Рішення № 90057546, 22.06.2020, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

22 червня 2020 року м. ЧернігівСправа № 927/146/20 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Лавриненко Л.М.,

секретар судового засідання Мігда Р.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №927/146/20, розгляд якої здійснюється у порядку загального позовного провадження

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромонтажбуд"

місцезнаходження: вул. Леваневського, буд. 85-А, м. Біла Церква, Київська область, 09108;

адреса для листування: вул. Олеся Гончара, 60, офіс 1, м. Київ, 01054;

адреса електронної пошти: yarmvv@gmail.com

адреса електронної пошти представника позивача: savchuk@armadumlawyers.com

До відповідача: Приватного сільськогосподарського підприємства "Лан"

місцезнаходження: вул. Миру, буд. 20Б, с. Болотниця, Талалаївський район, Чернігівська область, 17240;

адреса електронної пошти: невідома

Про стягнення 350000,00 грн

За участю представників:

позивача: Бойчук О.Я., ордер КС № 553764 від 22.05.2020, адвокат

відповідача: Саповський Л.І., ордер СВ № 1002580 від 12.03.2020, адвокат

У судовому засіданні була проголошена вступна та резолютивна частини рішення, на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Агромонтажбуд" подано позов до Приватного сільськогосподарського підприємства "Лан" про стягнення 350000,00 грн заборгованості.

Заявлений позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем умов договору №1406/2 будівельно-монтажних робіт від 14.06.2017 у частині своєчасної та повної оплати вартості виконаних будівельних робіт.

Ухвалою суду від 25.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.03.2020 об 10:30.

Сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення від 25.02.2020: №0105471085720,0910809565145 (позивачу) та №1440600017105 (відповідачу), але повноважних представників у судове засідання 24.03.2020 не направили.

Позивач у письмових поясненнях №LD-64/03-20 від 06.03.2020 зазначив, що ним було отримано акт №80/2020 по справі №927/146/20 про відсутність документа, вказаного в додатку п.13 позовної заяви, проте в даному пункті було помилково зазначено назву документа, оскільки правильною назвою є платіжне доручення №5764 від 14.02.2020, яке було подано позивачем разом з позовною заявою.

Пояснення позивача залучено до матеріалів справи (а.с.59 т.1).

Відповідач у відзиві на позовну заяву вих. №66 від 13.03.2020 щодо заявлених позовних вимог заперечує та посилається на те, що виконання робіт за договором №1406/2 будівельно-монтажних робіт від 14.06.2017 зі сторони підрядника не завершено дотепер, а тому у відповідача були відсутні підстави для проведення остаточного розрахунку за зобов`язання, яке фактично не виконано. Відповідно до ст. 882 Цивільного кодексу України та п.5.1.7. спірного договору повідомлень від підрядника не надходило. Внаслідок несвоєчасного виконання робіт, не надання актів виконаних робіт по завершенню кожного етапу їх виконання, неповідомлення про готовність їх до здачі, відповідач фактично був поставлений підрядником в умови прийняття на себе всіх ризиків, пов`язаних з технологічним пуском всього комплексу. Позицію позивача стосовно обов`язку відповідача підписати заднім числом акти виконаних робіт, відповідач вважає необґрунтованою. Акти форми КБ-2в та інші документи про виконані будівельні роботи, датовані 10.09.2017, які не містили інформацію про звітні періоди, були отримані відповідачем 12.12.2019 з листом-вимогою від 06.12.2019. Проте, станом на 12.12.2019 у відповідача були відсутні підстави для підписання акту, оскільки акт №1 приймання виконаних підрядних робіт від 10.09.2017 форми КБ-2в не відповідає дійсності, не містить відомостей про період виконання робіт або етапів, в акті наведена не лише вартість робіт, а і вартість матеріалів, що суперечить суті цього документа. Крім того, наказ Мінрегіонбуду України від 04.12.2009 №554, яким передбачені форми КБ-2в і КБ-3, у 2014 втратив чинність. Наведені позивачем приклади судової практики (постанови ВС у справах №910/2184/18, №921/254/18, №921/262/18) стосуються обставин прийняття робіт за договорами підряду з використанням бюджетних коштів. Відповідач вказує на те, що у позивача була відсутня ліцензія на проведення будівельних робіт.

Також у відзиві на позовну заяву вих. №66 від 13.03.2020 відповідач зазначає, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу становить 30000,00 грн.

Відзив вих.№ 66 від 13.03.2020 з додатком, який долучено судом до матеріалів справи (а.с.63-124 т.1).

16.03.2020, через канцелярію суду, відповідачем було подано зустрічну позовну заяву вих.№67 від 13.03.2020 за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Лан" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромонтажбуд" про стягнення 218401,09 грн збитків, для спільного розгляду з первісним позовом.

Ухвалою суду від 20.03.2020 зустрічну позовну заяву вих.№67 від 13.03.2020 за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Лан" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромонтажбуд" про стягнення 218401,09 грн збитків та додані до неї документи, повернуто Приватному сільськогосподарському підприємству "Лан" на підставі ч.6 ст.180 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 24.03.2020 суд постановив ухвалу про залишення без розгляду заяви відповідача №73 від 20.03.2020 про відкладення підготовчого засідання, подану засобами електронного зв`язку, оскільки вона подана з порушенням приписів ст.5,6,7 Закону України "Про електронний цифровий підпис", ст.91 Господарського процесуального кодексу України та не скріплена електронним цифровим підписом.

20.03.2020, від позивача на електронну адресу суду надійшло підписане електронним цифровим підписом клопотання вих.№LD-73/03-20 від 20.03.2020, в якому позивач, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" та лист Ради суддів України від 16.03.2020 №9рс-186/20, просить відкласти розгляд справи. Крім того, позивач на підставі ч.1 ст.197 Господарського процесуального кодексу України просить суд забезпечити йому можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Від відповідача, поштовим зв`язком, надійшов оригінал заяви № 73 від 20.03.2020 про відкладення підготовчого засідання, у якій відповідач просить відкласти підготовче засідання у справі № 927/146/20, призначене на 24.03.2020, у зв`язку із запровадженням карантину з 12.03.2020 по 03.04.2020 на усій території України, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211.

Ухвалою суду від 24.03.2020 задоволено клопотання позивача вих.№LD-73/03-20 від 20.03.2020 в частині відкладення розгляду справи та заяву відповідача №73 від 20.03.2020 про відкладення підготовчого засідання. Підготовче засідання відкладено на 14.04.2020 о 10:30. У задоволенні клопотання позивача вих. №LD-73/03-20 від 20.03.2020 в частині проведення судового засідання в режимі відеоконференції відмовлено. Зазначено, що явка в судове засідання повноважних представників сторін не є обов`язковою.

Додатковою ухвалою суду від 13.04.2020 повернуто Приватному сільськогосподарському підприємству "Лан" з Державного бюджету судовий збір у сумі 3276,02 грн, сплачений згідно з платіжним дорученням №275 від 12.09.2020.

Сторони були належним чином повідомлені про час та місце підготовчого засідання, призначеного на 14.04.2020 о 10:30, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення від 25.03.2020 №0105471220945 (позивачу) та №0910809585782 (відповідачу), але повноважних представників у судове засідання 14.04.2020 не направили.

У судовому засіданні 14.04.2020 суд задовольнив заяву відповідача від 14.04.2020 про проведення підготовчого засідання, призначеного на 14.04.2020 о 10:30, без участі відповідача, оскільки участь в судовому засіданні є процесуальним правом сторони, відповідно до п.2 ч.1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 14.04.2020 продовжено строк підготовчого провадження за ініціативою суду на 30 календарних днів; відкладено підготовче засідання на 05.05.2020 на 11:00; відмовлено позивачу в задоволенні клопотання вих.№LD-91/04-20 від 09.04.2020 у частині забезпечення позивачу можливості брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Сторони були належним чином повідомлені про час та місце підготовчого засідання, призначеного на 05.05.2020 о 11:00, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення від 15.04.2020 №1400047925730 (позивачу) та №1400047926418 (відповідачу), але повноважних представників у судове засідання 05.05.2020 не направили.

До початку судового засідання від позивача електронним листом надійшло клопотання вих.№LD-98/05-20 від 04.05.2020 про відкладення розгляду справи та забезпечення можливості позивачу брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Суд в судовому засіданні 05.05.2020 постановив ухвалу про задоволення клопотання вих.№LD-98/05-20 від 04.05.2020 в частині відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 05.05.2020 підготовче засідання відкладено на 14.05.2020 о 11:30. У задоволенні клопотання позивача вих.№LD-98/05-20 від 04.05.2020 у частині забезпечення позивачу можливості брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, відмовлено. Зобов`язано позивача надати суду проектно-кошторисну документацію «Будівництво зерноочисного та сушильного комплексу для зберігання зерна в с. Болотниця Талалаївського району Чернігівської області» (п.1.2 договору будівельно-монтажних робіт № 1406/2 від 14.06.2017), а також документи, які підтверджують обсяги та вартість виконаних робіт по кожній позиції, зазначеній в акті приймання виконаних підрядних робіт № 1 від 10.09.2017. Зазначено, що явка в судове засідання повноважних представників сторін є обов`язковою.

Сторони були належним чином повідомлені про час та місце підготовчого засідання, призначеного на 14.05.2020 о 11:30, але повноважних представників у судове засідання 14.05.2020 не направили.

14.05.2020, судом було отримано з офіційного сайту ДППЗ "Укрпошта" інформацію щодо одержання позивачем ухвали суду від 05.05.2020 за штрихкодовим ідентифікатором 1400048248456 (за місцезнаходженням: вул. Леваневського, буд. 85-А, м. Біла Церква, Київська область, 09108) - відправлення вручено за довіреністю 11.05.2020 та за штрихкодовим ідентифікатором 1400048248464 (за адресою для листування: вул. Олеся Гончара, 60, офіс 1, м. Київ, 01054) - відправлення станом на 08.05.2020 знаходиться у точці видачі/доставки.

Відповідно до інформації з офіційного сайту ДППЗ "Укрпошта" щодо одержання відповідачем ухвали суду від 05.05.2020 за штрихкодовим ідентифікатором 1400048248472, то відправлення станом на 07.05.2020 прямує до точки видачі/доставки.

До початку судового засідання від позивача, засобами електронного зв`язку, надійшло письмове клопотання вих.№LD-98/05-20 від 13.05.2020, в якому позивач просить суд: відкласти розгляд справи №927/146/20 у зв`язку з карантинними заходами; забезпечити позивачу можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Також позивач, з посиланням на внесені зміни до розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України зазначає, що відповідь на відзив буде подана у строк до 22.05.2020.

Відповідачем було подано письмове клопотання від 14.05.2020 про проведення підготовчого засідання без участі його представника.

Оскільки на дату судового засідання (14.05.2020) у даній справі, від позивача та відповідача надійшли клопотання стосовно підготовчого засідання, зазначена обставина свідчить про обізнаність сторін про час та місце розгляду справи та підготовчого засідання 14.05.2020 о 11:30.

Клопотання відповідача від 14.05.2020 про проведення підготовчого засідання без участі його представника задоволено судом, оскільки участь в судовому засіданні є процесуальним правом сторони, відповідно до п.2 ч.1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач у письмовій заяві вих.№95 від 14.05.2020 зазначив, що оскільки розрахунок вартості правничої допомоги залежить від кількості судових засідань, у яких прийняв участь адвокат, докази на підтвердження розміру понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу будуть надані упродовж 5 днів після ухвалення рішення суду у справі, відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України.

Заява відповідача вих.№95 від 14.05.2020 прийнята судом до розгляду та залучена до матеріалів справи (а.с.211 т.1).

Ухвалою суду від 14.05.2020 закрито підготовче провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті на 25.05.2020 р. о 11:00. Повторно зобов`язано позивача, в строк до 22.05.2020 включно, надати суду: проектно-кошторисну документацію "Будівництво зерноочисного та сушильного комплексу для зберігання зерна в с. Болотниця Талалаївського району Чернігівської області" (п.1.2 договору будівельно-монтажних робіт № 1406/2 від 14.06.2017), а також документи, які підтверджують обсяги та вартість виконаних робіт по кожній позиції, зазначеній в акті приймання виконаних підрядних робіт № 1 від 10.09.2017. У задоволенні клопотання позивача вих.№LD-98/05-20 від 13.05.2020 в частині забезпечення позивачу можливості брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, відмовлено. Зазначено, що явка в судове засідання повноважних представників учасників справи не є обов`язковою.

До початку судового засідання від позивача, електронною поштою, надійшла відповідь на відзив № LD-67/05-20 від 22.05.2020 та заява № LD-99/04-20 від 22.05.2020 про поновлення строку для подання відповіді на відзив. Зазначені документи не були підписані ЕЦП.

Суд залишив без розгляду вищевказані документи, що надійшли 25.05.2020 від позивача електронною поштою, оскільки вони подані з порушенням приписів ст.5,6,7 Закону України "Про електронний цифровий підпис", ст.91 Господарського процесуального кодексу України та не скріплені електронним цифровим підписом.

Також позивачем поштовим зв`язком була надіслана заява №LD-99/04-20 від 22.05.2020 про поновлення строку для подання відповіді на відзив з посиланням на карантинні заходи по всій території України і відповідь на відзив №LD-67/05-20 від 22.05.2020.

Представник відповідача не заперечував проти залучення відповіді на відзив до матеріалів справи та повідомив, що відповідач відповідь на відзив не отримував.

Суд задовольнив заяву №LD-99/04-20 від 22.05.2020 про поновлення строку для подання відповіді на відзив, заяву та відповідь на відзив №LD-67/05-20 від 22.05.2020 долучив до матеріалів справи (а.с.26-39 т.2).

Позивач у відповіді на відзив №LD-67/05-20 від 22.05.2020 вказує на те, що обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт, негайно про них заявити (зокрема, шляхом надання обґрунтованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника. Враховуючи, що відповідач безпідставно не підписав акти, при цьому продовжуючи експлуатувати результати робіт вже 2 роки без будь-яких претензій до позивача, а тому позивач вважає, що акти є дійсними та належним чином підтверджують факт виконання позивачем своїх зобов`язань за договором в повному обсязі (за наявності на таких актах підпису тільки директора позивача). Відповідачем не доведено неналежного та неякісного виконання позивачем робіт, претензій до результатів робіт (фундаментів), не заявлено. Порядок та строки отримання відповідачем послуг бетонозмішувача від іншого товариства прямо впливає виключно на можливість відповідача виконувати свої договірні зобов`язання за договором та ніяким чином не характеризує неналежне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором. Надані відповідачем копії договорів з іншими суб`єктами господарювання не встановлюють фактичних обставин щодо якості та строків виконання робіт позивачем за договором. Твердження відповідача про відсутність у позивача ліцензії на ведення будівельних робіт є хибним, що підтверджується інформацією з офіційного сайту Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Письмове клопотання відповідача №105 від 22.05.2020 про долучення доказів залишено судом без розгляду, оскільки до нього не надано належних доказів направлення даного клопотання з доданими до нього документами на адресу позивача.

