Рішення № 90058180, 23.06.2020, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська

Справа № 209/2895/19

Провадження № 2/209/102/20

РІШЕННЯ

іменем України

"23" червня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Лобарчук О.О.

при секретарі Золотих Л.М.

за участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача ТОВ "Дніпропетровськггаз збут" Кіпріч О.М.

представника відповідача АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" Лещенко Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам`янське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут", АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" про зобов`язання вчинити певні дії, стягнення витрат -

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просить провести розрахунок за спожитий газ в період з листопада 2017 року по 25 травня 2018 року включно за затвердженими і діючими нормами споживання 5,4 м3/чол. У період з листопада 2017 року по травень 2018 року включно з нього примусово, шляхом відключення газу, було незаконно вилучено 3021 грн. 68 коп. за неспожитий ним газ в кількості 434,28 м3. Просить повернути йому ці гроші, як незаконно виплачені на розрахункову картку Приватбанку НОМЕР_1 .

В обґрунтування свого позову вказав, що він, ОСОБА_1 , є споживачем газу тільки для приготування їжі. До листопада 2017 р. розрахунок за спожитий газ вироблявся ним згідно рахунків, що виставляються ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» на основі числа прописаних в квартирі членів сім`ї (4 чол.) і норм споживання. У листопаді 2017 р., без відома мешканців будинку, було встановлено загальнодомовий лічильник на два будинки. В результаті замість 21,6 м3 за 4-х чоловік, рахунок за газ стали виставляти помісячно з підвищенням: 33,96 м3- листопад 2017 р., 49,87 м3- грудень 2017 р., 138,09 м3- січень 2018 р., 81,23 м3 - лютий 2018 р., 217,59 м3 - березень 2018 р., 43,14 м3 - травень 2018 р. Він сплачував перші рахунки, виставлені після установки лічильника, не знаючи, що причина підвищення суми оплати пов`язана з установкою лічильника. Про його установку ніхто не сповіщав. Але коли рахунок був виставлений на обсяг, що перевищує по нормі в 10 разів, став з`ясовувати причину і відмовився платити. Фактично в квартирі проживають вони з дружиною (два пенсіонера). Дорослі діти з ними не живуть. Він звернувся з листом в ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» з проханням скасувати рахунки, виставлені йому необґрунтовано за газ, не спожитий його сім`єю. У відповідному листі ПАТ Дніпропетровськгаз йомубуло зазначено, що його прохання відхилено з посиланнями на положення і закони. В той же час, норми споживання газу ніхто не відміняв і вони є чинними, оскільки були розраховані з урахуванням використовуваного газового обладнання. Ті безвідповідальні цифри, нібито спожитого ним газу, ніяким чином не відповідають цим нормам (вище до 10 разів !!!) і є надуманими і неправильними, виставленими з метою погасити заборгованість неплатників за минулі роки і отримати вигоду. Оскільки він є непрацюючим з січня 2017 р. пенсіонером вважає, що його можна віднести до категорії непрацездатних осіб.

Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників справи.

Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 02 вересня 2019 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.(а.с.31)

01 жовтня 2019 року представником ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" Кіпріч О.М. до суду надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що постачання газу всім споживачам Дніпропетровської області з 01 липня 2015 року здійснює ТОВ «Дніпропетровськгаз збут». Цим же законом визначено і поняття «розподілу природного газу». Зокрема, це господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу. Ця діяльність здійснюється відповідним оператором газорозподільної системи на підставі ліцензії на розподіл природного газу. Розподіл природного газу споживачам Дніпропетровської області здійснює інший суб`єкт господарювання на ринку природного газу - Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз». Умови приєднання споживачем газу ОСОБА_1 до умов Типового договору було виконано. Фактом приєднання (акцептування договору) є фактичне споживання природного газу з 01.07.2015 року та його оплата. За договором постачання природного газу постачальник зобов`язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Таким чином, свої зобов`язання щодо забезпечення позивача природним газом ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» виконало належним чином в повному обсязі. (а.с.35-40)

Позивачем ОСОБА_1 надано заперечення на відзив, в якому зазначено, що сума позовної заяви полягає, як зазначено в заяві з двох складових - Компенсація за переплачені понад спожитого за нормою газу 3021,68 грн. (без урахування факту проживання 2-х чоловік замість 4-х), а також витрат на установку газового лічильника - 5100,00 грн. Копії рахунків на оплату ним надані в повному обсязі. Він просить суд стягнути зазначені суми з ТОВ "Днепропетровскагаз збут" і компенсувати йому неправомірно стягнені примусово (шляхом відключення газу) грошові кошти. (а.с.46)

01 листопада 2019 року позивачем ОСОБА_1 надано до суду доповнення №1 до позовної заяви в якому він просить суд визнати систему обліку природного газу з загальнобудинкових лічильником газу на будинку АДРЕСА_1 , що не відповідає повним вимогам об`єктивності (недостовірною і протизаконною); зобов`язати ТОВ «Днепропетровскгаз збут» виконати перерахунок спожитого Позивачем газу за період листопад 2017 - травень 2018 р.р. згідно з діючими нормами споживання і зробити повернення коштів, нарахованих понад норми Позивачу; зобов`язати АТ «Дніпропетровськгаз», як оператору газорозподільної системи провести компенсацію за встановлений, Позивачем індивідуальний лічильник у відповідність з представленим розрахунком витрат по факту установки на виконані роботи в сумі 4512,00 грн. Відповідно до Закону 3533-VI відповідна компенсація повинна бути виконана протягом 12 міс. Оскільки з моменту установки лічильника прошло18 міс. компенсацію зробити негайно. (а.с.49-51)

Ухвалою Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07.11.2019 року залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" про зобов`язання вчинити певні дії, в якості співвідповідача - Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз".(а.с.61)

13 листопада 2019 року позивачем ОСОБА_1 надано до суду доповнення №2 до позовної заяви в якому він просить суд винести ухвалу системі обліку АТ «Днипропетровськгаз» з

загальнобудинкових лічильником на два будинки АДРЕСА_1 як необ`єктивною, не достовірною, яка дискримінує частину споживачів, а нарахування оплати позивачу за газ, за періоди з листопада 2017 по травень 2018 року включно провести відповідно до норм споживання; ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" ризницю в виплачених за нарахований за загальнобудинкового лічильника газ і посчітаний згідно з нормами споживання повернути Позивачу шляхом переказу грошових коштів на банківську карту Позивача; АТ «Дніпропетровськгаз» компенсувати витрати на установку індивідуального лічильника Позивачу у відповідність з представленим розрахунком витрат шляхом переказу грошових коштів на банківську карту Позивача негайно.(а.с.64-65)

29 листопада 2019 року представником АТ "Дніпропетровськгаз" Лещенко Г.О. до суду надано відзив на позов про зобов`язання вчинити певні дії в якому зазначено, що заявлена позивачем вимога («визнати систему обліку природного газу з загальнобудинкових лічильником газу на будинку АДРЕСА_1 , що не відповідає повнім вимогам об`єктивності (не достовірною і протизаконною)»), не відповідає способам захисту судом цивільних прав та інтересів, передбачених ст. 16 ЦК України, та, більш того, суперечить нормам законодавства, зокрема, Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2002 № 620 (в редакції постанови КМУ від 27.01.2016 р., далі - Положення № 620) та Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2494 (далі - Кодекс ГРС). Посилань на інші нормативно-правові акти, які б регулювали правовідносини у сфері обліку природного газу, та в яких було б передбачено обраний позивачем спосіб захисту, в позовній заяві також відсутні. АТ «Дніпропетровськгаз» надає споживачам, в тому числі й позивачу, послуги з розподілу природного газу. Нормами Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» від 16 червня 2011 року № 3533-УІ (далі - Закон) у редакції від 01.10.2015 року, яка діяла на момент встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу у будинку позивача, визначено наступне: суб`єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов`язані завершити виконання робіт із забезпечення побутових споживачів, які використовують газ тільки для приготування їжі (яким є позивач), приладами обліку в строк до 01 січня 2018 року. Слід підкреслити, що Законом не було визначено обов`язок суб`єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території забезпечити встановлення індивідуальних лічильників газу, зокрема для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується: тільки для приготування їжі. Таким чином, АТ «Дніпропетровськгаз» не може відступати від положень, встановлених Планом розвитку газорозподільної системи ПАТ «Дніпропетровськгаз» на 2016-2025 роки, яка затверджена постановою НКРЕКП від 24.03.2016 №391. Наявність згоди співвласників багатоквартирного будинку, передбаченої частиною 2 статті 2 Закону, на яку посилається позивач, стала обов`язковою з моменту набрання чинності 20.01.2018 року змін до Закону згідно із Законом України від 21.12.2017 року № 2260-УІІІ. Загальнобудинковий лічильник, встановлений у буднику АДРЕСА_2 , прийнято в експлуатацію 31.10.2017 року, тобто до набрання чинності вищезазначених змін. Таким чином, встановлення загальнобудинкових лічильників газу виконано АТ «Дніпропетровськгаз» в повній відповідності до вимог вищевказаних законодавчих актів. На сьогодні позивачем не надано жодного належного доказу в обґрунтування своїх позовних вимог, а отже факти, якими обґрунтовуються вимоги позивача, відсутні, підстав для їх задоволення немає. Взадоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» - відмовити в повному обсязі.(а.с.83-86)

09 січня 2020 року позивачем ОСОБА_1 надано до суду відгук на заперечення ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" в якому зазначено, що заява про те, що в «Акті здачі-прийманні продукції» немає адреси, за якою виконані роботи, є брехнею. Під реквізитами замовника вказані ПІБ - ОСОБА_2 , ІПН і домашня адреса замовника - АДРЕСА_3 . Заявапро те, що невідомий джерело походження матеріалів, використаних для монтажу лічильника, не має ніякого сенсу. Є факт установки у відповідність з проектом, узгоджений і затверджений працівниками міськгазу. Сумніви представника Відповідача в об`єктивності цін на використане для монтажу індивідуального лічильника обладнання та матеріали можуть бути

розглянуті і опротестовані тільки в тому випадку, якщо він надасть докази своїх сумнівів і інші ціни в зазначеному Позивачем популярному магазині. Заява щодо того, що немає роз`яснень КМ України щодо визначення порядку та органу, відповідального за компенсацію витрат на установку в індивідуальному порядку лічильників, також не витримує критики. Такий пункт визначає

положення для випадку, коли не вирішено організаційне питання установки лічильників в принципі. Оскільки органом, що встановлює вже тривалий час за рахунок власних коштів індивідуальні лічильники в багатоквартирних будинках є АТ «Дніпропетровськгаз», останній і повинен компенсувати витрати Позивачу так само, як він встановлює лічильники по-квартирно - завласні кошти. Дані витрати вже закладені в бюджет АТ ДГ і повинні бути зроблені по прецеденту (безкоштовна установка лічильників в будинках №№21, 25), одномоментно. На сьогоднішній день ним проплачені всі рахунки за газ, включаючи і переплату в 3021,00 грн. Згідно з листом АТ «Дніпропетровськгазу» №49020-Лв-20411-1219 від 12.12.2019 випливає, що споживання газу 15 абонентами будинку АДРЕСА_4 21 з індивідуальним опаленням в березні 2018р. склало 655,1 м3. Прі цьому розрахунок показує, що споживання газу на одного абонента цієї категорії

