Ухвала суду № 90050242, 25.06.2020, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/3518/20

Провадження № 2/487/1783/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2020 року м. Миколаїв

Суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Сухаревич З.М., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

22 червня 2020 року до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в якій позивач просить: здійснити поділ спільного сумісного майна подружжя, виділивши у власність ОСОБА_1 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , виділити у власність ОСОБА_2 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 .

Вирішуючи питання про відкриття провадження, вивчивши матеріали позовної заяви, суд дійшов наступного.

Відповідно до положень Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява повинна відповідати вимогам ст.ст. 175,177 цього Кодексу.

Вивчивши позовну заяву, судом встановлено, що позивачем у порушення вимог вказаних статей:

- не зазначені правові підстави з посиланням на норми права щодо вимоги про виділення у власність спірної квартири, тоді як такий спосіб захисту не передбачений ст. 16 Цивільного кодексу України;

- не містить обґрунтування позовних вимог в частині виділення у власність відповідачу 1/2 частку квартири, в той час як згідно наданих доказів відповідач є власником спірної квартири;

- відсутні посилання на докази які свідчать про придбання спірної квартири в період шлюбу. Так, позивач зазначає, що шлюб розірвано Заводським районним судом м. Миколаєва 19.03.2010, однак згідно Договору купівлі – продажу квартира придбана 29 вересня 2011 року. До того ж, позивач не надає копії рішення суду про розірвання шлюбу, що є порушенням вимог ст. 177 ЦПК України;

- відсутні відомості, що підтверджують визначену позивачем ціну позову. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування – вартістю майна. Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року з подальшими змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25 травня 1998 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості. Дійсна вартість майна повинна бути підтверджена актом оцінки майна, який виконується юридичною та (або) фізичною особою, що має ліцензію на проведення оцінки нерухомого майна. Однак позивач не надає відповідного акту оцінки майна;

- судовий збір сплачено не в повному розмірі.

Згідно ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору складає 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем сплачено судовий збір у мінімальному розмірі - 840,80 грн.

Однак, позивачем заявлено дві вимоги і не надано доказів на підтвердження дійсної вартості майна, а відтак не можливо визначити розмір судового збору.

З урахуванням вищевикладеного, окрім зазначеного вище, позивачу необхідно визначити вартість нерухомого майна на час звернення до суду та виходячи із зазначеної вартості визначити ціну позову і сплатити (доплатити) судовий збір за кожну вимогу, у разі перевищення розміру, вже сплаченого ним.

Таким чином, позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно з ч.1 ст.185 ЦПК України, позовна заява, яка подана з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху.

Спосіб усунення недоліків позовної заяви полягає в наданні уточненої позовної заяви з виправленими недоліками відповідно до кількості учасників справи та доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, доказів сплати судового збору.

На підставі викладено та керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - залишити без руху.

Надати позивачу строк десять днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків, зазначених в ухвалі.

Платіжні реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів УК у м.Миколаїв/Заводськ.р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37992781

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA708999980313171206000014003

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків позовної заяви в зазначений строк та роз`яснити, що інакше позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1412/.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо або через Заводський районний суд м. Миколаєва до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя: З.М. Сухаревич