Рішення № 90050400, 17.06.2020, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/6592/19 провадження №2/489/1077/20

РІШЕННЯ

Іменем України

17 червня 2020 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.,

секретаря судового засідання Долгорученко Т.С.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину

встановив:

В грудні 2019 року позивач звернулась до суду з позовом в якому просила стягнути з відповідача на її користь половину вартості додаткових витрат на дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , загальна сума яких складає 45083,87 грн., а також стягувати на її користь в якості додаткових витрат на утримання дитини грошову суму у розмірі 2500,00 грн. щомісяця.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народилась донька – ОСОБА_3 . Рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 04.04.2012 шлюб між нею та відповідачем розірвано та стягнуто на її користь з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 500 грн. щомісяця. Рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва розмір аліментів було змінено, та стягнуто з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 900,00 грн. щомісяця, до досягнення дитиною повноліття.

12.12.2017 позивач отримала корінець медичного висновку №56, відповідно до якого ОСОБА_3 поставлено діагноз – ідіоматичний ювеніальний правобічний сколіоз грудопоперекового хребта ІІІ ступеня зі стійким вираженим порушенням рухової функції хребта, функції дихання та кровообігу. У зв`язку із поставленим діагнозом позивачем за власні кошти було придбано профілактор «Євмінова» вартістю 2330,00 грн., проведено магнітно-резонансну томографію гіпофіза, вартість якої скала 1000,00 грн., сплачено за проведення аналізів 582,00 грн. та витрачено 9122,48 грн. на закупівлю медикаментів для дитини. Крім того, у зв`язку із вказаним діагнозом, 05.02.2019 за власний рахунок нею здійснено поїздку за консультацією спеціаліста до Українського науково-дослідного інституту протезування та відновлення працездатності в місті Харкові, вартість квитків на позивача та дитину склала 1370,64 грн.

Також, 30.07.2017 дитина ОСОБА_3 поступила до Національного університету «Одеська юридична академія», на підставі чого було укладено договір про надання освітніх послуг, згідно якого вартість відшкодування витрат на підготовку студента складає: за перший рік навчання: 14930,00 грн., за кожен наступний рік навчання – 16975,00 грн. Чоловік позивача сплатив 7500,00 грн. за перше півріччя навчання у вказаному навчальному закладі, в подальшому їм необхідно сплатити ще 7500,00 грн. за друге півріччя.

Крім того, для навчання дитини позивачем були понесені витрати на придбання канцелярського приладдя: 02.09.2018 на суму 218,00 грн., 19.02.2019 – 190,10 грн. та 02.09.2019 – 408,90 грн. 08.09.2016 з метою забезпечення зв`язку з дитиною, позивач придбала для останньої мобільний телефон вартістю 3667,80 грн., але оскільки той був втрачений була вимушена придбати новий засіб зв`язку для дитини, вартість якого складає 7024,95 грн.. Також понесла додаткові витрати на купівлю зимового одягу для доньки на загальну суму 4239,00 грн.

Так як відповідач інших утриманців, неповнолітніх дітей немає, є працездатним, на постійній основі працює в Польщі, проте розмір його заробітної плати позивачу не відомо, позивач звернулась до суду з вказаним позовом.

Відповідач надав відзив на позов, в якому позовні вимоги визнав частково в сумі 2330,00 грн., посилаючись на наступне. Згідно виконавчого листа від 29.08.2017 він сплачує аліменти на утримання доньки, заборгованості не має. Дочка страждає на захворювання – правобічний сколіоз, яке широко поширене та діагностується у багатьох дітей та дорослих. Позивачем надано велику кількість чеків на медикаменти, які дитині офіційно не рекомендовані і не виписувались. Крім того, позивачем витрачено значні суми на придбання дорогого одягу, двох мобільних телефонів, що не є необхідним для лікування. Також звертає увагу на те, що позивач отримує грошову допомогу на дитину. Вважає, що витрати на придбання профілактора «Євмінова» за 2330,00 грн. є необхідними та готовий їх відшкодувати, решту витрат вважає необґрунтованими.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 03.05.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити, також підтвердила, що отримує матеріальну допомогу на дитину-інваліда у розмірі 1600,00 грн.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, в розмірі та з підстав вказаних у відзиві на позов.

Вислухавши учасників справи та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 04.04.2012.

Від шлюбу мають спільну дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис №3259.

Рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 04.04.2012 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_3 в розмірі 500,00 грн. щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20.02.2012 до її повноліття.

Рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 29.08.2017 розмір аліментів було змінено, та з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_3 в розмірі 900,00 грн. щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття.

У відповідності до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 51 Конституції України гарантовано, а статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Положеннями статті 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно із частиною 1 статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину у разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватись наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Крім того, вирішуючи такий спір, суд враховує, що дотримуючись рівноваги між інтересами дитини та інтересами батьків, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (Рішення Європейського суду з прав людини від 07.12.2006 по справі «Хант проти України»).

Так, до особливих обставин, які викликають необхідність додаткових витрат на дитину закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу тощо. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Такі особливі обставини будуть індивідуальними у кожному конкретному випадку.

Додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини.

В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

У пунктах 18, 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначено, що до передбаченої статтею 185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини можуть залучатися батьки, а додаткові витрати це такі, які викликані особливими обставинами: розвитком здібностей дітей, хворобою, каліцтвом тощо.

Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування, виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).

Відповідно до Консультаційного висновку спеціаліста Центральної ЛКК з дитячої інвалідності №1132 від 27.11.2017 та корінця медичного висновку №56 на дитину (підлітка)-інваліда з дитинства в віці до 18 років від 12.12.2017, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено діагноз – ідіоматичний ювеніальний правобічний сколіоз грудопоперекового хребта ІІІ ступеня зі стійкими вираженими порушеннями рухової функції хребта, функції дихання та кровообігу: вентиляційна ДН1 ступеню по деструктивному типу зв`язана з позалегеневими причинами.

Несення витрат на лікування та обстеження дитини позивач підтвердила товарними чеками, талоном отримання результату та фіскальними чеками, а саме: товарним чеком від 01.03.2016 на профілактор «Євмінова» та його доставку на загальну суму 2330, 00 грн.; талоном отримання результату аналізу ОСОБА_3 від 30.12.2018 на суму 582,00 грн.; товарним чеком від 11.01.2019 за проведення магнітно-резонансної томографії гіпофіза на суму 1000,00 грн.; фіскальними чеками ПП «Медицина для Вас» від 25.07.2018 на суму 1301,30 грн., від 11.01.2019 на суму 130,80 грн., від 11.01.2019 на суму 471,80 грн., від 16.01.2019 на суму 251,00 грн.; фіскальним чеком ТОВ «МЛ «Діла» від 30.12.2018 на суму 590,00 грн.; фіскальними чеками ТОВ «Медицина для вас-сервіс» від 02.02.2018 на суму 150,00 грн., від 07.02.2018 на суму 70,25 грн., від 07.02.2018 на суму 162,00 грн. та від 14.02.2018 на суму 267,50 грн.;фіскальним чином ТОВ «МЛ «Діла» від 03.02.2018 на суму 786,50 грн.; фіскальним чеком ПП «Мережа аптек медпрепарат» Миколаїв від 03.03.2018 на суму 350,94 грн., фіскальними чеками ПП «Медицина для Вас» від 12.03.2018 на суму 381,12 грн. та від 921,27 грн., фіскальним чеком ТОВ «Фарматоп» від 23.04.2019 на суму 121,50 грн.; фіскальним чеком ПП «Медицина для Вас» від 25.02.2019 на суму 607,10 грн.; фіскальним чеком ТОВ «МЛ «Діла» від 26.02.2019 на суму 198,00 грн.; фіскальними чеками ТОВ «Фарматоп» від 02.11.2019 на суму 354,50 грн., від 09.06.2019 на суму 557,60 грн., від 23.04.2019 на суму 119,80 грн., від 13.03.2019 на суму 434,60 грн., від 04.02.2019 на суму 34,00 грн., від 16.04.2019 на суму 23,00 грн. та від 04.02.2019 на суму 520,40 грн.; фіскальним чеком ПП «Медицина для Вас» від 23.04.2019 на суму 325,50 грн. – всього на загальну суму 13031,08 грн.

Суд погоджується, що понесені позивачем витрати на лікування, обстеження дитини та придбання профілактора «Євмінова» є додатковими витратами на дитину відповідно до статті 185 СК України, оскільки ОСОБА_3 має хронічне захворювання, в зв`язку чим потребує відповідного лікування.

Крім того, 30.07.2019 між Національним університетом «Одеська юридична академія» Міністерства освіти і науки України, ОСОБА_3 та чоловіком позивача – ОСОБА_5 був укладений договір №6189699-2019 про надання освітніх послуг, відповідно до якого розмір плати за надання освітніх послуг ОСОБА_3 за перший рік навчання становить 14930,00 грн., за кожен наступний рік навчання – 16975,00 грн.

Позивачем понесені витрати на навчання дитини у розмірі 7500,00 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.1414275512.1 від 19.07.2019, призначення послуги 25010100 П.І.П. студента – ОСОБА_3 , факультет МЮК, курс 1, форма навчання очна, група 1.

Суд доходить висновку, що навчання дитини є особливими обставинами, зумовленими її розвитком здібностей, тому витрати на таке навчання відносяться до додаткових витрат, в яких зобов`язаний брати участь відповідач як батько дитини.

Щодо інших витрат, які позивач просить стягнути як додаткові витрати на утримання доньки, а саме: витрати на шкільне приладдя та канцелярію у загальному розмірі 817,00 грн., придбання зимового одягу на суму 4239,00 грн., мобільних телефонів на суму 10692,75 грн. та витрати на проїзд до міста Харкова в сумі 1370,64 грн., суд вважає, що дані витрати не можуть вважатися додатковими витратами у розумінні статті 185 СК України, оскільки такі витрати позивача незумовлені особливими обставинами, розвитком здібностей дитини, а тому підстав для задоволення позовних вимог в цій частині немає.

Стосовно позовних вимог про стягнення додаткових витрат на утримання дитини щомісяця в розмірі 2500,00 грн., суд зазначає наступне.

Як зазначено вище, згідно положень законодавства розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд України у справі №6-1489цс17.

Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед, у такому випадках ідеться про передбачувані витрати, які визначаються у твердій грошовій сумі.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Стаття 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Позивачем не надано розрахунок або обґрунтування необхідності майбутніх витрат, а саме: документів та довідок відповідних медичних закладів про вартість відповідних медичних послуг, витрат на лікування, вартості лікування, яке було рекомендовано. Крім того, відомостей про те, що донька потребує в майбутньому медикаментозного лікування або прийому лікарських препаратів та їх вартості матеріали справи не містять.

Будь-яких інших доказів, які б свідчили, що позивач у майбутньому буде нести витрати пов`язані з особливими обставинами в розмірі 2500,00 грн. щомісячно суду не надано. Також судом враховується, що позивач отримує матеріальну допомогу на дитину-інваліда у розмірі 1600,00 грн.

Так як позивачем не доведено необхідності здійснення додаткових витрат на дитину у майбутньому, позовні вимоги про стягнення з відповідача 2500,00 грн. щомісяця на утримання дитини задоволенню не підлягають.

Враховуючи про доведеність понесення позивачем додаткових витрат на утримання дитини у загальній сумі 20534,08 грн., вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача половини понесених позивачем додаткових витрат на утримання дитини, що становить 10267,04 грн.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 174,99 грн.

Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на дитину задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати, понесені на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 10267,04 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 174,99 грн.

В іншій частині вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Ленінський районний суд м. Миколаєва або безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно пункту 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України, під час дії карантину,встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Повний текст судового рішення складено 25.06.2020.

Суддя І.В.Коваленко