мешканців склало 43,7 м3. У той час, як йому в цьому місяці був виставлений рахунок за приготування їжі 217, 6 м3 (згідно з нормою за 4 чоловік - 21,6 м3)! Аналогічна картина по таким цифрам була і в січні 2018р. Відповідно до вищевказаного листа АТ ДГ абонентами з автономною

системою опалення в середньому було витрачено 138,3 м3. Точно така ж цифра 138,09 м3 була виставлена в рахунку і йому! Без опалення, тільки за приготування їжі! На його запит в АТ ДГ від 13.11.2019р. з проханням з`ясувати причини такого різкого невідповідності поданих АТ ДГ даних він отримав відповідь, що з`ясувати причину і суть не представляється можливим! Тобто, можна зробити висновок, що аналізу і контролю за споживанням газу різними категоріями абонентів АТ ДГ не проводиться в принципі або дані навмисно замішуються. Виходячи з того факту, що йому було відмовлено в установці індивідуального лічильника під надуманою технічної труднощами, можна зробити висновок, що АТ ДГ навмисно залишив групу абонентів, які справно платять за газ, на яких можна було вішати борги, втрати газу і просто несплату інших абонентів. Згідно з даними того ж вищезгаданого листа розрахунок показав, що середнє споживання за 7 місяців на одного абонента з індивідуальним лічильником припадає 10,4 м3.У той час, як на одного абонента показання з загальнобудинкового лічильника склали 34,3 м3, що в 3,3 рази вище! Таким чином, система обліку природного газу, споживаного за даними загальнобудинкового лічильника не відображає реальної картини споживання, дозволяючи як завгодно безкарно нараховувати дані

непотреблённого абонентами газу з примусом до оплати шляхом відключення абонентів за все під`їзду будинку! Цю систему йому продемонстрували 13.12.2018р., примусивши його заплатити за неотриманий газ і не дивлячись на те, що справа знаходиться в суді, про що він чітко й голосно заявляв неодноразово керівнику бригади газовиків.(а.с.101-104)

21 січня 2020 року позивачем ОСОБА_1 надано до суду доповнення №2 до позовної заяви в якому він надав розрахунок спожитого газу.(а.с.110-111)

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав викладени ним в позовній заяві та уточненнях до позову обставини та просить задовольнити його вимоги в повному обсязі.

Представник ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" Кіпріч О.М. в судовому засіданні заперечують проти задовлення вимог позивача за обставин, якиі викладени ними в відзиві на позовну заяву.

Представник АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" Лещенко Г.О. в судовому засіданні заперечила проти задоволення вимог позивач, послалась на викладені ними у відзиві на позов та уточнені позовні вимоги. Просить відмовити в задоволенні вимог позивача в повному обсязі.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Суд, враховуючи думку сторін, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню по наступним підставам.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, уродженець м.Магнітогорськ Челябінської області, що підтверджується копією паспорта.(а.с.8-14)

Відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 ОСОБА_1 є пенсіонером за віком з 22.09.2016 року - довічно.(а.с.26)

Позивач ОСОБА_1 є споживачем послуг з газопостачання, які надає АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" за адресою: Дніпропетровська область, м.Кам`янське, пр.Перемоги, 21 кв.122.

Відповідно до копій повідомлення про сплату рахунку № НОМЕР_3 вбачається, що позивач здійснював оплату за спожитий природний газ.(а.с.27-30)

ОСОБА_1 16.07.2018 року звертався до керівника ПАТ "Дніпропетровськгаз збут" з листом в якому просив скасувати вимогу ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" на оплату рахунків згідно з показниками будинкового лічильника за період з листопада 2017 року по квітень 2018 року і представити рахунок згідно з нормами для умов його споживання, а також компенсувати йому вартість витрат на установку індивідуального газового лічильника в розмірі 5000,00 гривень протягом 12 місяців.(а.с.16-17)

