Рішення № 9004762, 08.12.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.12.09 р.                     Справа № 14/181пн                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді В.В. Джарти

При секретарі судового засідання Косенко Ю.В.

за участю:

прокурора не з’явився

Представників сторін:

від позивача Шевченко В.В., Кривко Я.В., довіреності

від відповідача Колесник С.С., довіреність

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Сарепта-сервіс” м. Донецьк

До відповідача Авдієвської міської ради м. Авдіївка

За участю Прокуратури Донецької області

Предмет спору: визнання права

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сарепта-сервіс" м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Авдіївська міська рада м. Авдіївка, про визнання права позивача на придбання земельної ділянки в оренду строком на 49 років для будівництва кафе, розміщення літньої площадки для обслуговування населення на відкритому повітрі, озеленіння та благоустрію території по вул.Молодіжна у м. Авдіївка, орієнтовною площею 0,2500 га шляхом укладання договору оренди земельної ділянки з Авдіївською міською радою в порядку, передбаченому Земельним кодексом України в редакції від 27.04.2007 р. та Законом України "Про оренду землі" в редакції від 19.12.2006 р.

В ході розгляд у справи, в прядку ст. 22 ГПК України, позивач заявою від 19.11.2008 р. змінив предмет позову, заявивши вимоги про визнання за ним права на придбання земельної ділянки в оренду строком на 49 років для будівництва кафе, розміщення літньої площадки для обслуговування населення на відкритому повітрі, озеленіння та благоустрію території по вул. Молодіжна у м. Авдіївка, орієнтовною площею 0,2500 га шляхом укладання прямого договору оренди, а також оформлення та підписання відповідних документів та вчинення дій, необхідних для укладання договору оренди земельної ділянки з Авдіївською міською радою в порядку, передбаченому Земельним кодексом України в редакції від 27.04.2007 р. та Законом України "Про оренду землі" в редакції від 19.12.2006 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність у нього права на отримання спірної земельної ділянки в оренду на умовах та в порядку, передбачених Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі" в редакції від 27.04.2007 р. та Законом України "Про оренду землі" в редакції від 19.12.2006 р.

Відповідач надав заперечення на позовну заяву № 01-20/1471 від 18.11.2008 р., в яких позовні вимоги не визнав. Обґрунтовуючи свої заперечення проти позову відповідач посилається на ті обставини, що внаслідок внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі", отримання права оренди земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, на теперішній час відбувається виключно на аукціонах.

Рішенням господарського суду Донецької області від 19.11.2008 р. задоволено позовні вимоги ТОВ „Сарепта-сервіс”.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.06.2009 р. касаційне подання заступника прокурора Донецької області задоволено частково та рішення господарського суду Донецької області від 19.11.2008 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 20.08.2009 р. справу передано на розгляд судді Джарти В.В.

Як було зазначено в постанові Вищого господарського суду України від 17.06.2009 р., місцевий господарський суд не з’ясував, чи існує з боку Ради порушення або оспорювання прав і охоронюваних законом інтересів Товариства, пов’язаних з заявленими позовними вимогами про визнання за ним права на оренду земельної ділянки, яка пов’язана з предметом спору, тобто, чи оспорює або не визнає Рада право Товариства на оренду вказаної земельної ділянки.

Також у постанові зазначається, що судом при винесенні рішення не враховані приписи ст.ст. 124 та 125 Земельного кодексу України, у зв’язку з чим, Раду фактично зобов’язано укласти з Товариством договір оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов’язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

З метою виконання вказівок, які містились в постанові Вищого господарського суду України від 17.06.2009 р. по справі № 14/181пн, господарський суд Донецької області, під час нового розгляду справи:

- ухвалами господарського суду від 20.08.09р., 08.09.09р., 22.09.09р., 12.11.09р.,було зобов’язано позивача та відповідача надати письмові пояснення, з урахуванням Постанови Вищого господарського суду України від 17.06.09року;

Листом від 22.09.09р, прокуратурі Донецької області було запропоновано визначитись щодо участі прокурора у розгляді справи № 14/181.

