Рішення № 90041541, 25.06.2020, Шумський районний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/519/20

2/609/271/2020

25 червня 2020 року Шумський районний суд Тернопільської області

в складі головуючого судді Ковтуновича О.В.

при секретарі судового засідання Кравчук Л.М.

за участю:

позивача: ОСОБА_1

відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ цивільну справу за позовом: ОСОБА_1

до

відповідача: ОСОБА_2

вимоги позивача: про зміну розміру аліментів,

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

1. 26 травня 2020 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач) з вимогою про зміну розміру аліментів.

2. Свої позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що між нею та відповідачем ОСОБА_2 25 квітня 2006 року В`язовецькою сільською радою Білогірського району Хмельницької області було зареєстровано шлюб.

Від вказаного шлюбу у сторін народилося двоє малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Шумського районного суду Тернопільської області від 20 вересня 2018 року шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано та було встановлено аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в розмірі 1000 гривень щомісячно на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття.

Позивач зауважує, що діти зареєстровані та проживають із нею в селі Гриньківці Шумського району. Відповідач регулярно сплачує присудженні йому аліменти. Проте іншої участі у вихованні дітей не бере та витрат не здійснює. Діти перебувають в постійному розвитку, збільшуються їхні потреби в навчанні, в задоволенні їхніх інтересів, харчуванні тощо, а отже збільшуються витрати на їхнє утримання. Алiменти в розмірі 1000 гривень на сьогоднішній день є недостатніми для забезпечення належного фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дітей. Сплачувані відповідачем аліменти порушують принцип рівності прав та обов`язків батьків щодо дітей, адже її витрати на утримання дітей перевищують 1000 гривень щомісяця на одну дитину.

Відповідач є працездатною особою, працює офіційно в Одесі на посаді водія в ТОВ «Гефест» та має регулярний дохід. Згідно з даних розміщених в мережі Інтернет - на сайті з пошуку роботи «JOOBLE», ТОВ «Гефест» пропонує заробітню плату водіям від 15000 грн. до 20000 грн. Проблем зі здоров`ям, що можуть стати перешкодою для заробітку коштів на утримання своїх малолітніх дітей у відповідача немає. Також у відповідача немає на утриманні інших дітей, непрацездатних, дружини, батьків.

Позивач звертає увагу суду, що у відповідача наявні дві земельні ділянки за кадастровим номером 6820381000:03:001:0525, площею 2,1949 га та 6820381000:03:001:1223 площею 0,4053 га за цільовим призначення для

ведення товарного сільського господарського виробництва. Згідно з даними Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно обидві земельні ділянки є предметами договорів оренди, укладених між відповідачем та СТзДВ терміном з 2013 до 2023 року.

Таким чином, крім заробітної плати відповідач має додатковий регулярний дохід від здачі земельних ділянок в оренду. Дані факти підтверджують достатнє матеріальне забезпечення ОСОБА_2 та його змогу надавати достатнє утримання на дітей.

Постійної роботи позивач не має, тому її дохід є нерегулярним. Для задоволення дітей всім необхідним часто змушена їздити за кордон на заробітки. Окрім цього, на її утриманні перебуває ще одна неповнолітня дитина від попереднього шлюбу - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Додаткових джерел доходу, у вигляді нерухомого майна, на відмінно від відповідача не має. Дані факти свідчать про зміну матеріального становища в неї та у відповідача.

Окрім щоденних витрат на дітей, пов`язаних із забезпеченням їх їжею, одягом, лікуванням, відвідуванням школи, діти потребують належних умов проживання.

Для забезпечення належних санітарних умов для дітей, протягом 2019 року позивачем було проведено ремонт у ванній кімнаті на суму більше ніж 16 000 грн. Цього року, ОСОБА_1 зазначає, що розпочала ремонт дитячої кімнати, що передбачає додаткові витрати. Відповідач участі в забезпечені належних умов проживання дітей брати не бажає.

Таким чином, її витрати на утримання спільних з відповідачем дітей значно перевищують розмір аліментів, які сплачує відповідач, що не відповідає нормам та принципам сімейного права та є матеріально обтяжливим для неї.

Вважає, що для належного забезпечення її з відповідачем дітей необхідно збільшити розмір аліментів до 2000 гривень на кожну дитину.

3. 17 червня 2020 року на адресу Шумського районного суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідча, ОСОБА_2 , в якому останній зазначає, що аліменти установленому судом розмірі, ним сплачуються систематично, що підтверджує позивач у своєму позові.

Крім того, регулярно спілкуюється з дітьми, дарує їм різні подарунки в межах своїх матеріальних можливостей.

Так, позивачем не надано жодних документів, які б підтверджували погіршення матеріального становища дітей або погіршення стану їх здоров`я. Позивачем не додано в якості доказів жодного документу, якій підтверджував збільшення нею витрат саме на дітей. Ремонт, який проводила та має намір проводити ще, є лише її бажанням, так як нею не додано приписів щодо не належних санітарних умов в яких знаходяться діти. Важливим є те, що 08.08.2018 при розгляді справи про розлучення ОСОБА_2 з позивачем, Матвіївської сільською радою здійснювалось обстеження господарства позивача та зауважень щодо його стану не встановлено.

Тобто, надання позивачем чеків на придбання матеріалів для ремонту не відноситься взагалі до справи стосовно збільшення розміру аліментів, а лише підтверджує належний майновий стан позивача.

Крім цього, позивачем не надано пояснень з приводу того, чого саме вона не працює та не надано документів, які б підтверджували її неможливість працювати.

Щодо посилання позивача на те, що матеріальне становище відповідача змінилось, то ця інформація також не відповідає дійсності. Основним обгрунтуванням позову є посилання позивача на скриншот зроблений з сайту JOOBLE, в якому зазначено, що компанія Болт пропонує роботу на автомобілях компанії Renault Logan 2019 із заробітною платою 15000-20000 грн. Але, компанія Болт це таксі (код за ЄДРПОУ 40326318), а ТОВ "ГЕФЕСТ", де відповідач працює - це компанія, що займається будівництвом (код ЄДРПОУ 31681536). Тобто, це взагалі дві різні юридичні особи, які мають різні види діяльності та коди ЄДРПОУ. Вищевикладене, лише підтверджує намагання позивача штучно збільшити матеріальний стан відповідача, в сторону збільшення та підтверджує безпідставність вимог позивача.

На даний час, відповідач дійсно проживає та працює в м. Одеса, водієм автотранспортних засобів в ТОВ "ГЕФЕСТ" з 23.08.2019 року по теперішній час. При цьому, його щомісячна заробітна плата становить 4200,00 грн.

При цьому відповідач вважає, що позивач не довела належними, допустимими та достовірними доказами обставини, передбачені статтею 192 СК України, а тому позов ОСОБА_1 є безпідставним та в задоволенні такого слід відмовити.

Збільшення розміру аліментів поставить його в становище, коли він не зможе їх сплачувати в повному обсязі так як вони становитимуть практично 100% його щомісячної заробітної плати, а він має на щось жити сам та відповідно внаслідок чого утвориться заборгованість.

4. Позивач у судовому засіданні просила позов задоволити із посиланням на підстави викладені у позовній заяві.

5. У судовому засіданні відповідач у задоволенні позову ОСОБА_1 просив відмовити, посилаючись на підстави викладені у відзиві на позовну заяву.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

6. Ухвалою суду від 28 травня 2020 року прийнято до розгляду позовну заяву та справу призначено в порядку спрощеного позовного провадження на 25 червня 2020 року.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

7. Із свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 22.01.2003 р. видане Матвіївською сільською радою Шумського району Тернопільської області стверджується, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_5 , батьки якої: ОСОБА_6 та ОСОБА_1 .

8. Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 25.04.2006 р. видане В`язовецькою сільською радою Білогірського району Хмельницької області, вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрував шлюб ІНФОРМАЦІЯ_5 . із ОСОБА_1 після чого останній присвоєно прізвище ОСОБА_1 .

9. Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 07.07.2008 р. видане Матвіївською сільською радою Шумського району Тернопільської області слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_3 , батьки якої: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

10. Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 02.12.2009 р. видане Матвіївською сільською радою Шумського району Тернопільської області стверджується, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_4 , батьки якого: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

11. Рішенням Шумського районного суду Тернопільської області від 20.09.2018 р. по справі № 609/1038/18, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

12. Згідно виконавчого листа Шумського районного суду Тернопільської області від 25.09.2018 р. по справі № 609/1038/18 із ОСОБА_2 стягується на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1000 грн., щомісячно на кожну дитину та продовжувати до досягнення дітьми повноліття, починаючи із дня подання заяви до суду - 14.08.2018 року.

13. Як вбачається із квитанцій від 06.06.2019 р., 06.08.2019 р., 08.05.2020 р., 14.05.2020 р., товарного чеку та листа щодо замовлення меблів від 20.05.2020 р., які містяться в матеріалах справи позивачем за придбання товарів для домашнього побуту сплачено - 30547 грн. 09 коп.

14. Згідно з даних розміщених в мережі Інтернет - на сайті з пошуку роботи «JOOBLE», ТОВ «Гефест» пропонує заробітню плату водіям від 15000 грн. до 20000 грн., що підтверджується скриншотом екрану (режим доступу: https://ua.jooble.org/).

15. Судом встановлено, що згідно із довідки № 23 від 04.06.2020 р. виданої ТОВ «ГЕФЕСТ», слідує, що ОСОБА_2 дійсно працює у ТОВ «ГЕФЕСТ», на посаді водія автотранспортних засобів з 23.08.2019 р. по теперішній час і його заробітна плата за шість місяців складає - 27950 грн. 00 коп.

ІV. Оцінка Суду.

16. Згідно ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

17. Відповідно до ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

18. Згідно до ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

19. Відповідно до ст.192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось з них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

20. Відповідно до ст.273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-якого з них змінити розмір встановлених аліментів або звільнити від їх сплати. Дана норма містить дві підстави для коригування аліментів:а) шляхом зміни розміру аліментів у бік зменшення або збільшення; б) шляхом звільнення платника аліментів від їх сплати. Аліментні правовідносини існують тривалий час. Тому матеріальний або сімейний стан особи, яка одержує аліменти, а також того, хто їх сплачує, протягом цього часу може істотно змінитися як убік погіршення так і у бік покращення.

21. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою ВерховноїРади України№789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного морального і соціального розвитку дитини.

22. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

23. Аналізуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, суд приходить до висновку, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Так, Сімейний кодексУкраїни передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду.

24. У статті 192 СК України наведено перелік обставин, за яких суд може винести рішення, зокрема, про збільшення (зменшення) розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я як особи, з якої стягуються аліменти, так і особи, на чию користь вони стягуються, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Тому, виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті заявника, платника аліментів та доведеними при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.

Із зазначених норм закону також випливає, що зміна розміру аліментів, визначеного рішенням суду, є правом суду, а не його обов`язком, та може бути застосовано при наявності відповідних обставин для цього.

Крім того, пунктом 23 Постанови ПленумуВерховного судуУкраїни №3 від 15.05.2006 «Про застосуваннясудами окремихнорм Сімейногокодексу Українипри розглядісправ щодобатьківства,материнства тастягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів, у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

25. Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року в справі № 6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст.184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

26. З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зімну розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і чи ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.

Таких обставин щодо зміни розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей судом не встановлено.

27. Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

28. Згідно зі статтями 12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

29. Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст.82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

30. Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

31. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 цього Кодексу(ч. 2 ст. 182СК України).

32. У позовній заяві ОСОБА_1 якості підстав позову посилається на те, що аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 , не вистачає для забезпечення дітей необхідним, оскільки їх потреби значно зросли, діти потребують витрати на забезпечення їх їжею, одягом, лікування, відвідуванням школи та належних умов проживання.

Між тим, наведені обставини не є у відповідності до статті 192 Сімейного кодексу України підставами для збільшення розміру аліментів, визначеного раніше виконавчим листом Шумського районного суду Тернопільської області № 609/1037/18 від 25.09.2018 р.

Враховуючи вищевикладене та те, що ОСОБА_1 не довела існування обставин, які у відповідності до частини першої статті 192 Сімейного кодексу України є підставою для збільшення розміру аліментів, визначеного виконавчим листом Шумського районного суду Тернопільської області № 609/1037/18 від 25.09.2018 р., суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

33. При цьому, відповідно до ст. 185 Сімейного кодексу України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо); ррозмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення; додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно, а тому суд вважає за необхідне роз`яснити, що обставини, на які позивач посилається, а саме - те, що діти потребують витрат на розвиток, лікування та належних умов проживання, можуть бути підставами для участі відповідача у додаткових витратах на дитину.

Тобто позивач, ОСОБА_1 має право звернутись до відповідача, ОСОБА_2 з відповідним позовом, про стягнення додаткових витрат на дитину/дітей.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

34. Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а у разі відмови в позові - на позивача.

З цих підстав,

Керуючись ст.ст. 180-182, 192, 273 СК України, п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», керуючись ст. ст. 12-13, 19, 48, 76-79, 81-82, 141, 258, 263-265, 268ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

1. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителька с. Гриньківці, Шумського району, Тернопільської області, паспорт серії НОМЕР_5 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: с. В`язовець, Білогірського району, Хмельницької області, фактично проваживає: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ) про зміну розміру аліментів, а саме збільшення розміру аліментів, який був встановлений рішенням Шумського районного суду Тернопільської області від 25 вересня 2018 року по справі № 609/1037/18 на утримання неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 1000 грн. 00 коп. до 2000 грн. 00 коп., щомісячно на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття, починаючи із дня подання позовної заяви - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шумський районний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне рішення суду складено 25 червня 2020 року.

Суддя: О. В. Ковтунович