Вирок № 90039684, 25.06.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 415/3962/20

провадження № 1-кп/415/1071/20

ВИРОК

Іменем України

"25" червня 2020 р. м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючої судді Старікової М.М.,

за участі секретаря судового засідання Малахова В.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020130240000955 від 02 червня 2020 року у відношенні

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Привілля Луганської області, громадянина України, з професійно - технічною освітою, не одруженого, не працюючого, не є особою з інвалідністю, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

за участі сторін та інших учасників кримінального провадження:

прокурора Бєлоусова Д.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

потерпілого ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

31 травня 2020 року, у період часу з 14:00 години до 21:00 години, ОСОБА_1 , перебував в гостях у ОСОБА_2 за адресою: будинок АДРЕСА_2 , де вони разом розпивали спиртні напої. ОСОБА_1 побачивши, що ОСОБА_2 заснув у своїй кімнаті вказаного будинку, керуючись раптово виниклим умислом на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, з поверхні столу, таємно викрав належний йому мобільний телефон марки «SAMSUNG» модель «GTS 7233Е» в корпусі чорного кольору, вартість якого, згідно довідки ФОП ОСОБА_3 , становить 350 гривень, планшет марки «IRBIS» модель «TZ55» в корпусі чорного кольору, вартість якого, згідно довідки ФОП ОСОБА_3 , становить 400 гривень, фотоапарат марки «SONY» моделі «CYBER- SHОТ DSCW 710», 16,1 Megapixels, в корпусі чорного кольору, вартість якого, згідно висновку експерта № 19/113/9/1-700е від 09.06.2020, становить 450 гривень, мобільний телефон марки «NOKIA» модель «СІ-01» в корпусі чорного кольору, вартість якого, згідно висновку експерта №19/113/9/1-703е від 11.06.2020, становить 314 гривень 67 копійок.

Після чого, ОСОБА_1 зник з місця скоєння кримінального правопорушення з вищевказаним викраденим майном та розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_2 майнову шкоду на загальну суму 1514 гривень 67 копійок.

Органом досудового розслідування вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

16 червня 2020 року під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020130240000955 від 02 червня 2020 року між потерпілим ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст.ст.468, 469, 471 КПК України була укладена угода про примирення, яка разом з обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 була направлена до суду.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, підозрюваний повністю визнав себе винним в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочину та остаточно примирився з потерпілим ОСОБА_2 , майнова шкода потерпілому відшкодована у повному обсязі, сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначенні ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст.185 КК України у виді 1 року позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, із звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, який визначить суд.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст.473 КПК України та наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України визнав повністю, вказавши, що час, місце та спосіб скоєння ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся та вибачався перед потерпілим. Зазначив, що він, дійсно, 31 травня 2020 року, у період часу з 14:00 години до 21:00 години, перебував в гостях у ОСОБА_2 за адресою: будинок АДРЕСА_2 . Пізніше він побачив, що ОСОБА_2 заснув у своїй кімнаті, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, зі столу, викрав належне потерпілому майно: 2 мобільні телефони, планшет та фотоапарат, з яким вийшов з квартири та відніс до себе додому, де зберігав до моменту вилучення. Речі в подальшому було повернуто потерпілому працівниками поліції. У скоєному щиро розкаявся, вину усвідомив, просив пробачити його та суворо не наказувати. Майнова шкода ним потерпілому відшкодована в повному обсязі, шляхом поверненням викраденого майна. Заключивши відповідну угоду про примирення, він цілком розуміє надані йому законом права, а також роз`яснені йому судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст.473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст.394 і ст.424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст.474 ч.4 п.1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред`явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винним, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердженя зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст.476 КПК України. При цьому зазначив, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання та просив суд затвердити угоду про примирення та призначити узгоджене покарання. Крім того, обвинувачений вказав, що вищезазначена угода про примирення укладена ним з потерпілим добровільно без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст.389-1 КК України.

Потерпілий ОСОБА_2 в підготовчому судовому засіданні пояснив, що він цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення між ним та обвинуваченим ОСОБА_1 , визначені у ст.473 КПК України, щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди, підтримавши надану угоду наполягав на її затвердженні судом. Суду пояснив, що дійсно, 31 травня 2020 року, у період часу з 14:00 години до 21:00 години, у нього в гостях, за місцем його проживання у будинку АДРЕСА_2 , знаходився ОСОБА_1 , де вони разом розпивали спиртні напої. Після вжитого він заснув у кімнаті свого будинку, а коли прокинувся помітив, що з будинку зникли належні йому 2 мобільні телефони марки «SAMSUNG» та «NOKIA», планшет марки «IRBIS» та фотоапарат марки «SONY». Майнова шкода відшкодована в повному обсязі, шляхом поверненням викраденого майна. Також, потерпілий зазначив, що вищезазначена угода укладена ним з підозрюваним добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз.