Повідомленням від 13.11.09 прокуратура Донецької області повідомила про вступ у розгляд справи, у зв’язку з чим, суд відклав розгляд справи на 07.12.2009 р. на 14:10 год.

Але прокурор до судового засідання, що відбулось 07.12.09 не з’явився з невідомих підстав.

19.11.2009 р. позивач надав письмові пояснення по справі, якими змінив предмет позову, в порядку ст. 22 ГПК України, та просить визнати за ТОВ «Сарепта-сервіс» право на придбання земельної ділянки в оренду строком на 49 років для будівництва кафе, розміщення літньої площадки для обслуговування населення на відкритому повітрі, озеленіння та благоустрою території по вул. Молодіжна у м. Авдіївка5, орієнтовною площею 0,2500 га шляхом розгляду на пленарному засіданні Авдієвської міської ради питання щодо можливості надання ТОВ «Сарепта-сервіс» вищезгаданої земельної ділянки в порядку, передбаченому Земельним кодексом України в редакції від 27.04.2007 р. та Законом України «Про оренду землі» в редакції від 19.12.2006 р.

Відповідач надав відзив від 18.11.2009 р. про визнання позову в повному обсязі та просить задовольнити позовні вимоги ТОВ «Сарепта-сервіс».

Ухвалою від 10.10.09 за клопотанням сторін строк розгляду справи було продовжено на один місяць, відповідно до ст. 69 ГПК України.

Ухвалою від 19.11.09 за клопотанням сторін строк розгляду справи було продовжено на два місяця, відповідно до ст. 69 ГПК України.

Суд розглядає позовні вимоги з урахуванням уточнень.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, а також беручи до уваги постанову ВГСУ від 17.06.2009 р., суд вважає, що позов ТОВ „Сарепта-сервіс” підлягає задоволенню виходячи з наступного.

27.05.2008 р. позивач звернувся до Авдіївського міського голови з заявкою № 7 про надання в оренду строком на 49 років земельної ділянки площею 2500 кв.м. для будівництва кафе, розміщення літньої площадки для обслуговування населення на відкритому повітрі, озеленіння та благоустрій території по вул. Молодіжна у м. Авдіївка.

28.05.2008 р. постійно діючою комісією з питань вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів позивачу було надано акт вибору земельної ділянки, в якому зазначено, що земельна ділянка площею 2500 кв.м. по вул. Молодіжна (біля виконкому) у м. Авдіївка є придатною для розміщення кафе.

Крім цього, позивачем також було отримано наступні дозволи та узгодження органів державної влади та місцевого самоврядування:

- 28.05.2008 р. висновок № 398/1 управління містобудування та архітектури Донецької обласної державної адміністрації;

- 28.05.2008 р. висновок № 02-396/лг Донецького обласного управління лісового та мисливського господарства;

- 28.05.2008 р. висновок № 14/152 відділу культури Авдіївської міської ради;

- 28.05.2008 р. висновок № 640а/034 Ясинуватської районної санітарно-епідеміологічної станції;

- 28.05.2008 р. висновок № 20 відділу архітектури та містобудування Авдіївської міської ради;

- 29.05.2008 р. висновок № 98/1-02/1 відділу земельних ресурсів у м. Авдіївка Донецької області;

- 02.06.2008 р. висновок № 05/126-1 відділу регуляторної політики державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області.

Законом України від 28.12.2007 р. № 107-VI було внесено зміни до ст. 16 Закону України "Про оренду землі" та ст. 124 Земельного кодексу України, внаслідок яких набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, має здійснюватись виключно на аукціонах, крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб і в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі.

Згідно з рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 Конституція України визнано неконституційними положення пункту 2 та пункту 8 розділу II Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Таким чином, враховуючи, що позивач звернувся до Авдіївського міського голови з заявкою про отримання в оренду земельної ділянки в період, коли положення пункту 2 та пункту 8 розділу II Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" були визнані неконституційними, за твердженням позивача, він має законні підстави на набуття в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 0,2500 га для будівництва кафе, розміщення літньої площадки для обслуговування населення на відкритому повітрі, озеленіння та благоустрій території по вул.Молодіжна у м. Авдіївка строком на 49 років в порядку, передбаченому Земельним кодексом України в редакції від 27.04.2007 р. та Законом України "Про оренду землі" в редакції від 19.12.2006 р.

Листом № 01-19/487 від 02.06.2008 р. Авдіївською міською радою було повідомлено позивача про неможливість передачі в оренду спірної земельної ділянки.

Підставою для відмови в передачі позивачу земельної ділянки на праві оренди відповідачем вказано ті обставини, що внаслідок внесення змін до Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі" отримання права оренди земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, на теперішній час відбувається виключно на аукціонах.

Як вказує позивач, бездіяльність органів місцевого самоврядування щодо оформлення документів на відведення спірної земельної ділянки в оренду є необґрунтованою та незаконною, внаслідок чого позивачем заявлені вимоги про визнання за ним права на придбання земельної ділянки в оренду строком на 49 років для будівництва кафе, розміщення літньої площадки для обслуговування населення на відкритому повітрі, озеленіння та благоустрію території по вул. Молодіжна у м. Авдіївка, орієнтовною площею 0,2500 га шляхом укладання прямого договору оренди, а також оформлення та підписання відповідних документів та вчинення дій, необхідних для укладання договору оренди земельної ділянки з Авдіївською міською радою в порядку, передбаченому Земельним кодексом України в редакції від 27.04.2007 р. та Законом України "Про оренду землі" в редакції від 19.12.2006 р.

В ході розгляду справи позивач надав письмові пояснення по справі, якими змінив предмет позову, в порядку ст. 22 ГПК України, та просить визнати за ТОВ «Сарепта-сервіс» право на придбання земельної ділянки в оренду строком на 49 років для будівництва кафе, розміщення літньої площадки для обслуговування населення на відкритому повітрі, озеленіння та благоустрію території по вул. Молодіжна у м. Авдіївка, орієнтовною площею 0,2500 га шляхом розгляду на пленарному засіданні Авдієвської міської ради питання щодо можливості надання ТОВ «Сарепта-сервіс» вищезгаданої земельної ділянки в порядку, передбаченому Земельним кодексом України в редакції від 27.04.2007 р. та Законом України «Про оренду землі» в редакції від 19.12.2006 р.

Відповідач надав відзив від 18.11.2009 р. про визнання позову в повному обсязі та просить задовольнити позовні вимоги ТОВ «Сарепта-сервіс».

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно із ст.ст. 13, 41 Конституції України передбачено, що від імені українського народу права власника, зокрема, на землю здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до ст.ст. 142, 143, 144, 145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальної громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Зокрема, у відповідності із ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього кодексу.

Статтею 116 Земельного кодексу України було визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом.

Порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам та порядок передачі земельних ділянок в оренду були визначені ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу України та ст.16 Закону України "Про оренду землі".

В силу ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснювалась на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Внаслідок внесення змін Законом України від 28.12.2007 р. № 107-VI до ст. 16 Закону України "Про оренду землі" та ст. 124 Земельного кодексу України, набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, має здійснюватись виключно на аукціонах, крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб і в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі.

Проте, згідно з рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 Конституція України у статті 92 визначила сфери, зокрема бюджетну, які мають врегульовуватися виключно законом. Закон про Держбюджет є основним фінансовим документом держави. Через своє спеціальне призначення цей закон не повинен регулювати відносини в інших сферах суспільного життя. Конституція України не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів.