У судовому засіданні 25.05.2020 суд постановив ухвалу про відкладення судового засідання з розгляду справи по суті на 09.06.2020 о 11:00.

Ухвалою суду від 25.05.2020, відповідно ст.120,121 ГПК України, викликано сторін у судове засідання з розгляду справи по суті, яке відбудеться 09.06.2020 на 11:00. Зазначено, що явка повноважних представників сторін у судове засідання є обов`язковою.

Представник позивача у судовому засіданні 09.06.2020 надав клопотання про долучення доказів.

Представник відповідача щодо клопотання про долучення доказів заперечував.

Суд, у судовому засіданні 09.06.2020 постановив ухвалу про продовження позивачу строку для подання доказів до 09.06.2020. Надані документи долучено судом до матеріалів справи, але робочий проект Том 1 "Архітектурно-будівельні рішення І406/1-3-АБ"; робочий проект Том 1 "Архітектурно-будівельні рішення 1406/1-1-АБ; 1406/1-2-АБ"; робочий проект Том 2 "Архітектурно-будівельні рішення 1406/1-5-АБ"; робочий проект Том 1 "Архітектурно-будівельні рішення 1406/1-4-АБ"; робочий проект Том 1 Генеральний план 1406/01-ГП; журнал виконання бетонних робіт; журнал виконання арматурних робіт; загальний журнал робіт та акт на закриття прихованих робіт, залишено судом без розгляду, оскільки вони не засвідчені належним чином.

У судовому засіданні 09.06.2020 суд постановив ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 16.06.2020 до 11:00.

У судовому засіданні 16.06.2020, суд у зв`язку з поганою якістю копії договору №1406/2 будівельно-монтажних робіт від 14.06.2017, доданої до позовної заяви, здійснив огляд п.5.1.7. договору, наданого представником позивача, у якому вказано: "не пізніше 3 робочих днів до закінчення виконання робіт повідомити замовника про їх готовність до передачі".

Представник відповідача не заперечував щодо огляду п.5.1.7. договору №1406/2 будівельно-монтажних робіт від 14.06.2017.

Суд, у судовому засіданні 16.06.2020 оголосив перерву до 22.06.2020 до 11:00.

У судовому засіданні 22.06.2020 представник позивача заявив усне клопотання про залучення до матеріалів справи копії договору №1406/2 будівельно-монтажних робіт від 14.06.2020, належної якості.

Представник відповідача не заперечував щодо залучення до матеріалів справи копії договору №1406/2 будівельно-монтажних робіт від 14.06.2020 належної якості.

Суд клопотання задовольнив, поданий документ залучено судом до матеріалів справи.

Також представник позивача надав письмове клопотання від 22.06.2020 про розподіл судових витрат. У поданому клопотанні позивач зазначає, що розмір судових витрат, понесених позивачем, складається з 5250,00 грн судового збору та 20000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Зазначені судові витрати позивач просить стягнути з відповідача на його користь.

Клопотання позивача від 22.06.2020 про розподіл судових витрат з доданими до нього документами залучено до матеріалів справи.

Представником відповідача у судовому засіданні 22.06.2020 подано письмову заяву вих.№112 від 22.06.2020, відповідно до якої просить суд залучити до матеріалів справи докази на підтвердження розміру понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу.

Письмова заява відповідача вих.№112 від 22.06.2020 з додатками залучена судом до матеріалів справи.

Інших заяв та клопотань від сторін до суду не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Предметом спору в даній справі є стягнення з відповідача 350000,00 грн боргу, за неналежне виконання відповідачем умов договору №1406/2 будівельно-монтажних робіт від 14.06.2017 у частині своєчасної та повної оплати вартості виконаних будівельних робіт.

До обставин, які є предметом доказування в даній справі, відноситься встановлення факту наявності між сторонами договірних відносин; факту належного виконання позивачем умов договору №1406/2 будівельно-монтажних робіт від 14.06.2017; доведеність обставин неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань у частині своєчасної та повної оплати вартості виконаних будівельних робіт та правомірності підстав для стягнення заборгованості.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач вказує на те, що 14.06.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агромонтажбуд" (підрядник) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Лан" (замовник) було укладено договір №1406/2 будівельно-монтажних робіт.

Відповідно до п. 1.1. договору №1406/2 будівельно-монтажних робіт від 14.06.2017, підрядник зобов`язується своїми силами, засобами, інструментами та обладнанням на власний ризик, з власних матеріалів та бетонних сумішей замовника виконати роботи з будівництва зерноочисного та сушильного комплексу для зберігання зерна в с. Болотниця Талалаївський район Чернігівська обл (надалі - об`єкт), а замовник зобов`язується прийняти і оплатити виконані роботи, на умовах цього договору.

Додатком №1 «Кошторис будівельно-монтажних робіт» до договору №1406/2 будівельно-монтажних робіт від 14.06.2017, підписаного сторонами та скріпленого їх печатками, сторонами погоджено кошторис будівельно-монтажних робіт, а саме: влаштування фундаментів силосів А20Р15-2шт, A6L5P13-1шт, ціна 3200000,00 грн; влаштування фундаментів теплогенератора та сушарки IVSB (торгова марка sp.z.o.o. Ivoc) ціна 800000,00 грн. Всього за кошторисом 4000000,00 грн. Вартість робіт з урахуванням матеріалів 4000000,00 грн (а.с.13 т.1).

Пунктом 2.1. договору №1406/2 будівельно-монтажних робіт від 14.06.2017 передбачено, що орієнтовна ціна договору (вартість робіт) визначається на основі кошторису та становить 4000000, 00 грн, у тому числі ПДВ (20%) в сумі 666666,67 грн.

Згідно з п. 2.5. договору №1406/2 будівельно-монтажних робіт від 14.06.2017, підрядник здійснює оплату наступними етапами: п.2.5.1. перший платіж - 2 000 000, 00 грн, у т.ч. ПДВ 20% - 333 333, 33 грн - здійснюється протягом 3-х робочих днів з моменту підписання даного договору; п.2.5.2. послідуючі платежі здійснюються на підставі виставлених підрядником рахунків на певний етап виконання робіт.

Відповідачем, на виконання п.2.5.1. договору №1406/2 будівельно-монтажних робіт від 14.06.2017, було перераховано позивачу 2200000,00 грн, що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача за період з 18.08.2017 та 28.08.2018 (а.с.14,19 т.1).

У пунктах 4.1.-4.3. договору №1406/2 будівельно-монтажних робіт від 14.06.2017 визначено, що початок виконання робіт протягом 5 робочих днів з моменту надходження авансового платежу на розрахунковий рахунок підрядника. Закінчення виконання робіт - до 10.09.2017. Строки виконання робіт за взаємною згодою можуть бути змінені сторонами шляхом укладення додаткової угоди до договору.

Відповідно до п.2.5.2. договору №1406/2 будівельно-монтажних робіт від 14.06.2017, оплата вартості робіт здійснюється на підставі виставлених ТОВ «Агромонтажбуд» рахунків.

Сторони погодили, що оплата здійснюється без обов`язкового виставлення рахунків і відповідачем (замовником), без отримання рахунків на оплату, було здійснено часткову оплату вартості виконаних робіт по договору №1406/2 будівельно-монтажних робіт від 14.06.2017, а саме: 21.11.2017 - 400000,00 грн; 08.12.2017 - 400000,00 грн; 09.01.2018 - 100000,00 грн; 21.02.2018 - 200000,00 грн; 26.02.2018 - 350000,00 грн.

Всього відповідачем було сплачено по договору №1406/2 будівельно-монтажних робіт від 14.06.2017 на суму 3650000,00 грн.

