Вирок № 90055077, 26.06.2020, Карлівський районний суд Полтавської області

26.06.2020

єдиний унікальний номер справи 531/699/20

номер провадження 1-кп/531/167/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2020 року м. Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Попова М.С.,

за участю секретаря – Клименко Т.М.,

прокурора – Одинець А.М.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

представника потерпілого підприємства – Жолонко О.В.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Карлівка обвинувальний акт кримінального провадження №12020170180000200 від 16 квітня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Халтурино Карлівського району Полтавської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, працюючого трактористом СТОВ «Світоч», не військовозобов`язаного, не депутата, раніше не судимого, у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, з угодою про примирення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення в тому, що він в травні 2018 року (точна дата досудовим слідством не встановлена), в нічний час доби, перебуваючи на охоронюваній території саду ТОВ «Сади Карлівщини», що знаходиться в адміністративних межах Варварівської сільської ради Карлівського району Полтавської області, користуючись тим, що його ніхто не бачить, таємно, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, вчинив крадіжку оцинкованої сітки «рабиці», довжиною 20 метрів, висотою 1,5 метри, вартістю 420 гривень за 10 метрів, належної ТОВ «Сади Карлівщини», чим майнових збитків на загальну суму 840 гривень. Викраденою сіткою ОСОБА_1 розпорядився у повному обсязі на власний розсуд, а саме згорнув її у рулон, приніс до свого господарства за адресою: АДРЕСА_1 , та використав як огорожу в подвір`ї.

Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

14 травня 2020 року між обвинуваченим ОСОБА_1 та представником потерпілого підприємства ОСОБА_2 була укладена угода про примирення у кримінальному провадженні №12020170180000200 у відповідності до вимог ст. ст. 468, 469, 471 та 473 КПК України.

Згідно даної угоди ОСОБА_1 та представник потерпілого підприємства Жолонко О.В. дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка). Цим кримінальним правопорушенням потерпілій стороні завдано матеріальну шкоду в розмірі 840 грн., яка відшкодована в повному обсязі. Враховую викладене, та беручи до уваги те, що ОСОБА_1 примирився з потерпілою стороною, сторони угоди узгодили покарання за вчинення кримінального правопорушення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно п. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

В судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, сторони добровільно уклали угоду про примирення, зміст угоди відповідає вимогам ст. 471 КПК України.

Крім того, суд переконався, що обвинувачений цілком розуміє права, передбачені ч. 5 ст. 474 КПК України.

Також судом встановлено, що обвинувачений та потерпіла сторона розуміють наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ст. 473 КПК України.

В зв`язку з тим, що відносно ОСОБА_1 на досудовому слідстві запобіжний захід не обирався, враховуючи особу обвинуваченого, суд вважає за недоцільне обирати відносно нього міру запобіжного заходу.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 395, 475 КПК України,-

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду від 14 травня 2020 року у кримінальному провадженні №12020170180000200 про примирення між представником потерпілого підприємства ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцем АДРЕСА_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцем АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

В зв`язку з тим, що відносно ОСОБА_1 на досудовому слідстві запобіжний захід не обирався, враховуючи особу обвинуваченого, суд вважає за недоцільне обирати відносно нього міру запобіжного заходу.

Речовий доказ – металеву сітку-рабицю, довжиною 20 метрів, висотою 1,5 метри, передану на відповідальне збереження начальнику охорони ОСОБА_3 , вважати повернутим законному власнику.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом 30 днів з моменту його проголошення або безпосередньо до Полтавського апеляційного суду або через Карлівський районний суд.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя