Ухвала суду № 90056784, 25.06.2020, Господарський суд Запорізької області

Дата ухвалення
25.06.2020
Номер справи
908/1596/20
Номер документу
90056784
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

25.06.2020 Справа № 908/1596/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

розглянувши заяву Керівника Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 908/1596/20

за позовом: Керівника Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Байбулатова, буд. 22),

до першого відповідача: Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області (72563, Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, Приморський бульв., буд. 1),

другого відповідача: Державного підприємства "Інформаційний центр персоніфікованого обліку пенсійного фонду України" (01014, м. Київ, вул. Болсуновська, буд. 31/37)

про: визнання незаконним та скасування рішення, повернення земельної ділянки

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ

Керівник Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою № 36-5356вих-20 від 19.06.20 до Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області та Державного підприємства "Інформаційний центр персоніфікованого обліку пенсійного фонду України" та просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 11.04.2017 № 22 "Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ДП ЩПО ПФУ", припинивши право постійного користування Державного підприємства «Інформаційний центр персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України» земельною ділянкою площею 0, 8333 га. з кадастровим номером 2320355400:10:003:0453, що розташована за адресою: Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Коса Пересип, зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30.06.2017 за номером 21206080;

- зобов`язати Державне підприємство "Інформаційний центр персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України" повернути територіальній громаді смт. Кирилівка в oco6i Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області земельну ділянку площею 0,8333 га. з кадастровим номером 2320355400:10:003:0453, що розташована за адресою: Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Коса Пересип.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено факт порушення Кирилівською селищною радою Якимівського району Запорізької області вимог Земельного кодексу України та Водного кодексу України під час передачі у постійне користування Державному підприємству "Інформаційний центр персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України" у постійне користування земельною ділянкою площею 0,8333 га., кадастровий номер 2320355400:10:003:0453, за рахунок земель громадської та житлової забудови, що розташована за адресою: Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Коса Пересип.

Так, згідно з рішенням № 22 від 11.04.2017 надано ДП "Інформаційний центр персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України"зазначену земельну ділянку в постійне користування для розміщення об`єктів рекреаційного призначення.

Однак, прокурор зазначає, що вказане рішення Кирилівською селищною радою прийнято з порушенням вимог земельного i водного законодавства та підлягає скасуванню судом внаслідок того, що земельна ділянка передана без проведення аукціону, що суперечить приписам ст. 134 Земельного кодексу України, оскільки вона перебуває у межах прибережної захисної смуги та відноситься до земель водного фонду.

Разом з тим, вказує, що затверджений рішенням Кирилівської селищної ради № 22 від 11.04.2017 проект землеустрою розроблений із порушенням вимог Земельного кодексу України та Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації».

Відтак, рішення Кирилівської селищної ради № 22 від 11.04.2017 підлягає визнанню незаконним та скасуванню, а спірна земельна ділянка підлягає поверненню власнику - територіальній громаді смт. Кирилівка в особі Кирилівської селищної ради.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2019 позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Разом з позовною заявою Керівником Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області подано заяву про забезпечення позову в порядку приписів ст. ст. 136-139 ГПК України, в якій останній просить забезпечити позов та:

Заборонити Державному підприємству «Інформаційний центр персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України» чи будь-яким іншим особам вчиняти будь-які щодо здійснення забудови земельної ділянки площею 0,8333 га. з кадастровим номером 2320355400:10:003:0453, що розташована за адресою: Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Коса Пересип;

- заборонити Державній архітектурно-будівельній інспекції України, у тому числі й структурному підрозділу без статусу юридичної особи - Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції України у Запорізькій області вчиняти будь-які дії щодо реєстрації Державному підприємству "Інформаційний центр персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України" чи будь-яким іншим особам будь-яких документів дозвільного характеру щодо об`єктів будівництва, які розташовані на земельній ділянці площею 0,8333 га. з кадастровим номером 2320355400:10:003:0453, що розташована за адресою: Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Коса Пересип;

- заборонити Якимівській районній державній адміністрації Запорізької області вчиняти дії щодо здійснення Державному підприємству "Інформаційний центр персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України" чи будь-яким іншим особам оформлення паспортів прив`язки тимчасових споруд на земельній ділянці площею 0,8333 га. з кадастровим номером 2320355400:10:003:0453, що розташована за адресою: Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Коса Пересип;