Позивачем рекомендованою кореспонденцією з описом вкладення у цінний лист №0105476722505, було направлено на адресу відповідача лист-вимогу вих.№11-12/19 від 06.12.2019 щодо виконання договору №1406/2 від 14.06.2017, у якому вимагав протягом 7 календарних днів з дня отримання даного листа підписати, скріпити печаткою акт №1 приймання виконаних підрядних робіт від 10.09.2017 (по формі КБ-2в), додаток №1 та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 10.09.2017 (по формі КБ-3), додаток №2, направити зазначені документи (по одному екземпляру) на юридичну адресу позивача. Протягом 7 календарних днів з дня отримання даного листа виплатити позивачу заборгованість за договором №1406/2 будівельно-монтажних робіт від 14.06.2017 у розмірі 350000,00 грн (а.с.21-28 т.1).

До листа-вимоги вих.№11-12/19 від 06.12.2019 щодо виконання договору №1406/2 від 14.06.2017 позивачем додано оригінал акту №1 приймання виконаних підрядних робіт від 10.09.2017 (по формі КБ-2в), (два екземпляри) та оригінал довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 10.09.2017 (по формі КБ-3), (два екземпляри).

Як вбачається з інформації з офіційного сайту ДППЗ "Укрпошта", трекінг відстеження пересилання поштових відправлень свідчить про те, що поштове відправлення із штрихкодовим ідентифікатором 0105470722505, було особисто вручено відповідачу 12.12.2019 (а.с.29 т.1).

Крім того, позивачем було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з описом вкладення у цінний лист №0105470871942 претензію №LD-09/01-20 від 09.01.2020 з вимогою протягом 5 календарних днів з дня отримання даної претензії виплатити позивачу заборгованість за договором №1406/2 будівельно-монтажних робіт від 14.06.2017 у розмірі 350000,00 грн (а.с.30-40 т.1).

До претензії №LD-09/01-20 від 09.01.2020 позивачем додано оригінал рахунку на оплату №1 від 08.09.2017 на суму 350000,00 грн.

Відповідно до інформації з офіційного сайту ДППЗ "Укрпошта", трекінг відстеження пересилання поштових відправлень свідчить про те, що поштове відправлення із штрихкодовим ідентифікатором №0105470871942, було особисто вручено відповідачу 16.01.2020 (а.с.35 т.1).

Проте, позивач зазначає, що заборгованість за договором №1406/2 будівельно-монтажних робіт від 14.06.2017 у розмірі 350000,00 грн, відповідачем не сплачена; акт №1 приймання виконаних підрядних робіт від 10.09.2017 (по формі КБ-2в) та оригінал довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 10.09.2017 (по формі КБ-3), відповідачем не підписані і позивачу не повернуті.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач вказує на те, що виконання робіт за договором №1406/2 будівельно-монтажних робіт від 14.06.2017 зі сторони підрядника не завершено дотепер, а тому у відповідача були відсутні підстави для проведення остаточного розрахунку за зобов`язання, яке фактично не виконано. Відповідно до ст. 882 Цивільного кодексу України та п.5.1.7. спірного договору повідомлень від підрядника не надходило. Внаслідок несвоєчасного виконання робіт, не надання актів виконаних робіт по завершенню кожного етапу їх виконання, неповідомлення про готовність їх до здачі, відповідач фактично був поставлений підрядником в умови прийняття на себе всіх ризиків, пов`язаних з технологічним пуском всього комплексу. Позицію позивача стосовно обов`язку відповідача підписати заднім числом акти виконаних робіт, відповідач вважає необґрунтованою. Акти форми КБ-2в та інші документи про виконані будівельні роботи, датовані 10.09.2017, які не містили інформацію про звітні періоди, були отримані відповідачем 12.12.2019 з листом-вимогою від 06.12.2019. Проте, станом на 12.12.2019 у відповідача були відсутні підстави для підписання акту, оскільки акт №1 приймання виконаних підрядних робіт від 10.09.2017 форми КБ-2в не відповідає дійсності, не містить відомостей про період виконання робіт або етапів, в акті наведена не лише вартість робіт, а і вартість матеріалів, що суперечить суті цього документа. Крім того, наказ Мінрегіонбуду України від 04.12.2009 №554, яким передбачені форми КБ-2в і КБ-3, у 2014 втратив чинність. Наведені позивачем приклади судової практики (постанови ВС у справах №910/2184/18, №921/254/18, №921/262/18) стосуються обставин прийняття робіт за договорами підряду з використанням бюджетних коштів.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне:

Статтею 875 Цивільного кодексу України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Як було встановлено судом, між сторонами укладено договір №1406/2 будівельно-монтажних робіт від 14.06.2017, який по своїй правовій природі є договором будівельного підряду.

Відповідно до п. 1.1. договору №1406/2 будівельно-монтажних робіт від 14.06.2017, підрядник зобов`язується своїми силами, засобами, інструментами та обладнанням на власний ризик, з власних матеріалів та бетонних сумішей замовника виконати роботи з будівництва зерноочисного та сушильного комплексу для зберігання зерна в с. Болотниця Талалаївський район Чернігівська обл (надалі - об`єкт), а замовник зобов`язується прийняти і оплатити виконані роботи, на умовах цього договору.

У пунктах 4.1.-4.3. договору №1406/2 будівельно-монтажних робіт від 14.06.2017 визначено, що початок виконання робіт протягом 5 робочих днів з моменту надходження авансового платежу на розрахунковий рахунок підрядника. Закінчення виконання робіт - до 10.09.2017. Строки виконання робіт за взаємною згодою можуть бути змінені сторонами шляхом укладення додаткової угоди до договору.

Пунктом 10.1. договору №1406/2 будівельно-монтажних робіт від 14.06.2017 визначено, що договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання зобов`язань за цим договором, а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між сторонами.

Сторонами не надано доказів розірвання, визнання недійсним, внесення змін чи продовження строку дії договору №1406/2 будівельно-монтажних робіт від 14.06.2017.

Відповідно до ч.1,2 ст.877 Цивільного кодексу України, підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов`язана надати відповідну документацію.

Укладаючи та підписуючи договір №1406/2 будівельно-монтажних робіт від 14.06.2017 сторони пунктами 1.2.,1.3. договору №1406/2 будівельно-монтажних робіт від 14.06.2017 погодили, що роботи, що є предметом цього договору виконуються відповідно до проектно-кошторисної документації, згідно ДБН, Сніп та ТУ. Розрахунок вартості робіт визначається у кошторисній документації, що додається до договору (додаток №1 до цього договору) та є його невід`ємною частиною.

Додатком №1 «Кошторис будівельно-монтажних робіт» до договору №1406/2 будівельно-монтажних робіт від 14.06.2017, підписаного сторонами та скріпленого їх печатками, сторонами погоджено кошторис будівельно-монтажних робіт, з якого зазначено перелік робіт і ціна, а саме: влаштування фундаментів силосів А20Р15-2шт, A6L5P13-1шт, ціна 3200000,00 грн; влаштування фундаментів теплогенератора та сушарки IVSB (торгова марка sp.z.o.o. Ivoc) ціна 800000,00 грн. Всього за кошторисом 4000000,00 грн. Вартість робіт з урахуванням матеріалів 4000000,00 грн (а.с.13 т.1).

У відповідності до п.5.1.1.,5.1.4. договору №1406/2 будівельно-монтажних робіт від 14.06.2017 передбачено, що підрядник зобов`язаний виконати роботи відповідно до проектної та кошторисної документації, вимог будівельних норм, державних стандартів, норм і правил в галузі будівництва, інших актів законодавства, а також умов договору і передати їх замовнику в установлені договором строки; забезпечити облік виконаних робіт та подавати замовнику акт виконаних робіт з зазначенням вартості використаних власних матеріалів на підставі умов цього договору, а замовник згідно з п.5.2.1., 5.2.2. зобов`язаний прийняти виконані роботи та розраховуватися з підрядником за виконані роботи у порядку та строки, визначені цим договором.

Частинами 1,4 ст.882 Цивільного кодексу України передбачено, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до п. 3.1.-3.4. договору №1406/2 будівельно-монтажних робіт від 14.06.2017, передача замовнику виконаних робіт здійснюється згідно з підписаними сторонами актами виконаних будівельних робіт по формі КБ-2в та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати по формі КБ-3. Під час приймання виконаних робіт замовником, вказані вище документи повинні бути: підписані замовником не пізніше 3 робочих днів з моменту їх отримання та один примірник підписаного акта по формі КБ-2 та довідки КБ-3 повернуті підряднику або - у разі наявності у замовника зауважень до виконаних робіт замовник впродовж 3 робочих днів від дати отримання акта приймання виконаних будівельних робіт повинен надати підряднику мотивовану відмову у прийманні робіт.

Акти виконаних робіт складаються підрядником на підставі фактично виконаного обсягу робіт за звітний період відповідно до типових форм акту приймання виконаних робіт (типова форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (типова форма КБ-3), затверджених наказом Мінрегіонбуду від 04.12.2009 №554.

Виконання робіт приймається у присутності обох сторін, кожна з яких забезпечує присутність спеціаліста у сфері будівництва. У випадку наявності зауважень зі сторони замовника, складається акт про виявлені недоліки. Недоліки при прийомі виконаних робіт, усуваються підрядником за власний рахунок. До моменту усунення недоліків, акт виконаних робіт не підписується. Усунення недоліків виявлених при прийомі робіт, не позбавляє права замовника, звернутись з аналогічною вимогою у гарантійний строк.

У разі безпідставного не підписання акта виконаних робіт та довідки про вартість будівельних робіт замовником в строки визначені в п.3.1. договору акт виконаних робіт та довідки про вартість будівельних робіт вважаються погодженими замовником та підписуються односторонньо підрядником. Підписаний підрядником в односторонньому порядку акт виконаних робіт та довідки про вартість будівельних робіт є підставою для проведення розрахунків замовника за виконані будівельні роботи.

Також п.5.1.7. договору №1406/2 будівельно-монтажних робіт від 14.06.2017 сторони визначили, що не пізніше трьох робочих днів до закінчення виконання робіт підрядник повинен повідомити замовника про готовність до передачі.

Згідно з ч.2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом, позивач зобов`язаний був виконати роботи за договору №1406/2 будівельно-монтажних робіт від 14.06.2017 у термін до 10.09.2017.

Проте, як слідує із матеріалів справи, позивач лише 06.12.2019 рекомендованою кореспонденцією з описом вкладення у цінний лист №0105476722505, направив на адресу відповідача лист-вимогу вих.№11-12/19 від 06.12.2019 щодо виконання договору №1406/2 від 14.06.2017, у якому вимагав протягом 7 календарних днів з дня отримання даного листа підписати, скріпити печаткою акт №1 приймання виконаних підрядних робіт від 10.09.2017 (по формі КБ-2в), додаток №1 та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 10.09.2017 (по формі КБ-3), додаток №2, направити зазначені документи (по одному екземпляру) на юридичну адресу позивача. Протягом 7 календарних днів з дня отримання даного листа виплатити позивачу заборгованість за договором №1406/2 будівельно-монтажних робіт від 14.06.2017 у розмірі 350000,00 грн (а.с.21-28 т.1).

До листа-вимоги вих.№11-12/19 від 06.12.2019 щодо виконання договору №1406/2 від 14.06.2017 позивачем додано оригінал акту №1 приймання виконаних підрядних робіт від 10.09.2017 (по формі КБ-2в), (два екземпляри) та оригінал довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 10.09.2017 (по формі КБ-3), (два екземпляри).

Як вбачається з інформації з офіційного сайту ДППЗ "Укрпошта", трекінг відстеження пересилання поштових відправлень свідчить про те, що поштове відправлення із штрихкодовим ідентифікатором 0105470722505, було особисто вручено відповідачу 12.12.2019 (а.с.29 т.1).

Відповідач акт №1 приймання виконаних підрядних робіт від 10.09.2017 (по формі КБ-2в), та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 10.09.2017 (по формі КБ-3) не підписав.

Доказів повідомлення позивачем відповідача не пізніше трьох робочих днів до закінчення виконання робіт про готовність до передачі, відповідно до п.5.1.7 договору №1406/2 будівельно-монтажних робіт від 14.06.2017, позивач суду також не надав.

Відповідно до ч.4 ст. 879 Цивільного кодексу України, оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Згідно з п. 2.5. договору №1406/2 будівельно-монтажних робіт від 14.06.2017, підрядник здійснює оплату наступними етапами: п.2.5.1. перший платіж - 2 000 000, 00 грн, у т.ч. ПДВ 20% - 333 333, 33 грн - здійснюється протягом 3-х робочих днів з моменту підписання даного договору; п.2.5.2. послідуючі платежі здійснюються на підставі виставлених підрядником рахунків на певний етап виконання робіт.

Додаткові роботи виконані підрядником, але не обумовлені кошторисом, оплачуються додатково, на підставі додаткових угод (п.2.6. договору №1406/2 будівельно-монтажних робіт від 14.06.2017).

Як встановлено судом, рахунки на оплату робіт по договору №1406/2 будівельно-монтажних робіт від 14.06.2017 позивачем відповідачу не виставлялись, але відповідач в рахунок оплати за договором №1406/2 будівельно-монтажних робіт від 14.06.2017 сплатив позивачу 3650000,00 грн в період з 18.08.2017 по 26.02.2018, що підтверджується наданими до матеріалів справи виписками з рахунку позивача (а.с.14-20 т.1).

Відповідно до ч.2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом.

Згідно зі ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 3-4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

З матеріалів справи слідує, що проектно-кошторисна документація «Будівництво зерноочисного та сушильного комплексу для зберігання зерна в с. Болотниця Талалаївського району Чернігівської області» по спірному договору №1406/2 будівельно-монтажних робіт від 14.06.2017, сторонами суду не надавалась.

Оскільки, при розгляді даної справи необхідно було встановлення факту виконання позивачем умов договору будівельно-монтажних робіт № 1406/2 від 14.06.2017 та відповідно неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної оплати вартості виконаних будівельних робіт; у підтвердження факту виконання робіт по договору будівельно-монтажних робіт № 1406/2 від 14.06.2017 позивачем надано акт №1 приймання виконаних підрядних робіт від 10.09.2017 на суму 4000000,00 грн, який не підписаний зі сторони відповідача і відповідач заперечує щодо належного і в обумовлені строки виконання позивачем взятих на себе зобов`язань за договором будівельно-монтажних робіт № 1406/2 від 14.06.2017, а тому суд, з метою повного та всебічного дослідження всіх обставин по даній справі та керуючись ч.4 ст.74 Господарського процесуального кодексу, суд неодноразово, а саме ухвалою суду від 05.05.2020 та повторно ухвалою суду від 14.05.2020 зобов`язував позивача надати суду проектно-кошторисну документацію "Будівництво зерноочисного та сушильного комплексу для зберігання зерна в с. Болотниця Талалаївського району Чернігівської області" (п.1.2 договору будівельно-монтажних робіт № 1406/2 від 14.06.2017), а також документи, які підтверджують обсяги та вартість виконаних робіт по кожній позиції, зазначеній в акті приймання виконаних підрядних робіт № 1 від 10.09.2017.

