Рішення № 90053321, 26.06.2020, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/1701/20

2-а/154/16/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2020 року м. Володимир-Волинський

Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді Вітера І.Р.,

при секретарі Кравчук А.М.,

з участю сторін провадження:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Сацюк І.В.,

представника відповідача Павленко Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 05 червня 2020 року звернулась до Володимир-Волинського міського суду Волинської області з адміністративним позовом до відповідача виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради про скасування постанови № 184 від 27 травня 2020 року про накладення на неї адміністративного стягнення, якою її було визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.

Позов мотивувала тим, що їй, ОСОБА_1 , на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 . Окрім належної їй квартири у даному житловому будинку є ще три квартири. Земельної ділянка під будинком спільного користування площею 398 кв.м Проте відповідно до проекту передачі земельної ділянки у постіне користування із вказаної площі 42 кв.м. виділено їй в постійне користування.

08 квітня 2020 року інспектором відділення муніципальної варти Володимир-Волинської міської ради Мацилюком Юрієм Васильовичем відносно неї складено протокол про адміністративне правопорушення № 18 за ст. 152 КУпАП, а саме виконання робіт без дозволу, а саме встановлено паркан на території спільного користування біля будинку АДРЕСА_1 .

27 травня 2020 року відбулось засідання адміністративної комісії при виконавчому комітеті Володимир-Волинської міської ради, за результатами якого винесено постанову № 184 та визнано її винною за порушення абз.2 п.14.1 «Правил благоустрою території у м. Володимирі-Волинському», затверджених рішенням Володимир-Волинської міської ради № 12/3 від 18.12.2016 року, виконані роботи без відповідного дозволу, а саме встановлено паркан на території спільного користування біля будинку АДРЕСА_1 , чим вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ст. 152 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Вважає, притягнення до адміністративної відповідальності необгрунтованим. При розгляді протоколу про адміністративне правопорушення щодо неї відповідач не взяв до уваги пояснення та заперечення про те, що паркан було збудовано близько 7 років тому, на території земельної ділянки, яка надана їй в постійне користування. Також нею було повідомлено комісію про те, що між нею та власником квартири №АДРЕСА_4 цього ж будинку довгий час існує спір щодо порядку користування земельною ділянкою та спільним заїздом до її домоволодіння.

Крім того, зазначила, що її вже було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та визнано її винуватою, а тому повторне накладення штрафу та притягнення до відповідальності не відповідає нормам статті 61 Конституції України, оскільки за одне і те саме правопорушення не можна притягувати більше одного разу.

Ухвалою Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 09 червня 2020 року відкрито провадження у справі, постановлено проводити її судовий розгляд за правилами ст.286 КАС України з повідомленням учасників справи відповідно до ст. 268 КАС України у відкритому судовому засіданні. Цією ж ухвалою з ініціативи суду зобов`язано виконавчий комітет Володимир-Волинської міської ради в строк до 15 червня 2020 року подати відзив на позовну заяву.

Від виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради 15 червня 2020 року до суду скеровано відзив на позовну заяву, яким позовні вимоги заперечено.

У відзиві відповідач не визнав заявлених позовних вимог, вважає їх незаконними та необґрунтованими.

За змістом відзиву, відповідач наполягав на законності постанови про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, оскільки під час розгляду адміністративною комісією при виконавчому комітеті Володимир-Волинської міської ради протоколу № 18 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 152 КУпАП позивачу надавалась можливість надати копії документів, які б підтверджували право користування земельною ділянкою на землях загального користування біля будинку, що розташований по АДРЕСА_1 , однак остання надала лише проект документації із землеустрою, який жодним чином не є правовстановлюючим документом. Окрім того, на засіданні адміністративної комісії 13.05.2020 року було прийнято рішення надати позивачу час усунути вчинене адміністративне правопорушення та належним чином оформити документи, які б підтверджували право користування земельною ділянкою. Також зазначила, що на засідання адміністративної комісії позивач не надала жодного документа з переліку долучених до позовної заяви, окрім Проекту документації із землеустрою. ОСОБА_1 на засіданні комісії пояснювала, що в неї відсутні належні документи на право постійного користування земельною ділянкою, яка огороджена сіткою, та відмовилась проводити демонтаж незаконно встановленої огорожі.

В судовому засіданні позивач та її представник - адвокат Сацюк І.В. позов підтримали з підстав, заявленому в ньому.

Представник відповідача Павленко Л.М. позов заперечила з підстав, викладених у відзиві, просила відмовити у позові.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні правовідносини та норми, якими вони регулюються

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Тобто закон розглядає протиправну дію (бездіяльність), вчинену певною особою, як адміністративний проступок лише в тому випадку, якщо має місце вина цієї особи, якщо вчинене було здійснено навмисно або з необережності.

Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Конституції України).

Один із найважливіших конституційних принципів щодо захисту основоположних прав та свобод людини при здійсненні процедури притягнення особи до адміністративної та/або кримінальної відповідальності (презумпція невинуватості) закріплений у ст.62 Конституції України, згідно якого особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

На підставі ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно із ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень збоку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних, управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин справи вимагає від уповноваженого органу (посадової особи) насамперед повного дослідження доказів, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні (ст. 251 КУпАП), здійснити всебічну й неупереджену оцінку цих доказів (ст. 252 КУпАП), встановити наявність обставин, що пом`якшують (ст. 34 КУпАП) чи обтяжують (ст. 35 КУпАП) відповідальність, з`ясувати чи здійснюється провадження в межах строків накладення адміністративного стягнення (ст.38 КУпАП), з`ясувати чи заподіяно майнову шкоду вчиненим правопорушенням, чи є можливість передати матеріали справи на розгляд громадських організацій чи звільнити від відповідальності через малозначність правопорушення (статті 21, 22 КУпАП).

Судом встановлено, що згідно реєстраційного посвідчення, виданого 28 липня 1998 року Волинським обласним бюро технічної інвентаризації, квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

08 квітня 2020 року інспектором відділення муніципальної варти Володимир-Волинської міської ради Мацилюком Ю.В. на підставі звернення громадянки ОСОБА_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 щодо. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складено протокол про адміністративне правопорушення № 18, відповідно до якого ОСОБА_1 порушила п. 14.1. абзацу 2 «Правил благоустрою території у місті Володимирі-Волинському», затверджених рішенням Володимир-Волинської міської ради № 12/3 від 15.12.2016 року, а саме виконано роботи без дозволу, встановлено паркан на території спільного користування біля будинку АДРЕСА_1 , чим вчинила правопорушення передбачене ст.152 КУпАП.

З протоколу № 05 засідання адміністративної комісії при виконкомі Володимир-Волинської міської ради від 13 травня 2020 року вбачається , що адміністративною комісією прийнято рішення перенести розгляд справи на 27.05.2020 року надавши ОСОБА_1 можливість долучити до справи документи на право постійного користування земельною ділянкою, яка огороджена сіткою, а також акт погодження меж із сусідніми землекористувачами.

27 травня 2020 року адміністративною комісією при виконавчому комітеті Володимир-Волинської міської ради в присутності гр. ОСОБА_1 , розглянуто вказаний вище протокол та винесено постанову № 184 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.152 КУпАП, в зв`язку з порушенням п. 14.1. абзацу 2 «Правил благоустрою території у місті Володимирі-Волинському» затверджених рішенням Володимир-Волинської міської ради № 12/3 від 15.12.2016 року та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

В ході розгляду справи встановлено, що на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , право власності або постійного користування за позивачем чи будь - якою іншою фізичною чи юридичною особою - не оформлено. Земельна ділянка відноситься до земель комунальної власності територіальної громади м. Володимир-Волинський.

Позивачем долучено до матеріалів справи Проект передачі земельної ділянки, згідно з яким погоджено передачу земельної ділянки площею 398 кв.м., з них 42 кв.м. спільне користування, по АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 для обслуговування житлового будинку та господарських споруд.

Як стверджується актом, складеним спеціалістом Володимир-Волинського районного центру земельного кадастру, встановлено межі земельної ділянки в натурі по АДРЕСА_1 та узгоджено межі між землекористувачами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Проте суд в даному випадку зауважує, що проект не є правовстановлюючим документом, будь-яких управлінських рішень з даного приводу не приймалось.

Відповідно до ст.152 КУпАП, порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, частиною другою статті 5 КУпАП визначено, що сільські, селищні, міські ради встановлюють відповідно до законодавства правила, за порушення яких адміністративну відповідальність передбачено статтями 152, 159 і 182 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.218 КУпАП, адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені зокрема ст. 152 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.7 пункту «а» частини 1 статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить і організація благоустрою населених пунктів.

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» встановлено, що благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень органів місцевого самоврядування належить затвердження правил благоустрою населених пунктів.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до об`єктів у сфері благоустрою населених пунктів віднесено території загального користування, вулиці, проїзди, інші території загального користування в межах населеного пункту.

Згідно з вимогами частини 2 статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані: 1) утримувати в належному стані об`єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об`єктів територію; 2) дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів; 3) не порушувати права і законні інтереси інших суб`єктів благоустрою населених пунктів; 4) відшкодовувати в установленому порядку збитки, завдані порушенням законодавства з питань благоустрою населених пунктів; 5) допускати на об`єкти благоустрою, що перебувають у їх власності або користуванні, аварійно-рятувальні та інші служби для здійснення заходів щодо запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов`язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).

Згідно з вимогами статті 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Правила благоустрою території населеного пункту (далі - Правила) - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування. Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. У разі якщо відповідною сільською, селищною, міською радою не прийнято рішення про затвердження Правил, застосовуються Типові правила. Орган місцевого самоврядування забезпечує вільний доступ населення до затверджених Правил. 2. Правила включають: 1) порядок здійснення благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою; 2) вимоги до впорядкування територій підприємств, установ, організацій; 3) вимоги до утримання зелених насаджень на об`єктах благоустрою - територіях загального користування; 4) вимоги до утримання будівель і споруд інженерного захисту території; 5) вимоги до санітарного очищення території; 6) розміри меж прилеглої до підприємств, установ та організацій території у числовому значенні; 7) порядок розміщення малих архітектурних форм; 8) порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів; 9) інші вимоги, передбачені цим та іншими законами. 3. Правила не можуть передбачати обов`язок фізичних і юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи.

Відповідно до диспозиції ст.152 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в здійсненні дій, які заборонені правилами благоустрою території міст та інших населених пунктів.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського благоустрою.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає у порушенні правил благоустрою територій міст та інших населених пунктів, а також недодержанні правил щодо забезпечення чистоти і порядку в містах та інших населених пунктах.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

У відповідності до п.14.1 «Правил благоустрою території у місті Володимирі-Волинському» затверджених рішенням Володимир-Волинської міської ради № 12/3 від 15.12.2016 року, які є у відкритому доступі, на об`єктах благоустрою забороняється:

- виконувати роботи без дозволу;

- самовільно влаштовувати городи, створювати, пошкоджувати або знищувати газони, самовільно висаджувати та знищувати дерева, кущі тощо;

- вивозити і звалювати в не відведених для цього місцях відходи, траву, гілки, деревину, листя, сніг;

- складувати будівельні матеріали, конструкції, обладнання за межами будівельних майданчиків;

- самовільно встановлювати точки торгівлі з лотків, автомобілів, причепів, столиків, візків громадянами та суб`єктами господарювання у не відведених для цього місцях;

- встановлювати технічні засоби регулювання дорожнього руху без погодження з відповідними органами Міністерства внутрішніх справ України;

- випасати худобу, вигулювати та дресирувати тварин у не відведених для цього місцях;

- здійснювати ремонт, обслуговування та миття транспортних засобів, машин, механізмів у не відведених для цього місцях (крім випадків проведення негайного ремонту при аварійній зупинці);

- вчиняти дії, що негативно впливають на архітектуру фасадів будівель і споруд, у тому числі робити написи, малюнки на стінах будинків, споруд, наклеювати оголошення та інформаційно-агітаційні плакати, рекламу, листівки тощо у невизначених спеціально для цього місцях;

- самовільно влаштовувати льохи на прибудинкових територіях;

- захаращувати територію, прилеглу до житлових будинків, та пожежні проїзди автотранспортом, будівельним сміттям тощо;

- виливати рідину, кидати предмети, сміття з балконів, лоджій, вікон та сходів будинків;

- самовільно встановлювати об`єкти зовнішньої реклами, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, тощо.

Згідно протоколу № 18 про адміністративне правопорушення від 08 квітня 2020 року та оскаржуваної постанови № 184 від 27 травня 2020 року ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за вчинення дій у формі виконання робіт без відповідного дозволу, а саме: встановлення паркану на території спільного користування, що є порушенням абз.2 п. п.14.1 «Правил благоустрою території у місті Володимирі-Волинському», затверджених рішенням Володимир-Волинської міської ради № 12/3 від 15.12.2016 року.

Однак, матеріали справи не містять жодних відомостей (доказів) про дату вчинення ОСОБА_1 дій у формі «виконання робіт без відповідного дозволу, а саме: встановлення паркану на території спільного користування», що є по своїй суті адміністративним правопорушенням.

Згідно ст.76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На підставі ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З наданої позивачем копії постанови адміністративної комісії № 61 вбачається, що 22.05.2019 року адміністративною комісією при виконкомі Володимир-Волинської міської ради ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП, а саме за те, що 26.03.2019 року ОСОБА_1 порушила абз. 2 п. 14.1 «Правил благоустрою території у м. Володимирі-Волинському» затверджених рішенням Володимир-Волинської міської ради № 12/3 від 18.12.2016 року встановивши огорожу на території загального користування без будь-яких документів по АДРЕСА_1 та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Також в матеріалах справи наявні копії постанов адміністративної комісії № 96 від 17.07.2019 року та № 134 від 06.11.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.152 КУпАП та накладення адміністративних стягнень у виді штрафу в розмірі 360 грн. та 510 грн. відповідно.

Спірні правовідносини між сторонами у цій справі виникли з приводу правомірності повторного притягнення позивача за одне і те саме правопорушення, а саме за порушення абз. 2 п.14.1 «Правил благоустрою території у м. Володимирі-Волинському» затверджених рішенням Володимир-Волинської міської ради № 12/3 від 18.12.2016 року.

У відповідності до ст.61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що позивача, всупереч положенням ч.1 ст.61 Конституції України, повторно притягнуто до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Суд наголошує, що Конституція України гарантує кожній особі, що вона не може бути двічі притягнена за одне й те саме правопорушення не тільки до кримінальної, а й до адміністративної, дисциплінарної, цивільно-правової, матеріальної та інших видів відповідальності. Притягнення особи двічі до юридичної відповідальності за одне і те ж саме правопорушення не допускається.

Таким чином, позов позивача про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 27 травня 2020 року № 184 є обґрунтованим та підлягає задоволення.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що продовжуване правопорушення також повинно бути припиненим, оскільки в такому випадку втрачається суть відповідальності.

Вчинення правопорушення, а потім понесення щодо нього стягнення, жодним чином не звільняє винну особу від обов`язку усунути шкідливі наслідки такого правопорушення.

Так, у відповідності до п.16.4 «Правил благоустрою території у м. Володимирі-Волинському», затверджених рішенням Володимир-Волинської міської ради № 12/3 від 18.12.2016 року, допущення порушень не позбавляє винну особу від обов`язку припинення порушення та вчинення дій по відновленню благоустрою.

У разі порушення цих Правил особи, винні у їх порушенні, зобов`язані вчинити всі необхідні дії для усунення наслідків такого порушення.

Усунення наслідків порушення здійснюється негайно. У виняткових випадках, коли усунення зазначених наслідків пов`язане із значним об`ємом робіт або необхідністю залучення третіх осіб для виконання відповідних робіт, усунення порушення може бути здійснено у триденний строк. У випадках, коли порушення вимог цих Правил пов`язане із аварією, стихійним лихом, усунення наслідків такого порушення здійснюється у п`ятиденний строк.

У відповідності до п.16.5, балансоутримувач має право на відшкодування винною особою витрат (збитків), понесених у зв`язку з усуненням наслідків порушення вимог цих Правил.

Відтак, невиконання ОСОБА_1 всіх необхідних дій для демонтажу самовільно встановленого нею паркану, є також порушенням п.16.4 «Правил благоустрою території у м. Володимирі-Волинському», затверджених рішенням Володимир-Волинської міської ради № 12/3 від 18.12.2016 року, і може кваліфікуватись як адміністративне правопорушення, передбачене ст.152 КУпАП.

В той же час, якщо такими діями було заподіяно шкоду, орган місцевого самоврядування має право на відшкодування винною особою витрат (збитків), понесених у зв`язку з усуненням наслідків порушення.

Якщо ж в даному випадку порушення буде припинене - самовільно встановлений паркан буде демонтовано, а будь-яка особа без дозволу його знову встановить, матиме місце повторність адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП, а не повторність застосування адміністративного стягнення за одне й те ж правопорушення.

У відповідності до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду даної справи суд прийшов до висновку про відсутність доказів повторності у діях позивача щодо вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, а отже її було притягнуто за вчинення одного і того ж правопорушення двічі, що неприпустимо, а тому оскаржувану постанову слід скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.2, 72, 77-78, 139, 241-246, 268, 286 КАС України, на підставі ст.ст. 8, 19, 62 Конституції України, ст.ст. 9, 10, 152, 251, 252, 256, 268, 280, 284 КУпАП, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову адміністративної комісії про накладення адміністративного стягнення № 184 від 27 травня 2020 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, якою її було визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.

Закрити провадження в справі за постановою адміністративної комісії про накладення адміністративного стягнення № 184 від 27 травня 2020 року.

Стягнути з виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради в користь ОСОБА_1 420 грн. 40 коп. сплаченого судового збору.

На рішення суду протягом десяти днів з дня отримання її копії може бути подана апеляційна скарга до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Володимир-Волинський міський суд Волинської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 5 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Реквізити сторін:

1. позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РОНКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

2. відповідач: виконавчий комітет Володимир-Волинської міської ради , юридична адреса: м. Володимир-Волинський, вул.. Данила Галицького, 5, ЄДРПОУ 04051282.

Головуючий суддя: (підпис).

З оригіналом згідно.

Суддя Володимир-Волинського міського суду І.Р. Вітер