Рішення № 90058658, 26.06.2020, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/2688/20

Провадження№ 2/266/650/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

26 червня 2020 року м. Маріуполь

Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого – судді Пантелєєва Д.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «МК-Сервіс», третя особа: ОСОБА_2 про стягнення шкоди та витрат,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача з позовом про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо – транспортної пригоди в розмірі 56752 грн. 31 коп.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 17.10.2018 року о 13 год. 15 хв. водій ОСОБА_2 внаслідок порушення ПДР України, керуючи автомобілем «Hyundai HD65» на перехресті пр. Будівельників та вул. Лавицького в м. Маріуполь скоїв зіткнення з автомобілем «Honda Accord» під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 30.07.2019 року закрито провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП на підставі висновку експерта Донецького НДІСЕ №2719 від 16.05.2019 року, яким встановлено, що вказана пригода сталась з вини ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом, що належить ТОВ «МК-Сервіс». Внаслідок неправомірних дій третьої особи позивач зазнав матеріальних збитків та йому нанесено моральну шкоду, яка виразилась в душевних стражданнях в зв`язку із значним пошкодженням належного йому автомобіля. На підставі викладеного просив суд стягнути з відповідача на його користь відшкодування матеріальної шкоди в сумі 51752 грн. 31 коп. та моральну шкоду в сумі 4000 грн. 00 коп. та судові витрати.

Відповідно до ухвали суду від 29.05.2020 року справа визнана малозначною та такою, що підлягає розгляду за правилами глави 10 ЦПК України, тобто у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Судове повідомлення, яке направлялося відповідачу, не вручено адресату та повернуто на адресу Приморського районного суду м. Маріуполя за закінченням терміну зберігання.

Позивачу надіслана ухвалу про відкриття провадження у справі, що підтверджується матеріалами справи.

Клопотань від учасників процесу про розгляд справи у поряду загального позовного провадження не надходило.

Відзив від відповідача до суду не надходив.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами ( ч.8 ст.178 ЦПК України).

Оскільки, відповідно до вимог ст.279 ЦПК України, справа в порядку спрощеного позовного провадження розглядається без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, то, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.

Враховуючи положення ст. 280 ЦПК України, суд прийшов до висновку про заочний розгляд вказаної справи.

Перешкод для розгляду справи немає.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що відповідно до постанови Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 30.07.2019 року Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення (а. с. 5-8)

З тексту постанови вбачається, що згідно з висновком Донецького НДІСЕ № 2719 за результатами проведення судової автотехнічної експертизи від 16.05.2019р.: в даній дорожній обстановці та при заданих вихідних даних, водій автомобіля «Hyundai HD65» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 перед зміною напрямку руху мав переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, а перед поворотом ліворуч повинен був завчасно подати сигнал світловим покажчиком повороту до початку маневру та зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, тобто він повинен був діяти згідно з вимогами п.п. 9.2 б), 9.4., 10.1 .,10.4. Правил дорожнього руху України. В даній дорожній обстановці та при заданих вихідних даних водій ОСОБА_2 мав технічну можливість запобігти події, шляхом виконання вимог п.п.9.2 б) 9.4., 10.1., 10.4. Правил дорожнього руху України. В даній дорожній обстановці та при заданих вихідних даних, дії водія ОСОБА_2 не відповідали вимогам п.п.9.2 б) 9.4.,10.1.,10.4. Правил дорожнього руху України, та знаходились в причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної події.

Вказано, що позивач, ОСОБА_1 не мав технічної можливості запобігти зіткненню своєчасним гальмуванням з зупинкою транспортного засобу до місця зіткнення, тобто шляхом виконання вимог п.12.3. Правил дорожнього руху України. В даній дорожній обстановці та при заданих вихідних даних, дії водія автомобіля «HONDA Accord» відповідали вимогам п.12.3. Правил дорожнього руху України, та з технічної точки зору, не знаходились у причинному зв`язку з настанням цієї дорожньо-транспортної події.

З висновку за результатами проведення експертної оцінки №34 від 14.05.2020 року встановлено, що внаслідок дорожньо – транспортної пригоди автомобіль «HONDA Accord», який належить ОСОБА_1 зазнав механічних пошкоджень, вартість відновлювального ремонту яких становить 49877,45 грн. (а. с. 9 – 34)

За проведення вказаної оцінки позивачем сплачено 2874 грн. 86 коп., що складаються з 2500 грн. витрат на проведення оцінки та 384 грн. 86 коп. витрат на її забезпечення (а. с. 34)

Власником автомобіля Hyundai HD65» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 є ТОВ «МК-Сервіс» (а. с. 36)

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частинами 1 та 2 ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Згідно з пунктом ч.1 статті 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» №6 від 27.03.1992 року джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об`єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояву їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля). Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор і т.ін.).

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Наявними в справі доказами доведено вину водія ОСОБА_2 в скоєнні дорожньо – транспортної пригоди, встановлено причинний зв`язок між його діями та настанням наслідків, розмір матеріальної шкоди підтверджено звітом з експертної оцінки транспортного засобу від 14.05.2020 року.

Виходячи з викладеного суд вважає, що вимоги щодо відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 51752,31 грн. підлягають задоволенню повністю.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до роз`яснень, викладених в абз. 2 п. 5, п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Тобто, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Враховуючи викладені обставини, враховуючи вказаний ступінь та глибину моральних страждань, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди та зменшує суму, що підлягає стягненню з 4000 грн. до 2000 грн.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи (п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України)

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Задовольняючи позовні вимоги позивача в повному обсязі, суд стягує з відповідача судовий збір в сумі 840 грн. 80 коп.

Витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн. 00 коп. не підтверджено належними доказами, тому суд позбавлений можливості стягнути вказану суму на користь позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 13, 133, 141, 263, 265, 268, 272, 280, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1187, 1188 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «МК-Сервіс» (вул. Шевченко, б. 22, оф. 7, м. Слов`янськ, 84100), третя особа: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МК-Сервіс» (вул. Шевченко, б. 22, оф. 7, м. Слов`янськ, 84100) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) відшкодування матеріальної шкоди в сумі 51752 (п`ятдесят одна тисяча сімсот п`ятдесят дві) гривні 31 копійка.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МК-Сервіс» (вул. Шевченко, б. 22, оф. 7, м. Слов`янськ, 84100) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) відшкодування моральної шкоди в сумі 2000 (дві тисячі) гривень.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «МК-Сервіс» (вул. Шевченко, б. 22, оф. 7, м. Слов`янськ, 84100) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 840 грн. 80 коп.

В задоволенні вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Приморським районним судом м. Маріуполя Донецької області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення його повного заочного рішення суду.

На рішення може бути подано апеляцію до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення..

Повний текст рішення складено 26.06.2020 року.

Суддя: Пантелєєв Д. Г.