Рішення № 90051434, 14.05.2020, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/2620/17

Провадження № 2/496/319/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2020 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Буран В.М.,

за участю:

секретаря - Дигуляр А.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали цивільного позову Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором б/н, який було укладено 16.04.2013 року та умови якого були зміненні 04.11.2013 року та судові витрати по справі.

Свої вимоги мотивує тим, що 16.04.2013 року до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулась відповідач з метою отримання банківських послуг у зв`язку із чим відповідачем було підписано анкету-заяву № б/н від 16.04.2013 року. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею анкета-заява позичальника разом з Умовами та правилами надання банківських послуг в Приват Банку, а також умови кредитування з використання кредитки «Універсальна» 30 днів пільгового періоду» складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві позичальника. 04.11.2013 року Відповідачу було переоформлено кредитну картку «Універсальна» на престижну кредитну картку «Універсальна GOLD» згідно умов якої нею було отримано кредит у розмірі 300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користуванння кредитом у розмірі 27.60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Проте, відповідач протягом тривалого часу ухилялась від виконання умов зазначеного кредитного договору, зокрема не сплачувала банку кредитні кошти та інші передбачені кредитним договором платежі, у зв`язку з чим станом на 11.07.2017 року у відповідача перед банком виникла заборгованість у розмірі 18157.73 грн., яка до теперішнього часу не погашена, що стало підставою для звернення АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з даним позовом до суду.

Заочним рішенням суду від 04.09.2017 року позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» було задоволено в повному обсязі (а.с. 48-49).

26.09.2017 року відповідач звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення та заявила клопотання про призначення судово-економічної (бухгалтерської) експертизи (а.с. 52-58).

Ухвалою суду від 12.10.2017 року, суд задовольнив заяву ОСОБА_1 та скасував заочне рішення Біляївського районного суду Одеської області від 04.09.2017 року та призначив справу до розгляду (а.с. 65-66).

Не погоджуючись із заявою позивача про перегляд заочного рішення, представником АТ КБ «Приватбанк» було надано заперечення, яке судом не приймається до уваги, так як було надійшло до суду 03.11.2019 р, після скасування заочного рішення (а.с. 69-88).

Ухвалою суду від 14.11.2017 року було задоволено клопотання відповідача та витребувано розрахунок заборгованості ОСОБА_1 (а.с. 93).

Ухвалою суду від 10.10.2018 року було задоволено клопотання ОСОБА_1 про призначення судово-економічної експертизи. Провадження по справі було зупинено, справу направлено експерту для виконання експертизи. Однак, вимоги експерта про оплату за проведення експертизи так і не були виконанні, у зв`язку з чим справу повернули до суду без виконання (а.с. 131-132, 135-141).

Ухвалою суду від 22.08.2019 року провадження по справі було відновлено та призначено до судового розгляду (а.с. 142).

Представник позивача до судового засідання не з`явився, але в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи без його участі (а.с. 152-154).

Відповідач до судового засідання не прибула, про дату та час судового засідання неодноразово повідомлялась належним чином, шляхом надіслання судової повістки на адресу проживання ОСОБА_1 , однак конверт повернувся до суду без вручення адресату з причин невстановлених при пересиланні (а.с. 155).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулась відповідач з метою отримання банківських послуг у зв`язку із чим відповідачем було підписано анкету-заяву № б/н від 16.04.2013 року. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею анкета-заява позичальника разом з Умовами та правилами надання банківських послуг в Приват Банку, а також умови кредитування з використання кредитки «Універсальна» 30 днів пільгового періоду» складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві позичальника (а.с. 5).

Банк також зазначає, що 04.11.2013 року Відповідачу було переоформлено кредитну картку «Універсальна» на престижну кредитну картку «Універсальна GOLD» згідно умов якої нею було отримано кредит у розмірі 300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором б/н від 16.04.2013 року виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит.

Однак у встановлений кредитним договором термін відповідач свої зобов`язання не виконувала - не погасила кредит, що призвело до виникнення перед установою банку заборгованості.

З розрахунку заборгованості, складеного позивачем, вбачається, що станом на 11.07.2017 року у відповідача виникла заборгованість у розмірі 18157,73 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом - 288,01 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом - 13450,69 грн., заборгованості пенею та комісією - 3078,19 грн., а також штраф (фіксована частина) - 500 грн. та штраф (процентна складова) - 840,84 грн. (а.с. 3-4).

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України, встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Частинами 1, 2 ст. 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також витягу з тарифів обслуговування карт «Універсальна» 30 днів пільгового періоду» складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві позичальника (а.с. 5).

Згідно ст. 633 ЦК України - публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяв на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, а ч. 2 вказаної статті передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно положень ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту зазначив, що 16.04.2013 року відповідач підписала анкету-заяву, згідно умов якої нею було отримано кредитну картку «Універсальна», при цьому банком не зазначено, який кредитний ліміт було установлено за умов користування нею, а 04.11.2013 року відповідачу було переоформлено картку на картку «Універсальна GOLD», згідно умов якої нею було отримано кредит у розмірі 300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27.60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, при цьому банк зазначає, що при встановленні та зміні кредитного ліміту Банк керується п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких Відповідач при укладанні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

Також представником банку зазначено, що згідно п. 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід`ємних частин Договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9. Умов та правил надання банківських послуг. Відповідно до п. 1.1.2.3 до обов`язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахункам.

Суд, ознайомившись із наявною в матеріалах справи копією заяви позичальника, встановив, що підписуючи заяву, ОСОБА_1 погодилась на умови та правила надання банківських послуг, а також з Тарифами банку, з якими вона начебто ознайомився, шляхом отримання їх в письмовому вигляді.

Представник позивача пред`являючи вимоги про погашення боргу, надав розрахунок заборгованості станом на 11.07.2017 року, датою початку розрахунку в якому зазначено 04.11.2013 року, при цьому в розрахунку не вказано, що він складений щодо умов користування карткою «Універсальна GOLD» (а.с. 3-4).

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

До матеріалів справи не додано договору, заяви тощо, згідно якого ОСОБА_1 погодилась на зміну її кредитної картки «Універсальна» на «Універсальна GOLD», зміна якої відповідно тягнене за собою зміну тарифного плану та по суті є новим кредитним договором із новими тарифами банку.

З наведеного свідчить, що кредитний договір щодо користування кредитною карткою «Універсальна GOLD» не відповідає умовам ст. 628 ЦК України, відповідно якої зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, тобто взагалі не укладений.

Обґрунтовуючи вимоги про стягнення заборгованості, за умов користування новою карткою «Універсальна GOLD» позивач посилався на Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які виготовленні у формі витягу із веб-сайту, як невід`ємні частини спірного договору, в тому числі на пункти Умов 1.1.3.2.3.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови розуміла відповідач та ознайомилась і погодилась з ними, підписуючи заяву-анкету, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, щодо зміни її тарифного плану.

Керуючись ст. 654 ЦК України, відповідно якого зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту, збільшення кредитного ліміту повинно було відбутись також у письмовому вигляді за узгодженням сторін.

У даному випадку відповідач є споживачем банківських послуг. Згідно з пунктом 22 ч. 1 ст. 1 ЗУ Про захист прав споживачів - споживач є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є зокрема - верховенство права.

Згідно ст. 42 Конституції України - Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (16.04.2013 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (08.08.2017 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

При цьому, згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у свої сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Наявність або відсутність обставин та фактів встановлюється на підставі доказів сторін, якими відповідно до ч. 2 ст. 76 ЦПК України є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показаннями свідків.

Положеннями ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З наданих позивачем доказів, суд не може дійти висновку про правильність і достовірність розрахунку заборгованості відповідача перед Банком.

Так, відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1, ч. 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким, чином суд прийшов до висновку про те, що банком не надано суду підтверджень щодо укладання між банком та ОСОБА_1 кредитного договору за умов використання кредитної картки «Універсальна GOLD», а зміни умов тарифу із використання картки «Універсальна» 30 днів пільгового періоду» на умови кредитної картки «Універсальна GOLD» нічим не підтвердженні, та не виконанні у відповідності ст. 207, 633, 634, 638, 639, 654,1050 ЦК України.

Керуючись ст. ст. 207, 549, 551, 628, 633, 634, 638, 639, 654 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76, 79, 80, 81, 89, 178, 247, 259, 263-265, 273, 280-282, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

В позові Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через суду першої інстанції.

Суддя Буран В.М.