Рішення № 90037195, 22.06.2020, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/6701/19

Провадження № 2/210/759/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"22" червня 2020 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі Головуючого судді Сільченко В. Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медакустика», про стягнення заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді знаходиться вищевказана позовна заява.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що позивач працював на ТОВ «Медакустика», у філії, яка знаходилась у місті Кривому Розі.

Починаючи з 01.05.2018 року, керівництво підприємства зупинило виплату заробітної плати. Остання заробітна плата отримана позивачем - 01.04.2018 року.

Відпрацювавши ще майже рік, він звернувся до керівництва підприємства із заявою про звільнення та виплату заробітної плати. Разом з тим, вимоги охоплювали і щодо повернення трудової книжки. Як повідомило керівництво юридичної особи, трудову книжку позивачу не повернуть, звільнення не відбудеться та заробітна плата не передбачена.

Так, позивач вважає, що відповідачем має бути відшкодовано наступні виплати: заборгованість зі сплати заробітної плати у період з 01.05.2018 року - по теперішній час; середній заробіток за затримку виплати заробітної плати при звільненні за період з 01.05.2018 рік - по теперішній час; компенсацію за затримку виплати заробітної плати, у період з 01.05.2018 року - по теперішній час; моральну шкоду.

Розрахунок заборгованості зі сплати заробітної плати розраховано виходячи з розміру отриманої останньої виплаченої заробітної плати (згідно відомостей з органів ДФС). Остання виплата відбулась 01.04.2018 року у розмірі 9486,00 гривень. Оскільки, станом на день складання позову, звільнення та розрахунок по виплаті заробітної плати відповідачем не вчинені, розрахунок заборгованості здійснюється станом до 01.11.2019 рік.

Загальна сума заборгованості зі сплати заробітної плати у період з 01.05.2018 року - по 01.11.2019 рік (19 місяців), становить 180 234,00 гривень.

Також, позивач просить суд стягнути компенсацію за затримку заробітної плати.

Загальна сума компенсації за затримку заробітної плати за 2019 рік становить 1062,43 гривень.

Сума компенсації за весь період затримки заробітної плати (01.05,2018 року - по 01,11.2019рік) у загальній сумі становить 6687,63 гривень.

Також, позивач вважає, що за період з 01.05.2018 року - по 01.11.2019 рік, відповідачем повинно бути сплачено середньомісячний заробіток у розмірі 236 717.82 гривень.

Розмір завданої моральної шкоди позивач розцінює у 50000,00 гривень, що підлягає стягненню саме з відповідача.

Також, позивач заявляє вимоги щодо стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 10000 грн., та вимогу зобов`язати відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Медакустика» повернути ОСОБА_1 , трудову книжку з відміткою про звільнення за власним бажанням та видати копію наказу про таке звільнення.

В судове засідання сторони не викликалися.

Відповідач неодноразово повідомлявся судом про перебування у провадженні вказаної справи, у зв`язку з чим йому було роз`яснено право на подання відзиву на позовну заяву, порядок подачі клопотання про розгляд справи з викликом сторін.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання учасників провадження до суду про розгляд справи з викликом сторін до судового засідання не надходило. У відповідності до вимог ст. 280-281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлявся про перебування в провадженні суду даної справи на поштову адресу за місцем реєстрації, однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи з викликом сторін - не подав, крім того, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, ухвалою суду від 26.11.2019 року витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Медакустика» (04655, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, б. 8-А, кв. 12):

-Довідку про наявність заборгованості за підприємством, нарахованої але не виплаченої заробітної плати гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-Письмові документи із зазначенням середньоденної та середньомісячної заробітної плати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- Документи засвідчені належним чином копії: посвідчення, наказ про прийняття на роботу, наказ про звільнення та інші, що підтверджують працевлаштування ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на підприємстві.

Вказана ухвала суду неодноразово надсилалася відповідачеві на відомі поштові адреси. Однак, вказані докази не надані, ухвала суду не виконана.

Позивач стверджує, що він працював на ТОВ «Медакустика», у філії, яка знаходилась у місті Кривому Розі.

Вказаний факт відповідачем не оспорено та не спростовано.

При цьому, в матеріалах справи наявні докази перерахування позивачеві відповідачем заробітної плати, а тому, факт перебування сторін у трудових відносинах, суд вважає доведеним (а.с. 13-20).

Згідно зі ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 43Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Згідно із ст. 7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР№ 2148-VIIIвід 19.10.1973 р., держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожного на справедливі і сприятливі умови праці.

Статтею 1 Закону України «Про оплату праці» визначено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст.115КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Нормами ст.47 КЗпП України встановлено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України.

Згідно до ст.116КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Статтею 233 КЗпП України визначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В розумінні Європейського Суду з прав людини мирне володіння своїм майном включає не тільки «класичне» право власності, яке розглядається в Україні, а й, до прикладу, виплати за трудовим договором та інші виплати.

Так, письмовими матеріалами справи встановлено, що остання виплата відповідачем відбулась 01.04.2018 року у розмірі 9486,00 гривень.

У суду відсутні будь-які відомості щодо погашення заборгованості перед позивачем із заробітної плати станом на момент винесення рішення.