Таким чином, Конституційний Суд України в своєму рішенні дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

Згідно з резолютивною частиною рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 визнано неконституційними положення пункту 2 та пункту 8 розділу II Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Відповідно до ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, за висновками суду, на момент звернення позивача з заявкою про отримання в оренду спірної земельної ділянки положення пункту 2 та пункту 8 розділу II Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" були визнані неконституційними, внаслідок чого під час виникнення правовідносин між сторонами діяла попередня редакція Земельного кодексу України та Закону України „Про оренду землі”.

Згідно зі ст. 16 Закону України "Про оренду землі" в редакції, яка діяла на момент звернення позивача до Авдіївського міського голови, особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання). Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України. У разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього закону.

Таким чином, волевиявлення майбутнього орендаря щодо укладення договору оренди реалізується шляхом подання відповідної заяви.

Крім цього, згідно Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 р. № 427 юридична особа, заінтересована у відведенні земельної ділянки, звертається з клопотанням до сільської, селищної, міської ради, районної, Київської чи Севастопольської міської держадміністрації, до повноважень якої належить вирішення питання про вибір земельної ділянки, яка реєструє клопотання в день його подання з присвоєнням реєстраційного номера, розглядає клопотання і в п'ятиденний строк після реєстрації надсилає постійно діючій комісії з питань вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів (далі - комісія), утвореній відповідною радою або держадміністрацією.

Результати роботи комісії оформляються актом вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів, який підписується головою і членами комісії, скріплюється печатками і разом з матеріалами, що використовувалися під час його складання, передається юридичній особі, для подання до сільської, селищної, міської ради, районної, Київської чи Севастопольської міської держадміністрації з метою прийняття відповідного рішення.

Відповідно до ч. 6 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" в редакції, яка діяла при подачі позивачем заявки на оренду землі, проведення відповідними органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування аукціону або конкурсу щодо набуття права оренди земельної ділянки вимагається у разі надходження двох або більше заяв (клопотань) на оренду однієї і тієї самої земельної ділянки.

Одночасно, за змістом матеріалів справи, стосовно оренди спірної земельної ділянки була подана тільки одна заявка – позивача. Відповідачем вказані обставини не спростовані, доказів подання заявок іншими особами до матеріалів справи не надано.

Таким чином, враховуючи, що позивач був єдиною особою, яка реалізувала своє право на оренду спірної земельної ділянки, проведення аукціону або конкурсу щодо набуття права оренди спірної земельної ділянки нормами ст. 16 Закону України "Про оренду землі" не було передбачено.

Законом України від 03.06.2008 р. № 309-VI „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” було внесено зміни до Земельного кодексу України та Закону України „Про оренду землі”, зокрема, ст. 124 Земельного кодексу України та ст. 16 Закону України „Про оренду землі” викладено в наступній редакції: „Набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється виключно на аукціонах (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі, набуття права на оренду земельних ділянок під об'єкти соціального призначення, будівництво соціального і доступного житла, використання земельних ділянок для розробки корисних копалин та спеціального водокористування відповідно до отриманих спеціальних дозволів (ліцензій), використання релігійними організаціями (під культовими будівлями), які легалізовані в Україні)”.

Відповідно до п. 1 ч. 2 Прикінцевих положень Закону України від 03.06.2008 р. № 309-VI „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” останній набирає чинності з дня його опублікування та застосовується з дня втрати чинності відповідними положеннями розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч. 4 п. 3 мотивувальної частині рішення Конституційного суду України від 09.02.1999 р. № 1-рп/99 норми ст. 58 Конституції України можуть розповсюджуватись на юридичні особи.

Внаслідок внесення змін Законом України № 509-VI від 16.09.2008 р. до ст. 124 Земельного кодексу України та ст. 16 Закону України „Про оренду землі” передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів.

Проте, згідно ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до п. 34 ст. 26, п. 2 ст. 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", питання надання земельної ділянки в оренду вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

За висновками суду, порушені права позивача підлягають захисту способами, передбаченими ст. 152 Земельного кодексу України.

