Ухвала суду № 90042954, 23.06.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/5439/16-ц

Провадження № 2/638/2289/20

23.06.2020 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – Подус Г.С.

секретар судових засідань – Коваленко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Ємець Іван Олександрович про визнання заповітів недійсними, -

встановив:

В провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Ємець Іван Олександрович про визнання заповітів недійсними.

Представником позивача подано клопотання про витребування доказів, а саме оригіналу заповіту ОСОБА_4 , від 24.03.2014 року, клопотання обґрунтовано тим, що відповідно до висновку експертизи питання №7 та 8 залишено без відповіді, оскільки був відсутній оригінал. Також представник вказала, що просить розглядати дане клопотання за її відсутності.

Відповідач – ОСОБА_3 подала до суду заяву про розгляд даного клопотання без її участі, проти задоволення клопотання заперечує, з огляду на те, що вважає, що заповіт складений ОСОБА_4 від 24.03.2014 не має до справи відношення так як є не чинним. ОСОБА_4 останній заповіт був 09.10.2015 року №3983, і оригінал цього заповіту було надано експертам. Всі попередні заповіти вважаються скасованими.

Суд, дослідивши клопотання сторони, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.

В провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Ємець Іван Олександрович про визнання заповітів недійсними.

ОСОБА_4 складалось декілька заповітів, останній з яких було складено 09.10.2015 року №3983.

Відповідно до ст. 1254 ЦК України, заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт. Заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним. Якщо новий заповіт, складений заповідачем, був визнаний недійсним, чинність попереднього заповіту не відновлюється, крім випадків, встановлених статтями 225 і 231 цього Кодексу.

Отже, встановлення нечинності заповітів які були вчинені раніше аніж останній заповіт складений ОСОБА_4 09.10.2015 року №3983, в судовому порядку неможливо, так як це і так прямо вказано в законі.

Тому, суд не вбачає необхідності витребувати заповіт ОСОБА_4 від 24.03.2014 року, з огляду на те, що він скасований наступним заповітом, і не створює ніяких правових наслідків.

Відповідно до ст.76, ч.4 ст.77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи та складають предмет доказування.

В розумінні ч.2 ст.78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до п.1 листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику у справах про спадкування», обставини, які входять до предмету доказування у справах, що стосуються відносин спадкування, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами таких фактів є копії документів відповідної спадкової справи (зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок органів місцевого самоврядування), а також Витягів та Інформаційних довідок зі спадкового реєстру.

Відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Отже, суд дійшов обґрунтованого висновку, про те, що витребуваний доказ, жодним чином не може спростувати чи підтвердити факти, які входять до предмета доказування по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Ємець Іван Олександрович про визнання заповітів недійсними, а тому і витребування такого доказу є необґрунтованим.

Суд, керуючись ст. 76,77,78, 81, 84 ЦПК України,

постановив:

У задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів від 23.06.2020 року – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та апеляційному оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя: