСОБА_1 кваліфіковані як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.185 КК України.

Окрім того, 25.04.2020 року, приблизно о 16 год. 30 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщенні магазину «Близенько» ПП «Мережа – Сервіс Львів №2», що розташований за адресою: м.Львів, вул. Куліша, 9, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, шляхом вільного доступу викрав пляшку лікеру «Джек Деніел Теннесі Хані», об`ємом 0,5 л, вартістю 301,10 грн., чим спричинив ПП «Мережа – Сервіс Львів №2» матеріальну шкоду на вказану суму.

Умисні дії ОСОБА_1 кваліфіковані як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчинених кримінальних правопорушеннях визнав у повному обсязі та пояснив, що дійсно 10.04.2020 року, перебуваючи в приміщенні магазину «Близенько», що розташований за адресою: м.Львів, вул. Городоцька, 45, викрав дві банки ікри та паштет. Окрім того, 25.04.2020 року, перебуваючи в приміщенні магазину «Близенько», що розташований за адресою: м.Львів, вул. Куліша, 9, викрав пляшку лікеру «Джек Деніел Теннесі Хані». У вчиненому щиро розкаюється та просить суд суворо не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений не заперечував фактичні обставини та судом було встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, переконавшись у добровільності та істинності його позиції, суд, роз`яснивши всім учасникам судового провадження правові наслідки ч.3 ст.349 КПК України та отримавши на це їх згоду, визнав не доцільним дослідження інших доказів у справі.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, які йому інкриміновані, доведена повністю.

Виходячи з вимог ст.337 КПК України, зокрема те, що судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд, розглянувши дане кримінальне провадження дійшов висновку, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.1 ст.185 КК України є правильною, оскільки останній вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за ч.2 ст.185 КК України є правильною, оскільки останній вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами станом на 6 листопада 2009 року) при призначенні покарання в кожному випадку мають суворо додержувати вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Згідно п.3 вищевказаної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

У відповідності до ст.12 КК України злочини, скоєні обвинуваченим ОСОБА_1 є злочинами середньої тяжкості.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обставини, при яких їх вчинено та особу обвинуваченого. Зокрема те, що ОСОБА_1 щиро розкаявся у вчиненому, раніше не судимий, перебуває на обліку у лікаря психіатра, не одружений, має одну дитину, вищу освіту, офіційно не працює, є інвалідом першої групи.

Відповідно до висновку судово – психіатричного експерта №223 на даний час ОСОБА_1 психічною хворобою не страждає, виявляє органічний емоційно лабільний (астенічний) розлад, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В період інкримінованих дій ОСОБА_1 хронічним психічним захворюванням чи недоумством не страждав та не виявляв ознак тимчасового чи будь-якого іншого хворобливого розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що достатнім покаранням обвинуваченому буде покарання у виді штрафу та позбавлення волі в межах санкцій ч.ч.1,2 ст.185 КК України.

Суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, відповідно до вимог ч.1 ст.70 КК України.

Відповідно до ст.75 КК України суд вважає за необхідне звільнити обвинуваченого від відбування основного покарання з випробуванням, оскільки його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.

Окрім того, 18.06.2020 року представник потерпілого Шолок І.М. подав до суду цивільний позов до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину, в розмірі 597,93 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що цивільний позов представника потерпілого ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочинів, в розмірі 597,93 грн. необхідно задоволити, оскільки у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою вину та не заперечував проти задоволення цивільного позову в повному обсязі.

Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні обвинуваченому не обирався.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 12, 70, 71, 75, 185 КК України, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185 та ч.2 ст.185 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання:

-за ч.1 ст.185 КК України у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих доходів громадян, що становить 850 грн;

-за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді одного року позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ч.1 ст.76 КК України, а саме:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов представника потерпілого Шолока І.М. до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочинів, в розмірі 597,93 грн. – задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 користь ПП «Мережа-Сервіс Львів» 597,93 грн. матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочинів.

Після набрання вироком законної сили речові докази у справі, а саме:

- диск типу DVD-R, на якому містяться файли (записи), здійснені камерами внутрішнього відеоспостереження – залишити при матеріалах кримінального провадження №12020140050001314.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не заперечувалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Зубачик Н.Б.