На виконання ухвали суду від 14.05.2020 позивачем було надано письмове клопотання від 09.06.2020 про долучення доказів з додатками до нього (а.с.49-194 т.2).

Суд, у судовому засіданні 09.06.2020 постановив ухвалу про продовження позивачу строку для подання доказів, залучив до матеріалів справи та прийняв до розгляду наданий позивачем робочий проект Том 2 «Кошторисна документація 1406/1-4-К» (а.с.60-84 т.2).

Інші надані позивачем документи, а саме: робочий проект Том 1 "Архітектурно-будівельні рішення 1406/1-3-АБ"; робочий проект Том 1 "Архітектурно-будівельні рішення 1406/1-1-АБ; 1406/1-2-АБ"; робочий проект Том 2 "Архітектурно-будівельні рішення 1406/1-5-АБ"; робочий проект Том 1 "Архітектурно-будівельні рішення 1406/1-4-АБ"; робочий проект Том 1 Генеральний план 1406/01-ГП; журнал виконання бетонних робіт; журнал виконання арматурних робіт; загальний журнал робіт та акт на закриття прихованих робіт, також долучено до матеріалів справи, але залишено судом без розгляду, оскільки вони не засвідчені належним чином, а тому відповідно до ст. 91 Господарського процесуального кодексу України не можуть бути належними доказами у справі.

Проте, залучений до матеріалів справи робочий проект Том 2 «Кошторисна документація 1406/1-4-К» (а.с.60-84 т.2) не може бути розцінений судом як належний доказ, який підтверджує погодження між сторонами проектно-кошторисної документації по договору будівельно-монтажних робіт № 1406/2 від 14.06.2017, оскільки спірний договір датовано 14.06.2017 та акт №1 приймання виконаних підрядних робіт (по формі КБ-2в) і довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати датовані (по формі КБ-3) від 10.09.2017, а зазначена проектно-кошторисна документація (робочий проект Том 2 «Кошторисна документація 1406/1-4-К» (а.с.60-84 т.2), датована 2018 роком. У проектно-кошторисній документації (робочий проект Том 2 «Кошторисна документація 1406/1-4-К») вказано про те, що кошторис складений в поточних цінах станом на 19.06.2018.

У пояснювальній записці до робочого проекту Том 2 «Кошторисна документація 1406/1-4-К» (а.с.62 т.2) зазначено про те, що будівництво розташоване на території вул.Колгоспна,50 с.Трипілля Обухівський район Київської області, про те сам робочий проект - це "Будівництво зерноочисного та сушильного комплексу для зберігання зерна в с. Болотниця Талалаївського району Чернігівської області".

Зведений кошторис розрахунку вартості об`єкта будівництва "Будівництво зерноочисного та сушильного комплексу для зберігання зерна в с. Болотниця Талалаївського району Чернігівської області" не містить відомостей щодо обсягів робіт та витрат на влаштування фундаментів силосів А20Р15-2шт, A6L5P13-1шт, ціна 3200000,00 грн; влаштування фундаментів теплогенератора та сушарки IVSB (торгова марка sp.z.o.o. Ivoc) ціна 800000,00 грн, які є предметом договору №1406/2 будівельно-монтажних робіт від 14.06.2017.

Відсутність проектно-кошторисної документації по договору №1406/2 будівельно-монтажних робіт від 14.06.2017 унеможливлює встановити правильність зазначення позивачем у акті №1 приймання виконаних підрядних робіт від 10.09.2017 (по формі КБ-2в) та довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 10.09.2017 (по формі КБ-3) обсягів та вартості виконаних робіт позивачем, проти яких відповідач заперечує.

З матеріалів справи також вбачається, що у додатку №1 «Кошторис будівельно-монтажних робіт» до договору №1406/2 будівельно-монтажних робіт від 14.06.2017, підписаного сторонами та скріпленого їх печатками, сторонами погоджено найменування робіт та їй ціну, а саме: п. 1 влаштування фундаментів силосів А20Р15-2шт, A6L5P13-1шт, ціна 3200000,00 грн; п.2 влаштування фундаментів теплогенератора та сушарки IVSB (торгова марка sp.z.o.o. Ivoc) ціна 800000,00 грн. Всього за кошторисом 4000000,00 грн. Вартість робіт з урахуванням матеріалів 4000000,00 грн (а.с.13 т.1). Тобто перший підпункт, в свою чергу, включає влаштування фундаментів силосів А20Р15-2шт та A6L5P13- 1шт, тобто трьох фундаментів на загальну суму 3200000,00 грн.

Але додаток №1 «Кошторис будівельно-монтажних робіт» до договору №1406/2 будівельно-монтажних робіт від 14.06.2017 не містить відомостей щодо обсягу та переліку робіт, які повинен виконати підрядник, окремо по кожному об`єкту.

Наданий позивачем акт №1 приймання виконаних підрядних робіт від 10.09.2017 (по формі КБ-2в) до договору №1406/2 будівельно-монтажних робіт від 14.06.2017 містить загальні відомості про найменування робіт та витрати, матеріали, одиниці виміру, кількість, поточну ціну одиниць виміру, виконання робіт, витрати праці робітників-будівельників, загалом по влаштуванню: фундаментів силосів А20Р15-2шт, A6L5P13-1шт та фундаментів теплогенератора та сушарки IVSB (торгова марка sp.z.o.o. Ivoc) по об`єкту "Будівництво зерноочисного та сушильного комплексу для зберігання зерна в с. Болотниця Талалаївського району Чернігівської області", а тому відповідно з нього не можна визначити, який обсяг та яка вартість робіт по кожному із об`єктів.

У пункті п. 1.1. договору №1406/2 будівельно-монтажних робіт від 14.06.2017 сторони погодили, що підрядні роботи з будівництва зерноочисного та сушильного комплексу для зберігання зерна в с. Болотниця Талалаївський район Чернігівська обл виконуються силами, засобами, інструментами та обладнанням на власний ризик підрядником, з власних матеріалів та бетонних сумішей замовника.

Як вбачається з доданих відповідачем до матеріалів справи документів, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Соковий Завод Кодимський» (виконавець) та відповідачем (замовник) було укладено договір №01/08/2017-ПБЗ від 01.08.2017, відповідно до п.1.1.,1.2. якого виконавець зобов`язується надати послуги самонавантажуючого бетонозмішувача із системою вивішування D Avino. Послуги надаються на об`єкті замовника (об`єкт з будівництва зерноочисного та сушильного комплексу для зберігання зерна), що розташований за адресою: Чернігівська обл, Талалаївський район, с. Болотниця, вул. Миру, буд.20б (а.с.84- т.1).

Також між відповідачем (замовником) та фізичною особою-підприємцем Матвієнком Олегом Анатолійовичем (виконавець) було укладено договір №МОА05/17052019 про надання послуг будівельних механізмів від 17.05.2019, відповідно до п.1.1. якого виконавець на підставі та у відповідності до замовлень замовника надає замовнику послуги будівельних механізмів на об`єкті з будівництва зерноочисного та сушильного комплексу для зберігання зерна: «Чернігівська обл, Талалаївський район, с. Болотниця, вул. Миру, буд.20а, що вказаний у замовленнях замовника (а.с.85-87 т.1).

Таким чином, відповідач, під час виконання договору №1406/2 будівельно-монтажних робіт від 14.06.2017, замовляв послуги бетонозмішувача та будівельних механізмів на об`єкті з будівництва зерноочисного та сушильного комплексу для зберігання зерна в с. Болотниця Талалаївський район Чернігівська обл та самостійно оплачував їх, що підтверджується доданими до матеріалів справи документами (а.с.88-120 т.1).

