Рішення № 9004941, 09.12.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "09" грудня 2009 р. Справа № 2/1103

Господарський суд Житомирської області у складі:

головуючого - суддіТимошенко О.М.

при секретарі Кисліцькій Ж.В.

за участю представників сторін

від позивача Шевельов Я.А. (довіреність від 26.12.08), Коваль А.Д. (довіреність від 26.12.08)

від відповідача Лічний С.В. (довіреність від 12.06.09)

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (м.Житомир)

до Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради (м. Житомир)

про стягнення 891 361,78 грн.

Позивач звернувся з позовом до господарського суду, в якому зазначив наступне. Відповідно до укладеного між сторонами договору позивач постачає відповідачу електроенергію, за яку останній зобов'язаний оплачувати в установленому договором порядку. Відповідач станом на 01.05.09 допустив заборгованість по оплаті за активну та реактивну електроенергію в загальній сумі 5661248,27 грн. Вказана сума була стягнута з відповідача на користь позивача рішенням господарського суду Житомирської області від 15.06.09 по справі №9/982. За період з 01.05.09 по 30.06.09 борг відповідача за активну та реактивну електроенергію збільшився відповідно на 487762,51 грн. та 16243,54 грн., всього на 504006,05 грн. Позивач просить стягнути з відповідача вказану суму а також 3% річних – 33428,94 грн., інфляційні – 95945,36 грн., пеню – 257981,43 грн. При цьому річні, інфляційні та пеню позивач нараховує в тому числі із суми, яка визначена вищевказаним рішенням господарського суду.

20.10.09 позивачем подана заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість станом на 01.10.09 за активну електроенергію – 1634900,35 грн., за реактивну електроенергію – 43393,70 грн., Також позивач збільшив розмір позовних вимог в частині пені, річних та інфляційних, просить стягнути за період з 01.05.09 по 15.10.09 пеню – 491820,06 грн., річні – 63594,08 грн., інфляційні – 128137,12 грн.

В судовому засіданні 09.12.09 позивачем подана заява, в якій зазначено, що в процесі розгляду справи відповідачем сплачено суму заявленого основного боргу в розмірі 1634900,35 грн. за активну електроенергію та 43393,70 грн. за реактивну електроенергію. Тому позивач просить припинити провадження у справі в цій частині.

Разом з тим позивачем в судовому засіданні 09.12.09 подана заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач збільшив розмір позовних вимог в частині пені, річних та інфляційних, просить стягнути за період з 01.05.09 по 30.11.09 пеню в розмірі 546747,83 грн., річні – 71632,29 грн., інфляційні по жовтень 2009 року – 148022,51 грн.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали з тих самих підстав.

Відповідач заперечив проти позову в частині інфляційних, річних та пені, надав письмовий відзив, зазначив наступне. Договором передбачено строк оплати протягом п'яти днів з дня отримання рахунку, однак дати утримання відповідачем рахунку визначити неможливо, отже не можливо визначити період прострочення і період нарахування санкцій. У примірнику договору, який знаходиться у відповідача, не зазначений розрахунковий період.

В судовому засіданні15.09.09 та 24.11.09 оголошувалась перерва відповідно до 23.09.09 та до 09.12.09.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 07.07.05 по справі №2/78"Д" вирішено вважати укладеним договір на постачання електричної енергії споживачам між ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" та Комунальним підприємством Житомирського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства на умовах проекту, поданого ВАТ "ЕК "Житомиробленерго", з врахуванням погодженої сторонами в протоколі узгодження розбіжностей редакції пунктів 2.2.9, 3.2.3, 4.1.2, 4.2.1, 5.5, 6.5, 7.5. Цією ж постановою суду виключено з договору пункт 7.8 та викладено в іншій редакції пункти 3.1.1, 4.1.3, 4.2.6, 5.2, 5.3, 6.1, 6.3, 7.3, 7.4.

На виконання умов договору позивач, за період з 01.05.09р. по 01.10.09р. поставив відповідачу активну електричну енергію на суму 1634900,35грн., реактивну електричну енергію на суму 43393,70грн.

Згідно платіжного доручення №11 від 27.11.09, яке проведено банком 30.11.09, тобто після подачі позову до суду, відповідач сплатив основну суму боргу, тому позивач просить припинити провадження у справі в цій частині.

Відповідно до ст.80ч.1 п.1-1 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Суд припиняє провадження у справі в частині вимоги про стягнення з відповідача основної суми боргу в розмірі 1678294,05грн. (1634900,35+43393,70) за відсутності в цій частині предмету спору.

