Рішення № 90050207, 15.06.2020, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/227/20

Провадження № 2-а/487/45/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2020 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва, у складі головуючого судді Сухаревич З.М., за участю секретаря судового засідання Дорош В.В., позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до заступника командира взводу поліції Управління патрульної поліції в Миколаївській області старшого лейтенанта поліції Хробатенко Владислава Геннадійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

15.01.2020 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до заступника командира взводу поліції, старшого лейтенанта поліції Хробатенко Владислава Геннадійовича, в якому просить: скасувати постанову Серія ЕАК №1967275 від 12.01.2020, закрити провадження.

Як на підставу позову позивач посилається на те, що вищевказана постанова є незаконною та підлягає скасуванню за таких підстав: 12 січня 202 близько 14:30 год. він рухався на автомобілі Опель по вул. 6-а Слобідська у бік пр. Центральний. При виїзді з перехрестя він проминув пішохідний перехід, регульований світлофором, на якому горіло зелене світло. Після переїзду світлофору його зупинив автомобіль патрульної поліції, підійшов поліцейський, який представився як інспектор патрульної поліції Іванов та замість пояснення по суті почав питати, на яке світло він проїхав перехрестя. він стверджував, що можливо завершив маневр на жовтий сигнал світлофора, щоб не завдавати перешкод іншим учасникам руху. Після цього, до нього підійшов ще один поліцейський, який не представився, показав йому відео, на якому неможливо побачити ані транспортний засіб, ані сигнали світлофора. На зауваження позивача інспектор не відреагував. Після цього цей інспектор сів до патрульної машини і виніс постанову. Він не роз`яснював позивачу права, не вислуховував пояснення, не розглядав його клопотання, не оголосив що буде розглядати, не повідомив місце і час розгляду справи, яка повинна розглядатись у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів. Вважає, що враховуючи порушення права позивача на професійну правничу допомогу, розгляд справи про адміністративне правопорушення інспектором поліції було здійснено не у спосіб, передбачений Кодексом України про адміністративні правопорушення, а тому винесена постанова є не чинною та має бути скасована. Жодних доказів по справі позивачу не було надано. Написання інспектором поліції Постанови на місці зупинки транспортного засобу не тільки обмежило право позивача на захист, гарантоване Конституцією України, а й вступило в пряме протиріччя з вимогою ч. 1 ст. 276 КУпАП. При демонстрації інспектором поліції Позивачу відео, де начебто зафіксований керований ним автомобіль, поліцейський повинен був занести технічний запис, яким здійснено відеозапис до Постанови, згідно вимог ст. 283 КУпАп, проте ці дані відсутні. В своїх діях позивач не вбачає складу адміністративного правопорушення, адже в`їжджав на перехрестя на дозволений сигнал світлофора, згідно п. 8.7.3 ПДР підпункт «в».

20 січня 2020 року зазначену позовну заяву залишено без руху.

18 лютого 2020 року р. на виконання вимог ухвали позивачем надано заяву, в якій він зазначає, що вимоги позовної заяви ним дотримані. Також просив розглянути справу в порядку загального позовного провадження за його участю.

19 лютого 2020 року ухвалою суду вказаний позов прийнято до провадження та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

05.05.2020 на адресу суду від Управління патрульної поліції в Миколаївській області Національної поліції України надійшов відзив на позову заяву.

Ухвалою суду від 05.05.2020 вказаний відзив повернуто Управлінню патрульної поліції в Миколаївській області.

06 травня 2020 року до суду надійшов відзив Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції.

28 травня 2020 року до суду надійшов відзив заступника командира взводу №1 роти №1 батальйону №2 Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанту поліції Хробатенко В.Г., відповідно до якого останні вважає, що вимоги позивача є безпідставними та не підлягають задоволенню, оскільки факт правопорушення підтверджується постановою у справі про адміністративне правопорушення, відеозаписом зі службового автомобіля поліцейських. У постанові зазначено технічний прилад DM 4055, яким зафіксоване правопорушення.

В судовому засідання позивач підтримав позов, надав пояснення, аналогічні позовній заяві.

В судове засідання відповідач і його представник не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені, причину неявки суду не повідомили.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали та надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 12.01.2020 15:00:02 год. інспектором УПП в Миколаївській області командиром взводу старшим лейтенантом поліції Хробатенко В.Г. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАК № 1967275, якою ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом OPEL CORSA НОМЕР_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 425 грн.

Згідно даної постанови правопорушення полягає в тому, що 12.01.2020 14:27 м. Миколаїв, просп. Центральний 259 водій керуючи ТЗ проїхав перехрестя на заборонений червоний сигнал або миготливий сигнал світлофора (DM4055), чим порушив п. 8.7.3е ПДР – Порушення проїзду на заборонний сигнал або миготливий, або два червоних миготливих сигнали забор. рух.

Зі змісту ч. 2 ст.122 КУпАП вбачається, що Порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Із змісту п. 8.7.3е ПДР України Сигнали світлофора мають такі значення: червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту.

Згідно з ч. ч. 2,4 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції (ст. 222 КУпАП зазначено вище) та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Відповідно до ч. 5 цієї ж статті, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185-3 КУпАП та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.

Тобто по даній категорії справ протокол не складається взагалі.

За змістом пунктів 1 та 2 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженій наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року N 1395, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за N 1408/27853, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачена зокрема, ч.2 ст. 126 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 № 5-рп/2015, застосування процедури скороченого провадження у випадках, визначених законом, не призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених в КУпАП.

Таким чином, оскільки КУпАП передбачено право органів Національної поліції розглядати справи передбачені ч.2 ст. 122 КУпАП на місці вчинення правопорушення, Відповідач мав всі законні підстави винести Постанову, а також розглянути справу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення, оскільки у даному випадку допускається скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, яке передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.

Відтак, в цій частині доводи позивача суд не приймає.

Одночасно, пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).

Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 279 КУпАП, посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки.

З постанови вбачається, що оскаржувана постанова складена інспектором УПП в Миколаївській області командиром взводу старшим лейтенантом поліції Хробатенко В.Г., в той час, як з відеозапису вбачається, що з ОСОБА_1 спілкувався інспектор ОСОБА_2 , представився останньому, роз`яснив права, відмовив у задоволенні клопотань та оголосив постанову. Отже встановлено, що саме інспектор Іванов А.В. розглядав справу.

Таким чином, складення постанови інспектором Хробатенко В.Г., який не розглядав справу, не відповідає вимогам закону та є протиправним.

Пояснення відповідача у відзиві з приводу того, що ОСОБА_3 належним чином представився, пояснив суть правопорушення, причину зупинки, підставу перевірки документів та попросив пред`явити документи, роз`яснив права та повідомив про винесення постанови, відхилив клопотання, спростовується відеозаписом наданим відповідачем і позивачем та довідкою УПП в Миколаївській області, відповідно до якої нагрудний відеореєстратор отримав інспектор Іванов А.В.

Крім цього, суд приходить до переконання, що при розгляді справи не в повній мірі дотримано вимоги статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи.

Так, за приписами статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, у тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Статтею 268 КУпАП визначені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Так, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У відповідності до частини другої статті 271 КУпАП інтереси потерпілого може представляти представник - адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Як вказує позивач та знайшло своє підтвердження під час судового розгляду справи, відповідачем під час винесення постанови не було взято до уваги численні клопотання позивача, як особи, що притягається до адміністративної відповідальності, які полягали у наданні йому можливості скористатись правовою допомогою свого адвоката, що прямо передбачено положенням ч. 1 ст. 268 КУпАП.

Такими діями порушено права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, тому і порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг у справах про адміністративні правопорушення" від 24 червня 1988 року № 6, розглядаючи скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення, суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного.

На підставі викладеного, беручи до уваги встановлені під час судового розгляду справи обставини та докази, суд дійшов висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення та винесенні відповідачем оскаржуваної постанови не було дотримано вимоги КУпАП,що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Частиною 1 статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень,дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи викладене, відповідачем всупереч вимогам ст. 77 не доведено правомірність власних дій під час винесення оскаржуваної постанови, у зв`язку з чим суд дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання її протиправною та скасування.

Одночасно, вимога позивача щодо закриття провадження у справі не може бути задоволена, виходячи з наступного.

Виключний перелік органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення міститься в ст. 213 КУпАП, до яких відносяться як суди, так і органи Національної поліції. Проте, розмежування підвідомчості спорів між даними органами зазначене у ст. 221-222 КУпАП.

Згідно приписами ст. 222 КУпАП, розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачених статті 125 КУпАП, відноситься до компетенції органів Національної поліції та не передбачає повноваження судів розглядати дані справи в розумінні глави 22 КУпАП.

За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 125 КУпАП, органи Національної поліції виносять постанову (ч. 1 ст. 283 КпАП). Відповідно до частини 1 ст.284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:

1) про накладення адміністративного стягнення;

2) про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 цього Кодексу;

3) про закриття справи.

Таким чином, виключне право виносити одну із вищевказаних постанов по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 125 КУпАП належить органам Національної поліції та належить до дискреційних повноважень останніх.

Тому, суд, розглядаючи спір у порядку адміністративного судочинства, у справах, про адміністративні правопорушення, перелік яких зазначений у ст. 222 КпАП, не вправі перебирати на себе повноваження органів Національної поліції з вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу та виносити одну з постанов, визначених ст. 284 КУпАП замість вказаного суб`єкта владних повноважень, що виключатиме втручання суду у дискреційні повноваження останнього.

Саме таку правову позицію висловив Верховний суд у постанові від 13 лютого 2020 року у справі № 201/243/17.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у зазначеній частині.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.2, 5-15, 73-77, 90, 242-246, 286, 293, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до заступника командира взводу поліції Управління патрульної поліції в Миколаївській області старшого лейтенанта поліції Хробатенко Владислава Геннадійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – задовольнити частково.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серія ЕАК №1967275 від 12.01.2020, складену відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУПАП – визнати протиправною та скасувати.

В частині позовних вимог про закриття провадження у справі – відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: заступник командир взводу поліції Управління патрульної поліції в Миколаївській області старший лейтенант поліції Хробатенко Владислав Геннадійович, місце перебування: 54056, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, буд. 1б.

Повне рішення суду складено 19.06.2020.

Суддя: З.М. Сухаревич