У відповідь на звернення ОСОБА_1 ПАТ "Дніпропетровськгаз" надано відповідь, в якій зазначено, що Кабінетом Міністрів України встановлені норми споживання природного газу, які застосовуються у разі відсутності лічильника. Отже підстави для перерахунку показань природного газу відсутні. Крім того, вирішення питання компенсації за встановлений за власні кошти лічильник газу можливе після встановлення Кабінетом Міністрів України порядку і розмірів компенсації витрат на придбання та встановлення індивідуальних приладів обліку природного газу.(а.с.18-20)

Відповідно здачі-приймання робіт (надання послуг) від 15.05.2018 року вбачається, що ОСОБА_2 були прийняті наступні роботи: монтаж системи газопровода, устаткування газового лічильника із матеріалів замовника, вартістю 2800,00 гривень.(а.с.52)

Відповідно до акту приймання в експлуатацію об`єктів системи газопостачання №482 від 26.07.2017 року вбачається, що рішенням приймальної комісії встановлено, що будівельно-монтажні роботи виконані в повному обсязі згідно з проектом. Об`єкт системи газопостачання Вузол обліку газу G-100 розташований за адресою: АДРЕСА_1 вважати прийнятим в експлуатацію з 31 жовтня 2017 року.(а.с.91)

16.09.2016 року між Оператором ГРМ ПАТ "Дніпропетровськгаз" та управителем Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "Управляюча компанія по обслуговуванню житлового фонду було укладено договір №352/м про забезпечення можливості проведення монтажу, збереження та здійснення експлуатації будинкового (загальнобудинкового) ВОГ,(а.с.96)

16.09.2016 року між Оператором ГРМ ПАТ "Дніпропетровськгаз" та управителем Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "Управляюча компанія по обслуговуванню житлового фонду було укладено договір №352/з щодо зняття показань будинкового (загальнобудинкового) вузла обліку та лічильників газу, встановлених у квартирах споживача.(а.с.97)

Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону № 1023-XII «Про захист прав споживачів», держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності. За змістом статті 21 цього Закону, права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення.

Відповідно до пунктів 3, 4, 7 частини першої статті 21 Закону № 1023-XII, крім інших випадків порушень прав споживачів, права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо виконавець послуги нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами, порушується принцип рівності сторін договору, ціну продукції визначено неналежним чином.

Відповідно до пунктів 1.1 - 1.3 Типового договору, цей договір є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи. Умови договору однакові для всіх споживачів України. Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України на невизначений строк.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

У частині першій статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до вимог статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Правила комерційного обліку природного газу визначені Кодексом газорозподільних систем, затвердженим Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року № 2494.

Відповідно до п. 1 Глави 5 Розділу 9 Кодексу, за ініціативи балансоутримувача (управителя) або Оператора ГРМ та за їх рахунок в багатоквартирному будинку (гуртожитку) або на групу будинків (гуртожитків), мешканці яких в повному обсязі чи частково розраховуються за нормами споживання, або для цілей складання загального балансу споживання природного газу може бути організований та встановлений загальнобудинковий вузол обліку природного газу.

Балансоутримувач (управитель) не може відмовити Оператору ГРМ в організації та встановленні загальнобудинкового вузла обліку природного газу, якщо ці заходи здійснюються за рахунок оператора ГРМ. Пунктом 4 розділу 1 глави X Кодексу газорозподільних систем визначено, що передача (розподіл, споживання) природного газу до/з газорозподільної системи здійснюється за умови наявності комерційного вузла обліку природного газу.

Пунктом 4 Тимчасового Положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2002 року № 620, передбачена можливість встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу на багатоквартирний будинок.

Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» № 3533-VI визначені правові, економічні та організаційні засади забезпечення всіх категорій споживачів вузлами обліку природного газу з метою запровадження повного комерційного (приладового) обліку природного газу та здійснення контролю за використанням ресурсів імпортованого природного газу і природного газу власного видобутку.

