ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
15.12.09 р. Справа № 3/238
Господарський суд Донецької області у складі судді О. В. Гассій
при помічнику (секретарі судового засідання) І.В.Костюк
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 м. Донецьк
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Колос” с. Мемрик, Красноармійський район, Донецька область
про стягнення 46171,95 грн., з яких: 1139,96 грн. пеня, 151,99 грн. 3 % річних, та 44880,00 грн. штраф.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_4 представник
від відповідача: Шамов С.Е. - представник
СУТЬ СПОРУ:
Відповідно до ст. 69 Господарського процесуального
кодексу України сторони надали до суду клопотання
про продовження строку розгляду справи до 15.12.2009 р.
В судовому засіданні 02.12.2009 р. оголошувалась перерва
до 15.12.2009 р. до 9 год. 30 хв.
Позивач, Фізична особа підприємець ОСОБА_2 м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Колос” с. Мемрик, Красноармійський район, Донецька область про стягнення заборгованості в сумі 50038,85 грн., з яких: 28140,00 грн. основний борг, 901,64 грн. пеня, 117,21 грн. 3 % річних та 20880,00 грн. штраф.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобовязань за договором № 22/07 від 22.07.2009 р.
До матеріалів справи позивачем долучені копії наступних документів: договір № 22/07 про надання послуг по збиранню врожаю сільськогосподарських культур комбайнами „CLAAS DOMINATOR” від 22.07.2009 р., акт виконаних робіт 10.08.2007 р., акт приймання-передачі робіт № 17/08 від 17.08.2009 р., виписка банку за 20.08.2009 р., реєстри електронних платіжних доручень за 08.09.2009 р., за 05.10.2009 р., за 30.10.2009 р., за 02.11.2009 р.
Відповідач письмового відзиву не надав, але повідомив про повну сплату суми основного боргу у розмірі 28140,00 грн., в підтвердження чого надав копії платіжних доручень № 208 від 29.09.2009 р. на суму 10000,00 грн., № 278 від 30.10.2009 р. на суму 18125,00 грн., № 279 від 30.10.2009 р. на суму 15,00 грн.
18.11.2009 р. позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1139,96 грн., 3% річних в сумі 151,99 грн., індекс інфляції в сумі 388,38 грн., та штраф в сумі 44880,00 грн., а також долучив до матеріалів справи реєстри електронних платіжних доручень за 05.10.2009 р., за 30.10.2009 р., за 02.11.2009 р., в підтвердження оплати відповідачем суми основного боргу у розмірі 28140,00 грн.
Згідно цієї заяви позивач збільшив позовні вимоги на суму 3% річних та штрафу, а також предявив додаткові вимоги та наполягав на стягненні з відповідача індексу інфляції у розмірі 388,38 грн. (у позові заявлені вимоги щодо індексу інфляції були відсутні).
Суд розглянув збільшення позовних вимог та прийняв їх, за винятком вимоги щодо стягнення індексу інфляції у розмірі 388,38 грн., оскільки згідно приписів ст.22 ГПК України та абзацу другого підпункту 3.7 пункту 3 Розяснення Вищого господарського суду України від 18.09.1997 р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (із змінами, внесеними згідно з Рекомендаціями президії Вищого господарського суду, останні зміни від 30.04.2009 р.) збільшення розміру позовних вимог не може бути повязано з предявленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося у позовній заяві. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві.
Тому, збільшення розміру позовних вимог не може бути повязано з предявленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві, тобто в даному випадку вимога про стягнення з відповідача індексу інфляції у розмірі 388,38 грн. є додатковою.
Відносно збільшених вимог 3% річних, пені та штрафу, то слід зазначити, що матеріали справи не містять доказів доплати суми державного мита згідно з новою ціною, як то передбачено частиною 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, але частина2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі збільшення позовних недоплачена сума державного мита оплачується чи стягується згідно з новою ціною позову.
З урахуванням викладеного, суд розглядає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача нарахованих 3% річних в сумі 151,99 грн., пені в сумі 1139,96 грн. та штрафу у розмірі 44880,00 грн. (з урахуванням збільшення).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:
22 липня 2009 року між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 м. Донецьк (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Колос” с. Мемрик, Красноармійський район, Донецька область (Замовник) було укладено договір про надання послуг по збиранню врожаю сільськогосподарських культур комбайнами „CLAAS DOMINATOR” № 22/07 (далі Договір).
Згідно з пунктом п. 1.1. предметом Договору є збирання сільськогосподарських культур (ячмінь, пшениця, соняшник) за допомогою зернозбиральних комбайнів в CLAAS DOMINATOR 108 sl maxi методом прямого комбайнування за наступними цінами: - збирання ранніх зернових 260,00 грн./га; - збирання соняшника 200,00 грн./га.
Пунктом 3.1. Договору передбачено, що за надані послуги по збиранню врожаю „Замовник” оплачує „Виконавцю” згідно з п. 1.1. без ПДВ, за кожен гектар прибраного врожаю. Форма оплати готівковий або безготівковий розрахунок.
Оплата здійснюється впродовж 3 (трьох) календарних днів після підписання кожного акту виконаних робіт (п. 3.2. Договору).
В підтвердження виконання робіт за Договором позивачем до матеріалів справи долучено копію акту приймання-передачі робіт № 17/08 від 17.08.2009 р. на суму 36140,00 грн., який підписаний сторонами без зауважень, підписи посвідчені печатками.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має бути виконано належним чином відповідно до Закону, умов договору та інших актів цивільного законодавства.
Відповідач свої зобовязання за Договором виконав лише частково, оплату за надані послуги в повному обсязі не здійснив, внаслідок чого і виникла заборгованість в сумі 28140,00 грн.
Однак, слід зазначити, що до порушення провадження по справі відповідач сплатив 10000,00 грн., про що свідчить реєстр електронних платіжних доручень за 05.10.2009 р. (позов подано до суду 20.10.2009 р.) та після порушення провадження у справі відповідач сплатив 18140,00 грн., що підтверджується реєстрами електронних платіжних доручень за 30.10.2009 р., за 02.11.2009 р., копії яких міститься в матеріалах справи.
Тобто, в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 10000,00 грн. слід відмовити, а в частині стягнення 18140,00 грн. провадження по справі слід припинити на підставі п. 11 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач несвоєчасно і не в повному обсязі проводив оплату, що підтверджується платіжними документами, які долучені до матеріалів справи.
Порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.
Пунктом 4.1.5. Договору передбачено, що за несвоєчасну або неповну оплату виконаних „Виконавцем” послуг, „Замовник” сплачує „Виконавцю” пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки платежу.
За несвоєчасну оплату виконаних послуг позивачем нараховано пеню, яка відповідно до розрахунку (з урахуванням збільшення) складає 1139,96 грн.
Стаття 625 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За прострочку виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано 3% річних, які відповідно до розрахунку (з урахуванням збільшення) складають 151,99 грн.
Розрахунок 3% річних та пені судом перевірений та визнаний вірним.
Таким чином, в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 151,99 грн. та пені в сумі 1139,96 грн. позовні вимоги позивача є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
В частині стягнення з відповідача індексу інфляції в сумі 388,38 грн. слід відмовити, оскільки ці вимоги є додатковими, в розумінні статті 22 ГПК України та абзацу другого підпункту 3.7 пункту 3 Розяснення Вищого господарського суду України від 18.09.1997 р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (із змінами, внесеними згідно з Рекомендаціями президії Вищого господарського суду, останні зміни від 30.04.2009 р.).
Приймаючи до уваги, що позивач до прийняття рішення по справі збільшив розмір позовних вимог щодо нарахування 3% річних та пені, на загальну суму 273,10 грн., але при цьому згідно з ч. 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України не сплатив державне мито у доход державного бюджету України у встановленому порядку та розмірі, тому суд вважає необхідним стягнути з позивача у доход Державного бюджету України державне мито на суму збільшених позовних вимог (з урахуванням переплаченого державного мита при подачі позову на 0,01 грн.), що складає 2,72 грн.
Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 44880,00 грн. (з урахуванням збільшення) задоволенню не підлягають, з огляду на наступне:
Позивач стверджує, що відповідачем порушено зобовязання за Договором в частині ненадання мінімального фронту робіт, як то передбачено пунктом 2.2.1. Договору.
Пунктом 2.2.1 Договору передбачено, що „Замовник” зобовязується надати „Виконавцю” мінімальний достатній „фронт робіт”. Площа збираємих площ повинна бути не менше наступних показників: збирання ранніх зернових 400,00 грн./га; - збирання соняшника 300,00 грн./га.
Згідно з пунктом 4.1.7. Договору за порушення „Замовником” умов п. 2.2.1. даного договору „Замовник” сплачує „Виконавцю” штраф із розрахунку 80 грн. за кожен га. не наданих площ.
Позивач наполягає на стягненні штрафу у розмірі 44880,00 грн., мотивуючи тим, що фактично відповідачем надано 139 га. для збирання зернових, решта не наданих обємів робіт складає 561 га.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пункт 1 статті 614 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач в порушення вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи не довів суду належними та допустимими доказами, що саме з вини відповідача він не зміг виконати обсяг робіт, передбачених у п. 2.2.1. Договору, тобто позивачем недоведений факт ненадання відповідачем обємів робіт для збирання врожаю зернових площею 561 га.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судові витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 526, 625, 610, 614 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 2, 22, 33, 34, 43, 44, 46, 49, п. 11 ст. 80, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Колос” с. Мемрик, Красноармійський район, Донецька область задовольнити частково в сумі 1291,95 грн., з яких: 3 % річних в сумі 151,99 грн. та пені в сумі 1139,96 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Колос” с. Мемрик, Красноармійський район, Донецька область (с. Мемрик, Красно армійський район, Донецька область, 85380, п/р 26003301601309 у філії „Відділення ПІБ м. Димитрів Донецької області”, МФО 334806, код ЄДРПОУ 30790503) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 м. Донецьк (АДРЕСА_1, 83048, п/р НОМЕР_2 у Київській філії ТОВ „Унікомбанк” м. Донецьк, МФО 394675, ІПН НОМЕР_1) 1291,95 грн., з яких: 3 % річних в сумі 151,99 грн. та пені в сумі 1139,96 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Колос” с. Мемрик, Красноармійський район, Донецька область (с. Мемрик, Красно армійський район, Донецька область, 85380, п/р 26003301601309 у філії „Відділення ПІБ м. Димитрів Донецької області”, МФО 334806, код ЄДРПОУ 30790503) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 м. Донецьк (АДРЕСА_1, 83048, п/р НОМЕР_2 у Київській філії ТОВ „Унікомбанк” м. Донецьк, МФО 394675, ІПН НОМЕР_1) витрати по сплаті державного мита у розмірі 191,58 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Колос” с. Мемрик, Красноармійський район, Донецька область (с. Мемрик, Красно армійський район, Донецька область, 85380, п/р 26003301601309 у філії „Відділення ПІБ м. Димитрів Донецької області”, МФО 334806, код ЄДРПОУ 30790503) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 м. Донецьк (АДРЕСА_1, 83048, п/р НОМЕР_2 у Київській філії ТОВ „Унікомбанк” м. Донецьк, МФО 394675, ІПН НОМЕР_1) витрати за інформаційно-технічне обслуговування судового процесу у розмірі 112,93 грн.
У задоволені вимог щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 10000,00 грн. та штрафу у розмірі 44880,00 грн. відмовити.
В частині стягнення суми боргу в сумі 18140,00 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Колос” с. Мемрик, Красноармійський район, Донецька область провадження по справі припинити на підставі п. 11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 м. Донецьк (АДРЕСА_1, 83048, п/р НОМЕР_2 у Київській філії ТОВ „Унікомбанк” м. Донецьк, МФО 394675, ІПН НОМЕР_1) у доход державного бюджету України (р/р 31111095700006 банк одержувача: ГУДКУ в Донецькій області, одержувач: УДК у Київському районі м. Донецька, МФО 834016, код ЄДРПОУ 34687001) витрати по сплаті державного мита в сумі 2,72 грн.
Після предявлення суду позивачем доказів сплати державного мита у доход Державного бюджету України в сумі 2,72 грн., ця сума буде стягнута з відповідача.
В судовому засіданні оголошено повний текст рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Вик. Костюк І.В.
Надруковано 3 примірники:
1 - до справи
1 позивачу
1 - відповідачу
Судове рішення № 9004679, Господарський суд Донецької області було прийнято 15.12.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 3/238. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: