Ухвала суду № 90037619, 25.06.2020, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/4444/18

4-с/212/18/20

У Х В А Л А

25 червня 2020 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Колочко О.В., за участі секретаря судового засідання Ігнатьєвої А.А., за участю представника боржника – адвоката Колесніченко І.В., представника стягувача – адвоката Іванченко І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі скаргу Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на дії (бездіяльність) та рішення державного виконавця,

В С Т А Н О В И В:

02 червня 2020 року до суду надійшла скарга Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (далі – Боржник, ПАТ «КЗРК», ПАТ «Кривбасзалізрудком») на дії (бездіяльність) та рішення старшого державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі – Покровський ВДВС у м. Кривому Розі), у якій Боржник просив визнати незаконними дії старшого державного виконавця Покровського ВДВС у м. Кривому Розі Мартиненко О.В., спрямовані на подальше виконання виконавчого листа від 12.05.2020 № 2/212/66/19; визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця Покровського ВДВС у м. Кривому Розі Мартиненко О.В. від 01.06.2020 про арешт коштів боржника; визнати виконавчий лист від 12.05.2020 № 2/212/66/19 таким, що не підлягає виконанню; зобов`язати старшого державного виконавця Покровського ВДВС у м. Кривому Розі Мартиненко О.В. винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 62108595.

В обґрунтування скарги зазначено, що 25.10.2019 Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу постановлено рішення у цивільній справі № 212/4444/18 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «КЗРК» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яким позивачу було відмовлено у задоволенні позовних вимог. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 29.04.2020 зазначене рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 25.10.2019 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено, та відповідно до якого видано виконавчий лист від 12.05.2020 № 2/212/66/19 на суму 336 535,90 грн. На підставі цього виконавчого документу було відкрито виконавче провадження № 62108595 про стягнення з ПАТ «КЗРК» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 336535,90 грн., стягнуто виконавчий збір – 33653,59 грн., виконавчі витрати – 173,35 грн.

21.05.2020 платіжним дорученням № 8819 Боржник перерахував грошові кошти в сумі 33826,94 грн. на рахунок Покровського ВДВС у м. Кривому Розі: виконавчий збір – 33653,59 грн., виконавчі витрати – 173,35 грн.

21.05.2020 платіжним дорученням № 8820 ПАТ «Кривбасзалізрудком» перерахувало грошові кошти в сумі 270 911,40 грн. на рахунок Покровського ВДВС у м. Кривому Розі: середній заробіток за час вимушеного прогулу на користь ОСОБА_1 після утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору згідно з чинним законодавством.

29.05.2020 Боржником було подано заяву про закінчення виконавчого провадження. Проте, старшим державним виконавцем Покровського ВДВС у м. Кривому Розі Мартиненко О.В. замість винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, 01.06.2020 винесено постанову про арешт коштів Боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 65 624,50 грн.

На думку Боржника, старшим державним виконавцем Мартиненко О.В. факт перерахування суми стягнутого за судовим рішенням середнього заробітку на користь Стягувача з одночасним утриманням Боржником суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору, як податковим агентом, розцінено як неповне виконання судового рішення, у зв`язку з чим зроблено висновок про відсутність підстав для закінчення виконавчого провадження, накладення арешту на грошові кошти Боржника у банківських установах.

З такими діями державного виконавця Боржник не погоджується, вважає їх неправомірними, а постанову про арешт коштів Боржника від 01.06.2020 такою, що підлягає скасуванню.

При цьому, у своїй скарзі Боржник зазначає, що з огляду на положення Податкового кодексу України, зокрема пп.14.1.54 п. 14.1 статті 14, пп. 164.2.14 «а» п. 164.2 статті 164, пп. 168.1.1 п. 168.1 статті 168, ПАТ «КЗРК», діючи як податковий агент, під час виконання судового рішення та перерахування грошових коштів на користь Стягувача правомірно здійснило утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору у таких розмірах: нараховано середній заробіток в розмірі 336 535,90 грн., з якого утримано податок – 60576,46 грн. та військовий збір – 5048,04 грн. (сплачено до бюджету) й перераховано на користь Стягувача середній заробіток у розмірі 270 911,40 грн.

Таким чином, ПАТ «Кривбасзалізрудком» у повному обсязі виконало судове рішення, а виконавчий документ станом на сьогоднішній день не підлягає виконанню у зв`язку із його повним добровільним виконанням Боржником і виконавче провадження підлягає закінченню з підстав, передбачених положеннями ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження».