Стаття 1 цього Закону визначає, що вузол обліку природного газу - сукупність засобів вимірювальної техніки та допоміжних засобів, призначених для вимірювання, реєстрації результатів вимірювання та розрахунків об`єму природного газу, зведеного до стандартних умов, що складається з одного або кількох вимірювальних комплексів та/або: лічильника газу в комплекті з реєструвальними приладами температури і тиску газу; лічильника газу в комплекті з показувальними приладами температури і тиску газу; лічильника газу, вимоги до якого встановлюються нормативно-правовими і нормативно-технічними документами; лічильник газу - засіб вимірювальної техніки, який використовується для вимірювання, запам`ятовування та відображення об`єму газу, що проходить через нього.

Ч. 2 ст. 2 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» № 3533-VI встановлено, що з метою забезпечення комерційного обліку природного газу для населення суб`єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, оснащують споживачів природного газу - фізичних осіб (населення) індивідуальними лічильниками газу. Загальнобудинковий лічильник газу може бути встановлений лише за згодою співвласників багатоквартирного будинку в порядку, визначеному статтею 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Вказана редакція статті наведена з урахуванням прийняття Закону України № 2260-VIII Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» щодо порядку встановлення лічильників споживачам природного газу, який набрав чинності 20.01.2018 року, тоді як матеріалами справи підтверджено та сторонами не оспорюється, що загальнобудинковий лічильник, встановлений у буднику за адресою: АДРЕСА_1 , прийнято в експлуатацію 31 жовтня 2017 року.

П. 4 гл. 1 р. IX Кодексу ГРС визначено, що комерційний вузол обліку встановлюється (організовується) в точці вимірювання, яка має збігатися з межею балансової належності (точкою комерційного обліку) між суміжними суб`єктами ринку природного газу.

П. 1 гл. 5 р. III Кодексу ГРС передбачено, що межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності між оператором ГРМ та споживачем (суміжним суб`єктом ринку природного газу) визначається в акті розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, що є невід`ємною частиною договору розподілу природного газу (або у передбачених цим Кодексом випадках технічній угоді про умови приймання-передачі газу ГРМ).

Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін в обов`язковому порядку має містити схему газопроводів з визначенням на них межі балансової належності, точки вимірювання (місця встановлення вузла обліку) та напрямів потоків природного газу.

Абз. 3 п. 1 гл. 5 р. III Кодексу ГРС визначено, що за відсутності акта розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін за об`єктами суміжних суб`єктів ринку природного газу (включаючи споживачів) Оператор ГРМ, до/через ГРМ якого підключені зазначені об`єкти, зобов`язаний в установлені законодавством строки здійснити заходи з укладання з їх власниками акта розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін.

Також, п. 2 гл. 5 р. III Кодексу ГРС вказує, що межа балансової належності визначається за ознаками права власності на газові мережі чи окремі її елементи. Межа експлуатаційної відповідальності встановлюється на межі балансової належності, але за домовленістю сторін може не збігатися з межею балансової належності, про що має бути зазначено в акті розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін.

Відповідно до п. 3 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року № 2494, оператор газорозподільної системи забезпечує укладення актів розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін по об`єктах побутових споживачів - протягом двох років з дня набрання чинності цією постановою.

П. 2 гл. 2 р. 1 Кодексу ГРС вказує, що оператор ГРМ відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (будівництво) газорозподільної системи, яка на законних підставах перебуває у його власності чи користуванні, належну організацію та виконання розподілу природного газу.

Ст. 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» № 3533-VI встановлено, що у разі невстановлення населенню у строки, зазначені у цьому підпункті, лічильників газу з вини суб`єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, припинення розподілу природного газу таким споживачам забороняється, а його облік до моменту встановлення лічильників газу здійснюється за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, судом встановлена незаконність використання загальнобудинкового лічильника, встановленого у будинку за адресою: АДРЕСА_2 , що тягне за собою незаконність відповідного режиму нарахування оплати за природний газ для позивача.

