Рішення № 90050533, 25.06.2020, Снігурівський районний суд Миколаївської області

Справа № 485/292/20

Провадження № 2/485/254/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2020 року м.Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Квєтка І.А.,

секретарі судового засідання Шеремет Ю.Є., Бондаренко С.В.,

за участю прокурора Притули М.М.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Снігурівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою першого заступника керівника Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області С. Корженко в інтересах держави в особі Снігурівської районної ради Миколаївської області, Комунального некомерційного підприємства "Снігурівська центральна районна лікарня" Снігурівської районної ради Миколаївської області (далі КНП "Снігурівська центральна районна лікарня" Снігурівської районної ради Миколаївської області) до ОСОБА_1 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину,

встановив:

У березні 2020 року перший заступник керівника Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області Корженко С.О. в інтересах держави в особі Снігурівської районної ради Миколаївської області, КНП "Снігурівська центральна районна лікарня" Снігурівської районної ради Миколаївської області, в порядку ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру", звернулася до суду з позовом про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

Заявлені вимоги мотивує тим, що ухвалою Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 02 січня 2020 року кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, закрито за відмови потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення та цивільний позов прокурора про стягнення з ОСОБА_1 витрат на стаціонарне лікування потерпілого залишено без розгляду. Однак, прийняття судом рішення про закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав не звільняє обвинуваченого від обов`язку щодо відшкодування спричиненої кримінальним правопорушенням шкоди іншим особам. Так, внаслідок злочину потерпілому ОСОБА_2 були заподіяні тілесні ушкодження середньої тяжкості та легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров"я. У зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями потерпілий перебував на стаціонарному лікуванні 10 ліжко-днів в хірургічному відділенні КНП "Снігурівська центральна районна лікарня" Снігурівської районної ради Миколаївської області з 05.10.2019 по 15.10.2019 р. та на його лікування було витрачено кошти в сумі 5985,45 грн., які відповідачем у добровільному порядку не відшкодовані.

За бездіяльності посадових осіб КНП "Снігурівської центральної районної лікарні" Снігурівської районної ради Миколаївської області у вжитті заходів до відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, прокурор на захист інтересів держави, просить суд стягнути з відповідача вказані витрати на користь держави в особі КНП "Снігурівська центральна районна лікарня" Снігурівської районної ради Миколаївської області та понесені судові витрати.

У судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав та просив про їх задоволення.

Відповідач позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, мотивуючи тим, що його вину у вчинненні злочину не доведено.

Представники Снігурівської районної ради Миколаївської області, КНП "Снігурівська центральна районна лікарня" Снігурівської районної ради Миколаївської області у судове засідання не з`явилися, подали суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримали.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши докази у матеріалах справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Ухвалою Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 02 січня 2020 року кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КК України закрито у зв"язку з відмовою потерпілого ОСОБА_2 від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Цивільний позов прокурора про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину залишено без розгляду (а.с.11).

Згідно обставин справи, 05 жовтня 2019 року близько 11:00 ОСОБА_1 знаходячись біля квартири, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, гумовим молотком умисно наніс не менше двох ударів по голові та тілу потерпілого ОСОБА_2 . В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_3 спричинив потерпілому ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді перелому 5-го ребра справа, перелому лівої виличної кістки з розповсюдженням на верхній край верхньощелепної пазухи, які відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень та струс головного мозку, який відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров"я.

З діагнозом політравма, закрита травма грудної клітки, перелом V ребра зправа, ЗЧМТ, струс головного мозку, стан алкогольного сп"яніння, потерпілий ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП "Снігурівська центральна районна лікарня" Снігурівської районної ради Миколаївської області в хірургічному відділенні з 05.10.2019 по 15.10.2019 року, що складає 10 ліжко-днів. Як вбачається з приведеного розрахунку, сума витрат на стаціонарне лікування потерпілого склала 5985,45 грн. (10 л/днів х 566,00 грн. + 325,45 грн. лікування за рахунок лікарні), згідно довідки КНП "Снігурівська центральна районна лікарня" Снігурівської районної ради Миколаївської області від 29.01.2020 р. № 92/06-05 (а.с.12).