Позов в частині стягнення пені задоволенню не піддягає, а в частині стягнення інфляційних та річних підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Згідно п.4.2.1 договору (в редакції згідно постанови апеляційного суду), за внесення платежів, передбачених пунктами цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком (Додаток №4), споживач сплачує енергопостачальній організації пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

В судовому засіданні встановлено, що примірник договору, який був наданий позивачем відповідачу і який на даний час знаходиться у відповідача з підписом та печаткою позивача, містить пропуски в графах, де мають бути визначені строки внесення платежів.

Так, в пункті 2.2.3 не вказано розрахунковий період. В додатку №4 до договору не вказана дата зняття показів лічильника. Крім того, слід зазначити, що в супереч пункту 4.2.1 договору в додатку №4 взагалі не передбачені терміни внесення платежів.

Таким чином, договором не визначений строк внесення платежів, за порушення якого може бути нарахована пеня.

Відповідно до ст. 546 ч.1 ЦК України пеня є одним з видів забезпечення зобов'язань.

Відповідно до ст. 548 ч.1 ЦК України виконання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

З викладеного господарський суд приходить до висновку, що сторонами не узгоджено забезпечення зобов'язань відповідача щодо пені, отже вимоги про стягнення пені є безпідставними.

Господарський суд не приймає до уваги той факт, що примірник договору, який знаходиться у позивача, не містить пропусків, так як примірник договору, який знаходиться у відповідача, був наданий йому позивачем в порядку ст. 181 ч.2 Господарського кодексу України.

Одночасно господарський суд звертає увагу, що пунктом 7.3 договору (в редакції згідно постанови апеляційного суду) передбачено, що оплата електроенергії здійснюється споживачем в термін п'яти робочих днів з моменту вручення йому розрахункових документів.

Однак даний пункт не узгоджується з пунктом 4.2.1, який визначає підстави сплати пені. До того ж, до суду не представлено доказів дати вручення відповідачу розрахункових документів.

Враховуючи викладене господарський суд відмовляє в частині позову про стягнення пені.

З цих же міркувань, тобто в зв'язку з невизначеністю строку настання зобов'язання щодо розрахунків, суд відмовляє в частині позову про стягнення інфляційних та річних з суми боргу, який виник за період з 01.05.09 по 30.11.09.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 15.06.09 по справі №9/982 встановлено, що станом на 01.05.09 відповідач допустив заборгованість по оплаті за активну та реактивну електроенергію в загальній сумі 5661248,27 грн. (а.с.10-14).

Позивачем в позові також нараховані річні та інфляційні з цієї суми за період з 01.05.09 по 30.11.09.

Відповідно до ст. ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

На відміну від пені законодавець не передбачає обов'язкову наявність в договорі положень щодо сплати інфляційних та річних.

Оскільки вищевказаним рішенням господарського суду від 15.06.09 встановлено, що 01.05.09 настав термін оплати суми 5661248,27 грн., то суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення інфляційних та річних з цієї суми за цей період, є правомірними.

При цьому суд враховує, що відповідачем проводилась частково оплата основного боргу, а саме 17.08.09 сплачено 3361781,04 грн. 02.10.09 – 1381178, 65 грн. та 30.11.09 сплачено основний борг повністю. (а.с.65, 118).

Таким чином станом на 17.08.09 визначений рішенням суду борг становив 2299467,23 грн., станом на 02.10.09 – 918288,39 грн.

Отже річні та інфляційні з суми боргу, яка визначена вищевказаним рішенням суду будуть нараховуватись:

за період з 01.05.09 по 17.08.09 з суми 5661248,27 грн.

за період з 18.08.09 по 02.10.09 з суми 2299467,23 грн.

за період з 03.10.09 по 30.11.09 з суми 918288,39 грн.

При цьому інфляційні нараховуються по жовтень 2009 року згідно вимог позивача (а.с.112)

Провівши розрахунок із вказаних сум за вказані періоди за допомогою комп'ютерної програми "Законодавство" господарський суд встановив, що розмір становить інфляційних 112903 грн., розмір 3% річних – 63400,22 грн.

Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 112903 грн. інфляційних та 63400,22 грн. річних. В частині стягнення 1678294,05 грн. основного боргу провадження у справі підлягає припиненню. В решті позову суд відмовляє.

Витрати, пов'язані з оплатою державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі правомірно заявлених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради (м.Житомир, вул.Черняховського,120; код 03344065) на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (10014, м.Житомир, вул.Пушкінська,32/8; код 22048622) - 112903 грн. інфляційних, 63400,22 грн. річних, 89,52 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, 18545,97 грн. витрат на державне мито.

3.Припинити провадження у справі в частині стягнення 1678294,05 грн. основного боргу.

4.В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання 16.12.09

Суддя Тимошенко О.М.

Віддрукувати: 3 прим.