Оскільки позивач сплачував за газопостачання за встановленими тарифами, в яких були передбачені витрати на встановлення лічильників газу, у тому числі безпосередньо індивідуальних, то відповідач зобов`язаний надавати послуги, які оплачені позивачем, та відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», зобов`язаний забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах, у яких газ використовується тільки для приготування їжі.

Отже, невиплата відповідачем позивачеві грошових коштів в сумі 4512 грн. 00 коп. в якості компенсації за встановлення індивідуального газового лічильника позбавляють останнього права власності на кошти сплачені ним за газовий лічильник, що є порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

При прийнятті такого висновку суд також враховує, що відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 10 ЦПК України.

Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

На думку Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), поняття «якість закону» означає, що національне законодавство повинно бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні правацих людей (пункт 39 рішення у справі «C.G. та інші проти Болгарії» («C. G. and Others v. Bulgaria»), заява № 1365/07; пункт 170 рішення у справі «Олександр Волков проти України», заява № 21722/11).

У своїй практиці ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоби позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (пункти 31-32 рішення від 11 листопада 1996 року у справі «Кантоні проти Франції» («Cantoni v. France»), заява № 17862/91; пункт 65 рішення від 11 квітня 2013 року у справі «Вєренцов проти України», заява «№ 20372/11).

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Поняття «майно» в першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на фізичні речі та є незалежним від формальної класифікації в національному законодавстві. Право на інтерес теж по суті захищається статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.

У справі «Сєрков проти України» (заява № 39766/05, рішення від 07 липня 2011 року, яке набуло статусу остаточного 07 жовтня 2011 року) ЄСПЛ зазначив, що пункт 2 статті 1 Першого протоколу до Конвенції визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з основоположних принципів демократичного суспільства, притаманне всім статтям Конвенції (пункт 33 рішення).

Ведучи мову про «закон», стаття 1 Першого протоколу до Конвенції посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях Конвенції (пункт 54 рішення від 09 листопада 1999 року у справі «Шпачек s.r.o. проти Чеської Республіки» (Spacek s.r.o. v. the Czech Republic), заява № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого законодавства, вимагаючи, щоб воно було доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним у застосуванні (пункт 109 рішення у справі «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96).

Коло застосування концепції передбачуваності значною мірою залежить від змісту відповідного документа, сфери призначення, кількості та статусу тих, до кого він застосовується. Сам факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що вона не відповідає вимозі «передбачуваності» у контексті Конвенції. Завдання здійснення правосуддя, що є повноваженням судів, полягає саме у розсіюванні тих сумнівів щодо тлумачення, які залишаються, враховуючи зміни у повсякденній практиці (пункт 65 рішення від 17 лютого 2004 року у справі «Горжелік та інші проти Польщі» (Gorzelik and Others v. Poland), заява № 44158/98).

Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає п. 3, 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Щодо позовних вимог про компенсацію витрат позивачу за встановлення індивідуального лічильника газу у квартирі, то суд виходить іхз наступного.

За змістом ст. 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» вбачається обов`язок встановлення відповідними суб`єктами господарювання газорозподільними організаціями лічильників для такої категорії споживачів природного газу, як населення у вигляді приладів обліку природного газу, що дозволяють визначати обсяги споживання газу кожним окремим споживачем. При цьому споживачі не зобов`язані відшукувати джерела фінансування вказаних приладів та робіт, оскільки відповідне фінансування уже закладено у тариф на оплату спожитого газу .

Стаття 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» визначає обов`язок газорозподільної організації встановити саме квартирні прилади обліку газу в багатоквартирному будинку.

Оскільки позивач сплачував за газопостачання за встановленими тарифами, в яких були передбачені витрати на встановлення лічильників газу, у тому числі безпосередньо індивідуальних, то відповідач зобов`язаний надавати послуги, які оплачені позивачем, та відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», зобов`язаний забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах, у яких газ використовується тільки для приготування їжі.

