Ухвала суду № 90042952, 22.06.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/14715/17

Провадження № 2/638/1921/20

22.06.2020 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Подус Г.С.,

за участю секретаря Коваленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПП ГРУПП», Товариства з обмеженою відповідальністю «СІ-ПІ-ЕМ», треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору,

встановив:

В провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПП ГРУПП», Товариства з обмеженою відповідальністю «СІ-ПІ-ЕМ», треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору.

Представником відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «СІ-ПІ-ЕМ» - Шеін І.В. подано до суду клопотання про закриття провадження у справі, в обґрунтування якого зазначає, що 14.05.2019 року постановою Господарського суду Харківської області ТОВ «СІ-ПІ-ЕМ» визнано банкрутом та розпочато ліквідаційну процедуру, а тому вказаний спір стосується договірних відносин між позивачем та ТОВ «СІ-ПІ-ЕМ», а тому вказаний спір відноситься до юрисдикції господарського суду.

Представник відповідача подав до суду заяву про слухання справи без його участі, заявлені вимоги підтримав.

Представник позивача ОСОБА_1 – подав до суду заяву про слухання справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник третьої особи надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Суд, розглянувши клопотання, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року «Про судоустрій та статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

У пунктах 1, 3 частини першої статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється за правилами іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге, суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

При вирішенні питання щодо можливості розгляду справи у порядку цивільного судочинства необхідно керуватися передбаченими у статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства, а саме: справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що ухвалою господарського суду Харківської області від 19 квітня 2019 року прийнято заяву ТОВ «Сі-Пі-ЕМ» про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Постановою Господарського суду Харківської області від 14 травня 2019 року визнано товариство з обмеженою відповідальністю «Сі-Пі-ЕМ» банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Норми аналогічного характеру містить і частина друга статті 7 Кодексу України з процедури банкрутства від 18 жовтня 2018 року, який вступив у дію 21 жовтня 2019 року.

Таким чином, за наявності порушеної господарським судом справи про банкрутство відповідача цивільну справу за позовом до такого відповідача не можна порушити, а в разі її порушення вона підлягає закриттю. Якщо під час її розгляду з`ясується, що відносно відповідача у справі порушено провадження про його банкрутство господарським судом, то порушена справа підлягає закриттю у зв`язку з тим, що справа не може бути розглянута в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що даний спір в частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІ-ПІ-ЕМ» не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що відповідача ТОВ «Сі-Пі-Ем» визнано банкрутом, а тому вимоги до ТОВ «Сі-Пі-Ем» підсудні господарському суду та не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в цій частині.

В частині позовних вимог до інших відповідачів справа підлягає розгляду саме в порядку цивільного судочинства, а отже клопотання підлягають задоволенню частково.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255, ст. 256, 353, 354 ЦПК України суд,

постановив:

Клопотання представника відповідача ТОВ «СІ-ПІ-ЕМ» про закриття провадження у справі - задовольнити частково.

Провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІ-ПІ-ЕМ» - закрити.

В іншій частині в задоволенні клопотання – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя:

: