Рішення № 90044278, 25.06.2020, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/652/20

2/703/805/20 .

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2020 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Опалинської О.П.

при секретарі судового засідання Холодняк Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Смілянської міської ради Черкаської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Смілянської міської ради Черкаської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько – ОСОБА_2 , місце смерті якого м. Батайськ, Ростовської області, РФ. Після його смерті відкрилася спадщина на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .

Позивач є сином померлого та є спадкоємцем першої черги по закону, тому звернувшись до державного нотаріуса Смілянської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини з метою оформлення права на спадкове майно, отримав письмове роз`яснення що спадкоємцю, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визнатичти додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини або ж встановити в судовому порядку факт спільного проживання із спадкодавцем не менше п`яти років до дня смерті, а також повідомлено, що нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва про право на спадщину, якщо не подано відомості та документи для вчинення нотаріальної дії.

Відведений законом шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини позивач пропустив в зв`язку із тим, що лише у жовтні 2019 року дізнався про смерть батька, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому звернувся до суду з позовом та просить визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини, після смерті батька ОСОБА_2 , визнавши причини його пропуску поважними.

Позивач в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву, згідно якої просив справу розглядати без його участі на задоволенні позовних вимог наполягає.

Представник відповідача Смілянської міської ради Черкаської області в судове засідання не з`явився, 31 березня 2020 року надіслав до суду відзив в якому зазначив,що матеріали справи не містять відомостей про постійне місце проживання спадкодавця чи докази неможливості надання такої інформації. З наведених позивачем доказів вбачається, що місцем проживання спадкодавця є м. Батайськ, РФ. Крім того, відсутні відомості про заведені спадкові справи, як за місцем проживання спадкодавця, так і за місцем нерухомого майна.

Звернув увагу суду на те, що зазначені позивачем причини пропуску строку для прийняття спадщини не є поважними та не вбачаються об`єктивні, непереборні чи істотні труднощі для прийняття спадщини у строки визначені ст. 1270 ЦК України, які б підтверджувалися належними та допустимими доказами.

Вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про визначення строку для подання заяви про прийняття спадщини.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.

Вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи вважає позовну заяву ОСОБА_1 такою, що не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності з наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, яке видане 20 липня 2018 року відділом ЗАГС м. Батайськ Ростовської області, РФ (а.с. 9).

Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 виданого Березняківською сільською радою Смілянського району Черкаської області батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 7).

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 17 жовтня 2014 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 розірвано (а.с.8).

З листа Смілянської державної нотаріальної контори №221/02-14 (число, місяць та рік, не зазначено) вбачається, що ОСОБА_1 нотаріусом роз`яснено причини відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину, зокрема якщо не подано відомості та документи для вчинення нотаріальної дії (а.с. 14).

За загальними положеннями правил про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (ст. 15 ЦК України). Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За приписамистатті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву по прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

При розгляді цих справ судам слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленному статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК Україниза позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року при вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 681/203/17-ц.

Обґрунтовуючи свій позов позивач зазначив, що причиною пропуску строку для прийняття спадщини є те, що він не знав про смерть батька, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Батайськ, Ростовської області, РФ.

Проте, суд вважає, що позивач не надав жодних належних та допустимих доказів наявності поважних причин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами для вчинення дій щодо прийняття спадщини з дня її відкриття.

Пропуск спадкоємцем строку для прийняття спадщини без поважних причин, при відсутності будь-яких перешкод і труднощів для подання заяви , не свідчить про наявність у такого спадкоємця порушеного, невизнаного або оспорюваного права, яке підлягає захисту в судовому порядку.

Відтак, суду не надано доказів на підтвердження поважності пропуску строку для прийняття спадщини з часу її відкриття.

Оскільки доводи позивача не ґрунтуються на безспірних доказах, що містяться у справі та нормах чинного законодавства, відтак суд не вбачає підстав для визнання причин пропуску строку для прийняття спадщини поважними і вважає, що в задоволенні позову слід відмовити повністю.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 76, 81, 89, 247, 259, 263-265,273,354 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7, ст.ст. 1268, 1269, 1272 ЦК України, листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року, -

вирішив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Смілянської міської ради Черкаської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в 30-денний строк з дня його отримання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасовано.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 354 щодо апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований АДРЕСА_2 , а житель АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт серія НОМЕР_3 виданий Смілянським МВ ГУМВС України в Черкаській області 02 лютого 2010 року.

Відповідач: Смілянська міська рада Черкаської області, місцезнаходження юридичної особи: м. Сміла, вул. Незалежності, 37, Черкаська область, код ЄДРПОУ:25874705.

Головуючий О.П.Опалинська