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 03 червня 2020 року скаргу прийнято до розгляду та призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник боржника – адвокат Колесніченко І.В. підтримала скаргу з підстав, викладених в ній, просила задовольнити скаргу.

Представник стягувача ОСОБА_1 – адвокат Іванченко І.І. заперечила проти задоволення скарги, посилаючись на те, що постановою Дніпровського апеляційного суду було стягнуто на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку і саме ця сума повинна бути стягнута виконавцем у порядку виконання судового рішення, оскільки державний виконавець не наділений повноваженнями переглядати та перераховувати суму, зазначену у рішенні суду. На її думку, якби сума середнього заробітку, яку стягнуто судовим рішенням, не задовольняла боржника, він повинен був звернутися до суду із роз`ясненням рішення або оскаржив рішення до вищестоящої інстанції. Наполягала, що рішення суду повинно бути виконано у тому обсязі, який зазначений у цьому рішенні.

Старший державний виконавець Покровського ВДВС у м. Кривому Розі Мартиненко О.В. до суду не з`явилася, в наданій суду письмовій заяві просила розглянути справу за її відсутності, просила відмовити у задоволенні скарги.

Стягувач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про час, місце розгляду скарги до суду не з`явився, з пояснень його представника, не бажає брати участь у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, державного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали скарги, дійшов висновку про часткове задоволення скарги з таких підстав.

Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Частиною 1 ст. 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Статтею 451 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

29 квітня 2020 року Дніпровським апеляційним судом ухвалено постанову у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», яким ОСОБА_1 поновлено на посаді машиніста бурової установки ІІІ розряду дільниці № 1 шахти «Гвардійська» Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат»; стягнуто з ПАТ «Кривбасзалізрудком» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02 червня 2018 року по 29 квітня 2020 року в сумі 336 535,90 грн.; стягнуто з ПАТ «Кривбасзалізрудком» на користь держави судовий збір в сумі 10 175,37 грн. (а.с. 41-48).

19 травня 2020 року старшим державним виконавцем Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Мартиненко О.В. на підставі виконавчого листа №2/212/66/19, виданого 12.05.2020 Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу про стягнення з ПАТ «КЗРК» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 02.06.2018 по 29.04.2020 у розмірі 336 535,90 грн., відкрито виконавче провадження ВП № 62108595 (а.с. 17-18).

Постановами старшого державного виконавця Покровського відділу ДВС у м. Кривому Розі Мартиненко О.В. від 19.05.2020 стягнуто в межах виконавчого провадження № 62108595 з боржника ПАТ «Кривбасзалізрудком» виконавчий збір у розмірі 33653,59 грн. та визначено для боржника розмір мінімальних витрат в сумі 173,35 грн. (а.с. 19-22).

25 травня 2020 року представник Боржника ПАТ «КЗРК» Колесніченко І.В. звернулася із листом за № 1656 до начальника Покровського ВДВС у м. Кривому Розі про закінчення виконавчого провадження у зв`язку із фактичним виконанням у повному обсязі судового рішення і перерахуванням усіх призначених до стягнення сум, зокрема суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу після утримання з неї податку на доходи фізичних осіб та військового збору. До заяви додані копії платіжних доручень, довідки тощо (а.с. 23-24).

Відповідно до копії платіжного доручення № 8819 від 21 травня 2020 року ПАТ «Кривбасзалізрудком» перерахувало Покровському ВДВС у м. Кривому Розі 33826,94 грн., з яких виконавчий збір – 33 653,59 грн., витрати на виконавче провадження – 173,35 грн. у ВП № 62108595, виконавчий лист № 2/212/66/19 (а.с. 25).

Відповідно до копії платіжного доручення № 8820 від 21 травня 2020 року ПАТ «Кривбасзалізрудком» перерахувало Покровському ВДВС у м. Кривому Розі 270 911,40 грн. у рахунок стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу на користь ОСОБА_1 , у ВП № 62108595, виконавчий лист № 2/212/66/19 (а.с. 26).

Як вбачається з копії довідки про нарахування заробітної плати за вимушений прогул та копій платіжних доручень від 21.05.2020 №№ 8780, 8781, з нарахованого ОСОБА_1 розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 336 535,90 грн. Боржником утриманий податок на доходи фізичних осіб у розмірі 60 576,46 грн. та військовий збір у розмірі 5 048,04 грн., усього до сплати 270 911,40 грн. (а.с. 27-29).