Разом з тим, у спірному акті №1 приймання виконаних підрядних робіт від 10.09.2017 (по формі КБ-2в) до договору №1406/2 будівельно-монтажних робіт від 14.06.2017 позивачем також зазначено відомості про найменування робіт та витрати щодо перевезення бетонної установки тралом; перевезення погрузчика тралом; бетонування (п.8,14,24 акту), у зв`язку з чим не можна визначити та дійти до беззаперечного висновку про виконані позивачем обсяги підрядних робіт та їх вартість по об`єктах: влаштування фундаментів силосів А20Р15-2шт, A6L5P13-1шт, ціна 3200000,00 грн; п.2 влаштування фундаментів теплогенератора та сушарки IVSB (торгова марка sp.z.o.o. Ivoc) ціна 800000,00 грн та їх відповідність найменуванню робіт, зазначеному у кошторисі будівельно-монтажних робіт (додаток №1 до договору №1406/2 від 14.06.2017).

14.06.2017 між позивачем та відповідачем було укладено договір №1406/1 про виконання проектно-кошторисної документації, відповідно до якого замовник (відповідач) доручає, а виконавець (позивач) приймає на себе виконання проектно-кошторисної документації «Будівництво зерноочисного та сушильного комплексу для зберігання зерна в с. Болотниця Талалаївський район Чернігівська обл» (а.с.82-83 т.1).

У відповідності до ст.626, 627, 628 та 629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частинами 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ч. 1 ст. 637 Цивільного кодексу України, тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст. 213 ЦК України. У частинах 3-4 ст. 213 Цивільного кодексу України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення.

Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів.

Другим рівнем тлумачення (у разі, якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також з чого вони виходили при його виконанні.

Третім рівнем тлумачення (при без результативності перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніш в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, тлумаченню підлягає зміст правочину або його частина за правилами, встановленими ст. 213 Цивільного кодексу України.

У разі, якщо з`ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у частинах третій та четвертій ст. 213 Цивільного кодексу України, слід застосовувати принцип «contra proferentem».

Contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. При цьому це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою.

Таким чином, виходячи зі змісту вищенаведених норм матеріального права та встановлених обставин, суд доходить висновку, що погодження сторонами проектно-кошторисної документації є істотною умовою договору будівельного підряду і відповідно до договору №1406/1 про виконання проектно-кошторисної документації від 14.06.2017 саме на позивача було покладено обов`язок виконати роботи з розробки проектно-кошторисної документації, та на підставі розробленої проектно-кошторисної документації виконати роботи по договору 1406/2 будівельно-монтажних робіт від 14.06.2017, а отже і довести суду факт виконання робіт за договором №1406/2 будівельно-монтажних робіт від 14.06.2017 відповідно до затвердженої та погодженої сторонами проектно-кошторисної документації, яка суду не була надана.

За приписами ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

Принцип змагальності господарського судочинства закріплений у ст. 2,13 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Верховний Суд звертається до власних висновків у постановах від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2018 у справі №902/761/18.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

З урахуванням наведеної вище сутності принципу змагальності саме позивач у справі мав довести належними та допустимими доказами факт виконання ним умов договору будівельно-монтажних робіт № 1406/2 від 14.06.2017 та обсяг виконаних будівельних робіт і відповідно неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної оплати вартості цих робіт.

Приймаючи до уваги, що позивач взяв на себе зобов`язання щодо виконання підрядних робіт за договором будівельно-монтажних робіт № 1406/2 від 14.06.2017 відповідно до проектно-кошторисної документації та з дотриманням вимог будівельних норм, державних стандартів, норм і правил в галузі будівництва, інших актів законодавства, забезпечити облік виконаних робіт, а тому суд доходить висновку, що оскільки проектно-кошторисної документації, яка є істотною умовою договору будівельного підряду відсутня, акт №1 приймання виконаних підрядних робіт (по формі КБ-2в) і довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати датовані (по формі КБ-3) від 10.09.2017 відповідачем не підписані, відповідно саме на позивача покладено обов`язок довести суду іншими допустимими та належними доказами факт повного виконання ним робіт за вказаним договором, їх обсяг та вартість понесених ним витрат по влаштуванню фундаментів силосів А20Р15-2шт, A6L5P13-1шт та влаштування фундаментів теплогенератора та сушарки IVSB (торгова марка sp.z.o.o. Ivoc).

Всупереч наведеним нормам, позивачем, крім не підписаних зі сторони відповідача акту №1 приймання виконаних підрядних робіт (по формі КБ-2в) і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (по формі КБ-3) від 10.09.2017, не надано суду жодних належних та допустимих доказів, які підтверджують факт повного виконання ним робіт по влаштуванню фундаментів силосів А20Р15-2шт, A6L5P13-1шт та влаштування фундаментів теплогенератора та сушарки IVSB (торгова марка sp.z.o.o. Ivoc) по договору будівельно-монтажних робіт № 1406/2 від 14.06.2017 на спростування заперечень відповідача.

А тому доводи відповідача щодо неповного виконання позивачем взятих на себе зобов`язань за договором будівельно-монтажних робіт № 1406/2 від 14.06.2017 та надані ним суду докази, а також враховуючи п.1.1. договору щодо покладення на відповідача обов`язку часткового забезпечення матеріалами, є більш вирогідними в порівнянні з наданими позивачем актом №1 приймання виконаних підрядних робіт (по формі КБ-2в) і довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (по формі КБ-3) від 10.09.2017, які не підписані відповідачем.

Посилання позивача на п.3.4. договору будівельно-монтажних робіт № 1406/2 від 14.06.2017 судом до уваги не приймаються, оскільки заперечення відповідача щодо обсягу виконаних позивачем робіт та недоведеність позивачем їх обсягу та вартості іншими доказами, відсутність проектно-кошторисної документації, виключає можливість застосування п.3.4. договору щодо вчинення відповідачем дій по прийняттю виконаних робіт, в обсязі зазначеному в акті №1 приймання виконаних підрядних робіт (по формі КБ-2в) і довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (по формі КБ-3) від 10.09.2017.

Посилання позивача на аналогічні правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі №910/2184/18, від 16.09.2019 у справі №921/254/18, від 15.10.2019 у справі №921/262/18 судом до уваги не приймаються, оскільки предмет і підстава позовів, а також фактичні обставини у справах №910/2184/18, №921/254/18, №921/262/18 та даній справі є різними, що виключає застосування викладеної у зазначених постановах правової позиції Верховного Суду під час вирішення спору, що виник не з подібних правовідносин.

Суд зазначає, що відповідно до п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України, у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п.30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу спростовуються матеріалами справи і судом до уваги не приймаються.

Враховуючи вищевикладені обставини, а також керуючись принципами цивільного права - справедливість, добросовісність, розумність, а також однією із аксіом цивільного судочинства "У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права" (Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae), суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 350000,00 грн боргу, за неналежне виконання відповідачем умов договору №1406/2 будівельно-монтажних робіт від 14.06.2017 у частині своєчасної та повної оплати вартості виконаних будівельних робіт.

За приписами ст.129 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови в позові, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, також покладаються на позивача у разі відмови в позові.

За таких обставин, зазначені позивачем у клопотанні від 22.06.2020 про розподіл судових витрат судові витрати, які складаються з 5250,00 грн судового збору та 20000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, покладаються на позивача, який подавав даний позов.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вих. №66 від 13.03.2020 зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу становить 30000,00 грн.

Відповідно до ч.1,3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Як слідує із матеріалів справі, при подачі відзиву на позовну заяву (а.с.63-66 т.1) відповідачем було зазначено про те, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правничу допомогу, які відповідач очікує понести у зв`язку з розглядом справи, становить 30000,00 грн.

