Постанова № 90039714, 23.06.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 415/3804/20

провадження № 3/415/1031/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" червня 2020 р. м. Лисичанськ

Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Старікова М.М., розглянувши матеріали справ, що надійшли від сектору превенції Старобільського ВП ГУНП в Луганській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Новодружеська Луганської області, громадянки України,реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , не працюючої, незаміжньої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч. 1 ст.130КУпАП, -

В С Т А Н О В И Л А:

30 травня 2020 року о 21 годині 27 хвилин, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом – який належить ОСОБА_2 , - автомобілем марки ВАЗ 21013, державний номерний знак НОМЕР_2 , в районі будинку 111 по вулиці Молодіжна с. Новоборове Старобільського району Луганської області, не врахувала дорожньої обстановки, не вибрала безпечної швидкості руху, не впоралася з керуванням та скоїла наїзд на газову опору внаслідок дорожньо-транспортної пригоди вищевказаний автомобіль отримав механічні пошкодження, чим порушила вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху України.

30 травня 2020 року о 21 годині 27 хвилин, ОСОБА_1 , керувала транспортним засобом, який належить ОСОБА_2 , - автомобілем марки ВАЗ 21013, державний номерний знак НОМЕР_2 , в районі будинку 111 по вулиці Молодіжна с. Новоборове Старобільського району Луганської області, з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, водій відмовилась в присутності двох свідків, чим порушила п. 2.5 ПДР України.

Постановою суду адміністративні справи про притягнення ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП та ч.1ст.130 КУпАП об`єднано в одне провадження на підставі ст. 36 КУпАП та присвоєно єдиний номер 415/3804/20 (3/415/1031/20).

ОСОБА_1 до суду для надання пояснень не з`явилася, але надала заяву, згідно якої просить розглянути справи про адміністративні правопорушення у відношенні неї за її відсутності. Вину визнає в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст. 130 КУпАП знайшла своє повне підтвердження у суді: крім визнання своєї провини правопорушницею у письмових поясненнях, наданих нею після вчинення адміністративних правопорушень, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, які відповідно до ст. 251 КУпАП суд визнає належними, допустимими, та які повністю доводять провину ОСОБА_1 у вчинені адміністративних правопорушень, за обставин, викладених у протоколах.

З письмових пояснень ОСОБА_1 , досліджених в судовому засіданні, вбачається що свою провину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП вона визнала повністю, пояснивши, що 30.05.2020 приблизно о 21 годині вона знаходилася у с. Новоборове Старобільського району Луганської області, де вживала алкогольні напої, а саме пиво у кількості 3 літри, після чого сіла за кермо автомобіля марки ВАЗ 21013, державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 та поїхала по вулиці Молодіжній с. Новоборове. Але, не впоралась з керуванням та здійснила зіткнення з газовою опорою, виїхавши на узбіччя. Свою вину визнає повністю в тому, що сіла за кермо в стані алкогольного сп`яніння та, скоївши ДТП, на пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння в установленому законом порядку відмовилася у присутності двох свідків.

Відповідно до письмових пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 30.05.2020 приблизно о 21 годині 30 хвилин останніх працівниками поліції було запрошено в якості свідків, коли в їх присутності громадянка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка керувала транспортним засобом автомобілем марки ВАЗ 21013, державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 , відмовилася від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку за допомогою АLKOTEST DRAGER, а також у медичному закладі. При цьому, у останньої були наявні ознаки алкогольного сп`яніння – запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рух (а.с.4,5);

Згідно схеми місця ДТП від 30.05.2020 року, складеної інспектором СРПП Старобільського ВП ст. лейтенантом Точилкіним М.І. в присутності ОСОБА_1 вбачається, що транспортний засіб – автомобіль марки ВАЗ 21013, державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 , під керуванням ОСОБА_1 ,отримав механічні пошкодження у виді: деформації передньої частини автомобіля (а.с.3);

З довідки, наданої ДОП сектору превенції Старобільського відділу поліції ГУНП в Луганській області майора поліції Юлії Семеніхіної, вбачається, що по даним Інформаційного порталу Національної поліції гр. ОСОБА_1 , посвідчення водія не отримувала.

Згідно п.1.10 Правил дорожнього руху, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Таким чином, в розумінні ч.1 ст.130 КУпАП, ОСОБА_1 не є водійкою, а є іншою особою, яка керує транспортним засобом.

Відповідно до абзацу 3 п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005р. № 14 суди не вправі застосовувати стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортним засобом й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.

Відповідно до ст. 245 КУпАП України завданням провадження у с правах про адміністративне правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи. Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004 №11 „Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, де зазначено, що згідно зі ст. 245 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об`єктивно з`ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.

Згідно вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Згідно п.12.1 Правил дорожнього руху України - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, судам слід враховувати, що стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника відповідно до встановленого порядку, якщо водій ухиляється від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Правопорушення вважається закінченим з моменту відмови від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Таким чином, суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності вважає, що провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, органом національної поліції кваліфіковані правильно, оскільки вона порушила правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу.

Провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, також знайшла своє повне підтвердження в суді, і її дії органом поліції кваліфіковані правильно, оскільки вона, керуючи транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння відмовилася.

Інших доказів, які б ставили під сумнів кваліфікацію дій правопорушниці суду надано не було.

Вирішуючи питання про застосування до правопорушниці виду адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд керується ст. 23 КУпАП, відповідно до якої, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами.

Оскільки, ОСОБА_1 вчинила два правопорушення, суд вважає необхідним застосувати правила ст. 36 КУпАП, згідно якої, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачені ст.124 КУпАП та ч.1 ст. 130 КУпАП: правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, відноситься до числа більш серйозних, тому адміністративне стягнення їй необхідно призначити в межах санкції ст.130 КУпАП.

При накладенні стягнення суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 не працює, незаміжня, не є особою з інвалідністю, відомості про притягнення до адміністративної відповідальності в матеріалах справи відсутні, в письмових поясненнях свою провину визнала.

В якості обставин, що згідно зі ст. 34 КУпАП, пом`якшують відповідальність правопорушниці, суд визнає повне визнання своєї провини та щире розкаяння винної.

Обставин, що згідно зі ст. 35 КУпАП, обтяжують відповідальність правопорушниці, суд не вбачає.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу та майновий стан правопорушниці, наявності обставин, що пом`якшують її відповідальність та відсутності обставин, які б її обтяжували, а також - характеру та суспільної небезпеки вчиненого нею правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу, в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, а також необхідним і достатнім для її виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень.

Підстав для призначення правопорушниці стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, передбаченого санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, суд не вбачає, оскільки згідно довідки, яка надана ДОП сектору превенції Старобільського відділу поліції ГУНП в Луганській області майором поліції Юлією Семеніхіною, вбачається, що по даним Інформаційного порталу Національної поліції гр. ОСОБА_1 , посвідчення водія не отримувала (а.с.10), а відповідно до абзацу 3 п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005р. № 14 суди не вправі застосовувати стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортним засобом й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.

На підставі ч. 5 ст. 4, ст. 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, у зв`язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір підлягає стягненню з правопорушниці на користь держави в сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп. Керуючись ст. ст. 33, ст. 124, ч. 1 ст. 130, 221, 284, 285, 289, 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти стягнення у виді штрафу у розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , судовий збір – у сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок (Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ /22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд.

Суддя: М.М. Старікова