- заборонити Кирилівській селищній раді Якимівського району Запорізької області вчиняти дії щодо здійснення Державному підприємству "Інформаційний центр персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України" чи будь-яким іншим особам оформлення паспортів прив`язки тимчасових споруд на земельній ділянці площею 0,8333 га. з кадастровим номером 2320355400:10:003:0453, що розташована за адресою: Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Коса Пересип.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.06.20 наведену вище заяву про забезпечення позову № 908/1596/20 передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Обґрунтовуючи подану заяву Керівник Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області посилається на обставини та обґрунтування позову № 36-5356вих-20 від 19.06.20 поданого до Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області та Державного підприємства "Інформаційний центр персоніфікованого обліку пенсійного фонду України". Разом з тим зазначає, що на цей час земельну ділянку площею 0,8333 га з кадастровим номером 2320355400:10:003:0453 фактично надано у постійне користування ДП «Інформаційний центр персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України», а тому під час розгляду справи в суді вказане підприємство може вчинити дії щодо забудови земельної ділянки, розташування на ній тимчасових чи інших споруд, що унеможливить ефективне поновлення порушених прав об`єднаної Кирилівської територіальної громади саме обраним прокурором способом захисту у вигляді повернення земельної ділянки та приведення її у попередній стан, що призведе до того, що з метою остаточного поновлення прав необхідно буде вживати інші дії, обсяг яких спрогнозувати на цій стадії неможливо.

Необхідність вжиття заходів до забезпечення позову зумовлена обґрунтованим припущенням, із врахуванням предмету спору, що невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог позивача, чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав.

Розглянувши подану заяву, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню в силу наступного.

Відповідно до приписів ч. 1, 6 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Згідно із ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із приписами ч. ч. 1, 4, 10 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема: забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із пунктом 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (із подальшими змінами) заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК (яка кореспондується із ст. 74 ГПК України чинної редакції), обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до абзаців 2, 3, 4 пункту 3 вказаної вище постанови Пленуму достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Ухвала господарського суду про забезпечення позову в обов`язковому порядку повинна містити дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття того чи іншого заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.

Заявник (позивач) має довести наявність тих обставин, на підставі яких він просить вжити заходів до забезпечення позову. Такі докази повинні міститься в позовних матеріалах або в заяві про забезпечення позову, тому питання про вжиття заходів до забезпечення позову вирішується виходячи з тих документів, які додані позивачем до позову або до заяви про забезпечення позову.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст. 74 ГПК України позивач зобов`язаний надати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Однак, заявником не надано доказів, які підтверджували б наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заявленого заходу до забезпечення позову у даній справі, у той час як саме лише посилання на потенційну загрозу в ускладненні відновлення порушених прав не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову: з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заявником у заяві про забезпечення позову не наведено достатніх обґрунтувань та не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборон Державному підприємству «Інформаційний центр персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України», Державній архітектурно-будівельній інспекції України, у тому числі й структурному підрозділу без статусу юридичної особи - Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Запорізькій області, Якимівській районній державній адміністрації Запорізької області, Кирилівській селищній раді Якимівського району Запорізької області вчиняти відповідні зазначені заявником дії може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів держави, за захистом яких прокурор звернувся до суду.

Разом з тим, доводи заявника у даному випадку є лише його оціночними судженнями, побоюваннями, що не підтверджені належними засобами доказування, та не можуть бути прийняті судом як доказ, що свідчить про реальну загрозу невиконання рішення суду по даній справі.

З огляду на положення ст. 129 ГПК України та Закону України "Про судовий збір", оскільки заяву про вжиття заходів забезпечення позову судом розглянуто, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1051,00 грн., відшкодуванню та поверненню не підлягають.

Суд роз`яснює заявнику, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Керівника Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області про забезпечення позову № 908/1596/20 – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 25.06.2020 року та відповідно до ч. 8 ст. 140, ст. 235, п. 3 ч. 1 ст. 255, ст. 256 та пп. 17.5 п. 17 розділу XI Перехідних положень ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя О.Г. Смірнов

Попередній документ : 90056783
Наступний документ : 90056785