Згідно з ч.1-4 до ст.126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У відповідності до ст.13,14,15 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність може здійснюватись адвокатом індивідуально, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст.1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами ч.3 ст.27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За змістом п.1 ч.3 ст.123 та ст.126 Господарського процесуального кодексу України, у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Крім того, відповідно до ст.56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Статтею 58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Також слід зазначити, що юридична особа самостійно вирішує питання про вибір свого представника у господарському суді. Держава гарантує такій особі відшкодування судових витрат на юридичні послуги, що надаються лише адвокатом. Витрати юридичної особи на надані їй у господарському судочинстві послуги адвоката відшкодовуються в порядку, встановленому процесуальним законом.

Відповідно до вимог ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки: -договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в ч.2 ст.27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"); -за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України; -як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару; -адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; -адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; -відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №910/15944/17; додатковій постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №922/1163/18, постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 914/359/18.

У підтвердження наявності у представника відповідача Саповського Л.І. статусу адвоката, суду було надано для огляду оригінал свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю №382 від 08.05.2008, видане Чернігівською обласною КДКА на підставі рішення №4/1 від 29.04.2008.

Також адвокат Саповський Л.І. внесений до Єдиного реєстру адвокатів України, що підтверджується відомостями з офіційного сайту Єдиного реєстру адвокатів України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://erau.unba.org.ua/.

Відповідачем на підтвердження надання йому адвокатських послуг адвокатом Саповським Л.І. при розгляді даної справи суду надано: ордер на надання правничої (правової) допомоги серії СВ №1002580 від 12.03.2020 (а.с.124 т.1); копію договору №01/03-2020 про надання правничої допомоги від 01.03.2020 (а.с.123 т.1); рахунок-фактуру №4 від 16.06.2020 на суму 10400,00 грн; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №3 від 22.06.2020; банківську виписку за особовим рахунком за 18.06.2020.

Відповідно до п.1.1.-1.2. договору №01/03-2020 про надання правничої допомоги від 01.03.2020, укладеному між адвокатським об`єднанням «Саповський і партнери», в особі голови об`єднання Саповського Л.І. та Приватним сільськогосподарським підприємством «Лан», адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами.

Адвокатське об`єднання відповідно до узгоджених доручень надає клієнту консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього в господарських судах України у справі №927/146/20 за позовом ТОВ «Агромонтаж» до ПСП «Лан», пов`язаних з виконанням договірних зобов`язань; представляє клієнта в судах, у тому числі з правом подання заяв, одержання рішень, ухвал, підписувати та подавати документи, зокрема, заяви, клопотання, узгоджувати процесуальні питання; вчиняти інші дії в інтересах клієнта.

Пунктом 2.1. договору №01/03-2020 про надання правничої допомоги від 01.03.2020 передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до виконання сторонами своїх зобов`язань.

Згідно з п. 3.1. договору №01/03-2020 про надання правничої допомоги від 01.03.2020, за правову допомогу, передбачену в п.1.2. договору, клієнт сплачує адвокатському об`єднанню винагороду в розмірі, визначеному в рахунках та актах надання послуг, які є невід`ємною частиною договору і оформлюються у вигляді додатків.

За приписами п. 4.1.,4.2. №01/03-2020 про надання правничої допомоги від 01.03.2020, розмір гонорару адвокатського об`єднання при наданні правничої допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються сторонами в додатках до цього договору. За домовленістю сторін, оплата правничої допомоги може здійснюватися також у вигляді передоплати або авансу.

Відповідно до наданого до матеріалів справи рахунку-фактури №4 від 16.06.2020 до договору №01/03-2020 від 01.03.2020 (додаток №1 до договору про надання правничої допомоги №01/03-2020 від 01.03.2020), адвокатським об`єднанням «Саповський і партнери» надано відповідачу послуг на загальну суму 10400,00 грн, а саме: консультація з вивчення матеріалів позовної заяви - 500,00 грн; складання і подання до суду відзиву на позовну заяву у справі №927/146/20 з додатками - 2000,00 грн; участь у судовому розгляді справи №927/146/20 у суді першої інстанції - 7500,00 грн; витрати на копіювання та поштові відправлення - 400,00 грн.

Адвокатом Саповським Л.І. було підготовлено і подано до суду відзив на позовну заяву вих.№66 від 13.03.2020 з додатками (а.с.63-124 т.1).

При розгляді даної справи відбулося 8 судових засідань. У судових засіданнях 25.05.2020, 09.06.2020, 16.06.2020 та 22.06.2020 прийняв участь повноважний представник позивача адвокат Саповський Л.І., що підтверджується протоколом судових засідань, наявних в матеріалах справи.

Відповідно до банківської виписки за особовим рахунком НОМЕР_1 за 18.06.2020, відповідачем було здійснено оплату АО «Саповський і партнери» на суму 10400,00 грн, призначення платежу: оплата послуг згідно рах-фак №4 від 16.06.2020, договір №01/03-2020 від 01.03.2020.

Актом здачі-прийняття (надання послуг) №3 від 22.06.2020, підписаним головою АО «Саповський і партнери» Саповським Л.І. та відповідачем, копія якого додана до матеріалів справи підтверджується виконання робіт (надання послуг) в межах надання правничої допомоги за договором № 01/03-2020 від 01.03.2020 на суму 10400,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що відповідачем, згідно з вимогами 74 Господарського процесуального кодексу України, було доведено надання йому адвокатським об`єднанням АО «Саповський і партнери» в особі адвоката Саповського Л.І. вказаних послуг у Господарському суді Чернігівської області при розгляді справи №927/146/20 та сплату 10400,00 грн за надання зазначеної правової (правничої) допомоги.

Приймаючи до уваги, що актом здачі-прийняття (надання послуг) №3 від 22.06.2020 підтверджується оплата послуг за надання правничої допомоги у розмірі 10400,00 грн; у задоволенні позовних вимог у даній справі відмовлено позивачу повністю, а тому з урахуванням приписів ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню відповідачу за рахунок позивача, і з позивача підлягають стягненню на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10400,00 грн.

Керуючись ст.73, 74, 76, 77, 79, 86, 123, 124, 126, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України; ст. 4 Закону України „Про судовий збір", господарський суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромонтажбуд" (місцезнаходження: вул. Леваневського, буд. 85-А, м. Біла Церква, Київська область, 09108; адреса для листування: вул. Олеся Гончара, 60, офіс 1, м. Київ, 01054; ідентифікаційний код 39106787) до Приватного сільськогосподарського підприємства "Лан" (місцезнаходження: вул. Миру, буд. 20Б, с. Болотниця, Талалаївський район, Чернігівська область, 17240; ідентифікаційний код 32191588) про стягнення 350000,00 грн, відмовити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромонтажбуд" (місцезнаходження: вул. Леваневського, буд. 85-А, м. Біла Церква, Київська область, 09108; адреса для листування: вул. Олеся Гончара, 60, офіс 1, м. Київ, 01054; ідентифікаційний код 39106787) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Лан" (місцезнаходження: вул. Миру, буд. 20Б, с. Болотниця, Талалаївський район, Чернігівська область, 17240; ідентифікаційний код 32191588) 10400,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення та з урахуванням п.4 розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається у порядку визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено та підписано 26.06.2020.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

До відома сторін:

- адреса Господарського суду Чернігівської області: проспект Миру, 20, м. Чернігів, Україна;

- засоби зв`язку контактні телефони: 672-847; 676-311, факс 774-462; електронна адреса Господарського суду Чернігівської області: e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua.

Суддя Л. М. Лавриненко