Ухвала суду № 90042599, 25.06.2020, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/7998/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2020 року м. Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Першко О.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 03 червня 2020 року по справі №569/7998/20,

ВСТАНОВИЛА:

03 червня 2020 року Рівненським міським судом Рівненської області винесено судовий наказ за заявою ТОВ «Рівнетеплоенерго» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання в розмірі 15 866 грн. 37 коп. та судового збору в розмірі 210 грн. 20 коп.

24 червня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про скасування судового наказу від 03 червня 2020 року по справі №569/7998/20.

До заяви про скасування судового наказу заявником долучено клопотання про звільнення її від сплати судового збору, оскільки вона перебуває в скрутному матеріальному становищі, єдиним джерелом доходу є мінімальна заробітна плата, яку вона отримувала у ТОВ «АРТЕГО-ТРАНС», однак через введення на території України карантинних заходів з квітня по травень місяць 2020 року не отримує заробітку. Вказує, що відповідно до п. 1 ч.1 ст. 14 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" їй було надано безоплатну правову допомогу, оскільки її середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму. Просить фрахувати той факт, що на момент подання заяви фактично є безробітною, перебуває у безоплатній відпустці та не має можливості знайти інше місце роботи через карантинні обмеження.

Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України «Про судовий збір» №3674-VI. Так, положеннями ст. 8 вказаного Закону передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за їх клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 136 ЦПК України суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати враховуючи майновий стан сторони.

Зміст цих статей передбачає право суду, а не обов`язок, на свій розсуд відстрочити, розстрочити, зменшити або звільнити від сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної особи. Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.

З урахуванням вищезазначеного, сплата судового збору фізичною особою за подання заяв до суду є її обов`язком, а тому зловживання правом на звільнення, відстрочку чи розстрочку від його сплати є недопустимим.

За нормами цивільного процесуального законодавства, яке регулює сплату судового збору, передбачається, що підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

На підтвердження скрутного матеріального становища заявник надає до суду довідки про доходи ТОВ «АРТЕГО-ТРАНС», відповідно до яких загальна сума доходу ОСОБА_1 з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року становить 49 999 грн. 77 коп., а дохід з 01 червня 2019 року по 31 травня 2020 року становить 41 439 грн. 67 коп., в квітні та травні 2020 року заробітну плату не отримувала. Суд зазначає, що судовий збір в розмірі 105 грн. 10 коп., який необхідно сплатити заявнику не перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу. Крім того, надані докази не можуть свідчити про те, що заявник перебуває в тяжкому матеріальному становищі та не має інших джерел для існування та забезпечення своїх потреб - зокрема для сплати судового збору (вклади, нерухоме та рухоме майно, компенсації, тощо).

Вказане унеможливлює вирішення питання судом щодо дійсної наявності у ОСОБА_1 скрутного матеріального становища, тому в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.

За правилами цивільного процесуального кодексу України, заява про скасування судового наказу за формою та змістом повинна відповідати вимогам ст. 170 ЦПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2102 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду заяви про скасування судового наказу сплачується судовий збір в розмірі 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 105,10 грн.

Отже, в порушення вимог п. 1 ч. 5 ст. 170 ЦПК України, заявником не надано документу на підтвердження сплати судового збору в розмірі 105,10 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

За таких обставин суддя приходить до висновку про необхідність повернення заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу 03 червня 2020 року по справі №569/7998/20 без розгляду.

Керуючись ст. 170, 260, 261, 353 ЦПК України, -

УХВАЛИЛА:

В задоволені клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання заяви про скасування судового наказу від 03 червня 2020 року по справі № 569/7998/20 - відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 03 червня 2020 року по справі №569/7998/20 повернути заявнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.О. Першко