Прокурор Бєлоусов Д.О. в підготовчому судовому засіданні, не заперечував проти затвердження угоди про примирення вказуючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України, КК України, просив суд затвердити угоду про примирення та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468 - 475 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена угода про примирення.

На підставі ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого, у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, і може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , а його дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

В силу положення ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.185 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з`ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинуваченому роз`яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст.476 КПК України.

Також судом з`ясовано, що потерпілий цілком розуміє наслідки затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про примирення від 16 червня 2020 року між потерпілим та підозрюваним в зазначеному кримінальному провадженні відповідає вимогам ст.469, ст.471 КПК України. Під час досудового розслідування обвинуваченим та потерпілою скарги не подавались.

Умови даної угоди - відповідають вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, та не суперечать інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін або інших осіб.

Узгоджена міра покарання, визначена в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст.185 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, зазначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, який не одружений, задовільно характеризується за місцем проживання, не працює, не є особою з інвалідністю, вперше притягається до кримінальної відповідальності, на консультативному та диспансерному нагляді у лікаря нарколога не перебуває, амбулаторну психіатричну допомогу у лікаря – психіатра м. Лисичанська не одержує, з врахуванням:

- обставин, які, відповідно до ст.66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченого – щире каяття, що виразилось у належній критичній оцінці обвинуваченим своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, висловлення жалю з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася з його вини;

- та відсутністю обставин, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого.

Застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України, відповідає вимогам діючого законодавства. При цьому, суд враховує, що згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у рішенні «Бемер проти Німеччини» (заява 37568/97 п. 61 від 03.10.2002 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «виконання вироку, який передбачає позбавлення свободи, призупиняють, якщо можна розраховувати, що вирок служитиме засудженому як попередження і що він не здійснюватиме нові злочини в майбутньому, навіть без впливу, спричиненого відбуванням покарання. Роблячи такий прогноз…суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою».

Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань - не вбачається.

Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про примирення, передбачених ст.474 ч.7 КПК України, судом не встановлено.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілим не пред`явлений, у зв`язку з поверненням викраденого майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 :

- судової товарознавчої експертизи №19/113/9/1-700е від 09.06.2020 (а.с. 21-23), що згідно довідки НДЕКЦ (а.с.20), складає 653 грн. 80 коп. та судової товарознавчої експертизи №19/113/9/1-703е від 11.06.2020 (а.с. 21-23), що згідно довідки НДЕКЦ (а.с.20), складає 653 грн. 80 коп., а всього на загальну суму 1307 (одна тисяча триста сім) грн. 60 коп. (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013) - підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази по справі:

- мобільний телефон марки «SAMSUNG» модель «GTS 7233Е», планшет марки «IRBIS» модель «TZ55», фотоапарат марки «SONY» моделі «CYBER- SHОТ DSCW 710», 16,1 Megapixels, мобільний телефон марки «NOKIA» модель «СІ-01», які відповідно до постанови слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 03 червня 2020 року (а.с. 39), передані під розписку на зберігання потерпілому ОСОБА_2 (а.с.40), - підлягають поверненню власнику – потерпілому ОСОБА_2 .

Керуючись п. 1 ч.3 ст. 314, ч.2 ст. 373, статтями 374, 474, 475 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення, укладену 16 червня 2020 року між потерпілим ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020130240000955 від 02 червня 2020 року відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України та призначити узгоджене сторонами кримінального провадження покарання - у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням: судової товарознавчої експертизи №19/113/9/1-700е від 09.06.2020, що згідно довідки НДЕКЦ, складає 653 грн. 80 коп. та судової товарознавчої експертизи №19/113/9/1-703е від 11.06.2020, що згідно довідки НДЕКЦ, складає 653 грн. 80 коп., а всього на загальну суму 1307 (одна тисяча триста сім) грн. 60 коп. (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Речові докази:

- мобільний телефон марки «SAMSUNG» модель «GTS 7233Е», планшет марки «IRBIS» модель «TZ55», фотоапарат марки «SONY» моделі «CYBER- SHОТ DSCW 710», 16,1 Megapixels, мобільний телефон марки «NOKIA» модель «СІ-01», які відповідно до постанови слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 03 червня 2020 року, передані під розписку на зберігання потерпілому ОСОБА_2 - повернути власнику – потерпілому ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч.3 ст.394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому та потерпілому в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя: М.М. Старікова