Зокрема, згідно з вказаною статтею захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав.

Як встановлено судом вище, позивач звернувся до Авдіївського міського голови в передбаченому законодавством порядку з клопотанням про надання земельної ділянки в оренду з наданням для цього необхідних документів.

Листом № 01-19/487 від 02.06.2008 р. Авдіївською міською радою було повідомлено позивача про неможливість передачі в оренду спірної земельної ділянки, тобто Рада не визнавала право Товариства на оренду вказаної земельної ділянки.

За таких обставин, суд вважає позов до відповідача обґрунтованим, внаслідок чого позовні вимоги про визнання за ТОВ «Сарепта-сервіс» права на придбання земельної ділянки в оренду строком на 49 років для будівництва кафе, розміщення літньої площадки для обслуговування населення на відкритому повітрі, озеленіння та благоустрію території по вул. Молодіжна у м. Авдіївка, орієнтовною площею 0,2500 га шляхом розгляду на пленарному засіданні Авдієвської міської ради питання щодо можливості надання ТОВ «Сарепта-сервіс» вищезгаданої земельної ділянки в порядку, передбаченому Земельним кодексом України в редакції від 27.04.2007 р. та Законом України «Про оренду землі» в редакції від 19.12.2006 р. підлягають задоволенню.

На зауваження ВГСУ на рішення господарського суду Донецької області від 19.11.2008р., що викладені у постанові від 17.06.2009 р. стосовно тих обставин, що судом першої інстанції не враховані приписи ст.ст. 124 та 125 Земельного кодексу України, у зв’язку з чим, Раду фактично зобов’язано укласти з Товариством договір оренди земельної ділянки, слід зазначити наступне.

Після повернення справи № 14/181пн до господарського суду Донецької області позивач вході розгляду справи змінив предмет позову, тому вищевикладене зауваження Вищого господарського суду України є недоцільним.

При визначенні підвідомчості цієї справи господарським судам суд виходив з того, що між сторонами існує спір про право позивача на отримання в оренду спірної земельної ділянки.

Тобто, правовідносини, що склалися між сторонами з приводу наявності чи відсутності у позивача права на оренду носять договірний характер.

При цьому, відповідач у спірних правовідносинах не здійснює владних повноважень, а виступає як суб'єкт господарських відносин.

Враховуючи, що за висновком суду, спір по справі виник внаслідок неправильних дій відповідача, судові витрати, в порядку ст. 49 ГПК України, підлягають віднесенню на останнього в повній сумі.

В судовому засіданні за згодою сторін, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарепта-сервіс" м.Донецьк до Авдіївської міської ради м. Авдіївка, за участю Прокуратури Донецької області – задовольнити.

Визнати право Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарепта-сервіс" м. Донецьк (ЄДРПОУ 35457482) на придбання земельної ділянки в оренду строком на 49 років для будівництва кафе, розміщення літньої площадки для обслуговування населення на відкритому повітрі, озеленіння та благоустрою території по вул. Молодіжна у м. Авдіївка, орієнтовною площею 0,2500 га шляхом розгляду на пленарному засіданні Авдієвської міської ради питання щодо можливості надання ТОВ «Сарепта-сервіс» вищезгаданої земельної ділянки в порядку, передбаченому Земельним кодексом України в редакції від 27.04.2007 р. та Законом України «Про оренду землі» в редакції від 19.12.2006 р.

Стягнути з Авдіївської міської ради (86060, м. Авдіївка, Донецька область, вул.Молодіжна, б. 5, ЄДРПОУ 04053329) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарепта-сервіс" (83054, м. Донецьк, вул. Поліграфічна, б. 2, ЄДРПОУ 35457482) 85,00 грн. - державного мита, 118,00 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його підписання до Донецького апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення оформлений та підписаний 08.12.2009 р.

Суддя