У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров"я, що є у державній власності або у власності територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Відповідно до положення п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07.07.1995 року "Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат", із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 03 грудня 1997 року №12, питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з "Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання". Зокрема, як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від кримінального правопорушення на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Підставою для здійснення представництва у даному спорі прокурором є не здійснення позивачем, КНП "Снігурівською центральною районною лікарнею" Снігурівської райононної ради Миколаївської області дій, направлених на повернення до бюджету затрачених коштів закладами охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину осіб, що є порушенням майнових інтересів держави.

За змістом ст. 129 КПК України, обвинувачений у кримінальному провадженні звільняється від цивільно-правової відповідальності за шкоду, завдану злочином, у разі встановлення судом відсутності події кримінального правопорушення.

Отже в усіх інших випадках, у тому числі і у разі, коли потерпілий відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення питання про цивільно-правову відповідальність вирішується на загальних підставах.

Враховуючи те, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 закрито у зв"язку із відмовою ОСОБА_2 від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину підлягають відшкодовуванню.

Як встановлено судом, потерпілий від злочину перебував на стаціонарному лікуванні саме з приводу одержаних тілесних ушкоджень, завданих у зв`язку з неправомірними діями ОСОБА_1 . Вказане також підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань про реєстрацію кримінального провадження №12019150310000637 від 05.10.2019 року за ч.1 ст.122 КК України за заявою ОСОБА_2 про притягнення до кримінальної відповідальності особи, яка 05.10.2019 року нанесла йому тілесні ушкодження; довідкою чергового лікаря ВПП Снігурівської ЦРЛ про звернення ОСОБА_2 та встановлений діагноз; протоколом огляду місця події від 05.10.2019 року; заявою ОСОБА_4 про залучення до провадження як потерпілого та протоколом його допиту від 05.10.2019 року; висновком експерта №87 від 22.10.2019 року судово-медичної експертизи про наявність у ОСОБА_4 тілесних ушкоджень та механізм їх утворення; повідомленням про підозру ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КК України та протоколом його допиту у якості підозрюваного від 28.10.2019 року; обвинувальним актом по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КК України, від якого потерпілий ОСОБА_2 відмовився у ході судового розгляду.

Тобто, перебування потерпілого на лікуванні в даному випадку є наслідком злочинних дій відповідача.

За вказаного, доводи відповідача про те, що відсутні підстави для відшкодування з нього витрат на лікування потерпілого від злочину, є необґрунтованими.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь КНП "Снігурівська центральна районна лікарня" Снігурівської райононної ради Миколаївської області, коштів, які затрачені закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину особи.

Відповідно до ст.141 ЦПК України суд покладає на відповідача обов`язок по відшкодуванню на користь прокуратури Миколаївської області судових витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 4, 13, 81, 263-265, 141, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги прокурора першого заступника керівника Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області С. Корженко в інтересах держави в особі Снігурівської районної ради Миколаївської області, Комунального некомерційного підприємства "Снігурівська центральна районна лікарня" Снігурівської районної ради Миколаївської області до ОСОБА_1 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави в особі Комунального некомерційного підприємства "Снігурівська центральна районна лікарня" Снігурівської районної ради Миколаївської області (рахунок отримувача: ГУДКСУ у Миколаївській області UA378201720344320001007048435, код 01998302) витрати на лікування потерпілого ОСОБА_2 від злочину у розмірі 5985,45 грн. (п"ять тисяч дев"ятсот вісімдесят п"ять грн. 45 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь прокуратури Миколаївської області (UA748201720343150001000000340, банк ДКСУ м.Києва, МФО 820172, ЄДРПОУ 02910048) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102 грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Снігурівський районний суд, який відраховується з дня складення повного судового рішення, з урахуванням пункту 3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" ЦПК України.

Суддя

Дата складення повного судового рішення - 25.06.2020р.