Вищевказаний лист про закінчення виконавчого провадження з додатками, зокрема копіями платіжних доручень, були вручені адресату – Покровському ВДВС у м. Кривому Розі 01.06.2020 (а.с. 34-37).

01 червня 2020 року старшим державним виконавцем Покровського ВДВС у м. Кривому Розі Мартиненко О.В. винесено постанову про арешт коштів боржника у ВП № 62108595, мотивуючи постанову тим, що рішення суду не виконано (а.с. 11-12).

Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Постанови Кабінету Міністрів України від 05 лютого 1995 року № 100 при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.

Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.

Крім того, відрахування податків і обов`язкових платежів із середнього заробітку за час вимушеного прогулу не погіршує становище працівника, якого поновлено на роботі, оскільки за цей період, у разі перебування на посаді, працівник отримував би заробітну плату, із якої також відраховувались би податки і збори.

Відповідно до підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді, зокрема є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору.

Підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про виконання у повному обсязі судового рішення боржником у частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу на користь стягувача, а також вважає виконаними постанови державного виконавця у межах виконавчого провадження № 62108595 від 19.05.2020 про стягнення виконавчого збору і витрат на виконавче провадження, а тому виконавче провадження повинно бути закінчено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» у зв`язку з фактичним виконанням у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Таким чином, вимоги скарги про зобов`язання старшого державного виконавця Покровського ВДВС у м. Кривому Розі винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 62108595 підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги скарги про визнання неправомірною та скасування постанови старшого державного виконавця Покровського ВДВС у м. Кривому Розі від 01.06.2020 про арешт коштів боржника, суд вважає її також підлягаючою задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Судом встановлено, що боржником фактично виконано судове рішення та перераховано грошові кошти у повному обсязі 21 травня 2020 року, про що державний виконавець був повідомлений шляхом надсилання листа з копіями платіжним доручень, який він отримав 01 червня 2020 року.

З огляду на такі обставини, на думку суду, старший державний виконавець Мартиненко О.В. не мала правових підстав для винесення постанови про накладення арешту, яку мотивувала невиконанням судового рішення, оскільки на час її винесення 01.06.2020 судове рішення, а також постанови державного виконавця від 19.05.2020 про стягнення виконавчого збору та виконавчих витрат були фактично виконані і не було потреби для забезпечення реального виконання рішення, а тому суд вважає необхідним визнати неправомірною постанову про арешт коштів боржника від 01.06.2020 і скасувати її.

Вимоги скарги щодо визнання незаконними дії старшого державного виконавця Мартиненко О.В., спрямовані на подальше виконання виконавчого листа від 12.05.2020 № 2/212/66/19 не підлягають задоволенню, оскільки не ґрунтуються на вимогах закону і суд не може визначити дії осіб незаконними у майбутньому, і крім того, судом вирішено позитивно скаргу боржника у частині зобов`язання державного виконавця закінчити виконавче провадження, що є по суті аналогічною вимогою щодо не вчинення будь-яких дій у виконавчому провадженні, оскільки такі дії державним виконавцем можуть вчинятися лише в межах виконавчого провадження.

Також, суд вважає вимогу скарги про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, такою що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

З огляду на наведене, суд не вбачає підстав для визнання виконавчого листа № 2/212/66/19 таким, що не підлягає виконанню.

При цьому, зауважує, що така підстав як відсутність обов`язку боржника у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням не є належною підставою для такого визнання, оскільки зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, тоді як судове рішення виконано боржником у межах виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення.

Керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 18, 447-451 ЦПК України, ст.ст. 1, 39, 56 Закону України «Про виконавче провадження», суд

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на дії (бездіяльність) та рішення державного виконавця задовольнити частково.

Визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Мартиненко О.В. від 01 червня 2020 року про арешт коштів боржника, винесену у виконавчому провадження № 62108595, відкритому на підставі виконавчого листа № 2/212/66/19, виданого 12 травня 2020 року Жовтневим районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у цивільній справі № 212/4444/18.

Зобов`язати старшого державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Мартиненко О.В. винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 62108595, відкритого на підставі виконавчого листа № 2/212/66/19, виданого 12 травня 2020 року Жовтневим районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у цивільній справі № 212/4444/18.

В іншій частині скарги відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О. В. Колочко