Так, із наданих виписок вбачається, що середньомісячна заробітна плата позивача склала 9486,00 грн.

Загальна сума заборгованості зі сплати заробітної плати у період з 01.05.2018 року - по день винесення рішення - 22.06.2020 рік (25 місяців 22 дні), становить 244106,40 гривень.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати, суд виходить з наступного.

У відповідності до норми ст. 34 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р., Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 р. та Постанови КМУ від 21.02.2001р. №159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати» у разі затримки виплати нарахованої заробітної плати на один і більше календарних місяців, якщо в цей час індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги зріс більше ніж на один відсоток, підприємство зобов`язане виплатить працівнику компенсацію втрати частини заробітної плати в зв`язку з порушенням строків її виплати.

Грошова компенсація втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати є гарантією прав робітника на компенсацію втрати її частини, санкцією за несвоєчасну виплату заробітної плати, обов`язок з нарахування та сплати якої, згідно ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», покладено на підприємство, яке зобов`язано виплатити громадянам суми компенсації у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (стаття 4 Закону).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду із позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу, за відповідний місяць (після утримання податку й обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін у відсотках для визначення компенсації. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом та є загальновідомими.

Як вбачається з письмових матеріалів справи та відповідно до довідки про заборгованість із заробітної плати, відповідач не в повному обсязі здійснював вказані виплати.

Враховуючи вказаний розрахунок заборгованості, сума компенсації за затримку заробітної плати з травня 2018 року по день винесення рішення складатиме 8827,49 грн.

Відповідно до ст. 116, 117 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Суд погоджується із розрахунком позивача щодо середньоденної заробітної плати, зокрема, 9486,00/22 робочих днів = 431,18 гривень.

Кількість робочих днів затримки виплат з 01.05.2018 року - по день винесення рішення складає 783 дні.

Отже, відповідачем повинно бути сплачено середньомісячний заробіток у розмірі 337613,94 грн. (431,18грн.*783 днів).

Згідно з ч.1,2 ст.48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п`ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, студентів вищих та учнів професійно-технічних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації.

Порядок ведення трудових книжок затверджено Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29 липня 1993 року № 58.

У п.2.3 Інструкції зазначено, що записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

У п.2.4. цієї ж Інструкції вказано, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

П.4.1. передбачено, що при затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки.

Згідно з п.4.2, якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

Відповідно до ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов`язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що позивач неодноразово звертався зі скаргами на дії відповідача, вживав заходи з метою повернення йому трудової книжки. За таких обставин, суд доходить до висновку про необхідність зобов`язання відповідача повернути йому трудову книжку.

Також, вирішуючи питання щодо відшкодування моральної шкоди позивачу, суд доходить до наступних висновків.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Обговорюючи розмір відшкодування позивачу моральної шкоди, суд, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, приймає до уваги те, що йому були спричинені моральні страждання, враховує у своєму рішенні обґрунтування позивача спричиненої йому моральної шкоди.

При вирішенні питання щодо розміру грошової компенсації, суд виходячи з міркувань розумності, виваженості та справедливості, вважає можливим стягнути на його користь 5000 гривень, що буде відповідати тим стражданням і переживанням, які позивач переживав протягом останнього часу.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду ( ч.1,3 ст.133 ЦПК України).

Частиною 3 ст.138 ЦПК України встановлено, що граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов`язані з явкою до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Норма щодо обмеження або граничного розміру компенсації витрат на правничу допомогу ст.137 ЦПК України не передбачена.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, з письмових матеріалів справи встановлено, що витрати на правничу допомогу складають 10000 гривень (а.с. 48-49,50). Вказані витрати у зв`язку із задоволенням позовних вимог підлягають компенсації позивачу стороною відповідача.

Судові витрати у вигляді судового збору слід компенсувати з відповідача в дохід держави.

Відповідно до ч.1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць.

Керуючись ст. ст. 47, 115, 116, 117, 233 КЗпП України, ст. ст. 4, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263-265, 273, 274, 430 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медакустика», про стягнення заробітної плати - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Медакустика», на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 , суму заробітної плати за період з 01.05.2018 року - по 22.06.2020 рік, у розмірі 244106,40 гривень (двісті сорок чотири тисячі сто шість гривень сорок копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Медакустика», на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 , в рахунок відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 5000,00 (п`ять тисяч) гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Медакустика», на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 компенсацію за затримку виплати заробітної плати, у період з 01.05.2018 року - по 22.06.2020 рік, у розмірі 8827,49 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Медакустика», на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 середній заробіток за затримку виплати заробітної плати при звільненні за період з 01.05.2018 року - по 22.06.2020 рік у розмірі 337613,94 гривень (триста тридцять сім тисяч шістсот тринадцять гривень дев`яносто чотири копійки).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Медакустика», на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 суму в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 10000,00 (десять тисяч) грн.

Зобов`язати відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Медакустика» повернути ОСОБА_1 трудову книжку з відміткою про звільнення за власним бажанням та видати копію наказу про таке звільнення.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Медакустика» на користь держави судовий збір у розмірі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві гривні) грн.

Відповідачам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів в порядку, передбаченому статтею 354 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: В. Є. Сільченко