Отже, невиплата відповідачем позивачеві грошових коштів в сумі 4512 грн. в якості компенсації за встановлення індивідуального газового лічильника позбавляють останнього права власності на кошти сплачені ним за газовий лічильник, що є порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Позивачем в підтвердження суми витрат по установці індивідуального газового лічильника надано Акт сдачі-прийому робіт від 15 травня 2018 року, з якого вбачається, що виконано монтаж газопроводу, устаткування газового лічильника за матеріалами замовника на суму 2800 грн. у квартирі позивача, вартість комплектуючих деталей для лічильника: шлангу для газу- 190 грн., кран шаровий латунний для газу ( 2 штуки)- 48 грн., сполучення ( 2штуки)- 63,07 грн., лічильника газового- 1300 грн.(а.с.49-59)

Відповідно до ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобовязані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Ст. 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

На підставі вищевикладеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, а порушене право позивача - таким, що підлягає захисту шляхом визнання встановленого Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» режиму встановлення обсягів споживання природного газу для ОСОБА_1 як побутовим споживачем послуг з газопостачання за адресою квартира АДРЕСА_5 , за показаннями будинкового вузла обліку, по будинку АДРЕСА_2 , починаючи з 01.11.2017 року по 25 травня 2018 року включно, такими що суперечить вимогам ст. 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу»; зобов`язання АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз», як правонаступника Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» здійснення перерахунку ОСОБА_1 , як побутовому споживачу послуг з газопостачання за адресою квартира АДРЕСА_5 , починаючи з 01.11.2017 року по 25.05.2018 року включно, нарахування оплати за спожитий обсяг природного газу, як побутовому споживачу, відповідно до норм споживання природного газу для населення у разі відсутності газових лічильників, а також стягнення з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» на користь ОСОБА_1 витрати в рахунок компенсації на встановлення індивідуального газового лічильника 4512 грн .

Щодо заявленої позовної вимоги - зобов`язання ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» повернути позивачу нарахування оплати за споживання природного газу у розмірі 3021 грн 68 коп за період з листопада 2017 року по 28 травня 2018 року, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на відновлення становища позивача, яке існувало до порушення, шляхом зобов`язання відповідача № 2 здійснити позивачу перерахунок заборгованості відповідно до норм споживання природного газу для населення у разі відсутності газових лічильників, таким чином, вимога щодо скасування певної надмірно нарахованої суми оплати за надану послугу є вже врегульованою судом.

Судові витрати у виді судового збору, згідно ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз».

Керуючись статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ст.2, 6, 7 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» від 16.06.2011 року №3533-VІ, Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року №2494, ст.ст. 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги, ст.ст. 12, 76-84, 89, 95, 141, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут", АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" про зобов`язання вчинити певні дії, стягнення витрат - задовольнити частково.

Визнати встановлений Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» режим встановлення обсягів споживання природного газу для ОСОБА_1 як побутовим споживачем послуг з газопостачання за адресою квартира АДРЕСА_5 , за показаннями будинкового вузла обліку, по будинку АДРЕСА_2 , починаючи з 01.11.2017 року по 25 травня 2018 року включно, такими що суперечить вимогам ст. 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу».

Зобов`язати Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз», як правонаступника Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» здійснити перерахунок ОСОБА_1 , як побутовому споживачу послуг з газопостачання за адресою квартира АДРЕСА_5 , починаючи з 01.11.2017 року по 25.05.2018 року включно, нарахування оплати за спожитий обсяг природного газу, як побутовому споживачу, відповідно до норм споживання природного газу для населення у разі відсутності газових лічильників.

Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» на користь ОСОБА_1 витрати в рахунок компенсації на встановлення індивідуального газового лічильника 4512 грн .

Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» на користь держави 2102 ( дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок, в оплату судового збору.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду до або через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 26 червня 2020 року.

Суддя О.О. Лобарчук